Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

09 березня 2017 р. №820/6062/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретареві судового засідання - Вождаєвій М.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача (Головного управління Національної поліції в Харківській області) - Тищенко В.В.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: Новобаварський відділ поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків), про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд : скасувати рішення Атестаційної комісії № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.08.2016, в якому зазначено в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийняте стосовно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.09.2016 № 305 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до п.5 ч.1 ст. 77 (через службову невідповідальність) ЗУ «Про національну поліцію»; поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді інспектора Новобаварського відділення поліції (м. Харків) Київського відділу поліції (м. Харків) ГУНП в Харківській області, або на іншій рівнозначній посаді; стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01.09.2016 року до моменту фактичного поновлення на службі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його звільнення є протиправним та незаконним, оскільки відбулось внаслідок атестування, котре було проведено з грубим порушенням вимог Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 №1465 та Закону України "Про Національну поліцію".

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача (Головного управління Національної поліції в Харківській області) - Тищенко В.В., проти позову заперечувала, вказала на законність та правомірність спірних висновку Атестаційної комісії №18 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.08.2016 р. та наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.09.2016 № 305 о/с, прийнятих відносно позивача, а тому останнього було правомірно звільнено з лав поліції на підставі п.5 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Представник відповідача - Атестаційної комісії №18 Головного управління Національної поліції в Харківській області та представник третьої особи у судове засідання не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, на підставі ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути дану справу без участі представника відповідача - Атестаційної комісії №18 Головного управління Національної поліції в Харківській області та представника третьої особи.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача - Головного управління Національної поліції в Харківській області, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в ОВС з 14.08.2012 по 06.11.2015, згідно копії трудової книжки серії АО № 664821 ( а.с. 29).

У рамках реформування правоохоронної системи України 2 липня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII. Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Національної поліції України" № 641 від 02.09.2015 року, утворено Національну поліцію України.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про Національну поліцію" - національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України» вирішено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи МВС.

На підставі заяви позивача (а.с.30), наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №45 о/с від 07.11.2015 року, позивач, як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, призначений з присвоєнням спеціального звання поліції «старший лейтенант» в порядку переатестування на посаду інспектора Жовтневого відділення поліції (м.Харків) Ленінського відділу поліції ( м.Харків) Головного управління Національної поліції в Харківській області з 07.11.2015 (а.с.31).

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 56 о/с від 11.02.2016 року, у зв'язку з реорганізацією, на підставі наказів Національної поліції України від 25.01.2016 №61 та Головного управління Національної поліції в Харківській області від 29.01.2016 №54, відповідно до статей 65, 68 Закону України "Про Національну поліцію", з 11.02.2016 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором Жовтневого відділення поліції Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, звільнивши з посади інспектора Жовтневого відділення поліції (м.Харків) Ленінського відділу поліції ( м.Харків) Головного управління Національної поліції в Харківській області ( підстава - рапорт ОСОБА_1 від 29.01.2016) ( а.с.32-33).

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 766 від 01.08.2016, у зв'язку з перейменуванням Жовтневого відділення поліції в Новобаварське ВП, позивач призначений на посаду інспектора Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області №102 від 12.02.2016 року «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про Національну поліцію України" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС від 17.11.15р. № 1465, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 18.11.2015р., прийнято рішення про проведення атестації поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в Харківській області з 15.02.2016 року. Крім того вказаним наказом, серед іншого наказано створити атестаційні комісії ГУНП в Харківській області №1-10; довести до відома поліцейських інформації про час і місце атестування, керівникам структурних підрозділів, відділів та відділень поліції ГУНП приписувалось визначення відповідальних осіб за забезпечення проведення процесу атестації, складення списків поліцейських, які підлягають атестуванню, складення атестаційних листів стосовно поліцейських, підготовка додаткових матеріалів щодо проходження служби поліцейськими для надання до атестаційних комісій, доведення до відома поліцейських інформації про час і місце проведення засідань атестаційних комісій та забезпечення їх прибуття у разі необхідності.

Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 19.07.2016 № 722 створено та затверджено персональний склад, зокрема, Атестаційної комісії №18 Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Атестаційною комісією № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області була проведена атестація позивача, за результатами якої позивач отримав 29 балів з 60-ти можливих за тестом на загальні здібності та навички та 26 балів з 60-ти можливих за професійним тестуванням.

Згідно протоколу ОП№15.00025201.0033884 атестаційною комісією 18.08.2016 року з позивачем була проведена співбесіда, за результатами якої комісія більшістю голосів (6 - за, проти- 0) прийняла рішення, що позивач займаній посаді не відповідає, та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Як вбачається з зазначеного протоколу, до вказаного висновку комісія дійшла через низький рівень теоретичних знань та професійних якостей, низькі показники тестування.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області по особовому складу № 305 о/с від 01.09.2016 року за наслідками проведеної атестації старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції згідно з п.5 (через службову невідповідність) ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» з посади інспектора Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області з 02.09.2016 (підстава - висновок атестаційної комісії №18 ГУНП в Харківській області від 18.08.2016 (а.с. 37).

Не погоджуючись із позицією та рішенням відповідачів, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

У відповідності до п.8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про Національну поліцію" з дня його опублікування всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів. Пунктом 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Отже, Законом України «Про Національну поліцію» визначені умови прийняття працівників міліції на службу до поліції: 1) бажання проходити службу в поліції; 2) відповідність вимогам до поліцейських, визначених цим Законом. При цьому, реалізація цих умов відбувається у визначений строк - упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону (тобто з 07 серпня 2015 року до 07 листопада 2015 року) та шляхом видання наказу про призначення за згодою особи або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими.

Частина перша статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", яка узгоджується з положеннями пункту 3 розділу І Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція) атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", не передбачено.

Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Отже, проведення атестації поліцейського можливе виключно у випадках визначених нормами Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Метою проведення атестації із будь-яких зазначених вище підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей та за наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді. При цьому мають значення фактичні обставини, що мали місце і передували проведенню атестування та звільненню особи через службову невідповідність.

Аналізуючи наявність підстав для прийняття Атестаційною комісією № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області висновку про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу I Інструкції, атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

У відповідності до положень пунктів 10-13 розділу IV Інструкції, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Поліцейські, які проходять атестування, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.

Пункт 15 розділу IV Інструкції встановлює, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);2) показники службової діяльності;3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;5) наявність заохочень;6) наявність дисциплінарних стягнень;7) результати тестування;8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

За правилами, встановленими пунктами 17-20 розділу IV Інструкції, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб. Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Суд встановив, що відповідно до змісту атестаційного листа, позивач охарактеризований безпосереднім керівником виключно з позитивного боку, з чого останнім зроблено висновок, що позивач займаній посаді відповідає ( а.с.35-36).

За результатами проведеної перевірки встановлено, що до позивача не застосовуються заборони, передбачені Законом України "Про очищення влади", відповідно до довідки про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".

Згідно інформаційної довідки, яка наявна в матеріалах справи, вбачається, що за період проходження служби позивач не притягувався до дисциплінарної відповідальності ( а.с.34).

Отже, підсумовуючи наведене, суд зазначає, що, службова характеристика та висновок безпосереднього керівника відносно позивача позитивні, результати тестування позивача складають 29 балів з 60-ти можливих за тестом на загальні здібності та навички та 26 балів з 60-ти можливих за професійним тестом.

Письмові докази не містять будь-яких фактів щодо недбалого відношення позивача до службових обов'язків, який характеризується з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків.

Відповідачами не надано суду жодного доказу, зокрема матеріалів співбесіди із позивачем, оформлених належним чином, та не доведено, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.

З протоколу засідання атестаційної комісії встановлено, що під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували лише стандартний пакет документів, перелічених у самій формі бланку, а саме: атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", та інформацію з відкритих джерел.

Жодних інших документів (заяви чи скарги на дії позивача, акти службових розслідувань, відомості про притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо) атестаційна комісія не досліджувала.

Жодних відомостей про те, яким саме вимогам, що пред'являються до особи, яка перебуває на посаді, що обіймав позивач, він не відповідає, у чому саме проявляється така невідповідність протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) комісії не містять.

Протокол засідання атестаційної комісії та висновок (рішення) не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача. Рішення комісії прийнято членами комісії шляхом голосування без наведення жодних мотивів та обґрунтувань.

Комісія також не досліджувала можливість або неможливість переведення позивача за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направлення його на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією.

Крім того, як вже зазначалось вище, до висновку про невідповідність позивача займаній посаді атестаційна комісія дійшла, серед іншого, через низький рівень теоретичних знань та професійних якостей, низькі показники тестування, водночас, відсутність доказів того, що при прийнятті рішення про невідповідність займаній посаді, атестаційною комісією враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв, позбавляє суд перевірити, наскільки результати атестування різняться або наближені до висновку атестаційної комісії. Крім того, позивач набрав кількість балів, яка перевищує законодавчо встановлений мінімум, отже, у даному контексті висновки атестаційного органу суперечать дійсним обставинам.

Отже, всупереч наведеним нормам та вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Атестаційною комісією № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області, як суб'єктом владних повноважень, не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не доведено правомірності прийнятого ним рішення у формі висновку - "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

За таких підстав суд дійшов висновку, що рішення (висновок) атестаційної комісії № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо позивача, а саме: "займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", прийняте без врахування професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, не підтверджується належними доказами, а тому, має бути скасоване як протиправне.

Щодо суті висновків атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, суд зазначає наступне.

Пункт 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність. У свою чергу визначення терміну "службова невідповідність" Закон України "Про Національну поліцію" не надає; тим не менше, виходячи із вимог та обмежень, що ставляться до поліцейського та загального розуміння понять, можна дійти висновку, що під службовою відповідністю мається на увазі відповідність поліцейського встановленим вимогам, добросовісне виконання вимог законодавства та дисциплінованість. Отже, службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

Оскільки, метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю, в контексті норм Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції, звільнення через службову невідповідність може бути застосоване як вид дисциплінарного стягнення, про що зроблено висновок у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року у справі №21-13а14, яка в силу положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

Згідно з положеннями статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

На момент прийняття оскаржуваних рішень та наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України ще не затверджено, тому, керуючись аналогією закону, суд вважає за можливе застосувати до відносин звільнення норми Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.

Так, відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення, зокрема, у вигляді звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Отже, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність на підставі пункту 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" можливо лише в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, відповідачами не доведено неможливості залишення позивача на службі в поліції, необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення та порядку дотримання накладання дисциплінарного стягнення. Суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів, які б вказували на невідповідність позивача займаній посаді, зокрема: акту відповідного службового розслідування, документів, що характеризують позивача з негативної сторони або вказують на низький професійний рівень.

Враховуючи вищенаведене, позов в частині скасування рішення (висновку) Атестаційної комісії №18 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.08.2016 р. та зазначене в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії) атестаційного листа", а саме: "4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке прийняте стосовно ОСОБА_1, слід задовольнити .

Щодо позовних вимог про скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.09.2016 № 305 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до п.5 ч.1 ст. 77 (через службову невідповідальність) ЗУ «Про національну поліцію»; поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді інспектора Новобаварського відділення поліції (м. Харків) Київського відділу поліції (м. Харків) ГУНП в Харківській області, або на іншій рівнозначній посаді; стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01.09.2016 року до моменту фактичного поновлення на службі, суд зазначає наступне.

Дані вимоги є пов'язаними між собою, при цьому, у даних спірних правовідносинах повинні застосовуватись не тільки норми спеціального законодавства, але й трудового.

Так, у контексті норм спеціального законодавства, беручи до уваги безпідставність рішення атестаційної комісії, суд приходить до висновку, що звільнення позивача через службову невідповідність за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" відбулось незаконно, а відтак, наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.09.2016 № 305 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на посаді.

В контексті норм трудового законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 за № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Таким чином, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012 у справі №21-42а12.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Крім того, листом Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 року № 753/11/13-10 "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби" зазначено, що під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Відповідно до ч.2 статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, законодавцем встановлено межі періоду виплати середнього заробітку, а саме: весь час вимушеного прогулу, а відтак, оскільки незаконне звільнення позивача спричинило вимушений прогул, останній підлягає стягненню на користь позивача.

Також, суд акцентує увагу, що в силу положень ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Слід зазначити, що позивачем заявлено позовну вимогу про поновлення на посаді без зазначення часу, з якої саме дати він просить про вказане.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 01.09.2016 року до моменту фактичного поновлення на службі.

Разом з тим, Законом України "Про Національну поліцію", а саме: статтею 94 визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Крім того, згідно наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.09.2016 № 305 о/с, який є, серед іншого, предметом розгляду в даній справі, позивача звільнено з 02.09.2016.

Отже, виходячи з того, що оскільки нормами спеціального законодавства, а саме: Законом України "Про Національну поліцію", не передбачено поновлення на посаді, натомість вказане унормовано трудовим законодавством, а беручи до уваги, що судовим розглядом справи доведено протиправність звільнення позивача, що спричинило вимушений прогул з дня звільнення, тобто з 02.09.2016, маючи на меті повний захист прав позивача, суд виходить за межі позовних вимог в розрізі поновлення позивача на посаді та стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, та задовольняє такі шляхом поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області з 02.09.2016, або на іншій рівнозначній посаді та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення по день винесення вказаного судового рішення.

Щодо суми грошового забезпечення, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується, зокрема, при обрахуванні вимушеного прогулу ( пп."з" п.1 розділу 1 Порядку).

Згідно довідки від 02.12.2016 № 1951, виданої, в силу приписів вказаної постанови Кабінету Міністрів України управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Харківській області, встановлено, що середньоденне грошове забезпечення позивача складало 141,94 грн.

Судовим розглядом встановлено, що період вимушеного прогулу починається з дня звільнення позивача - з 02.09.2016 та закінчується днем ухвалення судового рішення - 09.03.2017, що у сукупності складає - 189 днів ( вересень 2016 - 29 днів, жовтень 2016 - 31 днів, листопад 2016- 30 днів, грудень 2016 - 31 день, січень 2017 -31 день, лютий 2017 - 28 днів, березень 2017 - 9 днів).

Виходячи з середньоденного грошового забезпечення позивача, яке зазначено у вищевказаній довідці, помноженого на кількість днів вимушеного прогулу, суд зазначає, що належна сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 26826,66 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, постанову суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області з 02.09.2016, або на іншій рівнозначній посаді та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, слід звернути до негайного виконання відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71,128, 160-163, 167, 186, 254, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 18 Головного управління Національної поліції в Харківській області, третя особа: Новобаварський відділ поліції Київського ВП ГУНП в Харківській області (м. Харків), про визнання протиправним та скасування наказу, скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №18 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 18.08.2016 р. стосовно визнання ОСОБА_1 таким, що займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, що викладено в розділі IV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа .

Скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.09.2016 № 305 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області з 02.09.2016, або на іншій рівнозначній посаді.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області ( код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць,5 м.Харків, 61002) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ід.код НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1., адреса для листування: АДРЕСА_2) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 26826,66 грн. ( двадцять шість тисяч вісімсот двадцять шість гривень 66 копійок).

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області з 02.09.2016, або на іншій рівнозначній посаді та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 16 березня 2017.

Суддя Мар'єнко Л.М.