АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Усика Г.І.

суддів - Пікуль А.А., Ратнікової В.М.

при секретарі - Пузиковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з позовом до ОСОБА_4, Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа ПАТ «Банк Форум» про відшкодування шкоди.

На обґрунтування своїх вимог позивачі зазначали наступне:

21.08.2013 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Форум» укладено договір банківського вкладу №2635/1500/626967, відповідно до якого він вніс на депозитний рахунок Банку грошові кошти в сумі 100 000 доларів США на строк до 21.08.2015 р., а Банк зобов'язався на умовах та в порядку передбачених договором повернути вклад та виплачувати проценти з розрахунку 9,85 % річних за період з 21.08.2013 р. по 20.08.2014 р., та 7,1 % річних за період з 21.08.2014 р. по 21.08.2015 р.

02.04.2013 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Форум» укладено договір банківського вкладу № 2635/1500/574837, відповідно до якого позивачка внесла на депозитний рахунок Банку грошові кошти у розмірі 405 750,00 грн. на строк до 02.04.2015 р., а Банк зобов'язався на умовах та в порядку передбачених договором повернути вклад та виплачувати проценти з розрахунку 20,25% річних за період з 02.04.2013 р. до 01.04.2014 р., та 13,05% річних за період 02.04.2014 р. по 02.04.2015 р.

Справа № 761/6459/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/4129/2017Головуючий у суді першої інстанції: Волошин В.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.02.04.2013 р. між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Форум» укладено договір банківського вкладу № 2635/1500/574840, відповідно до якого він вніс на депозитний рахунок Банку грошові кошти в сумі 405 750,00 грн. на строк до 02.04.2015 р., а Банк зобов'язався на умовах та в порядку передбачених договором повернути вклад та виплачувати проценти з розрахунку 20,25% річних за період з 02.04.2013 р. до 01.04.2014 р., та 13,05% річних за період 02.04.2014 р. по 02.04.2015 р.

Постановою Правління Національного Банку України від 13.03.2014 р. № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Вказували на те, що всі договори банківських вкладів були укладені з відповідачем у період, коли Банк фактично вже не міг виконувати взятих на себе зобов'язань, оскільки його нормативи не відповідали вимогам законодавства та, що відповідачам було відомо про реальний фінансовий стан ПАТ «Банк Форум» і неможливість виконання ним зобов'язань, однак вони не вчинили ніяких дій щодо припинення залучення грошових коштів вкладників, що призвело до збільшення обсягу не виконаних зобов'язань Банком, та в порушення Закону України «Про захист прав споживачів» не надали позивачам, як споживачам банківських послуг, достовірну інформацію про фінансовий стан банку, що істотно впливає на характеристику наданої послуги, яка за визначенням ст. 5 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» підпадає під ознаки продукції, що має дефект.

Позовні вимоги до ОСОБА_4 обґрунтовували тим, що зазначений відповідач, будучи власником 98,68% акцій ПАТ «Банк Форум» має вирішальний вплив на управління та діяльність банку, і як власник істотної участі банку несе відповідальність за вжиття своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку, доведення його до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності.

На обґрунтування позовних вимог до Національного банку України посилались на те, що відповідно до діючого законодавства основною його функцією та завданням є забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення безпеки та фінансової стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників, здійснення банківського регулювання і нагляду, а тому відповідач зобов'язаний був проаналізувати погіршення регулятивного капіталу ПАТ «Банк Форум» та запобігти порушенню прав вкладників, використавши встановлені законом заходи впливу, передбачені Законами України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», однак таких дій не вчинив.

Щодо позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то позивачі свої вимоги в цій частині обґрунтовували тим, що зазначений відповідач, будучи центральним органом, відповідальним за захист інтересів вкладників при наданні таких фінансових послуг як розміщення грошових вкладів на умовах депозиту не вчинив жодних дій щодо повідомлення позивачів про реальні можливості надання ПАТ «Банк Форум» якісних фінансових послуг.

Ураховуючи наведене та посилаючись на те, що вищезазначені дії відповідачів призвели до спричинення позивачам шкоди, просили стягнути з них солідарно, на користь ОСОБА_1 - 100 000,00 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на дату введення тимчасової адміністрації складає 947 590,00 грн., на користь ОСОБА_2 - 405 750,00 грн., на користь ОСОБА_3 - 405 750,00 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.01.2017 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема вказував на те, що суд не звернув увагу на надані представником позивача докази на підтвердження того, що на час укладення договорів банківського вкладу, ПАТ «Банк Форум»не міг виконувати взяті на себе зобов'язання, оскільки його нормативи не відповідали вимогам законодавства. Про зазначені істотні обставини діяльності банку відповідачі не повідомили позивачів, як споживачів фінансових послуг на яких розповсюджується дія закону «Про захист прав споживачів» щодо надання послуг неналежної якості, а відтак відповідно до положень цього Закону та ст.1209 ЦК України позивачі мають право на відшкодування заподіяної їм шкоди незалежно від вини виконавця робіт (послуг) та наявності між позивачами та відповідачами договірних відносин.

Крім того суд не надав належної правової оцінки доводам представника позивача про відповідальність власників істотної участі банку, передбаченої ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також неналежному здійсненню Національним банком України нагляду за діяльністю ПАТ «Банк Форум», та неналежному виконанню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб обов'язку щодо захисту прав вкладників,що призвело до заподіяння позивачам майнової шкоди.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, та ОСОБА_3 просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

Представники ОСОБА_4 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просили апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи є безпідставними, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Представники Національного банку України та ПАТ «Банк Форум» в судове засідання нез'явився, про час та місце розгляду справи зазначені юридичні особа були повідомлені належно. Направили до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просили її відхилити з посиланням на безпідставність заявлених до них позовних вимог, та доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.04.2013 р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Банк Форум» укладено договір банківського поточного рахунку з використанням спеціального платіжного засобу №2521444, за яким відкрито поточний рахунок НОМЕР_1.

02.04.2013 р. між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу №2635/1500/574837, відповідно до якого позивачка розмістила депозитні кошти на вклад (депозит) «Прибутковий» у розмірі 405 750,00 грн., з процентною ставкою за період з 02.04.2013 р. по 01.04.2014 р. - 20,25 % річних, та за період з 02.04.2014 р. по 02.04.2015 р. - 13,05 % річних на строк по 02.04.2015 р. (включно).

02.04.2013 р. між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 укладено договір банківського поточного рахунку з використанням спеціального платіжного засобу №2521445, за яким відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2.

02.04.2013 р. між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 укладено договір банківського вкладу №2535/1500/544840, відповідно до якого позивач розмістив депозитні кошти на вклад (депозит) «Прибутковий» у розмірі 405 750,00 грн., з процентною ставкою за період з 02 квітня 2013 р. по 01 квітня 2014 р. - 20,25 % річних, та за період з 02.04.2014 р. по 02.04.2015 р. - 13,05 % річних, на строк по 02.04.2015р. (включно).

21.08.2013 р. між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 укладено договір банківського поточного рахунку з використанням спеціального платіжного засобу №2535936, за яким відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3.

21.08.2013 р. між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу №2635/1500/626967, відповідно до якого позивач розмістила депозитні кошти на вклад (депозит) «Прибутковий» в іноземній валюті без права поповнення, у розмірі 100 000,00 доларів США, з процентною ставкою за період з 21.08.2013 р. по 20.08.2014 р. - 9,85 % річних, та за період з 21.08.2014 р. по 21.08.2015 р. - 7,1 % річних, на строк по 21.08.2015 р. (включно).

Постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2014 р. № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації» № 14 від 14.03.2014 р. розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 14.03.2014 р. по 13.06.2014 р.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 р. № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум», та згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 49 з 16.06.2014 р. розпочалась процедура ліквідації ПАТ «Банк Форум» з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини активів і зобов'язань на користь приймаючого банку.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум» запроваджено строком на один рік з 16.06.2014 р. по 16.06.2015 р.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 р. № 106 «Про продовження строку здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум»» на один рік до 16.06.2016 р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів на підтвердження наявності вини відповідачів у заподіянні збитків позивачам.

Такий висновок суду грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Статтею 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що ним встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами фізичних осіб, а його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банку.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

На момент звернення позивачів з позовом до суду (лютий 2016 р.) у ПАТ «Банк Форум» була введена тимчасова адміністрація та розпочата процедура ліквідації банку, що унеможливлювало стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.01.2015 р. у справі №6-2001цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку ч. 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до ст. 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, повернення коштів позивачам відбувається в порядку черговості передбаченої ст. 57 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» після вчинення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб всіх необхідних заходів, що передбачені ст. 49 вказаного Закону.

Не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та матеріалах справи і посилання в апеляційній скарзі на залишення поза увагою судом першої інстанції тверджень позивачів про неналежне здійснення Національним банком України банківського нагляду за наданням ПАТ «Банк Форум» якісних фінансових послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаютьсяКонституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про Національний банк України» та відповідно доКонституції України основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.

Відповідно до ст. 4 цього Закону Національний банк України не відповідає за зобов'язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов'язання.

Статтею 7 Закону визначено інші функції до яких, зокрема належить здійснення банківського регулювання та нагляду.

Відповідно до ст. 55 Закону головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Згідно п. 12, п. 13 ч. 1 ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до ст. 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, зокрема: віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного, відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Діючим законодавством на Національний банк України не покладається обов'язок щодо повідомлення клієнтів банківських послуг про реальні можливості надання банками якісних фінансових послуг, а також інформування про їх фінансовий стан.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк зобов'язаний на постійній основі розміщувати на своєму веб-сайті актуалізовану інформацію про власників істотної участі у банку в обсязі, визначеному Національним банком України, а також звіт про фінансові результати діяльності банку та примітки до звітів, перелік яких визначається Національним банком України, де позивач мав можливість з ними ознайомитися, проаналізувати і зробити відповідні висновки про можливі ризики при укладенні договорів банківського вкладу.

Що стосується посилань в апеляційній скарзі на не урахування судом першої інстанції доводів позивачів про наявність вини ОСОБА_4, як єдиного власника істотної участі Банку в приховуванні фінансової неспроможності ПАТ «Банк Форум», та не вжиття ним своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку, то вони також є непереконливими з огляду на те, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, як власника істотної участі Банку, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з недоведеності вини цього відповідача в доведенні ПАТ «Банк Форум» до стійкої фінансової неспроможності.

Крім того, як зауважив у своїх запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4, відсутність вини відповідача в доведенні ПАТ «Банк Форум» до стану неплатоспроможності підтверджено рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05.09.2014 р. у справі за позовом Фонду гарантування фізичних осіб до Єрнаміо Консалтінг ЛТД», ОСОБА_4, третя особа ПАТ «Банк Форум», треті особи з самостійними вимогами ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення коштів, що набрало законної сили, і відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд першої інстанції правильно керувався тим, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Одним із елементів доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Доведенню підлягає те, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, наслідком такого порушення.

Позивачі не надали належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями відповідачів їм завдано майнової шкоди, а тому суд дійшов правильного висновку про недоведеність їх позовних вимог.

Щодо тверджень представника ОСОБА_1 про безпідставне не застосування судом до спірних правовідносин ст. 1209 ЦК України, а також Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» та Закону України «Про захист прав споживачів», то перевіряючи зазначені доводи колегія суддів виходить з того, що зазначені нормативно-правові акти не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Так, відповідно частиною 3 статті 1209 ЦК України визначено, що підстави для відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліку товару, що є рухомим майном, в тому числі такого, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію, встановлюються законом.

В п. 6 ст. 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» надано визначення терміну шкода, якою є завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров׳я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта за винятком самої продукції, що має дефект.

При цьому за змістом ч.1 ст.6 цього Закону на потерпілого покладається обов'язок довести: наявність шкоди, наявність дефекту продукції та причинно-наслідкового зв'язку між дефектом в продукції та шкодою.

За заподіяну внаслідок дефекту в продукції шкоду відповідає її виробник (ч. 1 ст. 7 Закону).

Відповідно до ст.1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку, а також умови і порядок захисту прав вкладників у зв'язку з віднесенням банку до категорії неплатоспроможних та запровадження у зв'язку з цим у банку тимчасової адміністрації передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому він є спеціальними і пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах, що узгоджується як з положеннями ст.1074 ЦК України, так і з статтею 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Метою введення в дію Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як зазначено у статті 1 цього Закону, є захист прав і законних інтересів вкладників банку, а тому введення тимчасової адміністрації унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено цим Законом.

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовуютьправильність висновків суду першоїінстанції, а тому підстав для їїзадоволення не убачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києвавід 16 січня 2017 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розглядуцивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційноїскарги.

Головуючий: Судді: