МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

15 лютого 2017 року Справа № 814/2571/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів, головуючого судді - Лебедєвої Г.В., суддів Т.О. Гордієнко, В.В. Біоносенка, розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3370/5, згідно якого анульовано свідоцтво від 09.04.2013 р. НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1, а також зобов'язання Міністерства юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про скасування запису про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3370/5, та допустити негайне виконання постанови суду в цій частині, -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3370/5, згідно якого анульовано свідоцтво від 09.04.2013 р. НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1, а також зобов'язання Міністерства юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про скасування запису про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3370/5, та допустити негайне виконання постанови суду в цій частині.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача були відсутні підстави для припинення діяльності арбітражного керуючого, які передбачені ст. 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки комісія відділу з питань банкрутства під час планової виїзної перевірки позивача дійшла хибних висновків про виявлені порушення.

Представником Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області було надано письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що в ході проведення планової виїзної перевірки позивача комісією виявлено ряд порушень. Позивач не надав своїх пояснень, зауважень або заперечень до довідки та не усунув до дня складання акта перевірки виявлені порушення. Відповідач вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, оскільки позивач не надав суду необхідних, належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

09.04.2013 р. ОСОБА_1 видано свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_1.

На підставі наказу Міністерства юстиції України від 04.07.2016 р. № 595/7 "Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на ІІІ квартал 2016 р." та доручення Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області від 11.07.2016 р. № 34 на проведення перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області з 25.08.2016 р. по 02.09.2016 р. проведено планову виїзну перевірку діяльності позивача.

02.09.2016 р. складено довідку № 34, в якій зазначені порушення, які підлягають усуненню.

13.09.2016 р. складено акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 34, в якому зазначено, що за результатами перевірки виявлено порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, а саме: арбітражний керуючий ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ПАТ "Надлиманський" допустив грубе порушення законодавства, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів в частині не вжиття заходів щодо продажу майна банкрута на аукціоні, а також в частині не вжиття заходів щодо повідомлення всіх працівників банкрута про їх звільнення та не здійснення його відповідно до законодавства України про працю.

14.09.2016 р. Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області направлено до Міністерства юстиції України матеріали планової перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 для розгляду пропозиції щодо направлення до Дисциплінарної комісії подання про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

12.10.2016 р. відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, де більшістю голосів прийняте рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Міністерство юстиції України 25.11.2016 р. видало наказ № 3370/5, яким анульовано свідоцтво від 09.04.2013 р. НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, видане ОСОБА_1

Не погодившись з наказом, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному позивачем наказу Міністерства юстиції України № 3370/5 від 25.11.2016 року, колегія суддів виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Питання застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень і анулювання свідоцтв внормовано положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 №1284/5.

Частиною 2 та 3 ст. 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Для здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики державним органом з питань банкрутства утворюється Дисциплінарна комісія ( частина 1 статті 108 Закону №2343-ХІІ), яка діє на підставі Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих № 81/5.

За приписами пункту 4 цього Положення, Комісія відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розглядає подання структурного підрозділу Мін'юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін'юстом повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ), про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого і за наслідками розгляду приймає одне із рішень, передбачених пунктом 25 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих № 81/5, зокрема, про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.

Відповідно до частин 5 та 6 ст. 108 вказаного Закону, рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п'яти членів комісії.

Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

Частиною 1 ст. 109 вказаного Закону передбачено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Статтею 112 вказаного Закону обумовлено, що підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

Відповідно до частин 1,2 статті 113 Закону № 2343-XII у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.

Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Аналіз змісту наведених норм Закону дає підстави для висновку, що рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю, і як наслідок такого рішення - анулювання свідоцтва.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності і пропозиція застосувати до арбітражного керуючого відповідну санкцію - являють собою різні юридичні поняття. Відтак, рішення Дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідно до норм законодавства, не може бути доказом притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи такого рішення державного органу з питань банкрутства додано не було.

Разом з тим, пунктами 27, 28 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих № 81/5 передбачено, що у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу Мін'юсту для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

Структурний підрозділ шляхом надіслання листа за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов'язки, у п'ятиденний строк з дня надходження відповідного протоколу засідання Комісії повідомляє заявника про прийняте Комісією рішення за результатом розгляду заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого, організації його роботи, дотримання ним вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого.

Отже, положення пунктів 27, 28 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих № 81/5 щодо процедури позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого суперечать частині 2 статті 113 Закону №2343-XII.

Частиною 4 статті 9 КАС України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні органу, уповноваженого приймати зазначене рішення про позбавлення арбітражного керуючого права на здійснення такої діяльності підлягають застосуванню норми Закону № 2343-XII, а не Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих № 81/5.

За таких обставин, суди правильно звернули увагу на відсутність рішення Державного органу з питань банкрутства рішення про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до частини 1 статті 112 Закону № 2343-XII однією із підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

При цьому, частиною 2 цієї норми встановлено, що у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

Анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) здійснюється відповідно до пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 14 січня 2013 року №93/5 (далі - Положення №93/5), зокрема, у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону № 2343-XII ( в тому числі накладення дисциплінарного стягнення), структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін'юсту України про анулювання такого свідоцтва.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що суб'єкт владних повноважень видав оскаржуваний наказ про анулювання свідоцтва, виданого ОСОБА_1, за відсутності відповідного рішення структурного підрозділу Мін'юсту про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та висновку про наявність підстав для анулювання відповідного свідоцтва про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого.

Крім того, внесений до Єдиного реєстру за наказом №3370/5 запис про анулювання цього свідоцтва, не відповідає вимогам частини 5 статті 107 Закону України №2343-ХІІ, оскільки не містить інформації про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 28 травня 2015 року по справі К/800/58758/14.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що наказ Міністерства юстиції України від 25 листопада 2016 року №3370/5 не відповідає вимогам закону.

Щодо доводів представника відповідача щодо наявності фактів порушення позивачем вимог Закону України №2343-ХІІ, суд зазначає наступне.

Поряд з цим, умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначені Законом №2343-XII.

Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджено наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 (далі - Порядок №1284/5).

Відповідно до вимог п. 1.3 Порядку №1284/5, контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.

Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.

Згідно із п. 1 та п. 4.30 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мін'юсту України від 23 червня 2011 року №1707/5, Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головне територіальне управління юстиції) підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

Головне територіальне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань здійснює за дорученням Міністерства юстиції України контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Відповідно до вимог п.п. 2.1 - 2.3, 2.6, 2.6.1 - 2.6.3, 2.8 Порядку №1284/5, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону №2343-XII, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

У відповідності до ст. 107 Закону арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення (ч.2 ст. 109 Закону України №4212-VI , п.7.6. Порядку).

Так, на думку комісії, що здійснювала перевірку та Дисциплінарної комісії ліквідатор не мав права продавати майно публічного акціонерного товариства "Надлиманський" залишковою вартістю до 1000,00 грн. без проведення аукціону з продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу.

Суд встановив, що ухвалою господарського суду Одеської області від 20.05.2014 р. порушено провадження у справі № 916/1578/14 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Надлиманський", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

З метою виконання, покладених на нього ухвалою суду, обов'язків розпорядника майна та вивчення фінансового становища боржника, ОСОБА_1 запросив у директора товариства бухгалтерські документи, що свідчать про його фінансове становище.

Актом приймання-передачі від 03.06.2014 р. йому було передано баланс підприємства станом на 01.01.2011 р., 01.01.2013 р., 01.01.2014 р., звіти про фінансові результати за 2011 р., 2012 р., 2013 р., дані по кореспондентським рахункам, довідку про дебіторську заборгованість, довідка про заборгованість по заробітній платі, довідка про кредиторську заборгованість.

Постановою суду від 29.07.2014 р. ПАТ "Надлиманський" оголошено банкрутом та призначено ліквідатором товариства арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Частиною 5 ст.. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 р. передбачено, що ліквідатор здійснює продаж майна у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна частинами.

Відповідно до ст. 191 ЦК України до складу підприємства, як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ст. 4 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Під час вивчення фінансового стану підприємства та інвентаризації майна господарства ліквідатором було виявлено майно товариства, непридатне для його подальшого використання, а отже такого, що не може (в силу свого зносу) приймати участь у виробництві продукції (робіт, послуг).

Наказом від 01.02.2015 р. № 5 було створено комісію по списанню основних засобі, які не підлягають відновленню з метою реалізації на запчастини.

На виконання зазначеного наказу в лютому 2015 р. комісією складені та підписані акти на списання основних засобів, що непридатні для їх подальшого цільового використання.

01.05.2015 р. була проведена незалежна оцінка колісних транспортних засобів в кількості 9 штук, сільськогосподарської техніки та обладнання в кількості 12 штук (звіти № 573/09-15 і № 574/09-15).

Керуючись п. 6 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивачем було реалізовано майно, яке не увійшло до цілісного майнового комплексу за результатами проведеного списання, шляхом укладення безпосередніх договорів купівлі-продажу. Загальна сума продажу склала 348100,00 грн.

19.05.2015 між арбітражним керуючим ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір № 19/05 за яким останній придбав трактор Т-150 К, 1989 р.в. за 20000,00 грн.

27.04.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 та фізичною особою ОСОБА_3 укладено договір № 27/04 за яким останній придбав ємність для зберігання ПММ V 3 куб.м за 2300,00 грн.

05.05.2016 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 05/05/4 з громадянином ОСОБА_4, який придбав автомобіль ГАЗ 53 д.н.з. НОМЕР_2 на запчастини м за 8500,00 грн.

05.05.2016 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 05/05/2 з громадянином ОСОБА_4, який придбав автомобіль ГАЗ 5201 АЦ д.н.з. НОМЕР_6 на запчастини м за 10000,00 грн.

05.05.2016 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 05/05 з ТОВ «Магік», яке придбало автомобіль ємність ПММ V 25 куб.м. за 15000,00 грн. та ємність ПММ V 10куб.м. за 6500,00 грн.

31.05.2016 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 31/05 з громадянином ОСОБА_5, який придбав причіп автомобільний ОДАЗ диз. НОМЕР_7 за 10000,00 грн.

27.05.2016 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 27/05 з громадянином ОСОБА_6, який придбав автомобіль ГАЗ - САЗ 3507 самоскид д.н.з. НОМЕР_3 на запчастини м за 10000,00 грн.

08.07.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 08/07 з фізичною особою ОСОБА_7, який придбав трактор МТЗ-80, двигун № НОМЕР_4 за 20000,00 грн.

22.06.2016 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 22/06 з фізичною особою ОСОБА_8, який придбав:бочку ПММ саморобну 2 куб.м. за 500,00 грн; кран козловий з ручним приводом за 2000,00 грн.; бочку ВУ-3 з 2 шлангами за 1500,00 грн.; плуг ПРВН-2,5 за 1000,00 грн.; ємність металеву 3 куб.м. за 3000,00 грн.; оприскувач б/в на запчастини 2000,00 грн.

23.06.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 23/06 з фізичною особою ОСОБА_9, який придбав трактор ДТ-75 «Казахтанець» на запчастини за 17000,00 грн.

30.04.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 30/04 з ТОВ «Магік»,яке придбало трактор Т-16 1984 р.в. заводський номер НОМЕР_8, д.н.з. НОМЕР_5 за 15000,00 грн.

30.04.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 30/04/2 з ТОВ «Магік», яке придбало причіп тракторний 2 ПТС4 для транспортування сіна за 2000,00 грн.; плуг ПРВН-2,5 за 2000,00 грн.; причіп тракторний 2ПТС4 бортовий за 1500,00 грн.;

04.08.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 04/08 з фізичною особою ОСОБА_10 ,який придбав ємність нержавіючу термозберігаючу 3 куб.м. за 4000,00 грн.; причіп автомобільний на запчастини за 5000,00 грн.; машину зерноочисну ОВС-25 за 10000,00 грн.; плуг ПЛН 5-25 за 3000,00 грн.; гідро сапу за 5000,00 грн.

16.07.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 16/07 з фізичною особою ОСОБА_10, який придбав сіялку СЗ-3,6 за 6000,00грн. та сіялку СЗ-3,6 за 4000,00 грн.;

08.08.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 08/08 з фізичною особою ОСОБА_10, який придбав:ємність нержавіючу термозберігаючу 3 куб.м. за 4000,00 грн.; автомобіль ГАЗ-53 бортовий д.н.з. НОМЕР_10 1981 р.в. на запчастини за 6500,00 грн.; автомобіль ГАЗ-53 бортовий д.н.з. НОМЕР_11 1979 р.в. на запчастини за 6500,00 грн.; автомобіль ГАЗ-52 бортовий д.н.з. НОМЕР_12,1976 р.в. на запчастини за 6500,00 грн.; автомобіль ГАЗ-53 АЦ д.н.з. НОМЕР_13 1970 р.в. на запчастини за 6500,00; автомобіль ГОСНИТИ ГАЗ-52 д.н.з. НОМЕР_14,1987 р.в. на запчастини за 6500,00 грн.

04.03.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 04/03 з фізичною особою ОСОБА_11, який придбав:ємність алюмінієву V 3 куб.м. за 2500,00 грн.; ємність металеву V 3 куб.м. за 1500,00 грн автомобіль ГАЗ-53 цистрена на запчастини за 3000,00 грн.; автомобіль на базі ЗИЛ-130 на запчастини за 6000,00 грн.; трактор Т-16 на запчастини за 2000,00 грн.; трактор Т-16 на запчастини за 1000,00 грн.; трактор ЮМЗ-6 ЕО 2621 на запчастини за 8000,00 грн.;

04.04.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 04/04 з фізичною особою ОСОБА_11, який придбав:комбайн СК-5 «Нива» на запчастини за 12000,00 грн.; комбайн Е-281 на запчастини за 9000,00 грн.; напівпричіп ТВС-2 за 2500,00 грн.; розкидувач добрива за 2000,00 грн.; плуг ПЛН 4-35 за 1500,00 грн.; плуг ПЛН-40 за 500,00 грн.; плуг ПРВН-2,5 за 2500,00 грн.; борона БИГ-3 за 1200,00 грн.; борона БЗСС-1 за 100,00 грн.; трактор ЮМЗ-6 на запчастини за 2000,00 грн.;

04.04.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 04/04/1 з фізичною особою ОСОБА_11, який придбав:верстат свердлувальний за 1100,00 грн.; верстат свердлувальний за 1200,00 грн.; верстат токарний 1К62 за 2400,00грн.; верстат токарний за 2400,00грн.; верстат заточний за 250,00 грн.; верстат горизонтально-фрезерний за 3500,00 грн.; пневматичний молот за 3500,00грн.; прес за 300,00 грн.; пила механічна за 600,00 грн.

07.03.2015 між ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 укладено договір № 07/03 з фізичною особою ОСОБА_11, який придбав: човен для збирання та транспортування винограду за 1500,00 грн.; ресивер компресора за 200,00 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів: основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі; не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні; не проданих на біржових торгах через товарну біржу; стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні; акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.

Спільним наказом Державного казначейства України та Міністерства фінансів України від 10.08.2001 р. № 142/181 затверджено Типову інструкцію про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ (в подальшому Інструкція).

Відповідно до п. 23 Інструкції продаж будівель (у тому числі приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які відносяться до необоротних активів, проводиться за експертною оцінкою. Експертна оцінка - це визначення вартості матеріальних цінностей експертом за договором із установою.

Комісією, що здійснювала перевірку, та Дисциплінарною комісією не було враховано, що майно, яке було реалізоване, було залишковою вартістю менше 1000,00 грн. та в результаті списання не могло бути включеним до складу цілісного майнового комплексу. Відтак комісія дійшла хибних висновків стосовно правомірності реалізації майна.

Щодо не вжиття заходів щодо попередження, звільнення працівників та керівника підприємства відповідно до законодавства України.

Після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор вчинив дії, передбачені чинним законодавством, а саме: наказом № 1 від 30.07.2014 року звільнив директора ПАТ «Надлиманський» ОСОБА_12 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, наказом № 2 від 30.07.2014 року попередив працівників ПАТ «Надлиманський» про їхнє звільнення через два місяці в зв'язку з ліквідацією підприємства, наказом № 4 від 30.09.2014 року звільнив працівників ПАТ «Надлиманський» в зв'язку з ліквідацією підприємства.

Крім того, комісією були досліджені видаткові касові ордери як докази виплати заборгованості із заробітної плати, докази виплати заробітної плати працівникам протягом двох місяців, з моменту їх попередження про звільнення та докази виплати вихідної допомоги.

Про надання документів зазначено в Довідці про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 02.09.2016 року (ст. 35-37 Довідки).

Як зазначила комісія, що здійснювала перевірку, комісія на підставі наданих видаткових касових ордерів не може з'ясувати яка заборгованість по заробітній платі була виплачена працівникам та за який період.

Таким чином, комісія зробила висновок, що ліквідатором не вжито всіх заходів щодо звільнення працівників та керівника підприємства.

Як вбачається з Довідки, комісія зробила висновок про грубе порушення абз. 10 ч. 2 ст. 41 та ч. 2 ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» лише на підставі того, що не змогла з'ясувати яка заборгованість по заробітній платі була виплачена працівникам та за який період.

Суд звертає увагу на те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2014 року затверджено кредиторські вимоги, серед яких нарахована та не виплачена заробітна плата. Крім того, Комісія не знайшла підтвердження звільнення ОСОБА_13 та попередження про майбутнє звільнення ОСОБА_14

Проте, судом встановлено, що ОСОБА_13 звільнився за власним бажанням у липні 2014 року, ще до початку ліквідаційної процедури, а з ОСОБА_14 був укладений цивільно-правовий договір на виконання ним роботи по охороні майна ПАТ «Надлиманський» вже під час проведення ліквідаційної процедури.

Грубим порушенням арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в контексті п. 7.3. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. № 1284/5, є таке винне порушення вказаних вимог Закону, яке призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.

В Акті перевірки комісія жодним чином не наводить обґрунтування того, за якими критеріями визначила саме грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства про банкрутство, а лише зазначає, що це призвело до грубого порушення прав та законних інтересів кредиторів.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами перевірки не підтверджується факт вчинення Позивачем грубого порушення законодавства про банкрутство, а в акті перевірки відсутні висновки про те, що існує очевидна небезпека подальшого порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 прав та інтересів боржника чи кредиторів, передбачених законодавством, в зв'язку з виконанням ним повноважень ліквідатора ПАТ «Надлиманське» наказ Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3370/5 не відповідає вимогам п. 7.6.2 Порядку № 1284/5 у зв'язку з чим вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Слід також наголосити на тому, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Згідно з ч. 11 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Станом на час проведення перевірки та прийняття спірного наказу жодної скарги та позову на дії чи бездіяльність ліквідатора ПАТ «Надлиманський» ОСОБА_1 до Господарського суду Одеської області подано не було.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не містить тлумачення словосполучення грубе порушення законодавства про банкрутство.

Тому колегія суддів виходить з того, що грубим порушенням арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог Закону України №4212-VI , в контексті п.7.3. Порядку контролю, є таке винне порушення вказаних вимог Закону, яке призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.

Однак матеріалами перевірки не підтверджується факт вчинення позивачем грубого порушення законодавства про банкрутство, а в акті перевірки відсутні висновки про те, що існує очевидна небезпека подальшого порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 прав та інтересів боржника чи кредитора(ів), передбачених законодавством, в зв'язку з виконанням ним повноважень ліквідатора ПАТ «Надлиманський», наказ Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3370/5 не відповідає вимогам п. 7.6.2 Порядку № 1284/5 у зв'язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанції про сплату судового збору в сумі 974,40 грн., що й підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3370/5, згідно якого анульовано свідоцтво від 09.04.2013 р. НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1, а також зобов'язання Міністерства юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про скасування запису про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3370/5 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3370/5, згідно якого анульовано свідоцтво від 09.04.2013 р. НОМЕР_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1

Зобов'язати Міністерство юстиції України внести відомості до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про скасування запису про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2016 р. № 3370/5.

Присудити арбітражному керуючому ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_9) судовий збір у сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя Г.В. Лебедєва

Судді Т.О. Гордієнко

В.В. Біоносенко