Справа №820/1025/17

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

10 березня 2017 р.

м. Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головне управління Національної поліції України в Харківській області, в якому просить суд:

- зобов'язати відповідача у найкоротший строк компенсувати позивачу середній заробіток за весь час затримки по день повного фактичного розрахунку вихідної допомоги згідно ст. 117 КЗпП України;

- зобов'язати відповідача у найкоротший строк компенсувати позивачу матеріальні збитки, отримані внаслідок непотрібних йому помилок по виплаті вихідної допомоги в розмірі суми у 2466,55 грн., сплаченої позивачем за придбання ліків.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України, справою адміністративною юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <�…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <�…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС).

За змістом частини другої статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

При цьому, чинне законодавство не містить визначення терміна «публічно-правовий спір». Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Суд зауважує, що для з'ясування характеру спору необхідно враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Водночас, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Дана позиція узгоджується з приписами Постанови Пленуму ВАС України № 8 від 20.05.2013.

При цьому, суд зазначає, що в силу положень ч.2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до ст.1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

П.1 ч.1 та ч.2 ст.15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.107 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Згідно п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що позивачем заявлено, зокрема, позовну вимогу про зобов'язання відповідача у найкоротший строк компенсувати позивачу матеріальні збитки, отримані внаслідок непотрібних йому помилок по виплаті вихідної допомоги в розмірі суми у 2466,55 грн., сплаченої позивачем за придбання ліків, водночас, разом з даною вимогою, позивачем в рамках даного позову не оскаржуються дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, якими було заподіяно шкоду позивачу.

За вказаних обставин, позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача у найкоротший строк компенсувати позивачу матеріальні збитки, отримані внаслідок непотрібних йому помилок по виплаті вихідної допомоги в розмірі суми у 2466,55 грн., сплаченої позивачем за придбання ліків, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.6 ст. 109 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у відкритті провадження в частині позовних вимог, про зобов'язання відповідача у найкоротший строк компенсувати позивачу матеріальні збитки, отримані внаслідок непотрібних йому помилок по виплаті вихідної допомоги в розмірі суми у 2466,55 грн., сплаченої позивачем за придбання ліків.

Крім того, на виконання положень ч.5, 6 ст. 109 КАС України, суд роз'яснює позивачеві, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається, а названа позовна заява в зазначеній частині позовних вимог підлягає розгляду відповідним місцевим судом в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 109, 165, 186, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання Головне управління Національної поліції України в Харківській області у найкоротший строк компенсувати ОСОБА_1 матеріальні збитки, отримані внаслідок непотрібних йому помилок по виплаті вихідної допомоги в розмірі суми у 2466,55 грн., сплаченої ОСОБА_1 за придбання ліків.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз'яснити позивачу, що з позовною заявою про зобов'язання Головне управління Національної поліції України в Харківській області у найкоротший строк компенсувати ОСОБА_1 матеріальні збитки, отримані внаслідок непотрібних йому помилок по виплаті вихідної допомоги в розмірі суми у 2466,55 грн., сплаченої ОСОБА_1 за придбання ліків, він може звернутись до відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мар'єнко Л.М.