Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 786/2339/16-п

Провадження № 3/553/76/2017

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.03.2017 рокум. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтава в складі:

головуючого судді - Парахіної є.В.,

при секретарі - Кочарян С.А.,

за участю прокурора - Колоса В.О.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючої головою Оржицького районного суду Полтавської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, -

за ч. 1 ст. 172-7 КпАП України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією № 37 від 19.10.2016 року, складеного старшим оперуповноваженим відділу боротьби з хабарництвом та організованими формами злочинності Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КпАП України, за наступних обставин.

Відповідно до протоколу зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області № 17 від 29.04.2015 року "Про проведення виборів на адміністративну посаду голови суду" за результатами таємного голосування головою Оржицького районного суду Полтавської області терміном на два роки обрано суддю Грузман Тетяну Володимирівну.

Відповідно до п.п. "ґ" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Особи зазначенні у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, в тому числі й професійні судді, зобовязані повідомляти не пізніше наступного робочого дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Статтею 55 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VІ визначено, що суддя зобовязаний виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції. Такі ж вимоги до судді передбачені п. 6 ч. 7 ст. 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року № 1402-VIII.

Відповідно до ч. 7 ст. 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року у разі виникнення в суддів суду загальної юрисдикції (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) реального чи потенційного конфлікту інтересів вони зобовязані не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це ОСОБА_2 суддів України.

Згідно із вимогами ст. 4 "Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання", затвердженого ОСОБА_2 суддів України від 4 лютого 2016 року № 2, субєкт конфлікту інтересів зобовязаний:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів у його діяльності;

2) не вчиняти дій та не приймати рішень по суті в рамках виконання своїх службових повноважень в умовах реального конфлікту інтересів;

3) у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом) у письмовій формі повідомляти про це ОСОБА_2 не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про виникнення такого конфлікту інтересів (відповідно до ч. 7 ст. 131 Закону України "Про судоустрій та статус суддів в Україні");

4) вживати заходів щодо самостійного врегулювання конфлікту інтересів (в тому числі в процесуальному порядку) або звертатися до ОСОБА_2 за рішенням про врегулювання конфлікту інтересів;

5) у разі існування сумнівів щодо наявності у його діяльності конфлікту інтересів та/або щодо необхідних заходів врегулювання - звертатися за розясненнями до ОСОБА_2;

6) виконувати рішення ОСОБА_2 щодо врегулювання конфлікту інтересів;

7) вживати заходів для усунення негативних наслідків порушень законодавства про конфлікт інтересів.

Тобто, врегулювання реального конфлікту інтересів у судді Оржицького районного суду є його письмове звернення до ОСОБА_2 суддів України за рішенням про врегулювання конфлікту інтересів, а також не вчиняти дії та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Водночас, 29.04.2015 у приміщенні будівлі Оржицького районного суду Полтавської області, за адресою: смт Оржиця, вул. Центральна, 74, суддя Оржицького районного суду Грузман Т.В. вчинила адміністративний проступок, який полягає у письмовому неповідомленні ОСОБА_2 суддів України про наявність реального конфлікту інтересів, який виник під час безпосередньої участі у виборах на посаду голови вказаного суду.

За результатами голосування, в якому брали участь лише судді Оржицького районного суду Гришко О.Я. і ОСОБА_1, більшістю голосів останню обрано головою цього суду. При цьому, голос ОСОБА_1, який обумовлений її приватним інтересом, мав для виборів вирішальне значення.

Приватний інтерес у даному випадку полягає у бажанні ОСОБА_1 зайняти адміністративну посаду та одержувати за це доплату в розмірі 10% від посадового окладу.

Водночас, суддя Грузман Т.В. зобовязана чесно і сумлінно здійснювати свої службові повноваження, не вчиняти дій, що порочать звання судді і підривають авторитет правосуддя, бути прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих цілях.

Указана суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями вплинула на обєктивність (неупередженість) та чесність результатів виборів голови Оржицького районного суду Полтавської області.

Участь ОСОБА_1 під час голосування за свою кандидатуру підтверджується її підписом у списку суддів Оржицького районного суду про одержання бюлетенів для голосування.

ОСОБА_3 суддів України про конфлікт інтересів, що виник у ОСОБА_1 під час виборів голови суду, підтверджується листом голови ОСОБА_3 суддів України від 07.10.2016 № 9рс-656/16-вих.

Адміністративне правопорушення, повязане із корупцією виявлено 06.09.2016 року - в день надходження звернення ОСОБА_4 про вчинене правопорушення до УЗЕ в Полтавській області.

Враховуючи викладене, суддя Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В., будучи субєктом відповідальності за вчинення корупційних та повязаних з корупцією правопорушень, відповідно до п. "ґ" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції", ч. 7 ст. 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI, тобто письмово не повідомила ОСОБА_3 суддів України про наявність у неї реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, не визнає, не оспорюючи фактичні обставини таємного голосування при обранні голови Оржицького районного суду Полтавської області, наголосила на тому, що вказані дії не містять склад корупційного правопорушення, позаяк обрання голови суду у відповідності з вимогами чинного на той час законодавства проводилось шляхом таємного голосування, її волевиявлення жодним чином не впливало на результати голосування. Відповідно, відсутні підстави стверджувати про наявність конфлікту інтересів та існування у неї обовязку повідомляти ОСОБА_3 суддів України про вирішення зборами суддів питання про обрання голови суду, Вказана ситуація була розглянута ОСОБА_3 суддів України та рішенням № 77 від 04.11.2016 року визначено, що волевиявлення кожної особи учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в діях цих осіб конфлікту інтересів. Просила закрити провадження відносно неї у звязку з відсутністю складу та події правопорушення.

Прокурор в судовому засіданніпідтримав позицію ОСОБА_1, з урахуванням висновків, викладених у рішенні ОСОБА_3 суддів України № 77 від 04.11.2016 року просив закрити провадження відносно неї у звязку з відсутністю складу та події правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,прокурора, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1ст. 172-7 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного корупційного правопорушення.

Відповідно до диспозиції норми ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, відповідальність несуть особи у випадку неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією № 37 від 19.10.2016 року вбачається, що він складений відносно ОСОБА_1 по факту правопорушення як особи, зазначеної в п. "ґ" пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", порушень вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції", ч. 7 ст. 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є суддею Оржицького районного суду Полтавської області.

Відповідно до пп. "ґ" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" професійні судді є субєктами, на яких поширюються дія цього Закону.

За змістом положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені упунктах 1,2частини першої статті 3 цього Закону, зобовязані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції" (в редакції, чинній станом на квітень 2015 року) правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Як встановлено в ч. 7 ст. 131 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року, у разі виникнення в судді Конституційного Суду України чи судді суду загальної юрисдикції (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голови Державної судової адміністрації України, його заступника реального чи потенційного конфлікту інтересів вони зобовязані не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це ОСОБА_3 суддів України.

Згідно протоколу зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області № 2 від 02.04.2015 року прийнято рішення розробити нове Положення про порядок призначення на посаду голови Оржицького районного суду Полтавської області в строк до 15.04.2015 року та затвердити його на зборах суддів; висвітлити на офіційному веб-сайті Оржицького районного суду Полтавської області оголошення щодо проведення виборів на посаду голови Оржицького районного суду Полтавської області 29.04.2015 року о 10:00 год.; запропонувати суддям Оржицького районного суду Полтавської області внести свої кандидатури на посаду голови суду.

Порядок обрання суддів на адміністративні посади станом на квітень 2015 року був урегульований Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI.

В ст. 20 вказаного Закону встановлено, що адміністративними посадами в суді вважаються посади голови суду та заступника (заступників) голови суду. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду із числа суддів цього суду. Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади строком на два роки, але не більш як на строк повноважень судді, шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.

Обрання судді Грузман Т.В. на посаду голови Оржицького районного суду Полтавської області відбулось з додержанням вимог вищенаведеної норми.

До судового складу Оржицького районного суду Полтавської області входять троє суддів: Гришко О.Я., Грузман Т.В. та Смілянський Є.А., які повідомлялись про проведення зборів суддів 29.04.2015 року та порядок денний.

29.04.2015 року в Оржицькому районному суді Полтавської області відбулись збори суддів, перебіг яких відображений в протоколі № 17.

Відповідно до протоколу зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області № 17 від 29.04.2015 року, до порядку денного включено питання про проведення виборів на адміністративну посаду голови суду, з 3 суддів зазначеного суду на зборах були присутні 2 судді та прийнято рішення за результатами таємного голосування головою Оржицького районного суду Полтавської області терміном на два роки обрати суддю Грузман Тетяну Володимирівну.

На підставі наказу Оржицького районного суду Полтавської області № 13(ОС) від 29.04.2015 року "Про виконання обовязків голови суду та нарахування виплати за перебування на адміністративній посаді" ОСОБА_1, суддя Оржицького районного суду Полтавської області, приступила до виконання обовязків голови цього ж суду строком на два роки з 29 квітня 2015 року по 28 квітня 2017 року включно, як така, що обрана на зборах суддів. Встановлено їй нарахування виплати за перебування на адміністративній посаді голови суду в розмірі 10 % від посадового окладу з 29 квітня 2015 року по 28 квітня 2017 року включно.

Відповідно до листа ОСОБА_3 суддів України № 9рс-656/16-вих від 07.10.2016 року станом на 20 вересня 2016 року на розгляді ОСОБА_3 суддів України перебувають скарги судді Оржицького районного суду Полтавської області Смілянського Є.А. щодо неналежної організації роботи цього суду та на діяльність голови Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1. Комітетом етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Ради суддів України проводиться перевірка обставин, викладених у цих зверненнях, на предмет можливої наявності конфлікту інтересів у діяльності ОСОБА_1 та порушення нею положень Кодексу суддівської етики. З аналізу бази даних АС "ОСОБА_5 суддів України" в період з 15.04.2015 року по теперішній час інших повідомлень щодо можливого потенційного та реального конфлікту інтересів від суддів Оржицького районного суду Полтавської області до ОСОБА_5 суддів України не надходило.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією № 37 від 19.10.2016 року приводом до вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП стало те, що вона була обрана головою за результатами голосування, в якому брали участь лише судді Оржицького районного суду Гришко О.Я. і ОСОБА_1, більшістю голосів. При цьому, голос ОСОБА_1, який обумовлений її приватним інтересом, що полягав у бажанні зайняти адміністративну посаду та одержувати за це доплату в розмірі 10% від посадового окладу, мав для виборів вирішальне значення, і указана суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями вплинула на обєктивність (неупередженість) та чесність результатів виборів голови Оржицького районного суду Полтавської області. При цьому, ОСОБА_1 не повідомила ОСОБА_5 суддів України про конфлікт інтересів, що виник неї під час виборів голови суду.

В ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на обєктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що конфліктом інтересів є ситуація, коли у особи є певний інтерес у сфері її діяльності, який може вплинути на обєктивність чи неупередженість прийняття конкретного рішення, вчинення чи не вчинення дій у конкретній ситуації.

В ситуації, що стала приводом до складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, такий конфлікт інтересів міг бути пов'язаний ї процедурою голосування та прийняття рішення з питання обрання голови суду.

Збори суддів місцевого суду є організаційною формою суддівського врядування.

Відповідно до ст. 126 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

За змістом положень ч.ч. 4, 5 ст. 126 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів, які працюють у цьому суді. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадськості, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду. Збори суддів приймають рішення про обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад.

В ч. 10 ст. 126 вищевказаного Закону визначено, що збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, рішення щодо обрання на адміністративні посади або звільнення з цих посад приймаються таємним голосуванням.

Виходячи з положень ст. 126 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI збори суддів Оржицького районного суду Полтавської області за умови присутності 2 суддів були правомочними. Усі присутні на зборах судді наділені правом брати участь у прийнятті рішень, визначених в ч, 5 ст. 126 Закону. При цьому, жодних обмежень щодо участі у голосуванні з питання обрання на адміністративні посади осіб, що є кандидатами на ці посади, чинним законодавством не визначено.

Досліджені в судовому засіданні докази, в тому числі письмові пояснення працівників суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які залучались як спостерігачі, судді Гришка О.Я. про обставини проведення зборів суддів, бюлетені для голосування з виборів голови суду, список суддів про одержання бюлетенів, протокол про результати таємного голосування на виборах голови суду та протокол зборів суддів від 29.04.2015 року, свідчать про те, що збори суддів Оржицького районного суду Полтавської області 29.04.2015 року з питання обрання голови суду проведені з додержанням вимог ч. 10 ст. 126 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI, рішення приймалось шляхом таємного голосування.

Враховуючи викладене, беручи до уваги той факт, що рішення про обрання голови Оржицького районного суду Полтавської області приймалось шляхом таємного голосування, відповідно, жодних обєктивних підстав вважати, що волевиявлення ОСОБА_1 в будь-який спосіб вплинуло чи могло вплинути на результати прийнятого рішення, немає, тим паче, що за умови, якби інший суддя, який брав участь у голосуванні ОСОБА_8 проголосував негативно за кандидатуру ОСОБА_1, рішення про обрання останньої на адміністративну посаду прийняте не було, суд вважає необґрунтованими та надуманими висновки, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією № 37 від 19.10.2016 року, про те, що голос ОСОБА_1, який обумовлений її приватним інтересом, що полягав у бажанні зайняти адміністративну посаду та одержувати за це доплату в розмірі 10% від посадового окладу, мав для виборів вирішальне значення, і указана суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями вплинула на обєктивність (неупередженість) та чесність результатів виборів голови Оржицького районного суду Полтавської області, які за своєю суттю є припущеннями та не підтверджуються жодними обєктивними та достовірними доказами.

При цьому, кожен суддя наділений правом брати участь у суддівському самоврядуванні і це право не може бути ніким обмежено ні вцілому, ні в окремих його проявах, зокрема, щодо участі в голосуванні під час обрання суддів на адміністративні посади

Рада судів України в листі за № 9рс-736/16-вих від 28.10.2016 року, адресованому голові Національного агентства з питань запобігання корупції, повідомила, що в діях судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В., зокрема, під час проведення зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області від 29.04.2015 року, де останню було обрано головою цього суду, не вбачається порушень вимог ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції". В даному випадку судді Грузман Т.В. використала своє право, передбачене статтею 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" стосовно таємного голосування під час обрання голови вказаного суду на зборах суддів цього суду. Відповідно д п. 3.24 Положення про збори суддів судів загальної юрисдикції, затвердженого рішенням ОСОБА_5 суддів України від 16.04.2015 року №39 матеріали таємного голосування опечатуються лічильною комісією га зборах суддів і долучаються до відповідного протоколу зборів суддів. Згідно з пунктом 5.16 зазначеного Положення бюлетені для таємного голосування щодо обрання голови місцевого суду після зборів суддів поміщуються в конверт, опечатуються і приєднуються до протоколу зборів суддів. Таким чином, дані таємного голосування не розповсюджуються і результати таємного голосування не оприлюднюються. Згідно вимог чинного законодавства особа не несе відповідальності за своє волевиявлення під час таємного голосування. За наведених обставин, порушень вимог ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" в діях судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Тетяни Володимирівни не вбачається.

Відповідно до рішення ОСОБА_5 суддів України № 77 від 04.11.2016 року з повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції вбачається, що рішенням зборів суддів Оржицького районного суду Полтавської області від 29.04.2015 року № 17 головою суду обрано ОСОБА_1 При цьому, згідно з протоколом, на зборах суддів були присутні два судді Грузман Т.В. та Гришко О.Я. Отже, для обрання голови більшістю голосів суддів необхідно було проголосувати ОСОБА_1 самій за себе, що остання і зробила. Відповідно до ст. 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, що діяла на час проведення зборів суддів, а саме 29 квітня 2015 року), голова місцевого суду та його заступник обирається на посаду строком на 2 роки, але не більше як на строк повноважень судді, шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді. В даному випадку суддя Грузман Т.В. використала своє право, передбачене статтею 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" стосовно таємного голосування під час обрання голови вказаного суду на зборах суддів цього суду. Відповідно п. 4.4.2 Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції від 04.06.2015 року № 45, матеріали таємного голосування (протоколи лічильної комісії, в тому числі протоколи про результати таємного голосування, бюлетені для таємного голосування, в тому числі погашені, визнані недійсними), опечатуються лічильною комісією та передаються головою лічильної комісії за відповідним актом секретарю зборів і долучаються ним до протоколу зборів суддів. Таким чином, дані таємного голосування не розповсюджуються і не оприлюднюються. Відповідно до пунктів 4.43 і п.45 Типового положення про збори суддів судів загальної юрисдикції прийняте за наслідками голосування рішення зборів підписується головуючим на зборах та секретарем зборів та у необхідних випадках доводяться до відома осіб, запрошених на зори суддів або направляються відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування та посадовим особам, а також, за рішенням зборів, доводяться до відома засобів масової інформації. Чинним законодавством не передбачено відповідальності за волевиявлення під час таємного голосування. За наведених вище обставин ОСОБА_5 суддів України не вбачає підстав для твердження про те, що в діях судді Оржицького районного суду Полтавської області Грузман Т.В. наявний конфлікт інтересів.

Рада суддів України згідно з рішенням № 77 від 04.11.2016 року вирішила, що волевиявлення кожної особи учасника зборів з обрання суддів на адміністративні посади не може бути підставою для встановлення наявності в діях цих осіб конфлікту інтересів. Звернула увагу суддів України на те, що: під час здійснення органами суддівського самоврядування своїх повноважень, зокрема, щодо проведення таємного голосування, матеріали таких голосувань, крім прийнятого за результатами голосування рішення зборів суддів, не підлягають розкриттю та розповсюдженню; не може бути підставою для притягнення до відповідальності волевиявлення особи під час таємного голосування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав стверджувати про наявність потенційного чи реального конфлікту інтересів в діях ОСОБА_1 під час участі у голосуванні з питання обрання голови суду 29.04.2015 року. Відповідно, встановлені в ході судового розгляду справи обставини безперечно свідчать про відсутність у судді Грузман Т.В. обовязку повідомляти ОСОБА_5 суддів України про проведення зборів та свою участь у них.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що обставини правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, повязане з корупцією № 37 від 19.10.2016 року відносно ОСОБА_1, не містять даних про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження по справі у звязку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

Керуючись ст.ст. 22, 172-7 ч. 1, 221 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю в її діях події та складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з часу проголошення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_9