ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року

Справа № 803/133/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Крючкова В.О.,

представника відповідача Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Камінь-Каширське лісове господарство» (далі - ДП «Камінь-Каширське ЛГ», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2016 року №0002431400.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ДП «Камінь-Каширське ЛГ» відсутня прострочена дебіторська заборгованість у сумі 91944,60 дол. США по розрахунках із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту від 03.07.2013 року №ZB-KK-1, а тому нарахована відповідачем штрафна санкція за неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, у розмірі 170,00 грн. є такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні вимог товариства не визнала, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Волинській області від 26.09.2016 року №1174, на виконання ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області в період з 26.09.2016 року по 17.10.2016 року посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Камінь-Каширське ЛГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 15.08.2016 року (фактично період з 01.07.2016 року по 15.08.2016 року, так як період з 01.01.2016 року по 30.06.2016 року охоплений виїзною плановою документальною перевіркою).

За результатами перевірки складено акт від 24.10.2016 року №503/03-20-14-03/00991568, яким встановлено порушення вимог пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», частини третьої статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року №207 «Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» (а.с.10-28).

Позивачем 07.11.2016 року за вих.№1984 були подані заперечення на акт перевірки від 24.10.2016 року №503/03-20-14-03/00991568 (а.с.30-32), однак листом від 17.11.2016 року №5842/10/03-20-14-07-13 ГУ ДФС у Волинській області залишило їх без розгляду (а.с.33).

04.11.2016 року ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0002431400, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 170,00 грн. (а.с.34).

21.11.2016 року ДП «Камінь-Каширське ЛГ» подало до ДФС України скаргу за вих.№2170 на податкове повідомлення-рішення від 04.11.2016 року №0002431400 (а.с.35). Рішенням про результати розгляду скарги від 16.01.2017 року №749/6/99-99-11-01-02-25 ДФС України залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 04.11.2016 року №0002431400, а скаргу без задоволення (а.с.41).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 2 статті 10 Декрету несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.

Так, пунктом 2 статті16 Декрету передбачено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції), зокрема, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Частиною другою статті 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 року №319/94 передбачено, що надалі декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49, невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що станом на 01.01.2016 року у ДП «Камінь-Каширське ЛГ» наявна прострочена дебіторська заборгованість у сумі 91944,60 дол. США по розрахунках із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту від 03.07.2013 року №ZB-KK-1 (дані актів попередніх перевірок). У період з 01.01.2016 року по 15.08.2016 року оплата по вищезазначеному контракту на надходила. В порушення вимог пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ДП «Камінь-Каширське ЛГ» не подано Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2016 року та станом на 01.07.2016 року.

Судом встановлено, що 03.07.2013 року між ДП «Камінь-Каширське ЛГ» як продавцем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт №ZB-KK-1, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 300 м.куб. (в подальшому доповненнями до цього контракту було збільшено кількість поставки лісоматеріалів). Платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюються в доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом. Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Контракт та всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв'язку, дійсні при наявності однієї оригінальної печатки. Строк дії контракту до 31.12.2013 року (відповідно до доповнень до контракту строк дії контракту продовжувався до 31.03.2014 року, до 31.12.2014 року та до 28.02.2015 року) (а.с.96-97).

До вказаного контракту вносились зміни і доповнення відповідно до умов додаткових угод від 17.10.2013 року №1, від 06.11.2013 року №2, від 11.11.2013 року №3, від 30.12.2013 року №4, від 15.01.2014 року №5, від 28.02.2014 року №6, від 28.02.2014 року №7, від 31.03.2014 року №8, від 09.04.2014 року №9, від 15.04.2014 року №10, від 06.05.2014 року №11, від 07.05.2014 року №12, від 02.06.2014 року №13, №14, від 15.07.2014 року №15, від 23.07.2014 року №16, від 14.10.2014 року №17, від 28.10.2014 року №18, від 14.01.2015 року №19 (а.с.98-116).

Правомірність здійснення господарських операцій позивача із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту від 03.07.2013 року №ZB-KK-1 встановлено постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року, яка набрала законної сили 03.02.2017 року, у справі №803/1638/16 за позовом ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» до ГУ ДФС у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень (а.с.79-90).

Так, під час розгляду адміністративної справи №803/1638/16 судом було встановлено, що на виконання умов контракту від 03.07.2013 року №ZB-KK-1 позивачем протягом 2014 - 2015 років здійснювались поставки деревини, що підтверджується вантажними митними деклараціями (ВМД), рахунками-фактурами. Оплата за придбану деревину проведена шляхом перерахування на рахунки позивача у банках іноземної валюти у сумі 91944,60 доларів США, про що свідчать платіжні доручення в іноземній валюті. Таким чином, досліджені судом первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП «Камінь-Каширське ЛГ» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» щодо поставки деревини протягом 2014 - 2015 років згідно з укладеного контракту від 03.07.2013 року № ZB-KK-1.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Отже, судовим рішенням у справі №803/1638/16, що має преюдиційне значення у межах спірних правовідносин, підтверджено факт здійснення господарських операцій ДП «Камінь-Каширське ЛГ» із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту від 03.07.2013 року №ZB-KK-1. Крім того, вищезазначеним судовим рішенням спростовано висновок податкового органу щодо недотримання позивачем термінів розрахунків із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту від 03.07.2013 року №ZB-KK-1, тобто підтверджено відсутність у позивача за межами України простроченої дебіторської заборгованості у сумі 91944,60 дол. США по вищезазначеному контракту, та порушення позивачем порядку декларування валютних цінностей.

Таким чином, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», частини третьої статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року №207 «Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» щодо неподання станом на 01.04.2016 року та станом на 01.07.2016 року Декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні не знайшли своє підтвердження доводи податкового органу про наявність у ДП «Камінь-Каширське ЛГ» за межами України простроченої дебіторської заборгованості у сумі 91944,60 дол. США по розрахунках з фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія) по контракту від 03.07.2013 року №ZB-KK-1, відтак притягнення позивача до відповідальності за неподання станом на 01.04.2016 року та станом на 01.07.2016 року Декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, у вигляді застосування до останнього фінансових санкцій у розмірі 170,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 04.11.2016 року №0002431400 є неправомірним.

Згідно з п.55.1 ст.55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Пунктом 56.1 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З врахуванням того, що під час судового розгляду встановив відсутність порушень позивачем вимог пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», тому виходячи з наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 04.11.2016 року №0002431400.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1600,00 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду згідно платіжного доручення від 03.02.2017 року № 2748 (а.с.47).

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 04 листопада 2016 року №0002431400.

Присудити на користь Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в сумі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий -суддя Н.Б.Плахтій

Постанова в повному обсязі складена 27 лютого 2017 року.