ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 березня 2017 року

м. Ужгород

№ 807/424/17

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, -

ВСТАНОВИВ:

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, якою просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 13024,89 грн. в дохід Державного бюджету України (р/р 31311309700111 ГУДКСУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37913781, отримувач: УК у Біляївському районі, МФО 828011).

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного: згідно ч. 3 ст. 106 КАС України: до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивачем заявлено клопотання, яким просить відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті. Дане клопотання мотивоване тим, що Державна служба України з безпеки на транспорті є бюджетною організацією і будь-яке її фінансування здійснюється з Державного бюджету України на підставі затвердженого кошторису. Відповідно до кошторису Укртрансбезпеки на поточний місяць 2017 року по КЕКВ "Інші видатки", за якими здійснюється оплата судового збору, бюджетних коштів не вистачає . Враховуючи вищезазначене, на момент звернення до суду на рахунку Укртрансбезпеки відсутні кошти для оплати судових витрат. З урахування наявного майнового стану, позивач просив відстрочити Державній службі України з безпеки на транспорті сплату судового збору за подання позовної заяви до вирішення справи по суті.

Проте, розглянувши клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що таке є необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі-Закон України "Про судовий збір") врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Зокрема, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду адміністративного позову: 1) майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна заява містить вимогу майнового характеру, а саме: стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 13024,89 грн.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становить 1600,00 грн.

Отже, розмір необхідної до сплати позивачем – суб'єктом владних повноважень суми судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру повинен складати – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 1600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем документ про сплату судового збору до суду не наданий.

У відповідності до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії. Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 року № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Окрім цього, Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 05.02.2016 року № 2 вказує, що як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію, підтримав Європейський суд з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01), а також Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 25.09.2015 року по справі № К/800/41360/15.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй Постанові від 25.09.2015 року зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення від сплати судового збору, що узгоджується із позиціями Пленуму Вищого адміністративного суду України, Верховного суду України та практикою Європейського суду з прав людини.

Разом з тим, рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та обов'язків, тобто є конкретизацією загального принципу рівності всіх перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.

Тому, відстрочення сплати судового збору в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав передбачених ст. 88 КАС України щодо відстрочення сплати судового збору за подання ним позовної заяви. А тому, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір та надати суду документ про сплату судового збору (оригінал квитанції чи платіжного доручення) в розмірі – 1600,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

За таких обставин, згідно з ч. 1 ст. 108 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду: документа про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 108, 160, 165 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

2. Позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом – залишити без руху.

3. Надати позивачеві строк до 10 квітня 2017 для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви.

4. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя

ОСОБА_2