УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 р.

Справа № 876/3036/17

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого -судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М.,Улицького В. З.,

за участю секретаря Мельничук Б. Б.

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 24 листопада 2016 року по справі № 2-а/447/65/16, 447/1901/16-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання призначити грошову допомогу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання неправомірними дії відповідача, зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років період роботи: з 30.08.1978 року по 26.05.2016 року та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикіцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем призначило їй пенсію по віку на підставі поданих усіх необхідних документів у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 з 01.09.2016 р. Вважаючи, що вона має право на отримання 10 місячних пенсій як працівник освіти, стаж якого складає більше 30 років ОСОБА_3 звернулася з письмовою заявою до відповідача для призначення та виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій у відповідності до п. 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак отримала відмову з якою категорично не погоджується.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 24 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 грошової допомоги.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років ОСОБА_3 період роботи з 30.08.1978 року по 26.05.2016 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області призначити та виплатити ОСОБА_3 грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій на день призначення як це передбачено п.7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Зокрема в апеляційні скарзі вказує на те, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, враховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «є» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 (зі змінами) «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Розділом 1 «Освіта» вказаного вище Переліку передбачені, зокрема, учителі, викладачі у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах. Викладачі, які працюють у позашкільних навчальних закладах, до яких відноситься і позивач, вказаним Переліком не передбачені.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін,з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 26.05.2016 р. перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області та отримує пенсію за віком.

Позивач звернулася до відповідача із заявою щодо призначення грошової допомоги згідно із п.7/1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Однак листом від 29.06.2016 р. за № 24Г-8 у задоволенні заяви відповідачем було відмовлено.

Відмова була мотивована тим, що До страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховують періоди роботи в закладах і установах державної та комунальної форми власності на посадах, які передбачені переліком, затвердженимпостановою КМ України від 04.11.1993 р. №909. Відповідно до записів в трудовій книжці позивач з 30.08.1978 року працює у Новороздільській музичній школі, яку у подальшому було переіменовано на Новороздільську школу мистецтв на посаді викладача. Школу мистецтв віднесено до позашкільних навчальних закладів, де право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, директори, їх заступники з навчально-виховної роботи, завідуючі відділами, художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посаду викладача в позашкільних закладах освіти в Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженому постановою КМ України від 06.05.2001 р. №433 не передбачено.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що робота позивача за спірний період зараховується до стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, а також на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на її призначення.

У відповідності до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах , державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» - статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у в розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. (Розділ XV доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 року).

Постановою КМУ від 23.11.2011 р. № 1191 затверджено порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати. Відповідно до п. 2 вказаного порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Відповідно до п. 5 вказаного порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до п. 6 вказаного порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.

Відповідно до п. 7 вказаного порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає в себе, зокрема, позашкільну освіту, яка є частиною структури освіти і спрямовується на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про позашкільну освіту» структуру позашкільної освіти становлять: позашкільні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний та позанавчальний час, до числа яких належать: загальноосвітні навчальні заклади незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі загальноосвітніх навчальних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші навчальні заклади, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Згідно з ч. 4 ст. 21 цього Закону педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» встановлено, що в позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідувачі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

При цьому, даною постановою посада викладача в музичній школі не була передбачена.

Однак постановою Кабінет Міністрів України від 14.06.2000 р. № 963 затверджено переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників до яких віднесено, зокрема, посади викладача позашкільного навчального закладу.

Відповідно до листа Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 р. № 01-3/133-02-2 порядок призначення пенсії за вислугою років, передбачений Постановою Кабінет Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до неї.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 433 (зі змінами) «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» затверджено перелік типів позашкільних навчальних закладів до яких віднесено музичні школи.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що період роботи на посаді викладача по класу скрипки в Новороздільській музичній школі, яку у подальшому було переіменовано на Новороздільську школу мистецтв, повинен зараховуватись Управлінням до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років та для призначення та виплати грошової допомоги згідно із п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» оскільки страховий стаж останньої на посадах передбачених пунктами «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить понад 30 років.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 24 листопада 2016 року по справі № 2-а/447/65/16, 447/1901/16-а — без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

ОСОБА _4

Повний текст ухвали складено 22 березня 2017 року