-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Постанова
Іменем України
Справа № 1/462/11
Провадження 1-712/4/17
09 березня 2017року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5 потерпілої ОСОБА_6 підсудного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених п.п. «а»,»г»,»е»,»з»,»и`ст.93 КК України (в ред. 1960р.), ч.1 ст.263, ч.1 ст.309КК України, -
В С Т А Н О В И В
Органами досудового слідства підсудний ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в квітні 1996 року від мешканця м. Черкаси, стосовно якого матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, отримав замовлення на вбивство за грошову винагороду громадянина ОСОБА_9 , на що підсудній дав згоду.
Перед вчиненням цього злочину ОСОБА_7 почав вивчати спосіб життя ОСОБА_9 , місця, де він може появлятися, слідкував за ним, готуючись, таким чином до реалізації свого умислу на вчинення даного вбивства.
24 квітня 1996 року близько 8-ї години особа, стосовно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, на автомобілі привезла ОСОБА_7 до будинку АДРЕСА_1 та надала останньому вогнепальну зброю-пістолет конструкції Макарова (ПМ), в магазині якого знаходилися бойові патрони калібру 9 мм з пристроєм для безшумної стрільби, за допомогою якого він повинен був вбити ОСОБА_9 та які ОСОБА_7 носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу. Після цього, ОСОБА_7 залишився чекати даного громадянина, який близько 9-ї години 30 хвилин вийшов з цього будинку та прослідував в напрямку гастроному «Україна», який знаходився по вул.Хрещатик, 213 в м.Черкаси. В цей час, ОСОБА_7 , реалізуючи свій умисел на умисне вбивство на замовлення за винагороду, замаскувавши наданий йому пістолет в поліетиленовий пакет, пішов слідом за ОСОБА_9 до якого наблизився в районі вказаного гастроному «Україна» та з близької відстані здійснив з даної вогнепальної зброї в потиличну частину голови потерпілого один постріл, внаслідок чого заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного кульового поранення голови з пошкодженням головного мозку, в результаті чого настала смерть потерпілого на місці скоєння злочину, після чого ОСОБА_7 з місця події зник.
Крім того, приблизно в січні 1997 року ОСОБА_7 знову отримав від цієї ж особи, стосовно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, замовлення на вбивство за грошову винагороду в сумі 2 тисячі доларів США громадянина ОСОБА_10 -директора страхової компанії «Союз фінансових гарантій», мешканця м.Черкаси, на що підсудній погодився. Після цього, вказана особа показала ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та повідомила про місця, в яких він появляється.
18 січня 1997 року, близько 18 години вказана особа, стосовно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, привезла ОСОБА_7 на автомобілі до будинку АДРЕСА_2 , надавши останньому вогнепальну зброю-пістолет моделі РА-63 серії номер НОМЕР_1 угорського виробництва, спорядженого бойовими патронами калібру 9 мм., які ОСОБА_7 носив та зберігав без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій умисел на вбивство, на замовлення ОСОБА_7 став чекати ОСОБА_10 , який появився близько 18 год.30 хвилин, прямуючи через двір вказаного будинку. ОСОБА_7 з метою умисного вбивства, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, з корисливих мотивів, з вказаного пістолета, знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_2 , здійснив близько шести пострілів в область голови та живота ОСОБА_10 , заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді кульових поранень голови та живота з пошкодженням головного мозку, крововиливів під оболонку мозку, пораненням нирки, кишківника, крововиливом у черевну порожнину, від чого настала смерть потерпілого. Після вчинення убивства ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зник, викинувши вказаний пістолет неподалік від цього місця.
Крім того, у 2001 році не встановлена досудовим слідством особа замовила ОСОБА_7 за винагороду вбивство громадянина ОСОБА_11 , директора приватного підприємства «Берта», яке займалося розробкою піщаного кар`єру у с.Вергуни Черкаського району Черкаської області, отримавши від замовника вбивства дані, що стосуються ОСОБА_11 , зокрема адресу будинку, у якому він проживав, автомобіль, на якому їздив, адресу стоянки, де його зберігав та отримав від замовника вчинення цього злочину та носив і зберігав без передбаченого законом дозволу пістолети «ТТ» та «Вальтер ППК» заводського виробництва Німеччини, конструкція якого змінена саморобним способом для стрільби 6,35 мм патронами «Браунінг» з бойовими припасами до них. Ствол одного з пістолетів був обладнаний пристроєм для здійснення безшумної стрільби.
02 серпня 2001 року у вечірній час ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_11 , зберігаючи при собі зазначену вогнепальну зброю прибув до будинку АДРЕСА_3 . У період часу між 22 год.30 хвилин та 23 годиною ОСОБА_7 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство двох осіб, знаходячись біля вказаного будинку, з метою умисного вбивства, на замовлення, за винагороду, помітивши ОСОБА_11 , який ішов до свого будинку, з пістолета «Вальтер ППК» намагався вистрілити в нього, проте постріл не відбувся, так як пістолет дав осічку. Намагаючись перезарядити пістолет, ОСОБА_7 вилучив патрон з патронника, при цьому вилучений патрон впав на землю. В цей час ОСОБА_11 , помітивши небезпеку для свого життя почав тікати, а ОСОБА_7 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_11 з іншого пістолета «ТТ» здійснив декілька в нього пострілів. ОСОБА_11 , намагаючись уникнути переслідування ОСОБА_7 , помітив біля під`їзду будинку групу підлітків, серед яких знаходилася і ОСОБА_12 , вирішив сховатися серед них. Підсудній ОСОБА_7 , побачивши що ОСОБА_11 заховався в групу неповнолітніх, продовжуючи свої злочинні дії на позбавлення його життя, усвідомлюючи, що такий спосіб убивства реально небезпечний для життя не тільки ОСОБА_11 , а й багатьох осіб, свідомо допускаючи заподіяння смерті іншій особі, з метою вбивства двох і більше осіб, почав стріляти з пістолета «ТТ» в групу неповнолітніх в напрямку ОСОБА_11 . В результаті проведених ОСОБА_7 пострілів ОСОБА_11 спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального кульового сліпого поранення грудної клітини із пошкодженням легені, забоєм серця, які супроводжувалися ускладненим травматичним шоком і серцевою недостатністю, що призвело до смерті потерпілого, а неповнолітній ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді вогнепального проникаючого кульового наскрізного поранення грудної клітини із пошкодженням легень, судин заднього середостіння, що супроводжувалося гострою крововтратою, що спричинили смерть потерпілої.
Після вчинення цих вбивств ОСОБА_7 з місця злочину зник, позбувшись у не встановленому досудовим слідством місці одного із знарядь злочину пістолет «ТТ».
В подальшому ОСОБА_7 , продовжував незаконно зберігати та носити при собі пістолет «Вальтер ППК», з якого демонтував ствол, а вказаний пістолет та п`ять патронів, якими він був споряджений, підсудній зберігав у приміщенні сараю, що знаходиться у дворі будинку по АДРЕСА_4 .
Крім того, ОСОБА_7 , крім вогнепальної зброї, яку він незаконно придбав, носив, зберігав та використав при скоєнні ним вище зазначених умисних вбивствах, у період 1995-1998 років, перебуваючи в м.Черкаси, без передбаченого законом дозволу у не встановленої досудовим слідством особи придбав: 9-мм пістолет «Парабелум» моделі Р-08 заводського виробництва Німеччини;обріз гладкоствольної двохствольної мисливської рушниці з горизонтально-спареними стволами 16 калібру моделі ТОЗ-25 заводського виробництва СРСР, заводський номер НОМЕР_2 року випуску, конструкція якої змінена саморобним способом шляхом вкорочення стволів, видалення ложі з прикладом і саморобним виготовленням рукоятки; обріз 8-мм (7,92-мм) гвинтівки Маузера моделі «98» заводського виробництва Німеччини, ствол якої вкорочений саморобним способом; револьвер «ГРАН» заводського виробництва Росії, конструкція якого змінена саморобним способом шляхом виготовлення вставки ствола, видалення двох перегородок барабану та вставлення на їх місце трубок і пристосована для стрільби 5,6 мм патронами кільцевого запалювання; пістолет «Вальтер ППК» заводського виробництва Німеччини, конструкція якого змінена саморобним способом для стрільби 6,35-мм патронами «Браунінг» та п`ять патронів, якими був споряджений магазин вказаного пістолету, які являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї 6,35 мм патронами «Браунінг»; одноствольний гладкоствольний саморобний пістолет, замаскований під авторучку і пристосований для стрільби патронами кільцевого (бокового) запалювання калібру 5,6 мм; револьвер 32 калібру виготовлений саморобним способом на 6 патронів; сто сімдесят один патрон до нарізної вогнепальної зброї 7,62 мм, зразка 1943 року заводського виробництва СРСР; двадцять шість патронів до нарізної вогнепальної зброї, мисливські 7,62 мм зразка 1943 року заводського виробництва Росії; сорок шість патронів до нарізної вогнепальної зброї 7,62 мм до пістолета зразка 1930-1933 років, конструкції Токарєва (ТТ); один патрон до нарізної вогнепальної зброї 9 мм, короткий патрон до пістолетів конструкції «Браунінг»; один патрон до нарізної вогнепальної зброї 5,6 мм, цільовий патрон кільцевого запалювання заводського виробництва СРСР; двадцять патронів до нарізної вогнепальної зброї 5,6 мм, спортивно-мисливські патрони кільцевого запалювання заводського виробництва СРСР; тридцять чотири патрони до нарізної вогнепальної зброї 9 мм, патрони «Парабелум» заводського виробництва Німеччини; шістдесят шість патронів до нарізної вогнепальної зброї 9 мм до пістолетів конструкції Макарова (ПМ) заводського виробництва СРСР; чотирнадцять патронів до нарізної вогнепальної зброї 7,62 мм до гвинтівок зразка 1891/30 років конструкції Мосіна заводського виробництва СРСР; двісті сорок чотири патрони до нарізної вогнепальної зброї 5,45 мм військові патрони заводського виробництва СРСР і України, а також сумішеву вибухову речовину на основі тротилу та нітрату амонію (амоніт) масою 95 грамів; пластичну вибухову речовину на основі високо бризантної вибухової речовини гексогену загальною масою 525 грамів; вибухову речовину метальної дії одноосновним бездимним нітроцелюлозним порохом вагою 5 грамів; відрізок металевої труби, споряджений бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності-тротилом вагою 225 грамів; чотири бойові електродетонатори ЕДП; два капсуля-детонатори КД № 8-А; дві запалювальні трубки, які складаються з відрізка водопровідного шнура ШОП та капсуля-детонатора КД № 8-А; металеві кульки; два відрізки металевих труб; механічний таймер «ЗИМ»; елемент живлення типа крона.
Вищезазначену вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої ОСОБА_7 незаконно переніс до місця свого проживання в будинковолодіння по АДРЕСА_4 , які незаконно зберігав у приміщенні сараю.
Приблизно в січні 2002 року ОСОБА_7 запросив підсудного ОСОБА_13 , з яким був знайомий багато років та підтримував приятельські стосунки, в кафе, розташоване біля кінотеатру «Україна» по вул.Смілянській в м. Черкаси. Під час спілкування між ними ОСОБА_13 звернув увагу не неприродну поведінку ОСОБА_7 , який запобігав появи у людних місцях та почав цікавитися такою його поведінкою. Після цього, ОСОБА_7 розповів ОСОБА_13 про те, що він на прохання однієї людини, яку не назвав, намагався застрелити лише ОСОБА_11 , який мав відношення до розробки піщаного родовища у с.Вергуни Черкаського району, але на лінії вогню випадково появилася і ОСОБА_12 та попросив ОСОБА_13 нікому не повідомляти про зміст отриманої інформації, на що останній дав згоду і не мав наміру повідомляти будь-кому про вчинення ОСОБА_7 вбивства ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Приблизно в серпні 2005 року, ОСОБА_7 , дізнавшись, що працівниками міліції буде здійснено обшук за місцем його проживання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, доставив у господарській сумці до ОСОБА_13 зазначену вище вогнепальну зброю, боєприпаси, вибухові речовини та вибухові пристрої та попросив останнього переховати їх, повідомивши, що серед них є вогнепальна зброя, яка була застосована під час вбивства ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а саме пістолет «Вальтер ППК» заводського виробництва Німеччини, конструкція якого змінена саморобним способом для стрільби 6,35 мм патронами «Браунінг».
Крім того, ОСОБА_7 28 жовтня 2007 року, близько 18 год. біля магазину «Сільпо», розташованого на розі вулиць Шевченка та О.Дашкевича в м.Черкаси незаконно без мети збуту придбав у не встановленої досудовим слідством особи психотропну речовину метамфетамін, яка знаходилася в двох поліетиленових пакетах.
7 листопада 2007 року, близько 17 год.30 хвилин ОСОБА_7 , зберігаючи при собі зазначену психотропну речовину, слідував на автомобілі ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_3 та на перехресті вулиць Гоголя-Святотроїцька у м.Черкаси був зупинений працівниками міліції, які при проведенні поверхневого огляду його одягу під підкладкою кишені куртки, в яку той був одягнений, виявили та вилучили два целофанових пакети, в яких знаходилася психотропна речовина метамфетамін, маса якої становила 0,4865 грама.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину в інкримінованих йому злочинах передбачених пунктами «а», «г», «е», «з», «и» ст.93 КК України (в редакції 1960 року) та ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України не визнав повністю та показав, що він зазначених вище злочинів не скоював, ніякої зброї підсудному ОСОБА_13 не передавав на зберігання, вважає, що той оговорив його. Під час досудового слідства він давав визнавальні показання щодо вчинення цих злочинів, у зв`язку із застосуванням до нього з боку працівників міліції фізичного та психічного насильства. Просив повернути справу на досудове розслідування , оскільки вважає, що порушеного його право на захист , ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституція України, норми кримінально-процесуального закону. Про що надав як письмові клопотання ( т.30 а.с. 85-99) так і усні в судовому засіданні 01.03.2017року. Прокурор в судовому засіданні заперечував проти повернення справи на досудове розслідування, вважає, що не має підстав. Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти повернення справи на досудове розслідування, підтримала думку прокурора. Захисник в судовому засіданні просив повернути справу на додаткове розслідування . Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно дослідженіобставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи
спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в
ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з`ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Статтею 281 КПК України ( в ред. 1960р.) встановлено, що повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини у справі у справі «Чопенко проти України» від 15.05.2015року нагадує, що навіть якщо першочерговою метою статті 6 Конвенції у тому, що стосується кримінального провадження, є забезпечення справедливого розгляду «судом», уповноваженим встановлювати обґрунтованість «будь-якого висунутого ... кримінального обвинувачення», це не означає, що стаття не застосовується до досудового провадження. Отже, стаття 6 Конвенції - особливо її пункт 3 - може застосовуватися ще до того, як справу передано до суду, якщо та тільки тією мірою, якою справедливість суду може бути підірвана початковим недотриманням її положень (див. рішення у справах «Імбріошіа проти Швейцарії» (Imbrioscia v. Switzerland), від 24 листопада 1993 року, п. 36, Series А № 275; «Оджалан проти Туреччини» (Ocalan v. Turkey) [ВП], заява № 46221/99, п. 131, ECHR 2005-IV; та «Сальдуз проти Туреччини» (Salduz v. Turkey) [ВП], заява № 36391/02, п. 50, ECHR 2008). Суд також нагадує, що гарантіїпідпункту «с»пункту 3 статті 6 Конвенції є конкретними аспектами права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті 1 цього положення, які повинні враховуватися у будь-якій оцінці справедливості провадження (див. рішення від 30 травня 2013 року у справі «Мартін проти Естонії» (Martin v. Estonia), заява № 35985/09, п. 94). Крім того, першочерговим завданням Суду за пунктом 1 статті 6 Конвенції є оцінка загальної справедливості кримінального провадження (див., в якості нещодавнього джерела, рішення у справах «Такске проти Бельгії» (Taxquet v. Belgium) [ВП], заява № 926/05, п. 84, ECHR 2010, з відповідним посиланнями у ньому; «Аль-Хаваджа та Тагері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom) [ВП], заяви № 26766/05 та № 22228/06, ECHR 2011; та наведене вище рішення у справі «Мартін проти Естонії» (Martin v. Estonia), там само).
Суд також зазначає , що хоча право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективну юридичну допомогу захисника, який, у разі необхідності, призначається офіційно, не є абсолютним, воно є однією з основних ознак справедливого судового розгляду (див. рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France), заява № 29731/96, п. 89, ECHR 2001-II). Як правило, доступ до захисника має надаватися з першого допиту підозрюваного працівниками міліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин відповідної справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права (див. вищенаведене рішення у справі «Сальдуз проти Туреччини» (Salduz v. Turkey) [ВП], п. 55). Право на захист як таке буде непоправно порушено, якщо визнавальні покази, отримані від особи під час допиту правоохоронними органами за відсутності захисника, використовуватимуться з метою її засудження (там само).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення ґрунтується на його показах, даних протягом досудового розслідування, в яких він визнавав свою винність у вчинені інкримінованих йому злочинах, показаннях свідків та понятих, речових доказах, даних протоколів проведення слідчих дій та висновках експертів.
Під час розгляду справи судом встановлено, що :
- протокол явки з повинною ОСОБА_7 від 18.11.2007року по епізоду вбивства ОСОБА_14 , ОСОБА_12 вівся за відсутності захисника участь якого у кримінальній справі, порушеній за ознаками пунктів «а», «г», «е», «з», «и» ст.93 КК України (в редакції 1960 року, санкція якої передбачає довічне ув`язнення), відповідно до ст.45 КПК України ( ред. 1960р.) була обов`язковою з моменту затримання підозрюваної особи (ТОМ 16 а.с. 1-3, 4-7) , хоч в матеріалах справи ( ТОМ 16 а.с.24) наявне клопотання адвоката ОСОБА_15 від 11.11.2007року щодо проведення всіх слідчих дій та відмову від адвоката в його присутності;
- протокол явки з повинною ОСОБА_7 від 23.11.2007року по епізоду вбивства ОСОБА_9 вівся також без присутності захисника ОСОБА_15 ; - крім того, суд , оцінюючи зміст явки, наявність в її тексті спеціальних термінів вважає, що стиль її написання не відповідає рівню інтелекта ОСОБА_7 та отриманої ним середньої освіти, що свідчить про написання її під диктовку правоохоронних органів, що порушує право на захист;
- в матеріалах справи наявна заява від 18.11.2007року ОСОБА_7 про допуск до участі у справі адвоката ОСОБА_16 (Т.16 а.с. 34), яка після написання ОСОБА_7 явки з повинною брала участь у допиті його як підозрюваного та демонстрації відеозапису слідчих дій їх учасниками, хоч на цей час захист ОСОБА_7 здійснював адвокат ОСОБА_15 , який клопотав всі слідчі дії та відмову від нього проводити за його присутності . Заява про відмову від адвоката ОСОБА_15 підписана ОСОБА_7 20.11.2007року , за відсутності захисника. Постанова про прийняття відмови від захисника ( Т.16 а.с.100) датована 20.11.2007роком, в той час як згідно установчої частини вказаної постанови ОСОБА_7 відмовився від послуг захисника ОСОБА_17 - 23.11.2007року, тобто в майбутньому часі. Заява ОСОБА_7 про відмову від захисника ОСОБА_18 датована 26.11.2007року ( Том 16 а.с.109 ), згідно довідки ІТТ ( ТОМ 22 а.с. 124-127) в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ. Враховуючи на відсутність з боку захисника ОСОБА_16 жодних заяв чи клопотань в інтересах підзахисного, зауважень або скарг з приводу констатованих судом при проведенні цих слідчих дій процесуальних порушень, суд приходить до висновку про формальність участі захисника на цій стадії розслідування.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19 Грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п. З ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд гарантований п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісье та Сассі проти Франції», п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п. 58: рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34).Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «о» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє га Сассі проти Франції», п. 54. а також «Даллос проти Угорщини», и. 47.
З матеріалів справи вбачається, що :
- 20.05.2008року ОСОБА_7 ознайомили з постановою про призначення експертизи від 07.05.2008року (Том 16 а.с. 44) згідно довідки ІТТ ( ТОМ 22 а.с. 124-127) в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ ;
- з постановою про призначення експертизи від 19.09.2008року ОСОБА_7 ( Т.16 а.с.48) ознайомили 24.10.2008року , згідно довідки ІТТ ( ТОМ 22 а.с. 124-127) в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ;
- з висновком експерта № 4895/28 від 16.12.2008року ОСОБА_7 ознайомили 11.02.2009року ( Т.16 а.с. 58) , згідно довідки ІТТ ( ТОМ 22 а.с. 124-127) в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ ;
- з постановою про призначення судово-психологічної експертизи від 19.09.2008року підпис ОСОБА_7 24.10.2008року ( ТОМ 16 а.с.73-76 ), згідно довідки ІТТ ( ТОМ 22 а.с. 124-127) в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ;
- з протоколом ознайомлення з висновком експертизи № 4896/28 від 16.12.2008року ОСОБА_7 ознайомлений 11.02.2009року ( Том 16 а.с.89) згідно довідки ІТТ ( ТОМ 22 а.с. 124-127) в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ;
- протокол додаткового допиту ОСОБА_7 від 03.12.2007року підписано останнім 24.12.2007року (ТОМ 16 а.с. 121), згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ( ТОМ 22 а.с. 124-127) ;
- протоколи роз`яснення прав, про притягнення як обвинуваченого, вручення копії постанови, протокол допиту (Том 16 а.с122-124,125-127) - 28.11.2007року згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ( ТОМ 22 а.с. 124-127);
- ОСОБА_7 ознайомлювався з висновками експертів від 07.05.2008року - 20.05.2008року (ТОМ 16 а.с.147-150, 180-182) , згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ( ТОМ 22 а.с. 124-127);
- протокол ознайомлення ОСОБА_7 з постановою про призначення експертизи, роз`яснення його прав від 30.09.2008року підписаний ОСОБА_7 24.10.2008року (ТОМ 16 а.с. 156 ), згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ( ТОМ 22 а.с. 124-127); - протокол ознайомлення з висновком експерта № 785 від 26.12.2008року підписаний ОСОБА_7 - 11.02.2009року (ТОМ 16 а.с. 180-182), згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ ( ТОМ 22 а.с. 124-127); -протокол ознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз`яснення прав від 07.05.2008року підписаний 20.05.2008року (ТОМ 16 а.с. 202-205), згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ ( ТОМ 22 а.с. 124-127); - протокол ознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз`яснення прав від 19.09.2008року підписаний 24.10.2008року (ТОМ 16 а.с. 212), згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ( ТОМ 22 а.с. 124-127) ; - протокол роз`яснення прав обвинуваченому від 17.12.2007року (ТОМ 16 а.с. 221),в протоколі не зазначений час ; - протокол роз`яснення прав ОСОБА_7 від 05.02.2008р. (ТОМ 16 а.с. 264-266), згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ( ТОМ 22 а.с. 124-127);
- протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_7 від 05.02.2008р. (ТОМ 16 а.с. 267-268), згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ( ТОМ 22 а.с. 124-127); - з постановою про призначення комплексної судово-балістичної та судово-медичної експертизи від 22.02.2008року підсудний ознайомлений 24.06.2008року (ТОМ 9 а.с. 1,5), з проміжком часу чотири місяці , з висновком експерта ознайомлений 01.09.2008року, чим порушено вимоги ст.197 КПК України ( в ред. 1960р.);
-з висновком експерта про призначення судово-балістичної експертизи від 13.12.2007року підсудний ознайомлений 24.12.2007року (ТОМ 9 а.с.28), згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ( ТОМ 22 а.с. 124-12); -з висновком експерта про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 12.09.2008року підсудний ознайомлений 24.10.2008року (ТОМ 9 а.с.41) , згідно довідки ІТТ в цей день ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ( ТОМ 22 а.с. 124-127); -протоколи пред`явлення особи для впізнання неодноразово проводились при залученні в якості понятих працівників УМВС України в Черкаській області ОСОБА_19 , ОСОБА_20 (Том 13 а.с. 5-6, а.с.); - в матеріалах справи наявний висновок експерта №1/595 від 22.11.2007року ( Т.11 а.с.105), згідно якого предмет умовно позначений цифрою 4, наданий на експертизу, вальтер моделі ППК, заводського виробництва Німеччини, складається з рамки зі стволом.. З постанови старшого слідчого ОСОБА_21 ( Т.2 а.с.122) вбачається «…Потім у невстановленому місці ОСОБА_7 зняв з пістолету ствол, сховавши його у невстановленому місці». Зазначене вказано і в обвинувальному висновку ( Т.19, а.с.116, а.с.118, а.с.169, а.с.171); - в протоколі огляду місця події від 18.01.1997року ( т.6 а.с.45-46) вказано «на відстані 10м лежить пістолет на проходящій дорожці, ствол якого направлено в сторону будинку №110 по вул. Чєхова. На пістолеті видно точки бурого кольору…» Згідно висновку експерта №23 від 30.01.1997року на пістолеті угорського походження виробництва РА 63, НОМЕР_1 при огляді плям подібних до крові не знайдено (т.6. а.с. 130-131). Також відповідно до висновку балістичної експертизи № 1\55 від 04.02.1997 року (т.6, а.с.115-119) на експертизу було надано пістолет угорського походження виробництва РА 63, НОМЕР_1 на якому були відсутні плями бурого кольору; -в вищевказаних експертизах не вказано чи був пістолет та вилучені патрони надані на експертизу в опечатаному вигляді; -крім того, з матеріалів справи вбачається, що аркуші зшиті з порушенням вимог Інструкції з діловодства в органах прокуратури (старі аркуші і нові, Том 6-222арк., з яких 131 арк. нових матеріалів, складених в період часу з 2007року та 91 арк. старих матеріалів справи, зібраних в період часу з 1997року, Т.9 -200арк., з яких 85 нових матеріалів, складених в період з 2007року та 115 нових старих арк., зібраних в період з 2001року, взагалі відсутні майже 500аркш). Коллегія судів вважає, що органи досудового слідства допустили неправильність слідства та порушили право обвинуваченого на захист. Це порушення, на думку суду, полягало в тому, що ОСОБА_7 не було забезпечено право на адвоката, участь якого в даному випадку є обов`язковою , крім того, останній був позбавлений права повністю ознайомитися з усіма матеріалами справи, оскільки згідно довідки ІТТ (ТОМ 22 а.с. 124-127) підсудного ОСОБА_7 не вивозили за межі ІТТ коли проводились слідчі дії , згідно даних досудового слідства, що потягло також порушення вимог статей 219221 КПК, (в ред. 1960р.)
Зазначені порушення, на думку суду неможливо усунути в судовому засіданні. Аналізуючи вищезазначені факти в їх сукупності, колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_7 про порушення його права на захист знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, недоліки досудового слідства, на які посилалися підсудний ОСОБА_7 та його захисник вважає суттєвими, такими , що порушують гарантовані законом процесуальні права підсудного та можуть вплинути на прийняття по справі законного та обґрунтованого судового рішення, а тому справу по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених пунктами «а», «г», «е», «з», «и» ст.93 КК України (в редакції 1960 року) та ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України необхідно повернути прокурору прокуратури Черкаської області на додаткове досудове розслідування.
Керуючись ст. 281 КПК України ( в ред. 1960р.) , п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчинені злочинів, передбачених п.п. «а», «г», «е», «з», «и» ст.93 КК України (в редакції 1960 року), ч.1 ст.263 та ч.1 ст.309 КК України направити на додаткове досудове розслідування.
Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без зміни.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області на протязі 7 діб з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді
скопійовано
-
скопійовано
-
