Постанова від 18.04.2011 по справі № 2-а-3612/11 Ленінський районний суд м. Миколаєва

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 18.04.2011 по справі № 2-а-3612/11 Ленінський районний суд м. Миколаєва

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 2-а-3612/11

Картка справи

Справа № 2-а-3612/11

Картка справи

18.04.2011

Справа № 2-а-3612/2011р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2011 року суддя Ленінського районного суду м.Миколаєва Коломієць В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Миколаєва про визнання дій відповідача у відмові нарахуванні та виплаті соціальної допомоги неправомірними та покладення зобов’язання щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний захист дітей війни»,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2011р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Миколаєва про визнання дій відповідача у відмові нарахуванні та виплаті соціальної допомоги неправомірними по теперішній час та покладення зобов’язання щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України “Про соціальний захист дітей війни” за 2008, 2009, а також за 9 місяців 2010 року та в подальшому.

Ухвалою суду від 17.02.2011р. позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо оскарження відмови відповідача у нарахуванні та виплаті соціальної допомоги та покладення на нього зобов’язання щодо нарахування та виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період до 17.08.2010р. - були залишені без розгляду.

Письмових заперечень проти даного позову від відповідача до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Позивач є пенсіонером за віком та має статус «дитина війни» у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі щодо набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативно-правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одому. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачене самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

1. Згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року дітям війни, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Статтею 1 прикінцевих положень даного Закону передбачалось, що стаття 6 згаданого Закону набуває чинності з 1 січня 2006 року.

2. 28 грудня 2007 року був прийнятий Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 41 розділу II якого змінювала текст статті 6 закону № 2195-ІV . У запровадженій цією нормою редакції стаття 6 закону № 2195-ІV передбачала отримання особами, які мають статус «дітей війни» підвищення у розмірі надбавки, що встановлена для учасників війни.

Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» учасникам війни встановлена надбавка у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За такого, виходячи з наведених у пункті 1 цього розділу рішення положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України слід дійти висновку, що пріоритетними є положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», а отже - що особи, які мають статус «дітей війни», мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

3. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2007 від 22 травня 2008 року положення статті 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано не конституційним, отже, з 22 травня 2008 року воно не є чинним.

Таким чином, протягом цього періоду (з 22 травня 2008 року) позивач мав право отримувати щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії.

Відповідач же здійснював таке підвищення у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, судом встановлено, що з 17.08.2010р., тобто, в межах строку звернення позивача до адміністративного суду, його права на соціальний захист відповідачем були порушені. В зв’язку з чим дії Управління пенсійного фонду України Ленінського району м.Миколаєва, що до ненарахування та невиплати соціальної допомоги з 17.08.2010р. необхідно визнати неправомірними, зобов’язавши відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та виплатити визначену різницю.

Керуючись ст. 183^{2 КАСУ, суд, -}

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Миколаєва в частині ненарахування ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 17.08.2010 року по 18.04.2011 року - неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду у Ленінському районі міста Миколаєва здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 17.08.2010 року по 18.04.2011 року, обчисливши її у ці періоди з урахуванням підвищення в розмірі 30% визначеної відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальної пенсії за віком, та виплатити визначену різницю.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом 10 днів

Суддя :

Джерело: ЄДРСР 65136198

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!