Номер справи місцевого суду: 504/4197/16-п

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2017 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Толкаченко О.О., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши її апеляційну скаргу на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 січня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, яка працює на посаді в.о. начальника відділу освіти Лиманської РДА, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) грн. Стягнутий судовий збір.

Відповідно до оскаржуваної постанови суду, ОСОБА_2, працюючи на посаді в.о. начальника відділу освіти Лиманської РДА, в період з 01.04.2016 року по 21.10.2016 року порушувала законодавство про працю, що засвідчено актом перевірки від 21.10.2016 року.

Своїми діями, ОСОБА_2, порушила вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 січня 2017 року, ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову, та винести нову, якою провадження відносно неї закрити, у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 зазначає, що, на її думку, суд першої інстанції не повно з’ясував усі фактичні обставини справи та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, не сприяв повному, об’єктивному та неупередженому розгляду, а тому постанова суду є незаконною та необґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги вона обґрунтовує тим, що жодним нормативним актом не встановлено штрафних санкцій за допущення помилок в повідомленні Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття на роботу, а лише ОСОБА_3 соціальної політики від 09.10.2015 року №1336/13/84-15 надає роз’яснення про порядок виправлення помилок в таких повідомленнях. Як вважає ОСОБА_2, суд першої інстанції не розкрив об’єктивної сторони правопорушення, а отже грубо порушив вимоги КУпАП, що, на її думку, є безумовною підставою для скасування постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Керуючись вимогами ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в період з 20.10.2016 року по 21.10.2016 року ГУ Державної інспекції України з питань праці в Одеській області проводилась перевірка додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування відділу освіти Лиманської районної державної адміністрації Одеської області.

За наслідками перевірки було виявлено порушення законодавства про працю, допущене начальником зазначеної установи, а саме – порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, що виразилось у наданні відділом освіти органу ДФС в Повідомленні про прийняття на роботу працівника ОСОБА_4 недостовірних відомостей щодо номеру відповідного наказу.

Відповідно до ч.1 ст.41 КУпАП, відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та охорону здоров’я, у тому числі і за надання документів щодо трудової діяльності, які містять недостовірні дані, покладена на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

З матеріалів справи вбачається, що, згідно з розпорядженням Лиманської районної Державної Адміністрації № 30/к-2016 від 09.03.2016 року, в.о. обов’язків начальника відділу освіти Лиманської районної державної адміністрації Одеської області виконувала ОСОБА_2, а розпорядженням №130/к-2016 від 26.08.2016 року ОСОБА_2 була призначена начальником вказаного відділу освіти (а.с.12-13).

Відповідно до Розділу ІV Положення про відділ освіти Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, затвердженого розпорядженням голови районної адміністрації № 327/А-2016 від 25.08.2016 року, на ОСОБА_2, як керівника установи, покладено здійснення загального керівництва всіма напрямками діяльності вказаного відділу освіти відповідно до чинного законодавства України.

Також, з виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що єдиною особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені відділу освіти Лиманської районної державної адміністрації Одеської області є його керівник – ОСОБА_2 (а.с.29).

За таких обставин саме ОСОБА_2, будучи керівником відділу освіти Лиманської районної державної адміністрації Одеської області є суб’єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП.

Між тим, з повідомлення про прийняття на роботу працівника ОСОБА_5, наданого до органу ДФС від 19.04.2016 року, що містить особистий підпис ОСОБА_2, завірений гербовою печаткою установи, вбачається, що ОСОБА_5 була прийнята на роботу наказом № 4-К (а.с.30), тоді як дійсним номером цього наказу є № 6-К (а.с.32), отже повідомлення про прийняття на роботу працівника, надане до органу ДФС, містило у собі недостовірну інформацію щодо номеру наказу про прийняття на роботу.

При цьому доводи апеляційної скарги про те, що, згідно з роз’ясненнями ОСОБА_3 соціальної політики, викладеними в листі № 1336/13/84-15 від 09.10.2015 року, у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття на роботу працівника, до органу ДФС подається повідомлення типу «скасовуючи» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове», тому діючим законодавством України не встановлено відповідальність за допущення механічних помилок в повідомленні до фіскальної служби, вважаю необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на час перевірки відділу освіти ГУ Державної інспекції України з питань праці в Одеській області, а саме на 10.11.2016 року, зазначені у повідомленні про прийняття на роботу працівника ОСОБА_5, поданого до органу ДФС, відомості щодо номеру наказу ОСОБА_2 виправлені не були.

З огляду на викладене, вважаю, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що порушення вимог законодавства про працю та охорону праці, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП, було вчинено ОСОБА_2 19.04.2016 року. При цьому, апеляційний суд визнає, що адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2, не є триваючим, оскільки є однократним та не пов’язаним з тривалим невиконанням нею своїх посадових обов’язків.

Таким чином, на час розгляду суддею першої інстанції протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст.38 КУпАП вже скінчився.

Оскільки поновлення або продовження такого строку Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено, то зазначені обставини, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки цим обставинам та виніс постанову, якою притягнув ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, що є неприпустимим.

За таких обставин, вважаю, що у відповідності до п.4 ч.8 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження по справі – закриттю.

Керуючись ст.ст.38, 247 ч.1 п.7, 294 ч.8 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя апеляційного суду Одеської області, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 січня 2017 року - частково задовольнити.

Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 26 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП – скасувати.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_6