22-ц/775/215/2017(м)
263/1468/17
Головуючий в 1 інстанції Шевченко О.А.
Доповідач Принцевська В.П.
Категорія : 81
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді Принцевської В.П.,
суддів Биліни Т.І., Лопатіної М.Ю.
секретар Зал Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, яка діє від імені ОСОБА_2 на дії державних виконавців, заінтересовані особи: Центральний Відділ ДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області, ПАТ «Дельта Банк» за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє від імені ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 лютого 2017 року ,-
ВСТАНОВИВ:
Скаржник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця. В обґрунтування скарги зазначила, що 04.08.2014 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя видав виконавчий лист №263/12438/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» суми заборгованості у розмірі 11190,56грн. На підставі вищевказаного виконавчого листа 12.09.2014 року Жовтневим ВДВС ММУЮ було відкрито виконавче провадження №44720675 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» суми заборгованості у розмірі 11190,56грн. В цей же день, тобто 12.09.2014 року державним виконавцем Жовтневого ВДВС було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 29.07.2015 року вказане виконавче провадження було закрито та винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану, у зв'язку з тим, що майно не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку. Вказаний виконавчий лист разом з постановою про повернення виконавчого документу стягувану від 29.07.2015 року було надіслано стягувану - ПАТ «Дельта Банк». При поверненні виконавчого документу стягувачу, державний виконавець не зняв арешт з майна боржника. ПАТ «Дельта Банк» мав право пред'явити виконавчий лист до виконання протягом року з моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, тобто до 29.07.2017 року. Постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 29.07.2015 року оскаржуване не було, воно не відмінено, тобто набрало законної сили. В строк до 29.07.2015 року стягував повторно не пред'явило виконавчий документ до примусового виконання. Таким чином, на сьогоднішній день немає законних підстав для арешту майна боржника. ОСОБА_2 звертався до ВДВС з заявою про зняття арешту з його майна, однак, він отримував відмови в задоволенні своїх вимог.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 лютого 2017 року у задоволенні скарги ОСОБА_1, яка діє від імені ОСОБА_3 на дії державних виконавців, заінтересовані особи: Центральний Відділ ДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області, ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.
З даною ухвалою не погодився скаржник та оскаржив її в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд постановив ухвалу з порушенням вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», яким встановлено вичерпний перелік умов, при яких скасовуються прийняті державним виконавцем засоби примусового виконання рішення. Просили скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення.
ОСОБА_1 до суду не з'явилася, повідомлена про час і місце судового засідання телефонограмою від 09.03.2017 року, яка зареєстрована в журналі телефонограм за № 461.
ОСОБА_2 повідомлений про час і місце судового засідання згідно з вимогами ч.5 ст. 76 ЦПК України.
Представник Центрального Відділу ДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник ПАТ «Дельта Банк» до суду не з'явилися, повідомлені про час і місце судового засідання судовою повісткою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Центрального Відділу ДВС м. Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав.
Статтею 387 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції від 21.04.1999 року, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно п.5 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції від 21.04.1999 року, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 12.09.2014 року державним виконавцем Сусловою А.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №44720675.
12.09.2014 року державним виконавцем Сусловою А.О. було винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна, що належить боржнику та оголошення заборони на відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.
15.09.2014 року державним виконавцем було зроблено запит до ЦНППВАЗ-2 м. Маріуполя з метою виявлення транспортного засобу.
24.09.2014 року до Жовтневого ВДВС надійшло повідомлення від ЦНППВАЗ-2 м. Маріуполя, що накладено арешт на транспортний засіб марки ЗАЗ - DAEWOO LANOS TF, державний номер НОМЕР_1.
29.07.2015 року державним виконавцем було зроблено повернення виконавчого документа стягувачеві керуючись п.7 ч.1 ст.47, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження».
18.05.2016 року ПАТ «Дельта Банк» до Жовтневого ВДВС ММУЮ була подана заява про примусове виконання рішення суду та накладення арешту.
Згідно п.5 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» у редакції від 21.04.1999 року, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Також, судом встановлено, що 24.05.2016 року до Жовтневого ВДВС надійшла заява про прийняття виконавчого листа №263/12438/16-ц від 04.08.2014 року, виданого Жовтневим районним судом м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» у сумі 11190,56грн.
25.05.2016 року державним виконавцем Зімановим А.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51231795, а також винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Цього ж дня державним виконавцем було зроблено витяг прав на нерухоме майно.
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначається, що боржнику належить 1/2 частка власності нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, провулок Ризький, будинок 27, приміщення 141.
Державним виконавцем 25.05.2016 року був зроблений запит №19193049 від 25.05.2016 року до ПФУ про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи. За якими надійшла відповідь №1017737821 від 26.05.2016 року, що боржник працює в ПП «Консоль», яке знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр.Металургів, б.29, кімната 47.
13.06.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника та направлена до ПП «Консоль».
Статтею 303 ч.1 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що вони є безпідставними.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_1 просила суд визнати незаконною відмову Центрального Відділу ДВС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області зняти арешт з належного ОСОБА_2 всього рухомого та нерухомого майна незаконним. Вона посилалася на те, що ОСОБА_2 звертався до Центрального Відділу ДВС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області з заявою про зняття арешту з належного йому всього рухомого та нерухомого майна.
При цьому скаржник не надав доказів того, що ОСОБА_2 дійсно звертався з такою заявою до Центрального Відділу ДВС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області та отримав від Центрального Відділу ДВС відмову в задоволенні цієї заяви.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» таким документом, крім інших, є виконавчий лист, виданий судом на підставі судового рішення.
Також вимогою скаржника є зобов'язати Центральний Відділ ДВС м.Маріуполя ГТУЮ у Донецькій області ухвалити постанову, якою зняти арешт сі всього рухомого і нерухомого майна, яке належить ОСОБА_2, в межах суми стягнення 11190 грн. 56 коп. по виконавчому провадженню про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» суми боргу 11190 грн. 56 коп., яке відкрито на підставі виконавчого листа № 263/12438/13-ц від 04.08.2014 року, який видано Жовтневим районним судом м Маріуполя.
На момент звернення ОСОБА_1 1.02.2017 року до суду з даною скаргою було повторно відкрито 25.05.2016 року державним виконавцем Зімановим А.І. виконавче провадження №51231795 за вказаним виконавчим листом, а також винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. До теперішнього часу заборгованість за вказаним виконавчим листом не погашена, виконавче провадження №51231795 не закрито.
У зв'язку з тим, що на теперішній час виконавче провадження №51231795 знаходиться на примусовому виконанні в Центральному ВДВС ГТУЮ у Донецькій області, заборгованість не сплачено, суд першої інстанції дійшов правильного висновку що підстави для зняття арешту з всього рухомого та нерухомого майна відсутні.
Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє від імені ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді
