Провадження № 2/235/294/17

Справа №235/7881/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2017 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Соловйової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №7 м. Покровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» в особі в/о шахта «Родинська» про зобов’язання надати вугілля на побутові потреби,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, з позовною заявою до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» в особі в/о шахта «Родинська» про зобов’язання надати вугілля на побутові потреби. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що з відповідачем по справі він перебував у трудових відносинах з 12.08.19725 року, працюючи на підземних роботах.

14.03.2005 року позивач був звільнений з шахти за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв’язку з переходом на пенсію.

В жовтні 2016 року позивач звернувся на шахту з заявою про забезпечення його вугіллям для побутових потреб в половинній нормі за 2016 рік, в обґрунтування якої він зазначив, що є власником житлового будинку за адресою: місто Родинське, вулиця Совхозна (нині Солов’їна), 17; в будинку проживає та зареєстрований сам. Будинок обладнаний газовим та пічним опаленням.

10.11.2016 року директор в/о «шахта Родинська» надав письмову відповідь, в якій зазначив, що згідно довідки наданої Красноармійський управлінням по газозабезпеченню та газифікації № 349/03 від 31.10.2016 року домоволодіння обладнане газовою плитою та газовим котлом, а відповідно з р. З п. 5.5.1. «Інструкції про порядок забезпечення працівників виробничих одиниць підприємств та організацій Міністерства вугільної промисловості СРСР» від 11.05.1976 року, п. 10.12 Колективного Договору між ДП «Красноармійськвугілля» та профспілками на 2007 рік, у видачі вугілля позивачу було відмовлено.

Вважає, що відмова відповідача у видачі половини норми вугілля є неправомірна за наступних підстав:

Позивач є власником 3/4 частин житлового будинку за адресою: місто Родинське вул. Солов’їна (Совхозна), 17, на підставі: 1/2 частина -Свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріально посвідченого 22.12.2012 року, реєстр № 4816, 1/4 частина на підставі рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03.11.2015 року (справа № 235/7451/15-ц).

В житловому будинку проживає та зареєстрований один, що стверджується довідкою з місця проживання від 30.11.2016 року.

Згідно акту огляду будинку, складеного головою квартального комітету Руденко в присутності свідків від 30.11.2016 року встановлено, в будинку наявні два котла газовий та на твердому паливі.

Позивач вважає, що він як пенсіонер, за трудовим стажем на підземних роботах відносить до категорії осіб, яким ст.43 Гірничого закону України надає право на безоплатне отримання вугілля.

Відповідно до Колективного договору ДП «Красноармійськвугілля» (п. 10.12) норми видачі та доставки вугілля на побутові потреби працівників підприємств виконується згідно Горного закону України та Інструкції «Про порядок забезпечення працівників виробничих одиниць, підприємств та організацій Міністерства вугільної промисловості СРСР вугіллям на побутові потреби», 1976 року. Порядок забезпечення топливом на побутові потреби: безоплатне забезпечення вугіллям робітників та пенсіонерів Підприємства здійснюється за нормою 5,9 тон на рік на домоволодіння або квартиру.

Позивач просить суд зобов’язати Державне підприємство «Красноармійськвугілля» в особі ВП «Шахта Родинська» надати йому половину норми вугілля на побутові потреби за 2016 рік.

Позивач до судового засідання не з’явився, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. В запереченнях на позовну заяву зазначив, що відповідно до ст. 43 Гірничого Закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, категоріям осіб, визначеним Законом.

Відповідно до п. 12.10.1 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об’єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 р. (далі – «Галузева Угода») Порядок забезпечення паливом на побутові потреби і надання компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також Переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби (Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 р. №303), Порядком надання компенсації особам, які мають право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з централізованим опаленням (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 р. №887), Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.76 р. у частині, що не суперечить вказаним вище нормативно-правовим актам.

Відповідно до Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.76 р., правом на безоплатне отримання вугілля (сланцю) користуються ті, що проживають в будинках з пічним опаленням та пічними кухонними очагами.

Відповідно до п. 12.10.11 Галузевої Угоди працівникам підприємств з видобутку (переробки) вугілля, шахтовуглебудівельних підприємств, не працюючим пенсіонерам цих підприємств, іншим особам, що мають право на безоплатне отримання вугілля, що відпрацювали вищевказаний термін, але живуть у будинках з центральним або іншим не пічним опаленням, компенсуються витрати з оплати за комунальні послуги (за газ і електроенергію) за фактичними витратами на один будинок або квартиру, але не більше ніж на суму вартості установленої норми відпуску вугілля на побутові потреби на рік.

Така ж норма міститься і у п.10.12 Колективного договору «ДП «Красноармійськвугілля» на 2007 рік.

Таким чином, актами, які встановлюють порядок видачі вугілля на побутові потреби (Галузева Угода та Колективний договір) особи, які проживають в будинках з центральним або іншим непічним опаленням, виключені з категорії осіб, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби.

Відповідно до довідки Красноармійського управління по газопостачанню та газифікації № 349/03 від 31.10.2016 р. ОСОБА_1 за адресою м. Родинське, вул. Солов’їна (Совхозна), 17, має газову плиту та газовий котел.

Відповідно до довідки Родинської міської ради від 10.11.2016 р., будинок у м. Родинське по вул. Солов’їна, 17, газифіцирований, має пічний очаг на твердому палеві для приготування їжі.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 проживає в будинку по вул. Солов’їна (Совхозна), 17, в м. Родинське з іншим непічним опаленням, то він не має права на безоплате отримання вугілля на побутові потреби, а має право на компенсацію витрат з оплати на комунальні послуги не більш ніж на суму вартості установленої норми відпуску вугілля на побутові потреби на рік.

Відсутність права ОСОБА_1 на безоплате отримання вугілля на побутові потреби було також підтверджено при проведенні ревізійної перевірки ДП «Красноармійськвугілля», зокрема – ВП «Шахта «Родинська», що відображено, зокрема, в Реєстрі необґрунтованого списання на видатки безкоштовного відпуску побутового вугілля.

Посилання позивача на частини 8 та 9 ст.43 Гірничого Закону України є необґрунтованими, та такими, що взагалі не мають відношення до предмету спору, оскільки вказані частини статті 43 не є виключенням із загальних гарантій, встановлених статтею 43, а є додатковими гарантіями для працівників.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Гірничого Закону Україні, Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.76 р., пунктами 12.10.1., 12.10.11. Галузевої угоди, пунктом 10.12 Колективного договору «ДП «Красноармійськвугілля», просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог до ДП «Красноармійськвугілля» про надання половини норми вугілля на побутові потреби за 2016 рік.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є власником 3/4 частин житлового будинку за адресою: місто Родинське вул. Солов’їна (Совхозна), 17, на підставі: 1/2 частина - свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріально посвідченого 22.12.2012 року, реєстр № 4816 (а.с. 7), 1/4 частина на підставі рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03.11.2015 року (а.с.4-5).

Відповідно до акту від 30.11.2016року, складеного головою квартального комітету в присутності сусідів, встановлено, що у будинку 17 по вулиці Солов’їна у м. Родинське, встановлено два котла, один – газовий, другий на твердому паливі (а.с.8).

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Керівництвом ВП шахта Родинська відмовлено ОСОБА_1 у видачі вугілля на друге півріччя 2016 року (а.с.6).

Згідно довідки Красноармійського управління по газопостачання та газифікації від 31.10.2016року ОСОБА_1 мешкає за адресою: м. Родинське, вул.. Солов’їна (колишня Совхозна), 17. Дійсно є абонентом управління в приватному секторі по природному газу, мається газова плита та газовий котел (а.с.33). Згідно довідки від 10.11.2016 року, виданої Родинською міською радою для шахти Родинська, у будинку 17 по вулиці Солов’їна у м. Родинське, мається пічне вогнище на твердому паливі для приготування їжі (а.с.33).

Відповідно до статті 2 Гірничого закону України дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

Статтею 43 Гірничого закону України визначено коло осіб, які мають право на отримання вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, частиною 7 вищевказаної статті передбачено, а саме: пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Відповідно до п. 12.10.1 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об’єднаннями власників), що діють у вугільній промисловості від 03.07.2001 року (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України №71 від 07.08.2001 року) порядок забезпечення паливом на побутові потреби і надання компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами Підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на Підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також Переліку професій працівників з видобутку(переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби (Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 р. №303), Порядком надання компенсації особам, які мають право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з централізованим опаленням(Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 р. №887), Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.76 р. у частині, що не суперечить вказаним вище нормативно-правовим актам.

Відповідно до Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.76 р., правом на безоплатне отримання вугілля (сланцю) користуються ті, що проживають в будинках з пічним опаленням та пічними кухонними очагами.

Відповідно до п. 12.10.11 Галузевої Угоди працівникам підприємств з видобутку (переробки) вугілля, шахтовуглебудівельних підприємств, не працюючим пенсіонерам цих підприємств, іншим особам, що мають право на безоплатне отримання вугілля, що відпрацювали вищевказаний термін, але живуть у будинках з центральним або іншим не пічним опаленням, компенсуються витрати з оплати за комунальні послуги (за газ і електроенергію) за фактичними витратами на один будинок або квартиру, але не більше ніж на суму вартості установленої норми відпуску вугілля на побутові потреби на рік.

Оскільки позивач зареєстрований та мешкає в будинку, який обладнаний газовим котлом, він не має права на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби. Відсутність права ОСОБА_1 на безоплате отримання вугілля на побутові потреби підтверджується результатом ревізійної перевірки ДП «Красноармійськвугілля», що відображено в Реєстрі необґрунтованого списання на видатки безкоштовного відпуску побутового вугілля (а.с.34).

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані, незаконні та такі, що задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3,10,60,209,212-215,218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» в особі в/о шахта «Родинська» про зобов’язання надати вугілля на побутові потреби, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

В судовому засіданні 3 березня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено 5.03.2017р.

Суддя Хмельова С.М.