Провадження № 2/344/495/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Домбровської Г.В.

при секретарі c/з Устинській Н.С.,

за участю позивача ОСОБА_2, представника Позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника Відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 (надалі - «Позивач») звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_4 (надалі - «Відповідач») про стягнення з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Ізраїлю, аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі у розмірі 13060,00 грн., що становить 2000 ізраїльських шекелів щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні Позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Як зазначила Позивач, вона з 2012 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з громадянином Ізраїлю ОСОБА_4 з яким у ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилася донька ОСОБА_11, батьком якої є Відповідач.

Позивач також зауважила, що Відповідач в країні свого громадянства займається підприємницькою діяльністю та має стабільний дохід, а тому здатний оплачувати аліменти в розмірі 13 060,00 грн.

Відповідач та його представник в судовому засіданні частково позов не визнали та просили Суд визначити розмір аліментів, які Відповідач готовий сплачувати на малолітню дитину, в розмірі 1500,00 грн., оскільки саме таку суму станом на даний час спроможний оплачувати Відповідач на утримання дитини.

Крім того, в судовому засіданні Відповідач покликався на скрутне матеріальне становище, наявність проблем зі здоров'ям, кредитних зобов'язань в Ізраїлі, наявність інших неповнолітніх дітей на його утримання (8-ми річного та тримісячного віку), а також перестарілої матері.

Заслухавши пояснення Позивача та її представника, Відповідача та його представника в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Згідно з Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 03 червня 2014 року (а.с. 5) ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_11, матір'ю якої є ОСОБА_2, громадянка України, батьком - ОСОБА_4, громадянин Ізраїлю.

Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі - «СК України») визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).

Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Як зазначила в судовому засіданні Позивач, станом на сьогоднішній день неповнолітня дитина перебуває на її утриманні, в той же час Відповідач, як батько дитини, жодної участі у її утриманні та вихованні не приймає.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи наявність у Відповідача регулярного доходу, Позивач просила стягувати з Відповідача аліменти у твердій грошовій сумі у 13 060,00 грн. на утримання дитини щомісячно до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною 1 статті 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 статті 182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, визначених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів» «за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно».

Порядок визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі визначено статтею 184 СК України.

Так, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина 1 статті 184 СК України).

Як встановлено Судом, Відповідач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Ізраїлю, який працює зварювальником, з 01 березня 2002 року є інвалідом (постійна інвалідність в розмірі 19%) (а.с. 57).

Згідно наявної в матеріалах справи Підзвітності оголошених доходів та оголошених витрат ОСОБА_4 (а.с. 59-60) місячний дохід Відповідача становить 15 500,00 ізраїльських шекелів, загальний рахунок витрат - 25 305,00 ізраїльських шекелів.

Зі змісту вищевказаного документу випливає, що щомісячно Відповідач несе витрати на іпотечні та кредитні виплати, комунальні послуги, страхування, витрати на автомобіль, зв'язок, лікування, оплату перебування матері в будинку перестарілих, оплату аліментів на інших дітей.

Зокрема, як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 63), а також в Ізраїлі має восьмирічного сина ОСОБА_10 (що безпосередньо підтвердила в судовому засіданні Позивач).

Відтак, зі змісту наданих Відповідачем суду документів вбачається той факт, що, проживаючи в Ізраїлі, при місячному доході у 15 500,00 ізраїльських шекелів загальні витрати Відповідача в місяць становлять 25 305,00 ізраїльських шекелів, тобто перевищують рівень доходів.

Докази, які б спростовували вищевказані обставини, в матеріалах справи відсутні, і Позивачем таких доказів Суду надано не було.

Крім того, заявляючи вимогу про стягнення з Відповідача аліментів у 13 060,00 грн., Позивач не обґрунтувала факту існування можливості у Відповідача сплачувати таку суму коштів.

При цьому, в судовому засіданні Позивач самостійно зазначила Суду про те, що за середніми підрахунками середньомісячна сума, яку вона витрачає на дитину ОСОБА_11 становить близько 4000,00 грн.

Відтак, зважаючи на вищевказане, та враховуючи встановлений чинним законодавством України принцип рівності обов'язку батьків щодо утримання дитини, Суд приходить до висновку про те, що заявлена Позивачем до стягнення з Відповідача на утримання неповнолітньої дитини сума аліментів у 13 060,00 грн. є необґрунтованою.

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року - 1355 гривень, з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні.

Таким чином, станом на час розгляду справи розмір прожиткового мінімуму на дитину до 6 років (якою є ОСОБА_11 в Україні становить 1355 гривень.

Суд не приймає до уваги посилання Позивача та її представника в судовому засіданні на те, що Відповідач є громадянином Ізраїлю, тобто держави, в якій соціальні гарантії на дітей є вищими, оскільки Позивач разом з дитиною проживають в Україні, а, відтак, рівень соціальних гарантій в Ізраїлі не є обставиною, яка сама по собі свідчить про можливість Відповідача сплачувати аліменти у розмірі 13 060,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи з інтересів малолітньої дитини, Суд дійшов висновку про доцільність стягування з Відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_11 в твердій грошовій сумі в розмірі 2200,00 грн. щомісячно з моменту звернення до суду з цим позовом до досягнення нею повноліття, оскільки даний розмір аліментів відповідає інтересам дитини, а також відповідає обов'язку батька на утримання дитини.

При визначенні розміру аліментів Суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, зокрема те, що вона проживає разом з Позивачем. Також Судом враховано, що Відповідач є лише частково працездатною особою (постійна інвалідність в розмірі 19%), має кредитні зобов'язання в Ізраїлі, а також в нього наявні інші утриманці (неповнолітні діти та матір похилого віку).

Крім того, Судом враховуються надані Відповідачем відомості про перевищення його видатків розміру його доходів в місяць, однак, вказана обставина, за висновком Суду, не звільняє його від обов'язку щодо утримання дитини, оскільки чинне законодавство України не обумовлює право малолітньої дитини на утримання з боку батьків фактом їх офіційного працевлаштування, розміром їх доходів тощо.

В той же час, доказів на підтвердження того, що Відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 13 060,00 грн., і саме така сума коштів на місяць є необхідною та обґрунтованою сумою утримання ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3, Позивачем та її представником Суду не надано, а Судом таких обставин не встановлено.

Відтак, визначений Судом розмір аліментів у 2200,00 грн. на дитину, за висновком Суду, є обґрунтованим та доцільним з точки зору віку, стану здоров'я та матеріального становища дитини, а також з точки зору стану здоров'я, матеріального становища та сімейних обставин Відповідача.

Суд повторно звертає увагу на те, що на момент розгляду справи в суді, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум дитини, віком до 6 років становить з 1 січня 2017 року - 1355 гривень, з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні.

Відповідно до вимог статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково: стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Ізраїлю, аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі у розмірі 2200,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; а згідно з частинами 1 та 3 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Проаналізувавши доводи сторін, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані докази, Суд дійшов висновку про те, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Щодо клопотання Позивача поро стягнення з Відповідача на її користь понесених нею витрат за послуги перекладача, Суд звертає увагу на те, що належних доказів на підтвердження таких витрат Суду не надано, оскільки надані Позивачем копії документів (а.с. 19-20), які є лише розпискою про отримання коштів, не можуть вважатися належними документами на оплату послуг перекладача.

На підставі ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 212- 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Ізраїлю, аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі у розмірі 2200,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

3. Стягнення аліментів розпочати з 21 червня 2016 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Ізраїлю, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 92 грн. 85 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Домбровська Г.В.