Справа № 815/7173/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Атестаційна комісія № 4 Головного управління Національної поліції України в Одеській області, Білгород-Дністровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), треті особи без самостійних вимог на предмет спору Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі АК № 4 ГУ НП в Одеській області), Білгород-Дністровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15 листопада 2016 року № 1298о/с в частині звільнення ОСОБА_1 (М-073143), начальника Саратського відділення поліції Білгород-Дністровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області зі служби за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"; зобовязати Головне управління Національної поліції в Одеській області поновити ОСОБА_1(М-073143) на посаді начальника Саратського відділення поліції Білгород-Дністровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області; стягнути на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 16 листопада 2016 року по винесення судового рішення.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив наступне.

07 листопада 2015 року позивач був призначений на посаду начальника Саратського відділення поліції Білгород-Дністровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з присвоєнням спеціального звання «підполковника поліції» на підставі наказу №74 о/с від 07.11.2015 року.

29.01.2016 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області винесено Наказ №133, яким прийнято рішення провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів, починаючи з 19 лютого 2016 року; утворити атестаційні комісії ГУНП №1,-10 засідання яких проводити в робочі дні, починаючи з 29 лютого 2016року, з 09.00 до 18.00 за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська,44.

За результатами атестування, атестаційною комісією №4 Головного управління Національної поліції в Одеської області, прийнято відносно позивача рішення « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

З даним висновком атестаційної комісії позивач був ознайомлений 03 березня 2016 року, про що свідчить підпис.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням атестаційної комісії, позивачем було подано скаргу до апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 1, яка в подальшому була відхилена.

Наказом ГУНП в Одеській області від 15.11.2016 року № 1298 о/с на підставі висновку атестації від позивача звільнили зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 (через службову невідповідність) відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Представник позивача зазначає, що на думку позивача зазначений наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині, що стосується його звільнення.

Представник позивача під час розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у адміністративному позові та додаткових поясненнях. 21.02.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, ГУ НП в Одеській області до судового засідання не з'явився, був повідомлений належним чином та своєчасно про дату, час і місце судового розгляду. 16.02.2017 року представник відповідача, через канцелярію суду, надав письмові заперечення на адміністративний позов, згідно яких ГУ НП вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору, АК № 4 ГУ НП в Одеській області та Білгород-Дністровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, до судового засідання не з'явився, був повідомлений належним чином та своєчасно про дату, час і місце судового розгляду, жодних клопотань про відкладення судового засідання або розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно наказу ГУ НП в Одеській області № 133 від 29.01.2016 року призначено проведення атестування поліцейських ГУ НП в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів, починаючи з 19.02.2016 року та утворення атестаційних комісій.

Наказом ГУ НП в Одеській області від 18.02.2016 року №285 «Про затвердження персонального складу атестаційних комісій ГУ НП в Одеській області», з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив службової карєри поліцейських, затверджений персональний склад АК № 4 ГУ НП в Одеській області, яким в подальшому і було проведено атестацію ОСОБА_1

Голова комісії - підполковник поліції ОСОБА_2, головний інспектор Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України; члени комісії: ОСОБА_3 представник Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Сердючна служба козацької громадської безпеки»; ОСОБА_4 представник ГО «Цивільний фронт»; секретар комісії: ОСОБА_5 - інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. В подальшому наказом № 360 від 26.02.2016 року внесено зміни до наказу ГУ НП в Одеській області № 285 від 18.02.2016 року.

26.02.2016 року АК № 4 ГУ НП в Одеській області проведено атестацію позивача, за результатами якої прийнято рішення, зазначене в розділі ІV "Результати атестування (висновок атестаційної комісії)" атестаційного листа, а саме: "4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність".

З відповідним висновком атестаційної комісії позивач ознайомлений 03.03.2016 року, про що свідчить підпис із зазначенням прізвища та ініціалів позивача в розділі ІV атестаційного листа.

Висновок АК № 4 ГУ НП в Одеській області був оскаржений позивачем до Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 1, проте 11.03.2016 року Апеляційною атестаційною комісією Південного регіону № 1 прийнято рішення, відхилити скаргу, оскільки позивач не мотивований,слабо володіє теоретичними знаннями, не щирий, не готовий до змін.

Із зазначеним висновком Апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 1 позивач ознайомився 17.03.2016 року.

Судом встановлено, що АК № 4 ГУ НП в Одеській області - є спеціальним органом з питань проведення атестування поліцейських, який створено відповідно до п.п.2 п.2 Розділу ІІ Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 року № 1465 (далі Інструкція), до компетенції якого входить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

Відповідно до п. п. 4 п. 1, п. п. 2 п. 2, п. п. 2 п. 3 Розділу ІІ Інструкції, організаційні заходи з підготовки та проведення атестування передбачають розміщення на офіційному веб-сайті МВС України, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії.

У Національній поліції України створюються атестаційні комісії органів поліції, персональний склад яких затверджується наказом керівника відповідного органу за погодженням із Національною поліцією України.

До складу атестаційних комісій органів поліції входять голова комісії та секретар комісії, які визначаються керівником органу поліції за погодженням із Головою Національної поліції України.

До зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Відповідно до п.1, 2, 3 Розділу VI Інструкції, у Національній поліції України створюються, у тому числі, апеляційні атестаційні комісії південного регіону.

До повноважень апеляційних атестаційних комісій південного регіону входить розгляд скарг поліцейських на висновки атестаційних комісій, які були створені в головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській областях

До складу апеляційних атестаційних комісій входять в апеляційних атестаційних комісіях регіонів: голова та секретар комісії, які визначаються Головою Національної поліції України.

У разі відсутності голови або секретаря апеляційної атестаційної комісії його обовязки виконує член апеляційної атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів апеляційної атестаційної комісії, про що робиться запис у протоколі засідання.

До зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також працівники МВС, народні депутати України, представники громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації (за їх згодою).

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних веб-сайтах МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції, та за наявності їхньої згоди.

Як зазначено вище, наказом ГУ НП в Одеській області створено та затверджено персональний склад АК № 4 ГУ НП в Одеській області.

Однак, судом встановлено, що оголошення про набір до атестаційних комісій на офіційних сайтах МВС України (www.mvs.gov.ua), Національної поліції України (www.npu.gov.ua), ГУ НП в Одеській області (www.od.npu.gov.ua) не розміщувались.

Відповідачем, ГУ НП в Одеській області, суду не надано документально підтверджених доказів такого розміщення.

Тобто, склад комісій був затверджений без дотримання встановленого п.п.4 п.1 Розділу ІІ Інструкції порядку.

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України "Про професійний розвиток працівників", атестаційна комісія формується з висококваліфікованих фахівців та представника виборного органу первинної профспілкової організації.

МВС України продовжено на 2016 рік дію галузевої угоди, яка укладена на 2012-2014 роки з Професійною спілкою атестованих працівників органів внутрішніх справ, до складу якої входять атестовані працівники міліції, що перейшли на службу до органів Національної поліції України.

Завданням цієї профспілкової організації є захист трудових та соціальних прав атестованих працівників органів внутрішніх справ, які входять до її складу в якості членів професійної спілки. Тобто, вказаний орган повинен захищати права працівників органів внутрішніх справ будь-якими визначеними законом способами, в тому числі шляхом участі представника цієї профспілкової організації у складі атестаційних комісій.

Натомість, до складу АК № 4 ГУ НП в Одеській області, в порушення наведеної норми закону, не був включений представник профспілкової організації для забезпечення захисту прав поліцейських, з якою у МВС України укладена галузева угода.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції, член атестаційної комісії повинен бути відведений, якщо є інформація про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. Якщо такі обставини існують, член атестаційної комісії повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо яких атестаційна комісія може прийняти рішення.

Суд, ознайомившись з протоколами атестаційних комісій ОП № 15.00003978.0025321 від 26.02.2016 року, ОП 15.00004621.0025321 від 11.03.2016 року встановив відсутність відомостей про доведення позивачу складу членів комісії, роз'яснення права на відвід членам комісії, голові та секретарю.

Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Однією з гарантій незалежності поліцейського є проходження атестацій щодо відповідності його займаній посаді виключно з підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестація поліцейських є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського.

Пунктами 9-12 Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено проведення атестації усіх без будь-яких виключень працівників поліції, які перейшли на службу за переводом з лав міліції, як передумову їх прийняття на службу в Національну поліцію чи зайняття ними конкретних посад.

Частиною 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" взагалі не передбачено проходження поліцейськими так званих планових атестацій, для підтвердження ними відповідності займаним посадам.

Що ж до наявності індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених Законом України "Про Національну поліцію", суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію", передбачені підстави проведення атестації поліцейського у окремих випадках, а саме: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до даних атестаційного листа позивача, атестація ОСОБА_1 проводилась за відсутності посилання на жодну з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у ч.2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Таким чином, судом встановлено відсутність індивідуальних підстав для проведення атестування позивача.

Крім того, суд вважає, що проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В постановах Верховного Суду України від 05.03.2012 року по справі №21-42а12 та від 17.02.2015 року по справі №21-8а15 зроблений висновок про те, що питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням), урегульовані спеціальним законодавством, зокрема,Законом України "Про міліцію", Законом України "Про державну податкову службу", "Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР", а тому, за загальним правилом, під час вирішення справ цієї категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, при цьому, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Оскільки положеннями спеціального законодавства з питань проходження служби в поліції, тобто, Законом України "Про Національну поліцію" не врегульоване питання визначення кола осіб, які не підлягають атестації, суд, з урахуванням висновків Верховного Суду України, вважає можливим застосувати до спірних правовідносин окремі положення Закону України "Про професійний розвиток працівників".

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про професійний розвиток працівників" не підлягають атестації працівники, які відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 працював в органах поліції з 07.11.2015 року, проведення атестації позивача у лютому 2016 року суперечить вищезазначеним вимогам законодавства.

Відповідно до п. 10, 15, 16, 20 Розділу ІV Інструкції, атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування, з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості.

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати повноту виконання функціональних обовязків, показники службової діяльності, рівень теоретичних знань та професійних якостей, оцінки з професійної і фізичної підготовки, наявність заохочень, наявність дисциплінарних стягнень, результати тестування, результати тестування на поліграфі (у разі проходження) та на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: займаній посаді відповідає; займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до протоколу АК № 4 ГУ НП в Одеській області ОП №15.00003978.0025321 від 26.02.2016 року, протоколу апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 1 ОП 15.00004621.0025321 від 11.03.2016 року членами комісії, під час проведення атестації, досліджено декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел. Також, в протоколах зазначено, що членами комісії поставлені питання, які стосувалися професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. Апеляційною атестаційною комісією Південного регіону № 1 також досліджено атестаційний лист позивача.

Зазначені в протоколах документи, які наявні в матеріалах справи, не містять фактів неповноти виконання функціональних обов'язків позивачем, низьких показників службової діяльності, негативних оцінок з професійної і фізичної підготовки, недбалого відношення позивача до службових обов'язків. Позивач зарекомендував себе з позитивного боку, дисциплінованим, добросовісним, ретельним, професійно грамотним та досвідченим працівником. У стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинений, добре володіє табельною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони.

На думку суду, висновки комісії є необґрунтованим. Відповідачем до суду не надано доказів, які б містили обґрунтування рішення атестаційної комісії щодо службової невідповідності позивача.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.28 розділу IV Інструкції, керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобовязані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Атестаційний лист підписаний у лютому 2016 року, проте позивача звільнено з посади наказом від 15 листопада 2016 року, що значно перевищує встановлений Інструкцією 15-денний термін.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов висновку, що наказ від 15.11.2016 року № 1298 о/с, який прийнято на підставі висновку АК № 4 ГУ НП в Одеській області від 26.02.2016 року, який на думку суду є безпідставним, є протиправним та підлягає скасуванню в частині звільнення зі служби позивача.

Підлягає задоволенню й вимога щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Саратського відділення поліції Білгород-Дністровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.

Відповідно до частини другої ст. 235 Кодексу законів про працю України, при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Вбачаючи, що звільнення позивача відбулося 15.11.2016 року, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, що передували звільненню.

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно із пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно пункту 8 зазначеної постанови, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки від 20.01.2017 року, грошове забезпечення позивача за останні два місяці становило: 8150,00 грн. + 10353,00 грн. = 18503,00 грн.

Таким чином, середньоденне грошове забезпечення позивача складає (8150,00 грн. + 10353,00 грн.): (30 днів + 31 день) = 303 грн. 33 коп. Час вимушеного прогулу позивача становить 108 днів з дня звільнення по день постановлення рішення, як акту справедливості, що поновлює порушенні права позивача. Сума стягнення за час вимушеного прогулу становить: 303,33 грн. х 108 = 32759, 64грн.

Згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст. 256 КАС України, постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з відповідача середньомісячне грошове забезпечення позивача у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254, 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Одеській області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору Атестаційна комісія № 4 Головного управління Національної поліції України в Одеській області, Білгород-Дністровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 15 листопада 2016 року № 1298о/с в частині звільнення ОСОБА_1 (М-073143), начальника Саратського відділення поліції Білгород-Дністровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області зі служби за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Поновити ОСОБА_1(М-073143) на посаді начальника Саратського відділення поліції Білгород-Дністровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з 16 листопада 2016 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у сумі 32759, 64грн. (тридцять дві тисячі сімсот пятдесят девять гривень шістдесят чотири копійки).

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині зобов'язання ГУНП в Одеській області виплатити середньомісячне грошове забезпечення позивача, у межах суми стягнення, за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Н.В. Бжассо