ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 р.

Справа № 876/1751/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Іщук Л. П., Онишкевича Т. В.

з участю: секретаря судового засідання Сердюк О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2016 року у справі №161/15223/16 - а, 2 - а/161/978/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з адміністративним позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, у якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 12 жовтня 2016 року №154/2 щодо відмови у призначенні їй пенсії на пільгових умовах, згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати відповідача призначити та виплачувати їй (позивачу у справі) пенсію на пільгових умовах, згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у її пільгових стаж роботу за період з 03 квітня 1993 року по 21 грудня 2000 рік у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» календарно, з моменту звернення із заявою до відповідача, а саме з 06 вересня 2016 року.

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона звернулася до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про призначення пенсії на підставі п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як має достатній пільговий стаж роботи та досягла відповідного пенсійного віку для призначення пільгової пенсії. Відповідно до п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсію за віком на пільгових умовах призначають робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років. Періоди її роботи на підприємствах підтверджуються підписом відповідальної особи та печаткою підприємства відповідно до записів у трудовій книжці і не потребують додаткового підтвердження довідками, оскільки законодавством визначено, що право на пільгову пенсію мають робітники текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах (професія ткачі).

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2016 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 12 жовтня 2016 року №154/2 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах, згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію на пільгових умовах, згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши у пільговий стаж роботу за період з 03 квітня 1993 року по 21 грудня 2000 рік у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» календарно, з моменту звернення із заявою до відповідача, а саме з 06 вересня 2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. У поданій апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що згідно поданих документів до пільгового стажу зараховано фактичну тривалість роботи на посаді ткача у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс», що становить 16 років 08 місяців 12 днів. При цьому, згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у позивача відсутній необхідний пільговий стаж, а тому права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач немає.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули та не направили представників, хоча належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання. При цьому, від осіб, які беруть участь у справі відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі та судом не визнавалася обов'язковою участь сторін і представників в апеляційному розгляді справи.

У зв'язку з цим відповідно до ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за відсутності сторін та представників, а також не проводилося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення про задоволення позовних вимог та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем доводи не спростовують обставини, які підтверджені трудовою книжкою позивача про її роботу ткача 5 - го розряду на текстильному виробництві, зайнятою на верстатах і машинах. Посилання відповідача на те, що у зв'язку з неритмічною роботою підприємства зараховується тільки фактично відпрацьовані дні, протягом яких працівник працював повний робочий день із шкідливими умовами праці суперечить роз'ясненням Мінпраці. Зокрема, у листі Міністерства праці та соціальної політики України №01 - 3/3131 - 02 - 6 від 26 грудня 2000 року роз'яснено, що у порядку, визначеному колективним договором, власник або уповноважений ним орган у разі простою підприємства, установи, організації з незалежних від працівників причин може надавати відпустку без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням. До загального стажу роботи враховується весь період перебування у таких відпустках. До стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, зараховується лише місячний термін цієї відпустки в календарному році. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що стаж роботи позивача за період з 03 квітня 1993 року по 21 грудня 2000 рік є таким, що має бути врахований календарно при призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 06 вересня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії на підставі п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при достатньому пільговому стажу роботи та досягнення нею відповідного пенсійного віку для призначення пільгової пенсії.

23 вересня 2016 року комісією при головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років прийнято рішення №93/833, яким зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 01 серпня 1980 року по 02 квітня 1993 рік - календарно, з 03 квітня 1993 року по 21 грудня 2000 рік - за фактичною тривалістю.

Рішенням від 12 жовтня 2016 року №154/2 відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до рішення від 23 вересня 2016 року №93/833 комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах фактичний стаж роботи за професією ткача у ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» становить 16 років 08 місяців 12 днів. Із врахуванням навчання за спеціальністю ткач на СТБ (Станок Ткацкий Бесчелночный - Верстат Ткацький безчовниковий) становить 17 років 06 місяців 27 днів. Тому права на призначення пенсії на пільгових умовах, згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач немає, через відсутність необхідного пільгового стажу.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.

Відповідно до п. «є» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

Згідно Списку текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12 жовтня 1992 року, до осіб, які мають право на пільгову пенсію належать ткачі.

На осіб, які працювали за зазначеною професією до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів №1818 від 27 грудня 2006 року «Про внесення зміни до Списку текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років», поширюється дія цієї постанови.

Відповідно до статті 62 вищевказаного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 18 вказаного Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Вимогами пункту 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

З матеріалів справи слідує, що позивач з 21 липня 1980 року прийнята ткачем 5 - го розряду в цех №1 і 01 січня 1988 року у зв'язку з введенням нових тарифних умов оплати праці їй присвоєно 5 - й розряд ткача ткацького цеху №1, а 02 жовтня 1995 року у зв'язку з реорганізацією структури виробництва позивача визнали ' - . 21 грудня 2000 року позивача звільнено з роботи за ст. 36 п. 1 Кодексу законів про працю України за згодою сторін. Тобто, пільговий трудовий стаж позивача становить більше 20 років.

Даний факт підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, відповідно до вимог ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Також в матеріалах справи наявні архівні довідки №1301/1 - 11, 1302/1 - 11, 1303/1 - 11 від 01 липня 2016 року Комунальної установи «Луцький міський трудовий архів» про заробітну плату позивача за період роботи ткачем на Луцькій меланжевій прядильно - ткацькій і оздоблювальній фабриці шовкових тканин зі штапельного волокна ім. 60 - річчя Радянської України; з 30 січня 1981 року на Луцькому шовковому комбінаті ім. 60 - річчя Радянської України; з 02 вересня 1988 року на Луцькому виробничо - торговому шовковому об'єднанні; з листопада 1992 року по травень 1994 року - Державному підприємстві «Волтекс»; з червня 1994 року по 2000 рік на ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс», які підтверджують факт роботи позивача на посаді, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відомості наявні у трудовій книжці позивача та довідці про заробітну плату позивача підтверджують факт роботи позивача ткачем протягом спірного періоду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність рішення Управління Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 06 вересня 2016 року.

За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з отриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищезазначених статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2016 року у справі №161/15223/16 - а, 2 - а/161/978/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Л. П. Іщук

Т. В. Онишкевич

Повний текст ухвали виготовлено 23 березня 2017 року.