Справа № 682/3389/15-ц

Провадження № 2/682/9/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мацюка Ю.І.,

з участю секретаря Захарчук С.П.,

представника позивача

за первісним позовом ОСОБА_1,

представник відповідача

за первісним позовом ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Славута в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа Лисиченська сільська рада Славутського району Хмельницької області, ОСОБА_5, про усунення перешкод в користуванні власністю, про відновлення меж земельних ділянок, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 райдержадміністрації Хмельницької області, третя особа на стороні позивача державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», про скасування рішення державного реєстратора та визнання недійсними свідоцтва про право власності на земельну ділянку,

встановив:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа Лисиченська сільська рада Славутського району Хмельницької області, про усунення перешкод в користуванні власністю та відновлення меж земельних ділянок, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 19 жовтня 2004 року ОСОБА_7 подарував їй житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, площею 0,5954 га, які розташовані в селі Лисиче по вулиці Островського, 112 Славутського району Хмельницької області.

Позивачка вказує про те, що подарована земельна ділянка була приватизована 23 вересня 2002 року згідно державного акту на право приватної власності, та згідно плану зовнішніх меж складається з трьох земельних ділянок, загальною площею 3646 кв.м, одна з яких межує з земельною ділянкою відповідача ОСОБА_4

Вказуючи про те, що відповідач зруйнував межові знаки металевих стовпчиків та сітки, порушивши межу земельної ділянки позивачки, побудував господарську будівлю, внаслідок чого значна частина земельної ділянки затінилася, стік атмосферних опадів призвели до непридатності земельної ділянки для цільового використання, чим порушено право власності ОСОБА_3

Просить зобов’язати відповідача ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою шляхом переміщення межі між земельними ділянками по всій лінії розмежування між точками Б-В в сторону земельної ділянки ОСОБА_4 на відстань 0,35 метрів, та зобов’язати відповідача перемістити зведену будівлю в сторону своєї земельної ділянки на відстань 1 м 35 см.

ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, реєстраційної служби ОСОБА_6 міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, третя особа на стороні позивача ОСОБА_6 районний відділ центру державного земельного кадастру, про скасування рішення державного реєстратора та визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

В обґрунтування заявленого зустрічного позову ОСОБА_4 вказує про те, що ОСОБА_8, яка померла 07 квітня 2009 року, на підставі рішення виконавчого комітету Лисиченської сільської ради від 28 грудня 1995 року № 29, передано у власність та постійне користування земельну ділянку, площею 0,78 га, в тому числі 0,53 га для особистого підсобного господарства, 0,25 га для будівництва та обслуговування будинку.

Після смерті ОСОБА_8 відповідач ОСОБА_4 успадкував рухоме та нерухоме майно за заповітом, про що отримав свідоцтво про право на спадщину. З метою оформлення своїх спадкових прав, ОСОБА_4 звернувся до сільської ради для отримання дозволу на розробку технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва і обслуговування будинку, господарських споруд за рахунок земель, що перебувають у користуванні в селі Лисиче по вулиці Островського, 114, та на підставі рішення виконавчого комітету Лисиченської сільської ради отримав дозвіл.

Для оформлення технічної документації ОСОБА_4 звертався до землевпорядної організації, після чого йому стало відомо, що при складанні технічної документації на земельну ділянку сусідки ОСОБА_3 було допущено помилку в обчисленні координат точки № 3, що змінило розміри сусідніх земельних ділянок, внаслідок чого вони стали накладатися одна на одну.

Крім того, зазначає, що ОСОБА_3 допустила порушення земельного законодавства, не погодивши з ОСОБА_4 межі земельних ділянок, які межують між собою.

ОСОБА_4 вказує, що при проведенні геодезичних обмірів земельної ділянки ОСОБА_3 мало бути виявлено накладення земельних ділянок одна на одну, зазначає, що точки повороту зовнішніх меж не позначалися межовими знаками і не погоджувалися з сусідами, працівники Держземагенства при присвоєнні кадастрового номеру повинні були виявити невідповідність технічної документації на земельну ділянку розмірам, вказаним у державному акті, на підставі чого відмовити ОСОБА_3 в державній реєстрації права власності та повернути документи на доопрацювання.

Враховуючи порушення права ОСОБА_4 на набуття права власності на землю, просить скасувати рішення державного реєстратора № 18292281 від 24 грудня 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:01:011:0023, за ОСОБА_3, та визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно – земельну ділянку, видане 24 грудня 2014 року.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2016 року первісний позов та зустрічний позов об’єднані до спільного розгляду.

Позивачка ОСОБА_3 за первісним позовом подала заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні вимог за зустрічним позовом та застосувати строк позовної давності.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 березня 2016 року замінено по зустрічному позову належного відповідача – ОСОБА_6 міськрайонне управління юстиції та третю особу Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру».

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 01 липня 2016 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачки ОСОБА_3 – ОСОБА_5.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2016 року замінено по зустрічному позову належного відповідача – Головне територіальне управління юстиції у Хмельницькій області.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2017 року замінено по зустрічному позову належного відповідача – ОСОБА_6 райдержадміністрацію Хмельницької області.

Представником ОСОБА_6 райдержадміністрації Хмельницької області подано заперечення, в яких просять відмовити в задоволенні позовних вимог до райдержадміністрації зазначаючи, що не є належним відповідачем у справі, оскільки не приймає рішення за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію речового права. Крім того, зазначають, що при державній реєстрації права власності на земельні ділянки за ОСОБА_3 були договір дарування від 19 жовтня 2004 року та витяги з Державного земельного кадастру, а тому технічна документація з землеустрою державному реєстратора не надається і в його обов’язки не входить перевірка дотримання вимог законодавства при її складанні. Оскільки ОСОБА_3 були подані всі необхідні документи, підстави щодо невідповідності поданих документів заявленим правам були відсутні, а тому підстави для відмови в здійсненні державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку не було.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримали в повному обсязі, просять їх задовольнити. Вимоги зустрічного позову не визнають, просять відмовити в їх задоволенні, застосувати строк позовної давності.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнали, просять відмовити в їх задоволенні, зустрічний позов підтримали, просять його задовольнити.

Представник Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області у судовому засіданні підтвердив факт існування земельного спору між сторонами, вказуючи на прийняті рішення сільською радою з даних питань.

Третя особа за первісним позовом ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо вирішення спору покладається на думку суду.

Представник ОСОБА_6 райдержадміністрації у судовому засіданні підтримав подані письмові заперечення проти зустрічного позову.

Представник ДП «Центр державного земельного кадастру» у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх доводи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні об’єктивно встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору дарування житлового будинку та земельних ділянок від 19 жовтня 2004 року прийняла від ОСОБА_7 в дар житловий будинок з надвірними будівлями, та приватизовану земельну ділянку, загальною площею 5954 кв.м., в селі Лисиче по вулиці Островського, 112 Славутського району Хмельницької області.

ОСОБА_7 був власником даної земельної ділянки, загальною площею 0,5954 га, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ 03108.

ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 24 грудня 2014 року отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно – земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:01:011:0023, яка розташована в селі Лисиче по вулиці Островського, 112 Славутського району Хмельницької області.

Викладені факти підтверджено даними: витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, свідоцтва про право власності.

В 2014 році ДП «Центр державного земельного кадастру» було виготовлено технічну документацію із землеустрою, щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:01:011:0023, по вулиці Островського, 112 в селі Лисиче.

Як слідує з акту прийому-передачі на зберігання межових знаків від 07 квітня 2014 року ОСОБА_3, у даному акті відсутній підпис суміжного землекористувача ОСОБА_4

За зверненням ОСОБА_3 від 23 березня 2015 року про встановлення меж земельної ділянки, Лисиченською сільською радою за вихідним номером 1 від 30 березня 2015 року було надано відповідь, про те, що розбіжностей між розмірами змеленої ділянки згідно державного акту та розмірами, отриманими при обмірах не було виявлено, та рекомендовано для більш точного вимірювання звернутися до спеціалізованого підприємства для відновлення меж земельної ділянки.

Рішенням Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області № 29 від 28 лютого 1995 року передано безкоштовно у приватну власність та постійне користування ОСОБА_8 земельні ділянки для особистого підсобного господарства розміром 0,53 га та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку в розмірі 0,25 га.

07 квітня 2009 року померла ОСОБА_8, що підтверджено даними копії свідоцтва про смерть серії 1-БВ № 118771.

ОСОБА_4 04 березня 2010 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8 на житловий будинок, загальною площею 89,4 кв.м. та надвірні будівлі в селі Лисиче по вулиці Островського, 114 Славутського району Хмельницької області, який розташований на земельній ділянці, що належить сільській раді.

Рішенням Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області № 1 від 23 квітня 2015 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку технічної документації щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель, що перебувають у користуванні по вулиці Островського, 114 в селі Лисиче Славутського району Хмельницької області.

Рішенням Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області № 2 від 23 квітня 2015 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку технічної документації щодо виготовлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,72 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, що перебувають у користуванні в селі Лисиче Славутського району Хмельницької області.

Листом № 4.1/576 від 15 липня 2015 року Хмельницька регіональна філія Центру ДЗК повідомила, що 07 квітня 2014 року працівниками ОСОБА_6 районного виробничого відділу Філії було проведено обміри земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 для складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєння даній земельній ділянці кадастрового номера. 2015 року між сусідами виник спір щодо фактичного розташування межі між двома земельними ділянками і для його вирішення повторно працівниками філії проводилися обміри в присутності представників Лисиченської сільської ради та було встановлено помилку в обчисленні координат точки № 3 земельної ділянки. Крім того, згідно даного листа, сусідам, між якими існує земельних спір, було роз’яснено про порядок виправлення даної помилки, а саме вказано про необхідність ОСОБА_3 подати до Центру надання адміністративних послуг у ОСОБА_6 райдержадміністрації заяву, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з виправленою помилкою, проте, ОСОБА_3 не погодилася подати вказані документи.

Рішенням № РВ-6800122742016 від 21 березня 2016 року державним кадастровим реєстратором Управління Держгеокадастру у ОСОБА_6 районі Хмельницької області ОСОБА_4 було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв’язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме перетином земельної ділянки ОСОБА_4 з земельною ділянкою з кадастровим номером 6823984700:01:011:0023, яка належить ОСОБА_3

До даного рішення додається протокол проведення перевірки електронного документа, збірний кадастровий план.

Рішенням Лисиченської сільської ради Славутського району Хмельницької області № 6 від 17 грудня 2016 року «Про розгляд земельного спору між ОСОБА_4 та ОСОБА_3В.» було встановлено, що документального порушення межі з боку ОСОБА_3 виявлено не було, слідів фактичного порушення меж земельних ділянок (руйнування межових знаків, металевих стовпчиків, металевої сітки) в натурі виявлено не було.

Наявність перетину земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджено даними висновку судової інженерно-технічної експертизи № 04-91/16 від 22 серпня 2016 року, згідно яких, відповідно до «Порівняльного плану розташування земельних ділянок» земельні ділянки: по вулиці Островського, 112 в селі Лисиче Славутського району Хмельницької області, площею 0,2500 га, по вулиці Островського, 114 в селі Лисиче Славутського району Хмельницької області, площею 0,2500 га, згідно наданих кадастрових планів, мають перекриття земельних ділянок площею 0,0010 га. За даними кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 6823984700:01:011:0023 по вулиці Островського, 112, ширина земельної ділянки по лінії від А до Б становить 35,03 м. Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ № 03108 від 23 вересня 2002 року, земельна ділянка площею 3646 кв.м., що складається з земельних ділянок: кадастровий номер 6823984700:01:011:0023, площею 0,2500 га, та кадастровий номер 6823984700:01:011:0024, площею 0,1146 га, всього площею 0,3646 га, по лінії від А до Б має ширину 34,05 м. різниця між шириною однієї ділянки в різних правових документах становить 0,98 м. Наявність такої різниці призводить до виникнення перекриття досліджуваних земельних ділянок при накладенні координат поворотних точок земельних ділянок.

Згідно висновку експертизи, кадастрові плани земельних ділянок, що розташовані по вулиці Островського, 112 в селі Лисиче, з кадастровим номером 6823984700:01:011:0023, та кадастровим номером 6823984700:01:011:0024, не відповідають Державному акту на право приватної власності серії ХМ № 03108 від 23 вересня 2002 року, та допущені помилки у документації із землеустрою та оцінки землі підлягають виправленню.

Згідно порівняльного плану розташування земельних ділянок, наглядно показано схематичну накладку між земельними ділянками сторін.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав пояснення, що межі сусідка не погоджувала, фактично межа не зміщалася, але по новій документації ділянка позивачки ширша. ОСОБА_3 оформила документи, після чого змістили земельну ділянку на 1 метр. Свідок вказує, що межові знаки не зміщувалися, земельні ділянки переміряли та виявили помилку, проте, сусідка ОСОБА_3 відмовляється це визнати. Зазначає, що дійсно дровітня стоїть, проте, відстань від паркану до дровника допустима.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні підтвердив, що існувала межа між земельними ділянками, сітка була натягнута до дровітні. Коли робили паркан, залишили прогалину, межовий стовпчик не зміщували. Розмір земельної ділянки на момент отримання державного акту відповідав розмірам.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що виконував роботу по встановленню паркану, вказує, що межовий стовпчик стояв, його не зміщували. Сітка як стояла, так і досі стоїть, була прив’язана до межового стовпчика, ніхто її не зміщував.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні дав пояснення, що є сусідом ОСОБА_3, на межі між їх земельними ділянками раніше була сітка, а коли побудували паркан, свідок змістив огорожу в свою сторону на користь земельної ділянки ОСОБА_3

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст.ст. 317,319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За нормами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 286 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.

Згідно ст. 6 зазначеного закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Згідно до ст. 10 зазначеного закону, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником; під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру

Згідно ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема, за заявою власника.

Згідно ст. 38 Закону України «Про державний земельний кадастр», витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).

Отже, необхідність державної реєстрації прав на земельну ділянку, зокрема набутих на відповідних правових підставах до 1 січня 2013 року для вчинення правочинів законодавчо врегульована.

Згідно ст. 79 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Право приватної власності на земельну ділянку може бути припинено також в порядку cт. 140 ЗК України, якою передбачений вичерпний перелік припинення права власності на землю.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту права власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом: визнання прав, визнання недійсним рішень органів місцевого самоврядування, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, відшкодування збитків, тощо.

Як слідує з копії Державного акту на право приватної власності серії ХМ № 03108 від 23 вересня 2002 року на ім’я попереднього власника земельної ділянки ОСОБА_7, що належить ОСОБА_3, вбачається, що конфігурація земельної ділянки, яка була придбана ОСОБА_3 не відповідає конфігурації земельної ділянки, згідно розробленої технічної документації.

Таким чином, судом встановлено, що при виготовленні технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 6223984700:01:011:0023, було встановлено невірні межі між суміжними земельними ділянками сторін.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що накладення меж земельних ділянок створює загрозу правам ОСОБА_4, а тому таке право підлягає захисту, в зв’язку з чим зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Підстави для застосування позовної давності до вимог зустрічного позову відсутні, оскільки про факт накладання спірних земельних ділянок ОСОБА_4 стало відомо після звернення до землевпорядної організації для оформлення технічної документації і присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, з відповіді директора ОСОБА_6 районної виробничої філії ДП «Центр державного земельного кадастру» від 17 червня 2015 року.

Позовні вимоги ОСОБА_3 за первісним позовом про усунення перешкод в користуванні власністю та про відновлення меж земельних ділянок, підлягають частковому задоволенню в частині зобов’язання ОСОБА_4 перемістити зведену будівлю – дровітню в сторону своєї земельної ділянки на відстань одного метра від межі між земельними ділянками з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, та фактично визнано у судовому засіданні сторонами, на території земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_4 збудовано тимчасову споруду дровітню, яка на кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_4 відмічена під номером 5, та зазначено її як малоповерхову забудову 007.01, площею 0.0046. Вказана споруда розташована поблизу межі між суміжними земельними ділянками сторін.

Згідно п.3.25 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92, протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1).

Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки" та СНIП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках.

Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Таким чином, слід зобов’язати ОСОБА_4 перемістити зведену будівлю на відстань, яка буде відповідати вимогам ДБН 360-92.

Позовні вимоги ОСОБА_3 за первісним позовом про відновлення меж земельних ділянок є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки межу між земельними ділянками сторін можливо буде визначити після усунення перекриття земельних ділянок та внесення відомостей про земельну ділянку ОСОБА_4 до Державного земельного кадастру.

Питання стягнення судових витрат підлягає вирішенню в порядку статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 59, 60,88, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Первісний позов задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_4 перемістити зведену будівлю – дровітню в сторону своєї земельної ділянки на відстань одного метра від межі між земельними ділянками.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 487,20 гривень та 500 гривень витрат на правову допомогу.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:01:011:0023, яка розташована в селі Лисиче по вулиці Островського, 112 Славутського району Хмельницької області, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га, видане реєстраційною службою ОСОБА_6 міськрайонного управління юстиції Хмельницької області 24 грудня 2014 року на ім’я власника ОСОБА_3.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 18292281 від 24 грудня 2014 року, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823984700:01:011:0023, за ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1102,40 гривень та 1400 гривень витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення терміну подання апеляційної скарги, якщо її не було подано; після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя Мацюк Ю. І.