Справа № 2-а-4588/2011 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО червня 2010 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого-судді - Крамаренко Т.В.,
при секретарі - Наумкіній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2008 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва в якому просила визнати дії відповідача в частин не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за період 2006-2007 роки у розмірі 2733,30грн..
Справа розглядалася Ленінським районним судом м. Миколаєва 31 жовтня 2008 року, однак ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанова скасована та справу направлено на новий розгляд.
Позивачка у судовому засіданні вимоги свого позову підтримала та просила про їх задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце й час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. №2195, який набрав чинності з 01.01.2006 р., встановлено статус дітей війни та визначено основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачка є пенсіонером за віком та має статус «Дитина війни» відповідно до Закону «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-УІ, які рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнанні неконституційними) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19.01.2006 № 3367- IV «Про внесення змін до Закону України «Про Держаний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а статтю 110 викладено в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».
Однак, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України «про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися.
Зазначені положення Закону України «Про Держаний бюджет України на 2006 рік» не були визнанні неконституційними, а тому позовні вимоги щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Згідно пункту 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинено на 2007 рік, з урахуванням статті 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 12 статті 71 та статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Згідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Спірні відносини з 09.07.2007 по 31.12.2007 регулюються відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла з 01.01.2006р..
Відповідно до ч.І ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Згідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посади особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 3 ст.22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007р. по 31,12.2007р. відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням фактично виплачених сум.
В компетенцію адміністративного суду не входить дії щодо призначення та визначення розміру належних виплат замість суб’єкта владних повноважень, ці дії - виключна компетенція суб’єкту владних повноважень, в даному випадку - відповідача, отже вимоги, в частині стягнення з відповідача конкретної суми не підлягають задоволенню.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст.З, 8, 22, 56. 58 Конститу ції України, ст. З, 6, 11 закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 122, 158, 160-163, 256 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва провести ОСОБА_1 нарахування га виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Відповідно до ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.З ст.160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя