open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року

м. Львів

№ 876/513/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Мельничук Б.Б.

представника апелянта: Здинянчина Р.Т.

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2016р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

31.10.2016 р. позивач ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 р. позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії №6 ГУНП у Львівській області від 13.09.2016 року згідно якого ОСОБА_3 визнано таким, що займаній посаді не відповідає через службову невідповідність та підлягає звільненню зі служби в поліції.

Крім того, суд першої інстанції визнав протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.10.2016 року № 287 о/с в частині звільнення зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_3 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №1 патрульної поліції Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 06.10.2016 року.

Суд першої інстанції, поновив ОСОБА_3 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №1 патрульної поліції Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 06.10.2016 року.

Також, суд першої інстанції стягнув з Головного управління Національної поліції у Львівській області в користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 10 829, 90 грн.

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким в позові відмовити.

Представник апелянта Здинянчин Р.Т. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3 з жовтня 2006 року перебував на службі в органах внутрішніх справ і до листопада 2015 р. займав посаду старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Пустомитівського районного відділу Львівського міського управління МВС України у Львівській області.

За час перебування на службі в органах внутрішніх справ до лютого 2016 року ОСОБА_3 перебував на посаді старшого інспектора Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції ГУНП у Львівській області та в.о. начальника сектору реагування патрульної поліції №1 патрульної поліції Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

З лютого 2016 р. - ОСОБА_3 призначено начальником сектору реагування патрульної поліції №1 Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

13.09.2016 р. атестаційною комісією №6 ГУНП у Львівській області за результатами розгляду матеріалів та проведеної 13.09.2016 р. з позивачем співбесіди, прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді.

За результатами атестування складено протокол ОП № 15.00035259.0034922 від 13.09.2016 року та прийнято відносно позивача рішення: «Займаній посаді не відповідає. Підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

05.10.2016 р. відповідач Головне управління національної поліції у Львівській області видав наказ «По особовому складу» №287о/с про звільнення ОСОБА_3, начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Пустомитівського відділення поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, з 05.10.2016 р. зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі рішення атестаційної комісії ГУНП №6 від 13.09.2016 р.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Національну поліцію» призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Пунктами 9 та 12 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Згідно пункту 3 Розділу І Інструкції атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Пунктами 10, 11, 12 Розділу IV Інструкції встановлено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

В пункті 16 Розділу IV Інструкції атестаційні комісії передбачено, що при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до пункту 28 Розділу IV Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що атестування поліцейських проводиться за наявності для цього конкретно визначених підстав, передбачених Законом України «Про Національну поліцію».

Враховуючи те, що відповідач не призначив позивача на вищу посаду, щодо нього не вирішувались питання про переміщення на нижчу посаду чи про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, а також те, що Закон України «Про Національну поліцію» не містить норм, які б передбачали можливість проведення атестації працівників, які перейшли на службу в поліцію в порядку переведення з міліції, ОСОБА_3 не підлягав проходженню атестації.

З наявних в матеріалах справи атестаційного листа та протоколу ОП № 15.00035259.0034922 від 13.09.2016 року видно, що атестування позивача включало проведення тестування (за результатами якого він набрав 23 бал з тестування на загальні здібності та навички і 27 балів з професійного тестування) та проходження співбесіди з відповідною атестаційною комісією (під час проходження якої йому були поставлені питання щодо професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо його подальшого проходження служби в поліції), за результатами яких атестаційною комісією № 6 ГУ НП у Львівській області зроблено висновок про невідповідність позивача займаній посаді та його звільнення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно не погодився з таким висновком відповідача з огляду на те, що при прийнятті оскаржуваного стосовно позивача рішення атестаційною комісією № 6 ГУ НП у Львівській враховувався тільки критерій щодо результатів його тестування однак, не взято до уваги та визначено повноту виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показники його службової діяльності, професійну і фізичну підготовку, наявність заохочень, наявність дисциплінарних стягнень.

Так , результати тестування обов'язково враховуються атестаційною комісією однак, вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими критеріями оцінки та матеріалами, що були подані для атестування, і відповідно, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Разом з тим, необхідно зазначити, що Законом України «Про Національну поліцію» як спеціальним законом з питань проходження служби в поліції не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, а тому суд вважає можливим застосування до спірних правовідносин окремих положень Закону України «Про професійний розвиток працівників».

Статтею 12 Закону України «Про професійний розвиток працівників» визначено категорії працівників, які не підлягають атестації, а саме: працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року; вагітні жінки; особи, які здійснюють догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом, інвалідом дитинства; одинокі матері або одинокі батьки, які мають дітей віком до чотирнадцяти років; неповнолітні; особи, які працюють за сумісництвом.

Законом чи колективним договором можуть установлюватися інші категорії працівників, які не підлягають атестації.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників» атестаційна комісія приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі.

ч . 3 ст. 13 Закону України «Про професійний розвиток працівників» передбачено, що у разі прийняття рішення про невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі комісія може рекомендувати роботодавцеві перевести працівника за його згодою на іншу посаду чи роботу, що відповідає його професійному рівню, або направити на навчання з подальшою (не пізніше ніж через рік) повторною атестацією. Рекомендації комісії з відповідним обґрунтуванням доводяться до відома працівника у письмовій формі.

У разі відмови працівника від переведення на іншу посаду чи роботу, що відповідає його кваліфікаційному рівню, або від професійного навчання за рахунок коштів роботодавця роботодавець за результатами атестації має право звільнити працівника відповідно до Кодексу законів про працю України.

Таким чином, невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення. Водночас рішення атестаційної комісії, не можуть вважатися єдиними доказами виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Під час розгляду справи про звільнення працівника через службову невідповідність, суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації працівник не може виконувати покладених на нього трудових обов'язків.

Проте , відповідачем не наведено критеріїв, якими керувався його керівник, приймаючи спірне рішення, та з яких підстав дійшов висновку, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. У зв'язку з цим, не можна визнати законним звільнення з наведених підстав, лише посилаючись на рішення атестаційної комісії та апеляційної атестаційної комісії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки, відповідач не довів правомірності прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність,

Крім того, апелянтом не наведено жодного спростування правильності нарахування середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу та підставності його стягнення.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2016р. у справі за № 813/3784/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя М.В. Костів

Суддя Р.М. Шавель

Ухвала складена в повному обсязі 06.03.2017 року.

Джерело: ЄДРСР 65133359
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку