-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
У Х В А Л А
22.03.2017 справа № 9/5014/969/2012(5/65/2011)
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Ломовцева Н.В., Радіонова О.О. , Татенко В.М. ,при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Склярук С.І. Онищенко І.П. - за довіреністю Керімов Р.Р. - за довіреністюрозглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" м. Сєвєродонецьк, Луганська область про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного господарського судувід04.04.2016р. у справі№ 9/5014/969/2012(5/65/2011) (головуючий суддя: Чернота Л.Ф., судді: Бойченко К.І., Стойка О.В.)за позовомДочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ доПриватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" м. Сєвєродонецьк, Луганська область простягнення боргу 394 066 751,36 грн.
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2017р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» м. Сєвєродонецьк, Луганська область про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011), в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та відмовити у позові Дочірній компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» м. Сєвєродонецьк, Луганська область про стягнення коштів за договором поставки природного газу №06/11-48 від 28.01.2011р.
Підставами для перегляду постанови за нововиявленими обставинами та її скасування заявник посилається на наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) під час розгляду судом цієї справи, які не були йому відомі до моменту перегляду Верховним Судом України зазначеної постанови апеляційного господарського суду та на наявність висновків суду касаційної інстанції, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2016р. у справі №904/7152/14 щодо звільнення від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання за договором оренди за наявності форс-мажорних обставин.
Представник позивача у судове засідання прибув, заперечував проти доводів заяви відповідача, надав письмові заперечення.
Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» м. Сєвєродонецьк, Луганська область про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011), матеріали зазначеної справи, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
У 2011 році дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - відповідач) заборгованості за договором поставки природного газу від 28 січня 2011 року № 06/11-48 (далі - Договір), а саме: 313 023 445,02 грн. основного боргу, 3 411 912,92 грн. пені, 1 499 085,56 грн. інфляційних нарахувань, 659 851,08 грн. - 3% річних. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач узяті на себе зобов'язання виконав частково, розрахувавшись із позивачем не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку до цього часу не погашено.
Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 29 вересня 2015 року у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 червня 2015 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, інфляційних нарахувань і 3 % річних у заявлених позивачем сумах. У цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.
Рішенням господарського суду Луганської області від 30 листопада 2015 року у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 4 квітня 2016 року рішення Господарського суду Луганської області від 30 листопада 2015 року у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) скасовано частково. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 8 206 220,29 грн., пеню у сумі 3 411 912,92 грн., інфляційні нарахування у сумі 67 926 087,57 грн., судовий збір за розгляд позовної заяви - 72 801,99 грн. У решті рішення залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 80 082,19 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 червня 2016 року постанову Донецького апеляційного господарського суду від 4 квітня 2016 року скасовано, а рішення господарського суду Луганської області від 30 листопада 2015 року залишено без змін.
Так, Вищий господарський суд України, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що ненастання строку виконання основного зобов'язання є наслідком відсутності права на нарахування штрафних санкцій (інфляційні нарахування, 3% річних і пеня).
Втім, позивач у порядку статті 111-19 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14 червня 2016 року у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Верховного Суду України від 09.11.2016р. у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) заяву Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 14 червня 2016 року у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) скасовано, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 4 квітня 2016 року залишено в силі.
Звертаючись до Донецького апеляційного господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) в порядку ст.112 Господарського процесуального кодексу України Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» м. Сєвєродонецьк, Луганська область посилалось на те, що існують обставини, що, на думку заявника, є істотними для справи і не були йому відомі раніше під час вирішення справи у суді.
Зокрема, заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 09.11.2016р. у справі №904/7152/14, якою Сертифікат Торгово-промислової Палати України Вищим господарським судом України визначався підставою для звільнення сторони від відповідальності за порушення виконання грошових зобов'язань в силу визнання цих обставин обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).
Отже, Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» м.Сєвєродонецьк, Луганська область зазначає про те, що під час вирішення спору, йому не були відомі висновки зазначеної постанови а, отже, і значення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для вирішення даного спору.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Відповідно до п. 8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
В пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» вказано, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Верховного Суду України від 09.11.2016р. у даній справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) за наслідками розгляду заяви Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 14.06.2016р. наведена постанова суду касаційної інстанції скасована, а постанова Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) залишена в силі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) були встановлені обставини щодо прострочення відповідача з виконання грошового зобов'язання з оплати основного боргу за договором №06/11-48 від 28.01.2011р. та обставини відносно нарахування у період дії форс-мажорних обставин (початок дії - 16.04.2014р.) інфляційних витрат (нарахованих за період: березень 2011, березень 2014 - грудень 2014р.) та 3% річних (нараховані за періоди: 06.02.2011р.-06.04.2011р., 27.03.2014р.-15.01.2015р.). Апеляційний господарський суд погодився із висновками місцевого господарського суду, викладеними у рішенні від 30.11.2015р. у справі про те, що відповідач, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, навіть при дії форс-мажорних обставин, не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Таким чином, постановою Верховного Суду України від 09.11.2016р. у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) визначено, що порушення відповідачем умов спірного договору щодо оплати товару є підставою для нарахування визначених ст. 625 Цивільного кодексу України платежів, а наявність обставин непереборної сили не звільняє Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» від встановленого законом обов'язку відшкодувати позивачу матеріальні витрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Пункт 8.7. вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 вказує, що законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За таких обставин, висновок Вищого господарського суду України не є обов'язковим для застосування судами на відміну від постанови Верховного Суду України, що підтверджується ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, ч.2 зазначеної статті визначено, що невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що прийняття Вищим господарським судом України постанови від 09.11.2016р. у справі №904/7152/14 не може вважатися нововиявленою обставиною у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України та не може спростувати обставини, які були покладені в основу постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011).
Також, колегія суддів зазначає, що посилаючись на форс-мажорні обставини, на які посилається відповідач, як такі, що є нововиявленими, були відомі Приватному акціонерному товариству «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» м. Сєвєродонецьк, Луганська область на час розгляду справи №9/5014/969/2012(5/65/2011) та були предметом судового розгляду.
Що стосується пені, то її нарахування відбулось за період з 06.02.2011р. по 26.04.2011р., однак, на той період обставин непереборної сили, на які посилається відповідач, не існувало, оскільки вони розпочались з 16.04.2014р., як визначено у відповідному Сертифікаті.
Крім того, посилаючись на постанову Вищого господарського суду України постанови від 09.11.2016р. у справі №904/7152/14 як на нововиявлену обставину, заявник фактично намагається знайти підстави для переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися Донецьким апеляційним господарським судом у процесі розгляду справи №9/5014/969/2012(5/65/2011), що не дозволяється приписами статті 112 осподарського процесуального кодексу України та про що зазначено в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами».
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказана заявником обставина не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 112 Господарського процесуального кодексу України, яка могла б бути підставою для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011), тому заяву Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» м.Сєвєродонецьк, Луганська область необхідно залишити без задоволення, а вказану постанову залишити без змін.
Керуючись статтями 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» м.Сєвєродонецьк, Луганська область залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016р. у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) залишити без змін.
Матеріали справи №9/5014/969/2012(5/65/2011) повернути до господарського суду Луганської області.
Ухвала в порядку ст. 114 Господарського процесуального кодексу України може бути переглянута на загальних підставах.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: О.О. Радіонова
В.М. Татенко
Надруковано 5 примірників:
1 - позивачу;
1 - відповідачу;
1 - до справи;
1 - ДАГС;
1 - ГСЛО.
скопійовано
-
скопійовано
-
