ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2017 справа № 908/2260/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання за участю представників сторін: від Позивача: від Відповідача-1: від Відповідача-2:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 відповідно до Протоколу № 10 зборів засновників ТОВ "БАРК" від 05.04.2016, ОСОБА_6 за довіреністю № 61 від 06.02.2017, не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Азовкабель", м. Бердянськ Запорізької області,

на рішення Господарського суду

Запорізької області

від

25.12.2016

у справі

№ 908/2260/16

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс", м. Бердянськ Запорізької області,

до Відповідача-1 та Відповідача-2

Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя, Приватного акціонерного товариства "Азовкабель", м. Бердянськ Запорізької області,

про

стягнення 219 396, 00 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя – Зінченко Н. Г.) від 25.10.2016 по справі № 908/2260/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс», м. Бердянськ Запорізької області (далі – ТОВ «БАРК»), до Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя (в подальшому перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», далі – ПАТ «Запоріжжяобленерго»), та Приватного акціонерного товариства «Азовкабель», м. Бердянськ Запорізької області (далі – ПрАТ «Азовкабель»), задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «Азовкабель» суму збитків у розмірі 219 396, 00 грн. та судовий збір у розмірі 3 290, 94 грн.; у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення збитків відмовлено; позовні вимоги про зобов’язання відповідачів виконати умови договорів залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ПрАТ «Азовкабель» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 по справі № 908/2260/16, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи.

Зокрема, апелянт вважає, що відключення ТОВ «БАРК» від постачання електричної енергії відбулось правомірно, з дотриманням передбаченої законодавством процедури.

Крім того, заявник посилається на те, що Позивачем не доведено наявність в діях ПрАТ «Азовкабель» складу цивільного правопорушення, що виключає можливість застосування до останнього такої міри відповідальності як стягнення збитків; зазначає, що Позивачем не доведено розмір завданих йому збитків.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя – Колядко Т. М., судді – Зубченко І. В., судді – Татенко В. М.,) від 16.11.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.12.2016; розгляд справи неодноразово відкладався.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Татенка В. М. на дату розгляду справи розпорядженням керівника апарату суду № 56 від 10.01.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого визначено колегію у складі: головуючий суддя – Колядко Т. М., судді – Зубченко І. В., Ломовцева Н. В. Строк розгляду апеляційної скарги розпочато заново.

У судове засідання 01.03.2017 з'явились представники Позивача та Відповідача-1, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Відповідач-2 надіслав до апеляційного суду клопотання про проведення судового засідання за його відсутності у зв’язку з неможливістю направити свого представника в зазначене судове засідання.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. З огляду на зазначене, документи, подані апеляційному суду без відповідного обґрунтованого клопотання підлягають поверненню сторонам (Позивачу – документи, додані до письмових пояснень № 3 від 27.01.2017, Відповідачу-1 – до відзиву на апеляційну скаргу № 007-33/124 від 05.01.2017, до клопотання б/н від 28.02.2017, та Відповідачу-2 – до клопотання № 5 від 10.01.2017).

З огляду на п. 2.4.8 Інструкції з діловодства в господарських судах України підлягають поверненню надані Позивачем апеляційному суду документи, які вже є в матеріалах справи.

Предметом цієї справи є стягнення збитків внаслідок припинення постачання електричної енергії, з огляду на що документи, надані сторонами в обґрунтування доводів щодо вартості послуг з перетікання реактивної електричної енергії та додаткових послуг з технічного обслуговування електричних установок споживача підлягають поверненню як такі, що не відносяться до предмету спору.

Під час розгляду апеляційної скарги 14.12.2016 ПрАТ «Азовкабель» звернулось до апеляційного суду із клопотанням про надсилання матеріалів справи № 908/2260/16 до Бердянського відділу поліції ГНУП в Запорізькі області та зупинення провадження по справі, яке Відповідач-1 обґрунтував необхідністю проведення перевірки по факту наявних, на його думку, в діях Позивача та ФОП ОСОБА_7 ознак кримінальних правопорушень, що кваліфікуються за ст.ст. 190, 358, 366 Кримінального кодексу України, та необхідністю у зв’язку з цим проведення органами судового розслідування відповідної перевірки.

Дослідивши вказане клопотання ПрАТ «Азовкабель», колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про недоведеність обставин, що унеможливлюють розгляд апеляційної скарги та є підставою для зупинення провадження по справі, а тому відмовила в його задоволенні.

Крім того, 11.01.2017 Відповідачем-2 було подано клопотання про продовження строку розгляду справи на п’ятнадцять днів, у задоволенні якого апеляційним судом відмовлено з огляду на відсутність необхідності такого продовження і можливість розгляду апеляційної скарги в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України двохмісячного строку (з урахуванням зміни складу колегії суддів з розгляду зазначеної справи і початку перебігу відповідного строку заново).

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 06.12.2005 між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Постачальник електричної енергії) та ТОВ «БАРК» (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 1149, відповідно до розділу 1 якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (з урахуванням Додаткової угоди від 01.11.2006 про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005, а. с. 45 т. 2).

Відповідно до п. 9.7 зазначеного Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2006. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Господарським судом встановлено, матеріалами справи не спростовується та сторонами Договору про постачання електричної енергії не заперечується, що вказаний Договір є чинним на момент припинення постачання електричної енергії Позивачу.

Відповідно до п. 1.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (далі – ПКЕЕ) у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

З огляду на зазначене, як встановлено судом першої інстанції, між ПрАТ «Азовкабель» (Власник мереж) та ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Користувач) 01.05.2013 укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 4-6, відповідно до п. 1.1 якого Власник мереж зобов’язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та (або) інших суб’єктів господарювання (Субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач – своєчасно сплачуПАТи вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.2 вказаного Договору Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених «Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», яка наведена у Додатку № 2 до Договору «Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних електричних мереж Власника мереж». Зазначеним додатком встановлена точка приєднання електроустановок ТОВ «БАРК» до технологічних електричних мереж ПрАТ «Азовкабель» – Ф-6, Ф-24 РУ-6 кВ ГПП 110/6 кВ Власника мереж (а. с. 36 т. 1).

Господарським судом встановлено та сторонами не заперечується, що вказаний Договір на момент припинення постачання електричної енергії Позивачу є чинним.

Згідно з ч. 2 п. 1.7 ПКЕЕ основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.

Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ договір про технічне забезпечення електропостачання споживача – домовленість двох сторін (споживач та електропередавальна організація або основний споживач), яка є документом певної форми, що встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії. Обов’язковість укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача передбачена також п.п. 5.8, 5.15 ПКЕЕ.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011 між ЗАТ «ПП «Азовкабель» (в подальшому перейменовано у ПрАТ «Азовкабель», Власник мереж) та ТОВ «БАРК» (Споживач) укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 58, відповідно до п. 1.1 якого Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії Споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а Споживач дотримується установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені пунктом 4.1.1 цього Договору. Вказаним Договором також передбачено надання Власником мереж Споживачу послуг з перетікання реактивної електричної енергії та з технічного обслуговування електричних установок Споживача (п. 3.1.5).

Згідно з п. 10.6 Договору він укладається на строк до 31.12.2011, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із Сторін про відмову від цього Договору або його перегляд.

Господарським судом встановлено та сторонами не заперечується, що вказаний Договір було неодноразово пролонговано, в тому числі і на 2015 рік.

Судом першої інстанції правильно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що причиною виникнення спору щодо врегулювання відносин з технічного забезпечення електропостачання Позивача стало недосягнення згоди між ПрАТ «Азовкабель» та ТОВ «БАРК» стосовно збільшення вартості додаткових робіт з технічного обслуговування електроустановок Споживача (ТОВ «БАРК»).

Оскільки ТОВ «БАРК» не погодило збільшення вартості вказаних робіт, ПрАТ «Азовкабель» листом № 1421 від 23.11.2015 повідомило ТОВ «БАРК», що Договір № 58 від 01.01.2011 на 2016 рік пролонговано не буде (а. с. 33 т. 2). З огляду на вказане, господарський суд на підставі п. 10.6 Договору дійшов висновку про припинення зазначеного Договору 31.12.2015.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «БАРК» з метою врегулювання договірних відносин з ПрАТ «Азовкабель» на 2016 рік листом № 104 від 27.11.2015 направило останньому для підписання проект Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 59 від 01.01.2016, який було повернуто Відповідачем-2 Позивачу листом № 1573 від 14.12.2015 без належного оформлення з посиланням на те, що вказаний Договір пролонгації не підлягає (а. с. 141-142 т. 1)

У 2016 році Відповідач-2 продовжив виконувати свої обов’язки із забезпечення технічної можливості з передачі електричної енергії Позивачу, виставляти рахунки на сплату послуг за перетікання реактивної енергії та надавати відповідні акти виконаних робіт (а. с. 145-150 т. 1, а. с. 96-107 т. 3).

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Обов’язковість укладення договору про технічне забезпечення електропостачання для врегулювання правовідносин між ПрАТ «Азовкабель» та ТОВ «БАРК» вбачається з норм ПКЕЕ.

Як свідчать матеріали справи, Позивач звертався до Відповідача-2 з пропозицією укласти договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 59 від 01.01.2016.

Господарським судом встановлено, що ПрАТ «Азовкабель» як Власник електричних мереж, на виконання вимог ПКЕЕ та ст. 181 Господарського кодексу України зобов'язаний був укласти з Позивачем вказаний договір про технічне забезпечення електропостачання споживача або скласти протокол розбіжностей і разом з підписаним договором передати на розгляд іншій стороні – ТОВ «БАРК».

З огляду на передбачену законодавством обов’язковість укладення вказаного договору, а також відсутність з боку Відповідача-2 у встановлений Господарським кодексом України строк обґрунтованих причин відмови від укладання зазначеного договору, Господарським судом Запорізької області визнано Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 59 від 01.01.2016 укладеним.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із таким висновком, враховуючи таке.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У разі якщо особа, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, пропозиції другої сторони вважаються прийнятими, тобто договір вважається укладеним.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Азовкабель» у відповідь на пропозицію Позивача укласти договір не направляв останньому підписаного договору про технічне забезпечення електроустановок споживача та не складав відповідного протоколу розбіжностей, з огляду на що апеляційний суд доходить висновку про відсутність доказів укладення між ПрАТ «Азовкабель» та ТОВ «БАРК» договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 59 в установленому порядку.

Доводи ПрАТ «Азовкабель» про направлення ним Позивачу неодноразово проектів договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та безпідставне непідписання їх останнім обґрунтовано не прийняті господарським судом до уваги з огляду на таке.

ПрАТ «Азовкабель» в разі незгоди з умовами направлених йому раніше Позивачем пропозицій щодо укладення відповідного договору не було позбавлено можливості скласти протокол розбіжностей або, у разі недосягнення згоди, – передати спір про врегулювання розбіжностей при укладанні договору на вирішення суду. Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, вказаних дій Відповідачем-2 вчинено не було.

Як свідчать матеріали справи, ПрАТ «Азовкабель» 23.06.2016 подало до господарського суду Запорізької області позов до ТОВ «БАРК» про зобов’язання укласти договір про технічне забезпечення електропостачання споживача (справа № 908/1726/16), втім, пізніше відмовилось від позовних вимог, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.09.2016 провадження у вказаній справі припинено. Викладене протирічить позиції Відповідача-2, який зазначає, що наполягав на укладенні вказаного договору.

Як було зазначено, у 2016 році, тобто після припинення дії Договору № 58 від 01.01.2011, ПрАТ «Азовкабель» продовжив забезпечувати передачу електричної енергії ТОВ «БАРК», виставляти рахунки на сплату послуг за перетікання реактивної енергії та направляти відповідні акти виконаних робіт.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що між вказаними сторонами у 2016 році склались фактичні договірні відносини із забезпечення електропостачання Позивача. Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 6-582цс15.

Листом № 896 від 10.06.2016 ПрАТ «Азовкабель» звернулося до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з метою отримання згоди на відключення електроустановок ТОВ «БАРК» у зв'язку з відсутністю між ПрАТ «Азовкабель» та ТОВ «БАРК» Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, обов’язковість укладення якого передбачена законодавством, та у зв’язку з несплатою останнім виставлених Відповідачем-2 рахунків за перетікання реактивної електричної енергії у 2016 році (а. с. 31 т. 2).

У листі-відповіді № 007-44/9737 від 29.06.2016 ПАТ «Запоріжжяобленерго» зазначило, що воно не є стороною договору про технічне забезпечення електропостачання та не має прав та повноважень здійснити перевірку факту дійсної відсутності укладеного між ПрАТ «Азовкабель» та ТОВ «БАРК» договору, але враховуючи, що наявність такого договору передбачена вимогами Правил користування електричною енергією, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не заперечує проти здійснення відключення електроустановок ТОВ «БАРК» за умови обов'язкового дотримання вимог п. 7.3. та 7.5. ПКЕЕ та Постанови КМУ № 93 від 23.01.2004 (а. с. 32 т. 2).

З огляду на вказане, ПрАТ «Азовкабель» 26.07.2016 надіслало ТОВ «БАРК» повідомлення про повне припинення постачання електричної енергії до ТОВ «БАРК» 03.08.2016 о 15:00 (а. с. 48 т. 1); в зазначені строки відключення не відбулось.

Листом № 1248 від 04.08.2016 ПрАТ «Азовкабель» направило Позивачу ОСОБА_8 повідомлення про повне припинення постачання електричної енергії до ТОВ «БАРК», в якому Позивача, з посиланням на наявність у останнього заборгованості за Договором № 58 від 01.01.2011 в сумі 21 942, 96 грн. за послуги з перетікання реактивної електричної енергії та роботи з технічного обслуговування електричних установок споживача, а також на відсутність договору про технічне забезпечення електропостачання споживача з 01.01.2016, було попереджено про повне припинення постачання електричної енергії протягом трьох робочих днів після отримання цього повідомлення; отримання вказаного повідомлення Позивачем 04.08.2016 підтверджується матеріалами справи (а. с. 27-28 т. 2).

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 11.08.2016 о 15:00 електропостачання до мереж ТОВ «БАРК» було припинено Відповідачем-2, тобто ПрАТ «Азовкабель».

Предметом позовних вимог ТОВ «БАРК» у цій справі є, зокрема, стягнення збитків, яких Позивач зазнав як рибопереробне підприємство у зв’язку із вжиттям заходів з недопущення псування риби, що була в нього на складі, внаслідок припинення постачання електричної енергії.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні положення щодо відшкодування збитків закріплені також в ст. 22 Цивільного кодексу України.

Стаття 623 Цивільного кодексу України конкретизує ці положення щодо відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, мають бути наявними всі чотири загальні умови відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні договірного зобов’язання, наявність збитків, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, та вина боржника.

Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за заподіяні збитки, розмір яких розраховується та доводиться особою, якій вони були завдані, що кореспондується з вимогою ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

ТОВ «БАРК» зазначає, що припинення йому постачання електричної енергії є неправомірним, призвело до здійснення ним вимушених втрат, направлених на вчинення заходів із запобігання псування риби, що Позивач визначає як завдані йому збитки в розмірі 219 396, 00 грн. за період з 11.08.2016 по 20.08.2016 та про солідарне стягнення яких з Відповідачів він звернувся до господарського суду з цим позовом на підставі, зокрема, ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 84 від 12.09.2016, а. с. 54 т. 2).

Господарський суд Запорізької області визнав обґрунтованими позовні вимоги ТОВ «БАРК» в частині стягнення розміру збитків з ПрАТ «Азовкабель» з посиланням на доведеність Позивачем повного складу правопорушення з боку ПрАТ «Азовкабель» у спричиненні йому збитків.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з п. 7.1 ПКЕЕ електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

У п. 7.5 ПКЕЕ встановлено перелік підстав, за яких постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади. Такими підставами, зокрема, є: несплата рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами; закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (п.п. 3, 7).

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Як було зазначено, відключення позивача від електропостачання відбулось 11.08.2016 о 15:00 з повідомленням про це Споживача 04.08.2016.

У вказаному повідомленні підставами припинення електропостачання ПрАТ «Азовкабель» визначило: наявність заборгованості ТОВ «БАРК» перед ПрАТ «Азовкабель» за Договором № 58 від 01.01.2011 за послуги з перетікання реактивної електричної енергії та робіт з технічного обслуговування електричних установок споживача на загальну суму 21 942, 96 грн. та відсутність Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача на 2016 рік.

Апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду, що на момент припинення електропостачання Позивачу факту наявності підстав для вчинення вказаних дій не доведено.

Зокрема, суд послався на те, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.08.2016 по справі № 908/1577/16 було відмовлено в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Азовкабель» про стягнення з ТОВ «БАРК» 21 942, 96 грн. заборгованості за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача № 58 від 01.01.2011 та встановлено, що заборгованість за перетікання реактивної енергії за спірний період в сумі 21 244, 20 грн. була сплачена ТОВ «БАРК».

У подальшому, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2016 зазначене рішення суду залишено без змін.

Заперечення Відповідача-2, що на момент прийняття оскарженого рішення, рішення господарського суду у справі № 908/1577/16 не набрало законної сили, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в будь-якому разі заборгованість за реактивну електричну енергію не є підставою для припинення постачання електричної енергії.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що відключення від електропостачання може відбуватись лише в разі наявності заборгованості саме за використану електроенергію, і відключення з цієї підстави може здійснюватись у такому випадку Власником мереж лише за дорученням постачальника електричної енергії. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 08.10.2013 у справі № 21-220а13. Так, у вказаній Постанові зазначено, що обов’язковою умовою, яка надає право енергопостачальнику, зокрема, припинити споживачу електропостачання, є несплата або неповна оплата останнім рахунків за фактично спожиту електричну енергію.

Докази заборгованості Позивача за спожиту електричну енергію та доручення відключити Споживача від електричного постачання Постачальником електричної енергії, яким є ПАТ «Запоріжжяобленегро», в матеріалах справи відсутні.

Крім того, господарським судом правильно зазначено, що виходячи з системного аналізу норм ПКЕЕ, законодавець при врегулюванні відносин між Власником мереж та Споживачем електричної енергії не передбачає такої підстави для припинення постачання Власником мереж споживачу електричної енергії як відсутність договору на технічне забезпечення електропостачання.

До того ж, обов’язок ПрАТ «Азовкабель» забезпечити технічну можливість передачі електричної енергії Позивачу – ТОВ «БАРК», зокрема і на момент припинення постачання останньому електричної енергії, було передбачено п. 1.1 Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-6 від 01.05.2013 та Додатку № 2 до цього Договору, укладеного між ПрАТ «Азовкабель» та ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Відтак ПрАТ «Азовкабель» повинен був забезпечити Позивачу постачання електричної енергії, зокрема, станом на 11.08.2016.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що дії Відповідача-2 з незабезпечення постачання електроенергії Позивачу 11.08.2016 є неправомірними через відсутність підстав для вчинення вказаних дій.

Суд першої інстанції, посилаючись на відсутність з боку ПАТ «Запоріжжяобленерго» погодження відключення ТОВ «БАРК», недоведеність протиправної поведінки, відсутність доказів припинення постачання електричної енергії та попередження Відповідача-2 про можливі негативні наслідки, відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ «БАРК» до ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим.

Так, відповідно до розділу 1 Договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу».

Згідно з Додатком № 2 від 01.12.2010 до Договору № 1149 від 06.12.2005 точки продажу електричної енергії Споживачу – Рибопереробному комплексу, вул. Кабельників, 1 А – Ф-6 та Ф-24 РУ-6кВ ЗА ПП «Азовкабель».

Колегія суддів вважає, що оскільки позивач не отримав товар (електричну енергію), Продавець/Постачальник (ПАТ «Запоріжжяобленерго») не виконав свої обов’язки за договором поставки електричної енергії, тому має відповідати за завдання збитків Позивачу, який є Покупцем/Споживачем електричної енергії.

Доводи ПАТ «Запоріжжяобленерго», що він виконав свої зобов’язання за Договором № 1149 від 06.12.2005, поставивши Відповідачу-2 електричну енергію для передання її Позивачу, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки перехід права власності на електричну енергію здійснюється в точці продажу (п. 1.4 ПКЕЕ).

Згідно з Додатком № 2 від 01.12.2010 до Договору № 1149 від 06.12.2005 про постачання електричної енергії в редакції Додаткової угоди від 01.12.2010 до Договору точка продажу електричної енергії – Ф-6, Ф-24, що за поясненнями сторін є фідери № 6 та № 24, а саме кабінки, де знаходиться комплекс електричних мереж (розподільчі пристрої, прилади обліку, трансформатори тощо).

Конкретно точка електричної мережі, на якій повинен відбуватись перехід права власності, даною редакцією Додатку № 2 до Договору не встановлена.

Згідно з п. 1.4 ПКЕЕ точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.

Відповідно до розділу 2 ПКЕЕ межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Межа експлуатаційної відповідальності за технічний стан і обслуговування електроустановок напругою 1000 В і вище встановлюється: на з'єднувачі прохідного ізолятора повітряної лінії із зовнішньої сторони закритих розподільних пристроїв або на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів відкритих розподільних пристроїв; на наконечниках кабельних або повітряних вводів живильних чи розподільних ліній. За технічний стан зазначених у підпунктах "1)" і "2)" з'єднань відповідає організація, яка експлуатує підстанції (розподільні пристрої) (п. 2.3 ПКЕЕ).

Із вказаного вбачається, що згідно з матеріалами справи (однолінійною схемою розрахункового обліку електроенергії ТОВ «БАРК», поясненнями сторін, актом балансової належності) розрахункові засоби Позивача знаходяться в межах експлуатаційної відповідальності ПрАТ «Азовкабель», а саме у вищезазначених Ф-6 та Ф-24, а отже саме ПрАТ «Азовкабель» відповідає за технічний стан і обслуговування електроустановок Споживача. Інша частина обладнання, що знаходиться у Ф-6, Ф-24, належить Відповідачу-2.

Тому згідно з наведеними нормами законодавства межа балансової належності, а отже і точки продажу, на яких має відбуватись перехід права власності на електричну енергію від Постачальника (ПАТ «Запоріжжяобленерго») до Споживача (ТОВ «БАРК»), знаходиться на межі приєднання вищезазначених розрахункових засобах обліку Позивача до наконечників кабелю, що приєднані до відповідних розподільчих пристроїв Відповідача-2 (ПрАТ «Азовкабель»).

Відповідно до п. 4 Додатку № 4 до Договору № 1149 про постачання електричної енергії обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається «Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію та «Актами прийому-передачі електроенергії» згідно з умовами п. 7.5 Договору.

Відповідні акти в матеріалах справи за період, починаючи з серпня 2016 року, відсутні.

Таким чином, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не доведено, що воно виконало свої зобов’язання за договором постачання електричної енергії та поставило ТОВ «БАРК» електричну енергію в точку продажу за спірний період з 11.08.2016.

Як зазначалось, підставою для відключення Споживача від постачання електричної енергії згідно п. 7.5 ПКЕЕ є наявність заборгованості за спожиту електричну енергію. Тобто право на відключення від постачання електричної енергії належить Постачальнику.

Розділом 6 Договору сторони визначили, що підставами обмеження або припинення Постачальником електричної енергії є порушення Споживачем умов Договору, вимог ПКЕЕ, інших нормативних документів, а також введення в установленому порядку графіків обмежень та відключень внаслідок недостатності електричної енергії та (або) потужності в енергетичній системі.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» не доведено наявність підстав для припинення ним постачання електричної енергії Споживачу (ТОВ «БАРК»), передбачених вказаним розділом 6 Договору, а також п. 7.5 ПКЕЕ, а відтак Постачальник, зокрема, на момент припинення електропостачання Споживача, повинен був виконувати взяті на себе за Договором № 1149 від 06.12.2005 зобов’язання з постачання електричної енергії, а саме поставляти електричну енергію Позивачу до визначеної в Додатку № 2 до Договору точки продажу електричної енергії.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» не давало вказівок Відповідачу-2 на відключення, втім листом від 29.06.2016 фактично погодилось на такі дії з боку ПрАТ «Азовкабель», не заборонило відключення, не попередило безпідставне відключення, чим свідомо допустило невиконання своїх зобов’язань з постачання електричної енергії, оскільки саме для виконання поставки електричної енергії Позивачу було укладено Договір на спільне використання технологічних мереж № 4-6 від 01.05.2013 та Договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 58 від 01.01.2011.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд не погоджується з висновком господарського суду щодо відсутності згоди Відповідача-1 на відключення електроустановок Позивача від електричної енергії та відсутності його вини у заподіянні збитків, заявлених Позивачем до стягнення.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується протиправність дій як ПрАТ «Азовкабель», так і ПАТ «Запоріжжяобленерго» з припинення постачання електричної енергії Позивачу – ТОВ «БАРК».

Заявлені до стягнення 219 396, 00 грн. Позивачем визначено як реальні збитки, які він як рибопереробне підприємство зазнав для вжиття заходів з недопущення псування риби, яка була на складі під час відключення електричної енергії, а також для використання дизельного генератора для забезпечення безпечної робити його підприємства у зв’язку з неправомірним припиненням електропостачання його підприємству.

У ст. 623 Цивільного кодексу України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Прийняття Позивачем на склад на відповідальне зберігання 400 тон рибної продукції 01.08.2016 підтверджується видатковими накладними № Г-01/08/04 та № П-01/08/2 від 01.08.2016; відповідно до письмових пояснень ТОВ «БАРК» № 92 від 18.10.2016 після частини переробки та реалізації рибної продукції станом на 11.08.2016 на його складі залишилось 150 тон рибної продукції (а. с. 13, 22-23 т. 3); доказів зворотнього Відповідачами не надано.

ТОВ «БАРК» обґрунтовує наявність збитків у заявленій сумі, зокрема, договором про надання комплексу послуг № 89 від 09.08.2016, укладеного між ним як Замовником та ФОП ОСОБА_7 як Виконавцем, Додатковою угодою до нього від 11.08.2016, актами приймання-передачі робіт № 1 від 15.08.2016 та № 2 від 20.08.2016 на загальну суму 219 396, 00 грн., актами списання товарів (дизельного палива та олії моторної), прибутковими та видатковими касовими ордерами, квитанціями до прибуткових касових ордерів тощо (а. с. 62-76 т. 1, а. с. 56-69 т. 2, а. с. 36, 49-59 т. 3).

Із вказаних документів вбачається та встановлено судом першої інстанції, що ФОП ОСОБА_7 надала Замовнику – ТОВ «БАРК», а останній оплатив комплекс таких послуг, пов’язаних із забезпеченням безперебійної роботи рибопереробного комплексу по вул. Кабельна, 1а в м. Бердянськ за період з 09.08.2016 по 20.08.2016 на загальну суму 219 396, 00 грн.: підготовка рибної продукції до транспортування на інші холодильники, транспортування на інші холодильники, обслуговування та робота дизельного генератора.

На вимогу Донецького апеляційного господарського суду Позивач надав пояснення причини використання аварійного дизельного генератора цілодобово з 14.08.2016 по 20.08.2016, тобто після вивозу риби зі складу.

У письмових поясненнях № 3 від 27.01.2017 Позивач, з посиланням на Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (ст. 5), Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014 (п. 1.10), Державні санітарні правила і норми для підприємств і суден, що виробляють продукцію з риби та інших водних живих ресурсів, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 197 від 06.05.2003 (п. 3.5.1), Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджені Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 557 від 15.08.2007 тощо зазначив, що цілодобове використання аварійного дизельного генератора у вказаний період обґрунтоване наявністю законодавчих вимог, які стосуються режимної роботи підприємства в частині техніки безпеки, пожежної безпеки, безпечного санітарно-епідеміологічного стану території і споруд.

Крім того, позивач також послався на те, що в Додатку № 5 від 01.12.2010 до договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 сторони визначили, що кількість робочих днів у тиждень рибопереробного комплексу по вул. Кабельників, 1 А – 7, кількість годин роботи на добу – 24 (а. с. 171-172 т. 2).

Апеляційний суд погоджується з доводами Позивача, що вчинення ним дій, направлених на попередження псування риби (зокрема, укладення договору про надання комплексу послуг № 89 від 09.08.2016 та його виконання), є вимушеними заходами, які не було б здійснено останнім у випадку продовження постачання йому електричної енергії, і що внаслідок здійснення вказаних заходів Позивачеві завдано реальні збитки.

У письмових поясненнях № 3 від 27.01.2017 позивач також зазначив, що на забезпечення безпеки рибопереробного комплексу в будь-якому випадку є необхідним витрата електричної енергії 20 кВт/год. відповідно до Таблиці навантажень та витрат електроенергії на липень 2016 року (на освітлення рибопереробного комплексу, виробництво льоду та його зберігання), тобто 4 320 кВт електричної енергії за спірний період, вартість якої складає 9 460, 80 грн. З огляду на викладене, у судовому засіданні апеляційного суду Позивач зазначив, що не наполягає на задоволенні позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів погоджується з викладеними доводами Позивача та вважає, що зазначена сума збитків підлягає виключенню із заявленого розміру збитків.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у ТОВ «БАРК» реальних збитків у заявленому розмірі; Позивачем також доведено, що такі збитки є наслідком неправомірних дій ПрАТ «Азовкабель» та ПАТ «Запоріжжяобленерго», оскільки необхідність вчинення заходів із запобігання псування наявної на складі ТОВ «БАРК» риби викликані протиправним припиненням постачання електричної енергії Позивачу.

Наявність вини Відповідачів останніми не спростовано.

Оскільки повний склад правопорушення наявний в діях як ПрАТ «Азовкабель», так і ПАТ «Запоріжжяобленерго», зазначене зумовлює покладення на них відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

ТОВ «БАРК» при поданні позову заявило вимогу про стягнення з Відповідачів збитків солідарно. Однак покладення на Відповідачів відповідальності у вигляді стягнення з них збитків солідарно не є можливим, враховуючи таке.

Згідно зі ст. 196 Господарського кодексу України в разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням. У разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

З умов Договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005, Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-6 від 01.05.2013 та Договору про технічне забезпечення електропостачання споживача № 58 від 01.01.2011 не вбачаються покладення на ПрАТ «Азовкбель» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» солідарної відповідальності; законодавством також не передбачено солідарної відповідальності Постачальника електричної енергії (Користувача) та Основного споживача (Власника мереж) у випадку протиправного припинення постачання електричної енергії Споживачу (Субспоживачу).

Колегія суддів вважає, що оскільки припинення постачання електричної енергії відбулось з вини як ПрАТ «Азовкабель», так і ПАТ «Запоріжжяобленерго», відшкодування збитків слід покласти на них порівну та стягнути по 104 967, 60 грн. з кожного.

Суд першої інстанції, враховуючи клопотання Позивача про залишення без розгляду його позовних вимог щодо зобов’язання Відповідачів виконати вимоги укладених договорів, та з посиланням на невиконання ТОВ «БАРК» вимог суду щодо обґрунтування вказаних позовних вимог, залишив їх без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком господарського суду, враховуючи таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарському суду слід мати на увазі, що застосування п. 5 ч. 1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі, витребувані документи позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами (п. 4.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Апеляційний суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення питання щодо розгляду позовних вимог в частині зобов’язання Відповідачів виконати умови договорів.

Оскільки, як встановлено, припинення постачання електричної енергії Споживачу було безпідставним та неправомірним, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язання ПАТ «Запоріжжяобленерго» виконати умови Договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2015 та поновити Позивачу – ТОВ «БАРК» постачання електричної енергії, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів враховує, що припинення Позивачу постачання електричної енергії відбулось не з вини останнього, а тому вважає, що процедура відновлення йому постачання електричної енергії має здійснюватись за рахунок ПАТ «Запоріжжяобленерго» в порядку, встановленому нормативними актами у сфері енергопостачання.

Щодо позовних вимог ТОВ «БАРК» про зобов’язання ПрАТ «Азовкабель» виконати умови договору № 59 від 01.01.2016 та поновити забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вказаних вимог з огляду на те, що доказів укладення договору № 59 від 01.01.2016 суду не надано.

Заперечення ПрАТ «Азовкабель» з приводу того, що постачання електричної енергії Позивачу після 11.08.2016 здійснювалось шляхом підключення Позивача до електричних мереж приватного будинку директора ТОВ «БАРК» – ОСОБА_5 (м. Бердянськ, вул. Кабельників, 138), колегія суддів вважає недоведеними та безпідставними, оскільки в наявних в матеріалах справи актах від 05.09.2016 та 12.09.2016 представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» зафіксовано, що електропостачання виробничих потужностей ТОВ «БАРК» здійснюється від дизельного генератора (а. с. 211-213 т. 2)

Крім того, під час розгляду апеляційної скарги Відповідачем-1 до письмових пояснень від 01.02.2017 надано аналогічний акт від 16.01.2017.

Доводи апелянта про те, що Позивачем належними та допустимими доказами не доведено розмір завданих йому збитків (наявність на складі рибної продукції в кількості 150т на момент припинення постачання електричної енергії; необхідність цілодобового використання дизельного генератора за відсутності на складі рибної продукції після її вивозу) колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки зазначене спростовується матеріалами справи; належних доказів щодо спростування визначеного Позивачем розміру збитків апелянтом не надано.

За таких обставин, апеляційна скарга ПрАТ «Азовкабель» підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення Господарського суду – частковому скасуванню: позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 209 935, 20 грн. за рахунок Відповідача-1 (104 967, 60 грн.) та Відповідача-2 (104 967, 60 грн.); позовні вимоги щодо зобов’язання Відповідача-1 виконати зобов’язання за Договором про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 та Відповідача-2 за Договором про технічне забезпечення електропостачання споживача № 59 від 01.01.2016 підлягають задоволенню в частині зобов’язання ПАТ «Запоріжжяобленерго» виконати умови Договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 та поновити постачання електричної енергії ТОВ «БАРК»; в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Азовкабель», м. Бердянськ Запорізької області, на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 по справі № 908/2260/16 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 по справі № 908/2260/16 скасувати частково.

Викласти пункти 2, 3, 4 рішення в такій редакції:

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовкабель», м. Бердянськ Запорізької області, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс», м. Бердянськ Запорізької області, суму збитків у розмірі 104 967, 60 грн. та 2 263, 52 грн. судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс», м. Бердянськ Запорізької області, суму збитків у розмірі 104 967, 60 грн. та 2 263, 52 грн. судового збору.

3. Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя, виконати умови договору про постачання електричної енергії № 1149 від 06.12.2005 та поновити постачання електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс», м. Бердянськ Запорізької області.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.».

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовкабель» (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-І, код ЄДРПОУ 31600918) та Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс», м. Бердянськ Запорізької області, по 2 489, 87 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду першої інстанції видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т .М. Колядко

Судді : Н.В. Ломовцева

ОСОБА _3

Надруковано 4 прим.:

1) позивачу;

2) відповідачу;

3) у справу;

4) ДАГС.