УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/15663/16-ц Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія 52 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Талько О.Б.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражного кооперативу «Світанок» про звільнення з роботи та виплати заборгованості по заробітній платі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 12 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, та, уточнивши позовні вимоги, остаточно просив звільнити його з роботи на посаді охоронника ГК «Світанок», притягнути до відповідальності голову правління за порушення законодавства про працю згідно КЗпП та стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі з 10.06.2015 року по час звільнення. Зазначав, що за рішенням суду його було поновлено на роботі, проте в подальшому на неодноразові звернення позивача до голови правління кооперативу відповідачем не було звільнено позивача з роботи і внаслідок неправомірних дій голови правління кооперативу порушено його трудові права.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 12 січня 2017 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки з розрахунком 28410грн. Зазначає, що наказ про звільнення № 214 від 15.07.2015р. на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України отримав в судовому засіданні 12.01.2017р. Крім того, трудову книжку дійсно отримав 16.05.2014р. та здав знову при поновленні його на роботі 15.07.2015р. голові правління Воронецькому В.Ф. Вважає, що середній заробіток за час затримки розрахунку становить 28410грн.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 10.06.2015р. позивача поновлено на посаді охоронця ГК «Світанок», стягнуто з ГК на його користь 14767,32грн. за час вимушеного прогулу. Наказом по ГК «Світанок» від 10.06.2015р. №209 його поновлено на роботі з 11.06.2015р. Наказом по ГК «Світанок» від 15.07.2016р. №214 ОСОБА_1 звільнено за п.4 ст.40 КЗпП України. На час розгляду справи судом першої інстанції доказів визнання незаконним або скасування останнього наказу не надано, ніяких клопотань з цього приводу не заявлялось.

Позивача вже звільнено з роботи наказом ГК від 15.07.2016р., який є чинним, а питання про звільнення працівника з роботи не віднесено законом до компетенції суду.

Оскільки на час звільнення позивача з роботи ОСОБА_3 не був головою правління ГК «Світанок», він був призначений на посаду лише з 04.01.2016р., будь-яких порушень з його боку трудових прав позивача не встановлено, тому відсутні правові підстави для притягнення вказаної посадової особи до відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КЗпП).

Судом встановлено і матеріалами справи доведено, що позивач після поновлення його на роботі до виконання своїх обов'язків не приступав, жодного дня не працював. Те, що після видачі наказу про поновлення його на роботі, він написав заяву про надання йому відпустки і вважав це підставою для невиходу на роботу, не може свідчити про те, що він має право на отримання заробітної плати. Наказ про надання йому відпустки ГК не видавав.

На підставі наведеного суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у позові.

Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відстуні.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: