Справа № 536/1625/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого – судді Клименко С.М.

за участю секретарів Ляш О.В., Дяденко С.В.

позивача ОСОБА_1 та його представника за довіреністю ОСОБА_2

відповідача головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області за довіреностями ОСОБА_5, ОСОБА_3

третьої особи ОСОБА_6 та її представника за угодою адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 07 жовтня 2016 року звернувся до суду з позовом, доповненим під час судового розгляду, до ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до нього про розподіл спільного майна подружжя, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 01 березня 2016 року, вирішено стягнути з нього на користь ОСОБА_6 кошти в сумі 194082 грн. 50 коп., як 1/2 ч. депозитних вкладів у АТ «Банк «Фінанси і кредит» та 500 грн. компенсації вартості автомобільного причепа, а всього 194082 грн.50 коп. на підставі якого були видано Кременчуцьким районним судом 18 березня 2016 року виконавчий лист та відповідачем - державним виконавцем Малінніковим В.М. 21 березня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 19 вересня 2016 року, відповідно до штемпеля відділення поштового зв’язку на конверті, він отримав разом із супровідним листом № 12899 від 15.08.2016 року копію постанови головного державного виконавця Маліннікова М.В. про арешт його коштів, що містяться на відкритих рахунках на його ім’я №26003500888139 в Полтавському обласному управлінні ПАТ «Ощадбанк» та №26001054631623 в Полтавському ГРУ ПАТ КБ «Приват Банк» в межах суми 149027,5 грн. Зазначена постанова була надіслана йому відповідачем ОСОБА_3 несвоєчасно, оскільки повинна була бути направлена не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення.

Вказані поточні рахунки були відкриті на підставі укладених ним, як фізичною особою-підприємцем, та банківськими установами, що підтверджується договорами та довідками та використовувались ним для здійснення підприємницької діяльності: на придбання товарів та обладнання для виконання замовлень та на виплату заробітної плати найманим працівникам.

Також позивач вказує, що 26 жовтня 2016 року він отримав постанову головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 19 жовтня 2016 року про накладення в арешту на кошт, які містяться на рахунках АТ "УкрСиббанк" на його ім'я в межах суми звернення стягнення 149027,24 грн..

Вважає, що рішенням суду, по якому видано виконавчий лист та проводяться виконавчі дії здійснено розподіл конкретних коштів, які знаходяться на депозитному рахунку в АТ Банк «Фінанси і кредит», але відносно рахунків в цьому банку державним виконавцем не було проведено жодних дій.

Просив суд визнати противною постанову головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 від 15 серпня 2016 року по виконавчому провадженню ВП №50573896 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 на рахунку №26003500888139 в ПАТ «Ощадбанк», МФО 331467 та на рахунку №26001054631623 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 331401 та скасувати її, зняти арешт з відкритих на ім’я ОСОБА_1 рахунків №26003500888139 в ПАТ «Ощадбанк», МФО 331457 та №26001054631623 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 331401 та стягнути з ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на його користь понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн.

24 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень, де просив визнати протиправною постанову головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 28 березня 2016 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 по виконавчому провадженню ВП № 50573896 в частині арешту коштів боржника на рахунках №26003500888139 та №26106300888139 в АТ «Ощадбанк», МФО 331467 та скасувати її, зняти арешт коштів боржника з відкритих на ім’я ОСОБА_1 рахунків №26003500888139 та №26106300888139 в АТ «Ощадбанк», МФО 331467, визнати протиправними постанови головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 04 травня 2016 року по ВП №50573896 та ВП №50575079 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та скасувати їх, визнати протиправною постанову головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 28 березня 2016 року по ВП №50575079 про звернення стягнення на доходи боржника та скасувати її, визнати протиправною постанову головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 від 28 березня 2016 року по ВП №50575079 про приєднання виконавчих проваджень до зведеного та скасувати її, зобов’язати ОСОБА_4 районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перерахувати на рахунки №26003500888139 та №26106300888139 в АТ «Ощадний банк України», МФО 331142, відкриті на ім’я ОСОБА_1, стягнуті з вказаних рахунків на рахунок ВДВС по ОСОБА_4 районі ОСОБА_4 МРУЮ, код ЄДРПОУ 34987578, р/р 373120011003853 в УДК у м.Києві, МФО 820172, грошові кошти в сумі 66021,37 грн., а також перерахувати на особовий рахунок ОСОБА_1 стягнуті в червні місяці 2016 року з його пенсії грошові кошти в сумі 560,90 грн., стягнути з ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на його користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішенням Кременчуцького районного суду від 22 грудня 2015 року було стягнуто з нього на користь ОСОБА_6 кошти в сумі 194082 грн.50 коп., про що видано виконавчий лист Кременчуцьким районним судом 18 березня 2016 року та головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби по ОСОБА_4 районі ОСОБА_3 21 березня 2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого проведення ВП №50573896, яка йому не направлялась та він отримав її та постанову про арешт його майна та оголошення про забору на його відчуження від 21 березня 2016 року в межах суми стягнення 194082,50 грн. на майно: будинок в с.М.Кохнівка вул.Зелена, 57 та автомобіль Sroda Oktayia 2008 року випуску ВІ 77 85 АТ, які зареєстровані на його ім’я лише 04 квітня 2016 року в відділі на його вимогу . Він займається підприємницькою діяльністю і у банківських установах відкрив на своє ім’я, як фізичної особи-підприємця поточні рахунки для здійснення підприємницької діяльності. 21 квітня 2016 року він звернувся до АТ «Ощадбанк», де відкрито на його ім’я , рахунки №26003500888139 та № 26106300888139 для отримання коштів на виплату заробітної плати найманим працівникам, де йому повідомили про накладення на них арешту ОСОБА_4 ВДВС в межах суми 216246,81 грн. На його звернення 22 квітня 2016 року державний виконавець Малінніков М.В. видав йому копію постанови про арешт коштів від 28 березня 2016 року, де було накладено арешт на його 4 депозитні рахунки в ПАТ «Укрінбанк» та на 2 - в АТ «Ощадбанк» в межах суми 216246,81 грн. Різницю в сумі, яка підлягала стягненню та стягуваній ОСОБА_8М пояснив, що це виконавчий збір, копій постанов про стягнення судового збору йому не видали. Постанови про стягнення з нього витрат на проведення виконавчих дій по ВП №50573896 та ВП №50575079 в сумі по 60 грн. кожна були винесені державним виконавцем 04 травня 2016 року і в цей же день йому видані.

Вважає, що державний виконавець Малінніков М.В. свідомо ухилився від накладення арешту на відкритий на його ім’я спірний грошовий вклад в АТ Банк «Фінанси і кредит» і умисно наклав арешти на належні йому рахунки в ПАТ «Укрінбанк» та АТ «Ощадбанк» з метою перешкоджання здійснення ним підприємницької діяльності.

26 травня 2016 року він отримав ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року про зупинення виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року, яку він подав до ОСОБА_4 ВДВС і 25 травня 2016 року було постановою зупинено виконавча провадження, але платіжні вимоги з АТ «Ощадбанк» не були відкликані і 30 травня 2016 року всі грошові кошти з належних йому рахунків в АТ «Ощадний банк України» були перераховані на рахунок ОСОБА_4 ВДВС, що підтверджується випискою банку за 30 травня 2016 року.

Рахує, що при вчиненні виконавчих дій відповідачами не було дотримано вимог ст.ст.28,57 ч.4 ст.39, ч.4,5 ст.39, 31 Закону України «Про виконання провадження» та п.п. 3.7.1, 3.9, 3.20, 7.2, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 ввід 02.04.2912 року, чим порушили його права та інтереси та спричинили йому моральну шкоду, яку він оцінює в 10 000 грн.

Ухвалою суду від 03 листопада 2016 року ОСОБА_6 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 09 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень і об’єднано в одне провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник за довіреністю ОСОБА_2 позови підтримали та просили задовольнити, про обставини та підстави яких пояснили так, як це викладено в заяві.

Відповідач - головний державний виконавець Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 та представники відповідача ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області за довіреностями ОСОБА_5, ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали та заперечували проти його задоволення і пояснили, що державний виконавець діяв в відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та підтримали подані письмові заперечення на позов.

Третя особа ОСОБА_6 та її представник за угодою адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, вважають, що позивач не надав доказів, що державний виконавець Малінніков М.В. при вчинені виконавчих дій порушив його законні права чи інтереси, підтримали свою позицію викладену в запереченнях на позов, які надали суду.

Заслухавши доводи сторін, третьої особи та їх уповноважених представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ст.1 ЦПК України).

Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України ( ст.4 ЦПК України).

За змістом ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Із матеріалів зведеного виконавчого провадження зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за № 50641707, дослідженому в судовому засіданні, вбачається.

18 березня 2016 року ОСОБА_6 звернулася до Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 районного управління юстиції з заявами про прийняття до виконання виконавчих листів та відкриття виконавчого провадження та пред’явила виконавчі листи видані 18 березня 2016 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 193582,50 грн., як 1/2 ч. депозитних вкладів у АТ Банк «Фінанси і кредит» та 500 грн. компенсації вартості автомобільного причепа, а всього борг у сумі 194082, 50 грн. та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 судових витрат пов’язаних з оплатою судового збору в сумі 2396 грн.42 коп. У вказаних заявах ОСОБА_9 повідомила, що грошові кошти боржника можуть перебувати в ПАТ Банк «Фінанси і кредит», ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «УкрСиббанк» і що у його власності знаходиться будинок в с.М.Кохнівка вул.Зелена, 57 Кременчуцького району та автомобіль Sroda Oktayia 2008 та просила накласти на зазначене майно арешт.

Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року, чинного на час виниклих правовідносин, встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення та у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження, де встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом . Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби по Кременчуцькому району ОСОБА_4 міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 діючи відповідно до вимог ст.ст. 18,20 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року, чинного на час виниклих правовідносин, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону, що державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами та що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна і що державний виконавець вправі проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника в установах банків чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України, 21 березня 2016 року згідно постанов відкрив виконавче провадження №50573896 та № 50575079 та направив їх боржнику ОСОБА_1 22 березня 2016 року за вих.№№ 4680 та 4684 простою кореспонденцією та учені під розписку особисто 04 квітня 2016 року.

Відповідно до ст.27 зазначеного Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією та державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

У вказаних постановах про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 було запропоновано самостійно виконати рішення суду відповідно до виданих виконавчих листів до 28 березня 2016 року та повідомлено індифікатор для доступу в мережі Інтернет в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та роз’яснено його права та обов’язки.

Керуючись ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження, 28 березня 2016 року державний виконавець Малінніков М.В. виніс постанову та об’єднав виконавчі провадження у зведене виконавче провадження 50641707.

Згідно ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Відповідно до вимог ст.11-1 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Отже, позивач ОСОБА_1 будучи ознайомленим в установленому законом порядку з виконавчими документами щодо нього, як боржника, добровільно не виконав рішення, про свої доходи, майно, рахунки в банківських та фінансових установах не повідомив і відповідач, державний виконавець Малінніков М.В. розпочав примусове виконання діючи відповідно до вимог ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Статтею 55 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Заходами примусового виконання рішень визначеними в ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Так, 21 березня 2016 року постановою державного виконавця Маліннікова М.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на майно ОСОБА_1: автомобіль Sroda Oktayia 2008 року випуску днз ВІ 7785

Також 21 березня 2016 року постановою державного виконавця Маліннікова М.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на майно належне ОСОБА_1: будинок в с.М.Кохнівка вул. Зелена 57 Кременчуцького району Полтавської області в межах суми звернення стягнення 194082,50 грн.

28 березня 2016 року постановою державного виконавця Маліннікова М.В. в зв’язку з невиконанням рішення боржником та виявленням відкритих рахунків накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1, що містяться на рахунках ПАТ «Укрінбанк» та АТ «Ощадбанк» на його ім’я в межах суми звернення стягнення 216246,81 грн.

15 серпня 2016 року постановою державного виконавця Маліннікова М.В. в зв’язку з невиконанням рішення боржником та виявленням відкритих рахунків накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1, що містяться на рахунках ПАТ КБ «Приват Банк» та АТ «Ощадбанк» на його ім’я в межах суми звернення стягнення 149027,24 грн.

19 жовтня 2016 року постановою державного виконавця Маліннікова М.В. в зв’язку з невиконанням рішення боржником та виявленням відкритих рахунків накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1, що містяться на рахунках АТ «УкрСиббанк» на його ім’я в межах суми звернення стягнення 149027,24 грн.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається.

Доводи позивача, що після зупинення виконавчого провадження проводились виконавчі дії доказами не підтверджені. Платіжні вимоги №1 та №2 до АТ «Ощадбанк» про перерахування коштів наявних на рахунках на ім’я позивача, на які посилається останній, надійшли 18 травня 2016 року, що підтверджено документально.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 головний державний виконавець Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області діяв в межах наданих йому повноважень, винесені оскаржувані постанови позивачем законні і підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.

Позивач просить поновити процесуальний строк на оскарження постанови головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу виконавчої служби від 15 червня 2016 року посилаючись, що він його пропустив з поважних причин обґрунтовуючи, що копію оскаржуваної постанови він отримав 19 вересня 2016 року та оскаржив її звернувшись до суду 29 вересня 2016 року з адміністративним позовом. Ухвалою судді Кременчуцького районного суду від 03 жовтня 2016 року, яку він отримав 06 жовтня 2016 року йому, було відмовлено у відкритті провадження у зазначеній справі та роз’яснено про можливість звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає доводи позивачами такими , що заслуговують на увагу та відповідно до ч.2 ст.385 ЦПК України, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом, поновлює строк для оскарження дій державного виконавця по вчиненню постанови від 15 серпня 2016 року по виконавчому провадженню 50573896 про арешт коштів боржника та визнає його пропущеним з поважних причин.

Так, відповідно до ухвали від 03 жовтня 2016 року судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Сидоренко Валентину Петровичу відмовлено в відкритті провадження у справі за його адміністративним озовом до ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень, з яким він звернувся до суду 29 вересня 2016 року з мотивів, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та роз’яснено, що він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.

Позовні вимоги про перерахування на особовий рахунок позивача стягнуті в червні місяці 2016 року з його пенсії кошти в сумі 560,90 грн. не обґрунтовані і не підтверджені доказами, тому задоволенню не підлягають.

Щодо посилань позивача про незаконність накладення арешту та зняття коштів з його рахунків державним виконавцем в банківських установах, з якими він уклав договори як фізична особа-підприємець, то суд зазначає наступне.

Так, ч. 7 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що звернення стягнення на кошти та інше майно фізичних осіб – підприємців здійснюється також за правилами цієї глави. З цього слідує, що ніяких особливих правил виконання стосовно фізичних осіб підприємців у виконавчому провадженні та їх майна немає.

Також суд вважає за необхідне відмітити, що чинне законодавство не виділяє такого суб’єкта права власності як фізична особа – підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи – підприємця. Законодавство лише встановлює, що фізична особа – підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Отже, суб’єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь – якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому, правовий статус фізичної особи – підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у випадку виконання рішення суду про стягнення боргів з фізичної особи-підприємця стягнення можна звертати на будь-яке майно, що належить фізичній особі, яка зареєструвала таке підприємництво.

Як слідує із повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за № 9-071350 від 21.04.2016 року, державний виконавець звертався до них з вимогою про надання інформації стосовно фізичної особи ОСОБА_1 і що в АТ Банк «Фінанси і Кредит» Ліквідація станом на день надання відповіді на балансі банку обліковуються поточні рахунки вказаної особи, але рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №230 від 18.12.2015 року розпочато процедуру ліквідації Банку з 18.12.2015 року по 17.12.2017 року.

Зазначене свідчить про безпідставність заяви позивача про ухилення державного виконавця від накладення арешту на кошти на депозитному рахунку в АТ Банк «Фінанси і Кредит».

Оскільки судом не встановлено порушення прав та інтересів позивача відповідачем, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, так як в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.10,11, 88,209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_4 районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, головного державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд всіма учасниками процесу на протязі 10 днів з часу його проголошення.

У разі застосування ст.218 ЦПК України скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного рішення.

Суддя С. М. Клименко