Справа № 320/7402/16-ц

(2/320/460/17)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 20» березня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач , через свого представника, звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, а згодом з уточненим позовом, до ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення матеріальної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 22 304,78 гривень, витрати на проведення оцінки у розмірі 1 000,00 гривень та суму сплаченого судового збору у розмірі 551,20 гривень.

Позивач обґрунтовує позовну заяву тим, що 23.08.2015 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Аudi 100», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у м. Мелітополі, порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 211540», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить їй на праві власності. Керував вказаним автомобілем ОСОБА_3 Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення Мелітопольського міськрайонного суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненому правопорушенні за ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Вказана постанова набрала законної сили. На момент вчинення адміністративного правопорушення цивільно – правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» за полісом обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ /4639796 від 18.06.2015 року. У зв’язку з тим, що в ДТП визнано винним ОСОБА_2, відповідальність якого була застрахована у відповідача, позивач письмово звернувся до відповідача з повідомленням про подію, яка має ознаки страхової, та надав копії необхідних документів для отримання належного страхового відшкодування за збиток, спричинений ДТП. Проте, відповідач не виконав обов’язок, передбачений законом, та не виплатив страхового відшкодування. Для оцінки вартості матеріальних збитків позивач звернувся до суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_4, сплативши послуги за проведення оцінки автомобіля у розмірі 1 000,00 гривень. Суб’єкт оціночної діяльності ОСОБА_5 склав звіт про проведення оцінки колісного транспортного засобу № 69 від 22.11.2015 року, згідно якого вартість матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля «ВАЗ 2111540», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 22 304,78 гривень. На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушив права позивача, а тому просить стягнути суму завданої шкоди в розмірі 22 304,78 гривень, витрати на проведення оцінки в розмірі 1 000,00 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн.

Позивач та представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з’явились, представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на уточнених позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується його особистим підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Жодних заяв чи клопотань від нього не надходило.

Таким чином, суд вважає, що відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, визнає його неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

При цьому згідно листа Верховного Суду України від 27.09.2010 року, направленого на ім’я голів Апеляційного суду АРК, областей міст Києва та Севастополя, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату судового засідання не з’явився до суду та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або повідомлені ним причини визнані неповажними, незалежно від того це його перша чи повторна неявка, суд має право на ухвалення заочного рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача та в зв’язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 15 вересня 2015 року, яка набрала законної сили 29 вересня 2015 року встановлено, що 23 серпня 2015 року о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_2 в місті Мелітополь по вулиці Карла Маркса керував автомобілем «Аudi 100», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по другорядній дорозі та, перетинаючи головну смугу дороги по вулиці Дзержинського, не надав переваги в русі автомобілю ВАЗ-211540, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, в наслідок чого скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП постраждалих не має, автомобілі отримали механічні ушкодження. (а.с.7).

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 124 КУпАП України, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вказаною постановою ОСОБА_2 призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. (а.с.7).

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає дану справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля «ВАЗ 2111540», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є позивач ОСОБА_1

Як встановлено під час розгляду справи під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілем «ВАЗ 2111540», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 керував ОСОБА_3

В розумінні вимог п.1.6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Судом встановлено, що автомобіль «Аudi 100», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди експлуатувався ОСОБА_2

Даних про те, що вказаний автомобіль ОСОБА_2 експлуатував неправомірно в матеріалах справи немає.

Згідно копії полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ4639796 автомобіль «Аudi 100», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був застрахований в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» (а.с.41).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

За змістом статей 9, 22–31, 35, 36 відповідного Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров’ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов’язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 33.1.4 ст. 33 вказаного Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов’язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов’язок, він має підтвердити це документально.

Судом встановлено, що повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, було подане ОСОБА_3 Товариству з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» протягом трьох робочих днів, а саме 25.08.2015 року (а.с.37-39).

Відповідно до п. 34.1 та 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що на виконання вимог Закону, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» були б проведені такі дії.

08 вересня 2015 року було проведено огляд транспортного засобу ВАЗ 211540 державний номер НОМЕР_2 (а.с.26-28).

Згідно звіту № 69 про проведення оцінки колісного транспортного засобу ВАЗ 211540 державний номер НОМЕР_2, вартість матеріальної шкоди завданої ДТП складає 22 304,78 гривень (а.с.9-25).

Згідно копії квитанції до приходного касового ордера №69 від 22.10.2015 року за проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3 сплатив 1 000 грн. (а.с.36).

26 жовтня 2015 року ОСОБА_3 направив Товариству з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінінта» заяву про виплату страхового відшкодування (а.с.37-40).

Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ч.1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Разом з тим, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» жодних рішень про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування прийнято не було, на адресу заявника жодного рішення не надходило.

В письмовому клопотанні, яке було надіслано Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на адресу суду 29.12.2016 року жодних заперечень з приводу не отримання страховою компанією повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку або заяви про виплату страхового відшкодування зазначено не було. Страхова компанія просила лише уточнити позовні вимоги, які пред’явити безпосереднього до кожного з відповідачів.

Позивачем в цій частині була уточнена позовна заява та пред’явлено позовні вимоги лише до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта».

Уточнену копію позовної заяви разом з судовою повісткою представник відповідача отримав 27.02.2017 року та 07.03.2017 року, що підтверджується його особистим підписом. Проте жодних заяв чи клопотань до суду від представника відповідача до суду не надходило.

Аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, для отримання страхового відшкодування.

Разом з тим, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» діяло в порушення вимог вищевказаного Закону, жодних рішень про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування не прийняло та на адресу заявника не направило. На сьогодні шкода потерпілій особі не відшкодована.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана зокрема з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується іншою особою.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеного небезпеки» з урахуванням змісту статті 979 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов’язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (пункт 5 частини першої статті 989 ЦК, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

У системному зв’язку з п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України, яким на страхувальника покладено обов’язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому.

Таким чином, судом встановлено, що 23 серпня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода, що має ознаки страхового випадку, про яку, 25 серпня 2015 року було повідомлено страховика належним чином, з того часу страховик мав право дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому.

Згідно з положеннями п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Для встановлення розміру матеріальних збитків ОСОБА_3 було замовлено проведення незалежної експертної оцінки колісного транспортного засобу у оцінщика експерта ОСОБА_4

Згідно звіту № 69 про проведення оцінки колісного транспортного засобу ВАЗ 211540 державний номер НОМЕР_2 вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_3 становила 22 304,78 гривень (а.с.9-25).

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Оскільки, відповідно до копії полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ 4639796 франшиза складає 1000 грн., стягненню підлягає сума страхового відшкодування за мінусом суми франшизи, що становить 21 304,78 грн.

Вартість вказаного дослідження складає 1 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с.36), а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку, що з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 21 304 грн. 78 коп., витрати на проведення оцінки у розмірі 1 000,00 гривень а також витрати пов’язані з оплатою судового збору в розмірі 551,20 грн., а всього 22 855 гривень 98 копійок.

Керуючись ст. ст. 979, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 212, 213-215, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про стягнення матеріальної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта», яке знаходиться за адресою: 01032, м. Київ, пров. Індустріальний, 23, ЄДРПОУ 35265086 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, матеріальну шкоду в розмірі 21 304 (двадцять одна тисяча триста чотири) гривні 78 копійок, витрати на проведення оцінки у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень, а також витрати пов’язані з оплатою судового збору в розмірі 551 (п’ятсот п’ятдесят одна) гривня 20 копійок, а всього 22 855 (двадцять дві тисячі вісімсот п’ятдесят п’ять) гривень 98 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: А.В.Сметаніна