Рішення від 30.11.2011 по справі № 2-1127/11 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

open

Головна
Судові рішення
Рішення
Рішення від 30.11.2011 по справі № 2-1127/11 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 2-1127/11

Картка справи

Справа № 2-1127/11

Картка справи

Справа №2-1127/11

Провадження № 2/1955/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.11.2011 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді - Якиміва Р.В.

секретаря Стасюка В.М.

з участю позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 відповідачів: ОСОБА_3

ОСОБА_4 представника відповідачів ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди, суд-

ВСТАНОВИВ:

Що позивач звернувся до суду з позовом про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22 травня 2 011 року протягом другої половини дня поблизу його господарства на вулиці Лесі Українки у селі Тужилів Калуського району відповідачі публічно висловлювались у присутності його дружини ОСОБА_6, його дочок ОСОБА_7, ОСОБА_8 та сусідів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про те, що він отруїв їх корову, яка загинула 21.05.2011. Крім цього ОСОБА_3 публічно його ображав, принижував його із застосуванням ненормативної лексики, погрожував вбивством і підпалом, про що свідчить його заява в органи міліції та записи на мобільному телефоні.

Аналогічні дії відповідачами були продовжені у денний час 23 і 24 травня поточного року, але уже на території всього села Тужилів.

Неправомірними діями відповідача принижена його честь та гідність, а також заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у моральних стражданнях та переживаннях, оскільки відповідач принизив його перед його дітьми та іншими людьми і поширив відомості стосовно нього, про те, що він отруїв його корову. Він сильно переживав, хвилювався і на запитання про те, чи він отруїв корову, повинен був постійно виправдовуватись перед односельчанами, що ніякого правопорушення він не скоював.

Також неправомірними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає у приниженні його честі та гідності, і яка виразилася у моральних стражданнях та переживаннях, порушенні душевної рівноваги у зв"язку з тим, що він був ображений та принижений у присутності його дітей та односельчан, і змушений був виправдовуватися перед ними. Моральну шкоду оцінює в сумі 5000 гривень, які просить стягнути з відповідачів.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять суд позов задовільнити повністю.

Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав наведених у запереченні до позову, просять суд у позові відмовити. Вважають, що дана інформація є правдивою, а, отже, не може принижувати честь та гідність позивача.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, відповідачів, представника відповідачів, покази свідків, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

Статтею 270 ЦК України передбачено, що честь та гідність є видом особистих немайнових прав, що належить кожній людині.

Стаття 275 Цивільного кодексу України надає кожній особі право на захист своїх особистих немайнових прав в порядку, передбаченою главою 3 цього Кодексу. Відповідно до положень ст.ст.297 та 299 ЦК України честь, гідність та ділова репутація фізичної особи є недоторканими. Кожен має право звернутися до суду з позовом про захист своєї честі, гідності та ділової репутації.

Статтею 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до вимог ст.4 7 Закону України "Про інформацію" цивільно-правову відповідальність несуть особи, які поширили відомості, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності. На позивача покладається обов^язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, особою, до якої пред"явлений позов.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що особисто чула як 22 травня 2011 р. відповідачі перебуваючи на своєму подвір'ї викрикували в сторону позивача погрози, звинувачували в отруєнні корови.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що 25 травня 2011 р. була присутня та чула як відповідачі ображали позивача, погрожували фізичною розправою, підпалом та публічно звинувачували в отруєнні їхньої корови.

Аналогічні показання дано свідком ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що 22 травня 2011 р. чула як відповідачі публічно ображали позивача, при цьому кричали про отруєння ним їхньої корови.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що між їхніми родинами конфліктів не було. Сварка між його батьками та позивачем виникла з приводу того, що його батьки ^ запідозрили позивача в отруєнні корови. Однак з приводу загибелі тварини вони нікуди не зверталися, а наступного дня продали корову заготівельнику м'яса.

В судовому засіданні відповідачі не спростували інформацію про те, що позивач дійсно отруїв їхню корову, також вказали, що з приводу загибелі тварини вони нікуди не зверталися, а наступного дня продали корову заготівельнику м'яса.

Згідно довідки Сівко-Калуської дільничої лікарні ветеринарної медицини від 25.05.2011 року зазначено, що клінічний огляд та поталого - анатомічний розтин тварини не проводився.

Відповідно до ч. З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, в судовому засіданні позивачем доведено, що відповідачем поширено недостовірну інформацію щодо позивача.

Відповідачі не оспорюють факт розповсюдження інформації про отруєння корови.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що висловлювання відповідачів про отруєння корови позивачем містять негативну інформацію про позивача.

На думку суду, вказані заяви відповідачів дійсно принижують честь та гідність позивача.

Суд враховує, що позивачем не надано суду достовірних даних про поширення відповідачами недостовірної інформації про отруєння корови, зазначеними у позовній вимозі, щодо яких саме жителів с.Тужилів відомостей, а тому у цій позовній вимозі слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.276 ЦК України якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Статтею 23 ЦК України та положеннями п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Суд погоджується з твердження позивача, що неправомірними діями відповідачів йому було завдано моральної шкоди. Однак, позивач в порушення вимог ст.23 ЦК України не надав суду доказів обґрунтування заявленого ним у позовній заяві розміру відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. Виходячи з наведеного суд вважає, що вимога позивача про відшкодування йому моральної шкоди підлягає лише до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 23, 275, 276, 277, 297, 299 Цивільного кодексу України, положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 208, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати , що поширені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відомості проте, що ОСОБА_1 отруїв їх корову не відповідають дійсності та принижують його честь і гідність.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 4 00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В решті позовних вимогах відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 65556057

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!