open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

__________________________________________________________________________________

2-а/381/97/17

381/926/17 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Чернишова Є.Ю., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради, в якому просив визнати протиправним порушення з боку відповідача відносно нього вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо ненарахування та невиплату в повній сумі щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з врахуванням раніше виплачених сум.

Вимоги мотивує тим, що він є учасником бойових дій, має право на пільги передбаченіЗаконом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стаття 12 якого передбачає учасникам бойових дій щорічно, до 05 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, яка відповідно доЗакону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»станом на 05 травня 2016 року має становити 5650 гривень. Однак, у 2016 році УПСЗН здійснило виплату допомоги на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» у сумі 920,00 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж гарантовано законом, у зв'язку з чим позивач вважає, що такими діями відповідача були порушені його права, що стало підставою для звернення до суду.

Представник відповідача надіслав до суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що у 2016 році позивачеві було виплачено разову грошову допомогу у розмірі, передбаченому підпунктом 2 пункту 1 Постанови КМУ № 141 від 02.03.2016 року в сумі 920,00 гривень, тому дії відповідача повністю відповідають вимогам діючого законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.10.2015 року та має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, у тому числі, передбачені ст. 12 Закону України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У відповідності до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради від 28.02.2017 року за № 398, позивачу у 2016 році виплату було здійснено у розмірі 920 грн. у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141.

Не погодившись з діями відповідача щодо виплати вказаної допомоги в розмірі меншому за передбачений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до суду з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 01 травня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, із набуттям чинності Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Прикінцеві та перехідні положення були доповнені зазначеним пунктом згідно із Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності з 01 січня 2015 року.

Вищенаведені положення Закону від 28 грудня 2014 року № 79-VIII не були визнані неконституційними та є чинними.

Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Відповідно до пп. 2 п. 1 вказаної постанови було установлено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 920 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, суд керується положеннями вказаного Закону № 79-VIII, оскільки такий прийнятий законодавчим органом (парламентом) і є обов'язковим до виконання, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви №29458/04 та №29465/04), де Суд вказав: «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (п.23 рішення).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин судом також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в ухвалі «Великода проти України» від 03 червня 2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України вирішував питання про те, чи має право держава змінювати порядок і розміри існуючих соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та чи є обов'язковими для застосування судами України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України з питань соціального захисту громадян, видані на виконання вимог Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

У рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зроблено висновок про те, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Як зазначалось, у 2016 року позивачу виплачено щорічну разову допомогу у розмірі 920 грн. 00 коп.

Відтак, розмір нарахованої та виплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 році відповідає вимогам законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин.

З у рахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до статті 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Головуючий суддя Є.Ю.Чернишова

Джерело: ЄДРСР 65594086
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку