open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 року Справа № 912/4415/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А.

суддів: Пархоменко Н.В., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Воробйов В.В., угода про захист (представництво) та надання правової допомоги від 01.02.2017 року, представник;

представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Світанок"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2017 року у справі № 912/4415/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Світанок",

с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Добровеличківської районної державної адміністрації, смт. Добровеличківка Кіровоградської області

про визнання укладеною додаткової угоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2017 року у справі № 912/4415/16 (суддя Вавренюк Л.С.) в задоволені позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивач не надав суду належні та допустимі докази того, що після закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 17.03.2010 року №041036900004 він відповідно до ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк після припинення дії договору звертався до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду про поновлення договору на тих же умовах і на той же строк.

Всупереч п.8 договору оренди позивач звернувся до орендодавця з пропозицією поновити дію договору та надав відповідний проект додаткової угоди лише 05.10.2016 року.

Не погодившись з рішенням господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга мотивована неналежною оцінкою судом доказів по справі, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що суд встановив факт користування позивачем земел ьною ділянкою, відсутність заперечень орендаря протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору оренди на поновлення договору, дійшов хибного висновку про те, що саме позивач мав звернутися до відповідача з пропозицією укладення додаткової угоди, невірно застосував норми Закону України "Про оренду землі".

Просить скасувати рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнити.

У судове засідання представники відповідача та третьої не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до наявних у справі поштових повідомлень. Відзив на апеляційну скаргу представник відповідача та третьої особи не надали.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту вищезазначеної постанови.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явилися, оскільки матеріали справи дозволяють визначитись щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а правова позиція відповідача висловлена письмово у запереченні на позовну заяву (а.с.65-66).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (орендар) та Добровеличківською районною державною адміністрацією (орендодавець) 01.03.2010 року укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 28,36 га, у тому числі рілля 28,36 га, яка знаходиться на території Тишківської сільської ради (далі - договір) (а.с.21-23).

Договір зареєстровано у Добровеличківському районному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 17.03.2010 року за № 041036900004.

За актом передачі-приймання б/н та дати здійснено фактичну передачу відповідної земельної ділянки в користування орендаря (а.с.24).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку переданій позивачу земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3521786000:02:001:9106 (а.с.48).

Відповідно до п. 8 договору в редакції додаткової угоди б/н та дати, договір укладено на шість років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с.29).

З матеріалів справи слідує, що 05.10.2016 року ТОВ "Агрофірма "Світанок" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого від 17.03.2010 року за № 041036900004, загальною площею 28,36 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області та надало відповідачу проект додаткової угоди до договору (а.с.68).

14.11.2016 року листом за №1-17752/0-9950/0/6-16 відповідач повідомив позивача про заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки та зазначив про недосягнення згоди щодо розміру орендної плати і терміну дії договору оренди (а.с.69).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку діям позивача та вірно застосував необхідні для врегулювання спору норми Закону України "Про оренду землі", а скаржник висновки суду не спростував з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

Наказом Держгеокадастру України № 20 від 03.03.2015 року затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.

Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Отже, за наведеними вище нормами орендодавцем землі, що отримана ТОВ "Агрофірма "Світанок" в оренду за договором від 01.03.2010 року, стало Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з ч.1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Одночасно, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість поновлення договору оренди землі.

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" ).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Таким чином, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у частині першій регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині шостій - підстави поновлення договору оренди у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

При цьому, переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Як слідує з поданого позову, матеріально-правовою підставою позовних вимог позивач визначив ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватися виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 року у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15.

При цьому, згідно позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі № 6-2027цс15, для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендар має повідомити орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк до закінчення строку дії договору в установлений строк і до такого листа-повідомлення додати проект додаткової угоди.

У даній справі судом встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Світанок" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 05.10.2016 року, тобто з порушенням строку, передбаченого п.8 договору оренди, про який зазначено вище.

Тому висновок суду про порушення позивачем вимог ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" є правомірним.

Таким чином, незважаючи на ті обставини, що позивач продовжує користуватися раніше орендованою земельною ділянкою, сплачує орендну плату, автоматична пролонгація договору оренди за відсутності укладеної сторонами додаткової угоди не відбулася.

Як зазначено вище, відповідач повідомив про відсутність погодження на продовження дії договору у зв'язку з недосягненням сторонами згоди щодо розміру орендної плати, строку дії договору. Отже, за встановлених обставин, підстави для висновку про обґрунтованість позовних вимог та доводів апеляційної скарги відсутні.

Посилання апелянта на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права не доведено при розгляді апеляційної скарги.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що заява позивача від 05.10.2016 року за своїм змістом не оцінюється судом як повідомлення орендаря в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи викладене, колегія суддів поділяє висновок оскаржуваного судового рішення про те, що позивач не довів факт порушення відповідачем його права.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України захисту у судовому порядку підлягає порушене або оспорювань право позивача.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 Господарського процесуального кодексу України). Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Оскільки апелянт висновки, що покладені в основу оскаржуваного рішення, не спростував, апеляційна скарга не доведена, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.01.2017 року у справі № 912/4415/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Н.В. Пархоменко

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 16.03.2017 року.

Джерело: ЄДРСР 65382856
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку