233 Справа №233/341/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Наумик О.О., за участі секретаря Сухоставець Т.А., позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 медичного училища ОСОБА_3, представника відповідача КЛПУ «Міська інфекційна лікарня м. Костянтинівки ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 медичного училища, КЛПУ «Міська інфекційна лікарня м. Костянтинівки» «про поновлення прав молодого спеціаліста» , -
В С Т А Н О В И В:
17.02.2017 р. відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 медичного училища, КЛПУ «Міська інфекційна лікарня м. Костянтинівки» за такими позовними вимогами:
- Визнати її звільнення 11.11.2016 р. незаконним й поновити її на роботі в КЛПУ «Міська інфекційна лікарня м. Костянтинівки», оскільки вона є молодим спеціалістом за направленням ОСОБА_2 медичного училища відповідно до Угоди від 02.09.2013 р., та строк її відпрацювання не сплив;
- З огляду на її правовий статус молодого спеціаліста, у випадку відмови їй в поновленні на роботі в КЛПУ «Міська інфекційна лікарня м. Костянтинівки» зобов’язати Костянтинівське медичне училище здійснити перерозподіл з наступним направленням її на роботу в інше КЛПУ м. Костянтинівки (так як житлової площі при розподілі не надається), оскільки ще не скінчився строк її відпрацювання за направленням відповідно до Угоди від 02.09.2013 р. між нею – молодим спеціалістом і ОСОБА_2 медичним училищем;
- При ухваленні рішення про поновлення її на роботі в КЛПУ «Міська інфекційна лікарня м. Костянтинівки» або перерозподілі її в місті Костянтинівка як молодого спеціаліста на нове місце роботи у відповідності до ст.235 ч.2 КЗпП України зобов’язати КЛПУ «Міська інфекційна лікарня м. Костянтинівки» сплатити їй середній заробіток за час вимушеної відсутності на роботі.
В судовому засіданні 06.03.2017 р. до початку судового слідства по справі позивачем у відповідності до ч.2 ст.31 ЦПК України подана заява, в якій позивач просить доповнити позов ще однією позовною вимогою такого змісту:
Згідно з інструкцією ведення та зберігання трудових книжок змінити запис в її трудовій книжці №1 від 01.08.2016 р. з «Прийнята на посаду сестри медичної палати інфекційного відділення для дітей тимчасово» на новий запис №1: «Прийнята на посаду сестри медичної палати інфекційного відділення для дітей».
Судовою ухвалою від 06.03.2017 р. заяву позивача від 06.03.2017 р. було залишено без руху за таких підстав:
Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (п.1 ч.1).
За приписами абз.2 п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що дорівнює 640,00 грн.).
До позовної заяви квитанція про сплату позивачем судового збору в сумі 640,00 грн. за доповненими вимогами не додана.
Тож позивачу було надано строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору.
В обумовлений судовою ухвалою строк недоліки позивачем не виправлені, а саме судовий збір не сплачений, у зв’язку з чим суд, з урахуванням думки сторін, вважає, що у прийнятті доповнення до позовної заяви від 06.03.2017 р. слід відмовити.
Керуючись ст.ст.168,119,121 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У прийнятті доповнення до позовної заяви від 06.03.2017 р. до спільного розгляду із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 медичного училища, КЛПУ «Міська інфекційна лікарня м. Костянтинівки» «про поновлення прав молодого спеціаліста», - відмовити.
Суддя