З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді – Зубчук І.В.

секретаря с/з – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів, посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач позов підтримала із підстав зазначених в ньому.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився. У відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи за адресою проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відсутності відповідача та представника позивача, що відповідає вимогам ст.224 та ч.2 ст.158 ЦПК України.

З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи.

Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.

У відповідності до ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 08 липня 2016 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано, неповнолітніх дітей залишено на вихованні матері (а.с.4).

ОСОБА_4 народилася 19 серпня 2000 року, ОСОБА_5 народилася 26 листопада 2003 року а ОСОБА_6 народилася 21 грудня 2010 року, в свідоцтві про народження яких батьками записані: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.5-7).

Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 Сімейного кодексу України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.

Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 Сімейного кодексу України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів, згідно положень ст.182 Сімейного кодексу України, суд бере до уваги, що відповідач фізично здоровий, не працює, відсутність у нього на утриманні інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, докази протилежного суду відповідачем не надано, що є його обов'язком в силу ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, як батько повинен брати участь у забезпеченні належного матеріального рівня утримання дітей, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для дітей, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 року №1801-VIII, з огляду на рівність обов'язку щодо утримання дитини кожним з батьків, суд визначає розмір аліментів, які підлягають стягненню на утримання неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, в сумі 650,00 гривень щомісячно.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, аліменти.

Згідно статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться з наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що аліменти, визначені в твердій грошовій сумі, підлягають індексації відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Статтею 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наявність порушення відповідачем своїх обов’язків, як батька, утримувати своїх неповнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, що є підставою для задоволення позову.

Частиною 1 ст.191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст. 181, 183, 191, 185 Сімейного кодексу України, ст.ст. 14, 215, 218, 221-223, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 650 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 31 січня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави в розмірі 640 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: І. В. Зубчук