НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1345/14-ц

№ 2/183/44/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Науково виробниче об'єднання «Созидатель» про розподіл спільного майна подружжя за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_5 про розподіл спільного майна подружжя,

встановив:

ОСОБА _3 звернулася до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень та заяв про збільшення позовних вимог просить:

1. Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4:

- житловий будинок за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Спаське, вулиця Чехова, будинок 11-ж (свідоцтво про право власності САС № 552255 від 06 липня 2010 видане Виконавчим комітетом Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області) із загальною площею - 534,0 кв.м., житловою площею - 132,7 кв.м., житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами;

- автомобіль марки LEXUS RX 450H, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, що придбаний у 2012 році за сумісні кошти подружжя за 733 890 (сімсот тридцять три тисячі вісімсот дев’яносто) грн. 00 коп.;

- автомобіль марки RENAULT KANGOO, 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_3, двигун № UА19144, що придбаний у 2012 році за сумісні кошти подружжя за 165 000 (сто шістдесят п’ять тисяч) грн. 00 коп.;

- грошові кошти у Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк» (юридична адреса: 01033, Україна, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код: 21685166) на банківських рахунках № 2635 7 518881596, № 2635 5 521881596 та інших відкритих за договорами про строковий банківський вклад № 305/2319/12 від 12 березня 2012 року, № 305/3212/13 від 30 травня 2013 року у загальній сумі 354 869 (триста п'ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) доларів США 70 центів;

- грошові кошти у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» (юридична адреса: 03150, Україна, м. Київ, вул. Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112, МФО 322313) на депозитному рахунку № 2635590019284 та технічному рахунку для обслуговування депозиту № 2620390019284 у загальній сумі 420 938 (чотириста двадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 90 коп.;

- вклад у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТМ» (код за ЄДРПОУ 35112341) у розмірі 27 020 000 (двадцять сім мільйонів двадцять тисяч) грн. 00 коп.;

- акції прості іменні емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» (місцезнаходження юридичної особи: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 13416334) у кількості 867 865 (вісімсот шістдесят сім тисяч вісімсот шістдесят п’ять) штук, номінальною вартістю 867 865 (вісімсот шістдесят сім тисяч вісімсот шістдесят п’ять) грн. 00 коп.;

- земельну ділянку за Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 837949 від 11 грудня 2009 року, площа земельної ділянки - 0,2475 га, виданого згідно з рішенням 13 сесії 5 скликання Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 25-13/5 від 29 квітня 2008 року, розташовану у Дніпропетровській області, Новомосковському районі, селі Спаському по вулиці Чехова;

- земельну ділянку за Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 837948 від 11 грудня 2009 року, площа земельної ділянки - 0,2500 га, виданого рішенням 13 сесії 5 скликання Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 25-13/5 від 29 квітня 2008 року, розташовану у Дніпропетровській області, Новомосковському районі, селі Спаському по вулиці Чехова;

- квартиру (об'єкт житлової нерухомості) № 62 розташовану в будинку № 3-а по вулиці Космічна у Соборному районі (стара назва - Жовтневий район) в місті Дніпро площею - 93,2 кв. м., житловою площею - 52,3 кв.м;

2. Розділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та з підстав неможливості виділу у натурі частки із спільного майна здійснити стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошової, матеріальної компенсації вартості майна, вступним чином:

- визнати за ОСОБА_3 1/2 права власності на житловий будинок за адресою Дніпропетровська область, Новомосковський район, село Спаське, вулиця Чехова, будинок 11-ж із площею - 267, 0 кв. м., житловою площею - 66, 35 кв. м., житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та відповідно визнати за ОСОБА_4 1/2 права власності на означений житловий будинок;

- визнати за ОСОБА_3 1/2 права власності на акції ОСОБА_4 емітентом, котрих є Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» та відповідно визнати (залишити) за ОСОБА_4 1/2 права власності на акції ОСОБА_4 емітентом, котрих є Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» від загальної кількості акцій належних ОСОБА_4 емітентом, котрих є Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель», яка складає 867 865 штук, тобто по 433 932, 5 акції кожному;

- визнати право власності на земельну ділянку за Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 837949 від 11 грудня 2009 року, площа земельної ділянки - 0,2475 га розташовану у Дніпропетровській області, Новомосковському районі, селі Спаському по вулиці Чехова за ОСОБА_3 та відповідно визнати (залишити) право власності на земельну ділянку за Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 837948 від 11 грудня 2009 року, площа земельної ділянки - 0,2500 га розташовану у Дніпропетровській області, Новомосковському районі, селі Спаському по вулиці Чехова за ОСОБА_4;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 210 469 грн. 45 коп., які знаходились на депозитному рахунку № 2635590019284 та на технічному рахунку для обслуговування депозиту № 2620390019284 у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» та відповідно визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 210 469 грн. 45 коп., які знаходились на депозитному рахунку № 2635590019284 та на технічному рахунку для обслуговування депозиту № 2620390019284 у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України»;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 177 434 долари США 85 центів, які знаходились на депозитних рахунках № 2635 7 518881596, № 2635 5 521881596 у Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк» за договорами про строковий банківський вклад № 305/2319/12 від 12 березня 2012 року, № 305/3212/13 від 30 травня 2013 року та відповідно визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину грошових коштів у розмірі 177 434 долари США 85 центів, які знаходились на депозитних рахунках № 2635 7 518881596, № 2635 5 521881596 у Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк» за договорами про строковий банківський вклад № 305/2319/12 від 12 березня 2012 року, № 305/3212/13 від 30 травня 2013 року від загальної суми 354 869 доларів США 70 центів;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину грошових коштів (вкладу у статутний капітал юридичної особи) у сумі 13 510 000 грн. 00 коп. та відповідно визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину грошових коштів (вкладу у статутний капітал юридичної особи) у сумі 13 510 000 грн. 00 коп. витрачених (внесених) на створення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТМ» (юридична адреса згідно Свідоцтва про державну реєстрацію: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 89, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35112341) від загальної суми 27 020 000 грн. 00 коп.;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобілю марки LEXUS RX 450H, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2 придбаного за договором купівлі - продажу № 111А/12 від 07 червня 2012 року та відповідно визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину означеного автомобіля;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобілю марки RENAULT KANGOO, 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_3, двигун № UА19144 та відповідно визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину означеного автомобіля;

- визнати за ОСОБА_3 1/2 права власності на квартиру (об'єкт житлової нерухомості) № 62 розташовану в будинку № 3-а по вулиці Космічна у Соборному районі (стара назва - Жовтневий район) в місті Дніпро площею - 46, 6 кв.м., житловою площею - 26,15 кв.м. та відповідно визнати за ОСОБА_4 1/2 права власності на означену квартиру;

3. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3:

- грошові кошти у розмірі 210 469 грн. 45 коп. вартості 1/2 частини грошових коштів у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» (ЄДРПОУ 00032112) знятих ОСОБА_4 з банківських рахунків;

- грошові кошти у розмірі 177 434 долари США 85 центів вартості 1/2 частки грошових коштів у Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166) знятих ОСОБА_4 з банківських рахунків;

- грошові кошти у розмірі 13 510 000 грн. 00 коп. вартості 1/2 частки грошових коштів витрачених (внесених) на створення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТМ» (ЄДРПОУ 35112341);

- грошові кошти у розмірі 878 141 грн. 95 коп. вартості 1/2 частки автомобіля марки LEXUS RX 450H, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2 відчуженого ОСОБА_4 26 березня 2014 року;

- грошові кошти у розмірі 119 294 грн. 60 коп. вартості 1/2 частки автомобілю марки RENAULT KANGOO, 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_3, двигун № UА19144;

та стягнути з відповідача судовий збір сплачений за подання позовної заяви по справі.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_3 із посиланням на положення ст.ст. 60, 61, 69,70,71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 183,364,372 ЦК України, Рішення Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012, вказує, що 04 березня 2003 року між нею та ОСОБА_4 укладений шлюб, розірваний рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2014 року, залишеним без змін згідно ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2014 року.

В період шлюбу, 10 квітня 2012 року, на спільні кошти, згідно договорів купівлі-продажу з автосалонів, були придбані автомобіль RENAULT KANGOO, сірого кольору, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_4, а 20 червня 2012 року - автомобіль LEXUS RX 450Н, білого кольору, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_5, які зареєстровано на ім'я ОСОБА_4 Зазначає, що означене майно є спільною власністю подружжя.

В наступному відповідачем спільні грошові кошти подружжя в розмірі 375 014,70 доларів США розміщені на депозитних рахунках в Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк» у відділені «Гвардійське» м. Дніпропетровська, згідно договорів № 305/3129/13 - 251 145,00 доларів США та № 305/3212/13 - 123 869,70 доларів США. Також, 05 квітня 2013 року згідно з договором № 305/3129/13 про строковий банківський вклад на ім'я відповідача розміщені на депозитний (вкладний) рахунок. Також набуті у шлюбі грошові кошти відповідачем розмішені на депозитному рахунку № 2635590019284 та на технічному рахунку для обслуговування депозиту № 2620390019284 у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України», відкритих на ім`я відповідача.

Крім того, за час шлюбу сторонами придбано житловий будинок, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Спаське, вулиця Чехова, будинок 11-ж із загальною площею - 534, 0 кв. м., житловою площею - 132, 7 кв. м., що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, оформлений на праві власності за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності САС № 552255 від 06 липня 2010 року, виданого Виконавчим комітетом Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та 11 грудня 2009 року набуто у власність земельні ділянки площею 0,2475 га та 0,2500 га, розташовані у Дніпропетровській області, Новомосковському районі, селі Спаському по вулиці Чехова.

Більш того, під час шлюбу відповідач, перебуваючи у шлюбі з позивачем витратив спільні кошти подружжя на створення статутного капіталу ТОВ «ТТМ» у розмірі 27 020 000,00 грн. та набув акції прості іменні, емітентом яких є ПАТ «НВО «Созидатель» в кількості 867 865 штук номінальною вартістю 867865,00 грн., які на думку позивача також підлягають поділу між подружжям.

Крім іншого вказує, що після розірвання шлюбу між сторонами відповідач одноосібно, без дозволу позивача, в порушення ухвали про забезпечення позову, постановленої судом у справі, здійснив зняття грошових коштів, належних родині позивача та відповідача, накопичених подружжям за час шлюбу з рахунків у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» та Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк», здійснив продаж, зареєстрованого за ним та належного родині транспортного засобу марки LEXUS RX 450H ПАТ «НВО «Созидатель» та отримані грошові кошти використав на придбання у власність квартири № 62, розташованої в будинку № 3-а по вулиці Космічна у Соборному районі (стара назва - Жовтневий район) в місті Дніпро площею - 46, 6 кв.м., житловою площею - 26,15 кв.м., яку позивач також вважає спільним сумісним майном подружжя через придбання її за кошти подружжя.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову та просив його задовольнити, вказуючи, що надані докази підтверджують факти набуття майна за спільні кошти подружжя в період шлюбу та не спростовують посилання відповідача на набуття майна за особисті кошти. Зазначив, що відповідач одноособово, без узгодження з позивачем розпорядився майном, що було власністю подружжя. Протиправно зняв грошові кошти з депозитних рахунків. Вказав, що акції, наявні у відповідача, набуто останнім в шлюбі, внаслідок спільної праці подружжя. Земельні ділянки та житловий будинок у с. Спаському набуто подружжям під час шлюбу та за наполяганням позивача, яка саме наполягла на придбанні означених об`єктів нерухомості, намагаючись покращити умови проживання сім`ї. Зазначив, що позивач жодним чином не претендує на майно, яке набуте саме відповідачем за його особисті кошти, заявляючи до розподілу тільки те майно, яке, як вона вважає, набуте сім`єю та в набутті якого вона приймала безпосередню участь, як своєю працею так і веденням спільного господарства. Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення грошових коштів послався на те, що позивач не вимагає сплати компенсації вартості частини майна, яке неможливо поділити та на яку необхідна згода іншого з подружжя, а просить саме стягнути вартість майна одноосібно відчуженого відповідачем без її дозволу та неподільного майна.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову, з посиланням на ст.ст.57, 59, 60, 61, 63, 65, 69-72 СК України, ст.177, 320, ч.ч.2, 3 ст.325, ст.ст.11, 365, ч.3 ст.368 ЦК України, Постанову Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», правові позиції, викладені у Постановах Верховного Суду України у справах №№ 6-2641цс15, № 6-79цс13, 6-2641цс15 вказуючи, що вимоги ОСОБА_3, які викладено в позовній заяві та заявах про збільшення позовних вимог не підлягають задоволенню в повному обсязі. Зазначає, що сума позову, вказана позивачем не відповідає дійсності та в своєму позові позивач не вказала жодної речі, які набула в шлюбі з відповідачем.

Щодо поділу будинку в с. Спаському вказує, що 04 березня 1997 року, на підставі Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 січня 1997 року № 69/1, Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів видано Свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на АДРЕСА_1. 04 жовтня 2000 року ОСОБА_4 продав АДРЕСА_1 за ціною 228 630 грн. 40 коп. Також, рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 листопада 2001 року «Про оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на квартири і нежитлові приміщення житлового будинку за адресою пров. Шевченка, 4», зареєстровано право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно - квартиру № 15, пров. Шевченка, 4 в м. Дніпропетровську. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради видано Свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на квартиру № 15 від 09 січня 2002 року. 20 грудня 2008 року, ОСОБА_4 уклав Договір купівлі-продажу квартири № 15, пров. Шевченка, 4 із ОСОБА_6 Відповідно до п.4 Договору, продаж квартири за домовленістю сторін був вчинений за 192 536 грн. 00 коп., які продавець одержав повністю від покупця під час оформлення договору. Власними коштами, отриманими від продажу квартир №7 по вул. Свердлова, 22 та № 15 по пров. Шевченка, 4 у м. Дніпропетровську ОСОБА_4 вирішив розпорядитись та побудувати дім в с. Спаське по вул. Чехова. Згідно Рішення Виконавчого комітету Спаської сільської ради № 163 від 14 грудня 2007 року, ОСОБА_7 є забудовником в с. Спаське, вул. Чехова б/н. Термін закінчення будівництва житлового будинку та господарських будівель на присадибній ділянці, що знаходиться в користуванні ОСОБА_7 до 14 грудня 2010 року, згідно плану забудови, виданого районним відділом архітектури та рішенню виконкому Спаської сільської ради № 163 від 14 грудня 2007 року. 29 липня 2009 року було складено акт готовності об'єкта до експлуатації, а 27 жовтня 2009 року Виконавчим комітетом Спаської сільської ради винесено Рішення, яким постановлено оформити право власності на будинок в с. Спаське, вул. Чехова, 11-ж на ОСОБА_4, підготувати та видати свідоцтво про право власності. 06 липня 2010 року Виконавчим комітетом Спаської сільської ради ОСОБА_7 було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме - житловий будинок в с. Спаське по вул. Чехова, 11-ж. зазначає, що оскільки будинок в с. Спаське по вул. Чехова, 11-ж збудований, хоча і за час шлюбу, але на кошти, набуті до шлюбу, які є особистою власністю одного з подружжя - відповідача, тому таке майно треба визначити, як особисту власність одного з подружжя, тобто ОСОБА_7

Щодо грошових коштів, розміщених на депозитних рахунках, зазначає наступне. До 4 березня 2003 року він займався підприємницькою діяльністю, з початку створив проектно-будівельного кооператив «Созидатель» в березні 1989 року, який очолив, а потім керував Акціонерним товариством закритого типу «Созидатель» , яке було реорганізовано в Приватне акціонерне товариство «Созидатель». Протягом часу з 1989 року по 2003 рік він отримував як заробітну платню досить високого рівня, так і дивіденди по підсумкам фінансово-господарської діяльності АТ «Созидатель», акціонером якого був і є. Гроші від підприємницької діяльності і від продажу нерухомості, яка знаходилась в його особистій приватній власності він зберігав в різних банківських установах, в тому числі і на тих рахунках, на які вказує позивач. Внаслідок означеного вважає вимоги ОСОБА_8 про те що, кошти які він зберігав на депозитних рахунках є у спільній сумісній власності безпідставними та протиправними.

Щодо стягнення грошових коштів в розмірі 13 510 000, грн. в якості компенсації за частку в статутному капіталі TOB «ТТМ» вказує, що Установчими зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТМ» від 07 травня 2007 року, закріпленими Протоколом Установчих зборів від 07 травня 2007 року був заснований суб’єкт підприємницької діяльності у формі ТОВ з повним найменуванням: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТТМ». У зборах приймав участь засновник товариства - Товариство з обмеженою відповідальністю «РІЕЛТІІСТЕЙТІСТЕЙТМЕНТ». Протоколом затверджено, що до моменту державної реєстрації ТОВ «ТТМ», засновником (ТОВ «РІЕЛТІ ІСТЕЙТ ІСТЕЙТМЕНТ») було внесено 100 відсотків вартості належної йому частки, а саме - 40 000 000 (сорок мільйонів) штук простих іменних акцій АТЗТ «НВО «СОЗИДАТЕЛЬ» номінальною вартістю 1,00 грн., оцінених засновниками на суму 40 000 000 грн. 00 коп., що становить 100 відсотків Статутного капіталу ТОВ «ТТМ». 30 травня 2007 року на Загальних зборах учасників ТОВ «ТТМ» затверджено відступлення засновником Товариства - ТОВ «РІЕЛТІ ІСТЕЙТ ІСТЕЙТМЕНТ» належної йому частки в статутному капіталі у розмірі 100% шляхом укладання договору купівлі-продажу з ТОВ «ІНТЕРФІН КАПІТАЛ». У зв’язку з цим ТОВ «ІНТЕРФІН КАПІТАЛ» прийнято до складу учасників товариства. Статутний капітал ТОВ «ТТМ» було сформовано технічними цінними паперами, а не грошовими коштами. Тому вимоги ОСОБА_3 є безпідставними. Також, діяльність ТОВ «ТТМ» припинено 15 червня 2015 року, що підтверджується записом в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Товариство в примусовому порядку ліквідовано без правоприємства, за поданням Державної податкової інспекції, що підтверджується Витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, позивачем до справи долучено доказ, який свідчить про купівлю-продаж корпоративних прав - часток у статутному капіталі ТОВ «ТТМ», згідно з яким п’ять фізичних осіб, у тому числі і ОСОБА_3, купують у ТОВ «ІНТЕРФІН КАПІТАЛ» частки статутного капіталу ТОВ «ТТМ» за зовсім інші грошові сумі ніж номінал акцій ПАТ НВО «Созидатель», розмір цих грошових сум значно менший ніж вказані номінали акцій ПАТ НВО «Созидатель».

Також зазначає, що позивач не є суб’єктом позову про визнання права власності, не є власником визначеного майна , яке відповідач набув до шлюбу або придбав за період шлюбу на кошти, які належать йому на праві особистої приватної власності. Відповідач не надавав та не надає згоди на отримання компенсації вартості частки майна.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов. Вказав, що позивачем не надано доказів того, що майно, яке просить поділити позивач є спільною сумісною власністю подружжя, позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Вказав на відсутність підтвердження внесення позивачем на депозитний рахунок суду частки вартості майна, яке пропонується до поділу, відсутність згоди відповідача на компенсацію вартості та сплату компенсації вартості майна, заявленого до відчуження. Пояснив, що крім майна, заявленого до розподілу як позивачем так і відповідачем, в період шлюбу на ім`я ОСОБА_3 сім`єю придбане майно – земельна ділянка та будинок в с. Спаському, квартира АДРЕСА_2. Водночас відповідач вимоги щодо поділу означеного майна не заявляє. Крім того в період шлюбу ОСОБА_4 за власні кошти придбано та подаровано позивачу майно – житлову квартиру в центрі м. Дніпропетровська, вимог щодо поділу якої також не заявлено. Більш того, з матеріалів справи також вбачається, що як і відповідач, позивач володіє часткою в статутному капіталі ТОВ «ТТМ», акціями ПАТ «НВП «Созидатель», вимоги щодо поділу якого в позові не ставляться, а відповідач не вважає за необхідне заявляти до розподілу. Відповідач не мав наміру та не має порушувати права позивача щодо спільного сумісного майна, рішення суду, користуючись тільки особистою власністю. Позивачем не доведено, що спільною працею або веденням спільного господарства здійснено свій, як іншого з подружжя внесок в придбання майна, яке заявлено до розподілу. Під час шлюбу, внаслідок підприємницької діяльності відповідач набув грошові кошти, які витрачав на господарську діяльність та на придбання нерухомості, в той час, як іншого виду доходу, крім заробітної плати позивач не мала, а тому майно придбане хоча і в період шлюбу, однак за кошти, що належали одному з подружжя.

Окрім того, заперечуючи проти позову, відповідач із посиланням на положення ст.ст.57, 60-63, 69-72 СК України, ст.ст. 177,179, 185, 190, 364, 365, 368, 369, 370, 372 ЦК України подав зустрічну позовну заяву, у відповідності до якої, з урахуванням уточнень просить:

1.- визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 об’єкт спільній сумісній власності: квартиру № 18 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровськ;

-визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 об’єкт у спільній сумісній власності: квартиру № 24 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровськ;

-визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 об’єкт у спільній сумісній власності: отриману позику 07 квітня 2005 року на підставі нотаріально посвідченого нотаріусом ОСОБА_9 Договору позики грошових коштів ОСОБА_10 у сумі 250 000 доларів США;

2.- визначити частку ОСОБА_4 у спільному сумісному майні, яка складається з: 1/2 квартири № 18 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровськ;

- виділити у власність ОСОБА_4 1/2 частину квартири № 18 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровськ;

- присудити ОСОБА_4 право на частку отриманої позики та стягнути з ОСОБА_3: 1/2 суми отриманої позики 07 квітня 2005 року на підставі нотаріально посвідченого нотаріусом ОСОБА_9 Договору позики грошових коштів ОСОБА_10 у сумі 250 000 доларів США, що складає 125 000 доларів США;

- визначити частку ОСОБА_4 у спільному сумісному майні та визнати такою, що належить ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності 1/2 вартості квартири № 24 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровськ та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_4 послався на те, що шлюбні стосунки між сторонами припинені у грудні 2013 року та з даного часу сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Під час шлюбу сторони спільно набули майно, яке він вважає за необхідне розділити, виходячи з принципів поваги та справедливості та згідно діючого законодавства. Так, в період шлюбу до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства у грудні 2013 року за спільні кошти сім`ї позивачем та відповідачем за зустрічним позовом на підставі Договору № G-7-19 про інвестування житлового будівництва від 17 грудня 2002 року крім того, придбана квартира АДРЕСА_3, вартість якої на 01 квітня 2015 року становила 3 587 686 грн. Крім того, подружжям придбана квартира № 24 в будинку №20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровську на підставі Договору № G-8-25 про інвестування житлового будівництва від 19 грудня 2002 року, вартість якої на той час становила 3 858 000 грн. Крім того, ОСОБА_3 07 квітня 2005 року під час шлюбу отримана позика у сумі 250 000 доларів США, про що свідчить нотаріально-посвідчений нотаріусом ОСОБА_9 Договір позики грошових коштів. Означене майно за посиланням ОСОБА_4 є спільним сумісним майном та має бути поділене. Вказує, що грошові кошти на придбання квартири АДРЕСА_4, хоча і з огляду на укладання договору інвестування до дати укладання шлюбу, однак бралися з сімейного бюджету, внаслідок чого на придбання майна витрачено спільні сумісні кошти. Крім того, згоди на відчуження частки в квартирі ОСОБА_5 він не надавав. Щодо квартири № 24 зазначає, що фінансова операція з придбання нерухомого майна - здійснена ОСОБА_3 без відома та згоди ОСОБА_4, однак також за спільні сумісні кошти, про що вказує відомості про дохід відповідача за спірний період часу.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги зустрічного позову підтримав та просив його задовольнити, вказуючи на праві відповідача на поділ майна подружжя. Зазначив, що надані позивачем докази на підтвердження витрачання особистих коштів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на придбання майна є неналежними та недопустимими, суперечать один одному.

Представник позивача за первісним позовом просив відмовити в задоволенні зустрічного позову, вказуючи на те, що квартира АДРЕСА_5 придбана за особисті кошти позивача, отримані за рахунок власних грошових коштів, отриманих від реалізації майна, належного їй та її доньці – ОСОБА_5 Крім того, таке набуття права власності відбулося до реєстрації шлюбу. Вимоги Позивача за зустрічним позовом по справі пов’язані з договором позики грошових коштів від 07 квітня 2005 року у розмірі 250 000 доларів США не можуть бути предметом розгляду з підстав відсутності будь-якої заборгованості за вищезазначеним договором. Вимоги позивача за зустрічним позовом відносно майна 1/2 частини квартири № 24 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у м. Дніпропетровську не підтверджені жодними доказами відносно того, що вищезазначене майно зареєстровано на праві власності за ОСОБА_10 Зазначає, що надані Позивачем за зустрічним позовом Договір про інвестування житлового будівництва № G-8-25 від 19 грудня 2002 року жодним чином не підтверджує набуття ОСОБА_10 права власності на вищезазначене майно, витрачання грошових коштів подружжя. Окрім вищезазначеного угода про відступлення договору від 10 грудня 2003 року свідчить, що ОСОБА_10 передала усі права та обов'язки за Договором про інвестування житлового будівництва № G-8-25 від 19 грудня 2002 року новому інвестору, котрий і став власником житлової нерухомості квартири № 24 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у м. Дніпропетровську.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву, в якій первісний позов підтримала та просила відмовити в задоволенні зустрічного. Під час надання в судовому засіданні 29 липня 2015 року пояснень по суті позову, позовну заяву підтримала, підтвердивши обставини, викладені в ній.

Від третьої особи ОСОБА_5 надійшла заява, у відповідності до якої остання просила розглянути справу за її відсутності. Не заперечила проти задоволення первісного позову, заперечуючи проти задоволення зустрічного. Надаючи пояснення в судовому засіданні 29 липня 2015 року пояснила, що на придбання квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_5 витрачені грошові кошти від реалізації належної їм до 2002 року квартири та грошові кошти в розмірі приблизно 14000,00 доларів США, подаровані її дідусем та бабусею, які вона передала ОСОБА_3

Представник третьої особи ПАТ «НВО «Созидатель» в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Свідок ОСОБА_11 показала суду, що ОСОБА_3 в 2002 році працювала в ПАТ «НВО «Созидатель», вона працювала на посаді начальника відділу фінансово-економічної служби. В 2002 році ОСОБА_3 уклала договір про інвестиційну діяльність, у відповідності до умов якого після внесення відповідних коштів та будівництва об`єкту вона набувала у власність квартиру. Як пояснювала ОСОБА_3, повну оплату вартості квартири вона здійснить лише після продажу квартири по вул. Савкіна, 6 в м. Дніпропетровську. Графік інвестування вона не пам`ятає, однак під час заключного розрахунку ОСОБА_3 повідомила її, що продала квартиру по вул. Савкіна та гараж та що кошти від продажу нерухомості вона і передає для повного виконання договору в частині внесення інвестиційної плати.

Свідок ОСОБА_12 показала суду, що до лютого 2003 року її подруга – ОСОБА_3 разом із своєю донькою – ОСОБА_5 проживала ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 повідомила її, що має намір продати квартиру по вул. Савкіна та придбати квартиру в ПАТ «НВО «Созидатель», для чого в кінці 2002 року уклала договір про інвестування будівництва. Приблизно в лютому 2003 року ОСОБА_3 було продано квартиру по вул. Савкіна та грошові кошти, отримані від продажу квартири витрачені нею на розрахунки за договором інвестування. Пояснила, що уповноважені особи оформлювали кредити в банках та залучали грошові кошти на будівництво квартир.

ОСОБА_13, допитаний в якості свідка показав суду, що ОСОБА_3 працювала в ПАТ «НВО «Созидатель» на керівних посадах. Він працював в ПАТ «НВО «Созидатель» та був відповідальним за залучення коштів для будівництва. Для залучення коштів в інвестування будівництва деякі з керівників підприємства залучали власні кошти, чи позичали у знайомих для можливості подальшого продажу побудованих на означені кошти квартир.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, сторін, показання свідків, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що

04 березня 2003 року укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 /т.1 а.с.9/.

14 вересня 2005 року за ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2616 від 04 липня 2005 року зареєстровано право спільної часткової власності на житлову квартиру № 18 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровську по 1/2 частині за кожною /т.4 а.с.18/.

У відповідності до відповіді Філії АТ «Укрексімбанк» № 050-24/422 від 29 липня 2014 року, 20 лютого 2009 року ОСОБА_4 відкрито у філії картковий рахунок для зарахування пенсії № НОМЕР_6. Залишок по рахунку станом на 09 липня 2014 року становить 9695,07 грн. Депозитний рахунок № 2635590019284 та технічний рахунок для обслуговування депозиту № 2620390019284 відкриті 13 жовтня 2009 року, залишки коштів по рахункам станом на 09 липня 2014 року становлять 420 938,90 грн. та 0,00 грн. відповідно. Зарахування на депозитний рахунок виконувалось виключно з пенсійного рахунку та відсотків за цим депозитом згідно заяви клієнта.

27 жовтня 2009 року Виконавчим комітетом Спаської сільської ради винесено Рішення № 122, яким постановлено оформити право власності ОСОБА_4 на будинок в с. Спаське, по вул. Чехова, 11ж на ОСОБА_4, підготувати та видати свідоцтво про право власності /т.7 а.с.42/.

11 грудня 2009 року ОСОБА_4 на підставі рішення 13 сесії 5 скликання Спаської сільської ради № 25-13/5 від 29 квітня 2008 року набув права власності на земельну ділянку, площею 0,2475 га у межах згідно з планом, розташовану по вул. Чехова в с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1223286500-03-004-0207 /т.2 а.с.215/.

Також, як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 937948, 11 грудня 2009 року ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку, площею 0,250 га, розташовану за адресою: вул. Чехова в с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на підставі рішення 13 сесії 5 скликання Спаської сільської ради № 25-13/5 від 29 квітня 2008 року, кадастровий номер 1223286500-03-004-0206 /т.2 а.с.216/.

Відомості щодо набуття права власності відповідача на земельні ділянки підтверджуються відповіддю Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області № 1565/01-06 від 17 липня 2014 року /т.2 а.с.214/.

Окрім того, матеріали справи свідчать, що 11 грудня 2009 року ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Спаської сільської ради № 25-13/5 від 29 квітня 2008 року передана у власність земельна ділянка, площею 0,2400 га, розташована за адресою: вул. Чехова в с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд /т.4 а.с.61/.

06 липня 2010 року Виконавчим комітетом Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - житловий будинок в с. Спаське по вул. Чехова, 11ж /т.1 а.с.124, т.7 а.с.43/.

Як вбачається зі статуту ТОВ «ТТМ» (нова редакція) від 06 вересня 2011 року, Учасниками товариства є ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_16 Розмір статутного капіталу становить 40000000,00 грн. розмір внесків учасників становить, окрім іншого – ОСОБА_3 – 1468000,00 грн., що становить 3,67 відсотків статутного капіталу Товариства, ОСОБА_4 – 27020000,00 грн., що становить 67,55 відсотків статутного капіталу Товариства. Учасники Товариства не відповідають за його зобов`язаннями /т.1 а.с.130-143/. Водночас, з договору про купівлю-продаж частки в статутному капіталі ТОВ «ТТМ» від 01 червня 2007 року вбачається, що ТОВ «ІНТЕРФІН КАПІТАЛ» продав, а ОСОБА_3 купила частку, яка складає 1,6 відсотків статутного капіталу Товариства вартістю 16000,00 грн.; ОСОБА_4 купив частку, яка складає 49,14 відсотків статутного капіталу Товариства вартістю 491400,00 грн. /т.1 а.с.144-145/.

Згідно зі статутом ПАТ «НВО «Созидатель» (нова редакція), ПАТ «НВО «Созидатель» є правонаступником АТЗТ «НВО «Созидатель». Статутний капітал Товариства становить 41224253 грн. Статутний капітал поділено на 40924253 штуки простих іменних акцій номінальною вартістю 1,00 грн. кожна та 300000 привілейованих іменних акцій номінальною вартістю 1,00 грн. кожна. Статутний капітал утворюється з вартості вкладів засновників та Акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Оплата вартості акцій Товариства може здійснюватися грошовими коштами (в тому числі в іноземній валюті), цінними паперами, іншими речами або майновими чи іншими відчужуваними правами, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка цінних паперів, інших речей або майнових чи інших відчужуваних прав, що вносяться в оплату за акції Товариства, здійснюється за згодою акціонерів Товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку… /т.1 а.с.146-161/. Як вбачається з Інформаційної довідки Депозитарія ПАТ «Національний депозитарій України», ОСОБА_3 є власником 14768 простих іменних акцій ПАТ «НВО «Созидатель», що становить 0,0358 відсотків від статутного фонду Товариства; ОСОБА_4 є власником 867865,00 простих іменних акцій ПАТ «НВО «Созидатель», що становить 2,1052 відсотків від статутного фонду Товариства; ТОВ «ТТМ» є власником 40000000,00 простих іменних акцій ПАТ «НВО «Созидатель», що становить 97,0303 відсотків від статутного фонду Товариства /т.1 а.с.163/. Також ОСОБА_3 є власником 19875 іменних привілейованих акцій ПАТ «НВО «Созидатель», що становить 0,0482 відсотків від статутного фонду Товариства; ОСОБА_4 є власником 867865,00 простих іменних акцій ПАТ «НВО «Созидатель», що становить 2,1052 відсотків від статутного фонду Товариства; ТОВ «ТТМ» є власником 40000000,00 простих іменних акцій ПАТ «НВО «Созидатель», що становить 97,0303 відсотків від статутного фонду Товариства /т.1 а.с.164-166/. Також, згідно з Сертифікатом акцій серії А № 0000007 від 26 січня 2007 року ОСОБА_4 є власником 454161 іменних акцій АТЗТ «НВО «Созидатель» номінальною вартістю 1 грн. /т.1 а.с.167-168/.

12 березня 2012 року ОСОБА_4 з ПАТ «ОТП Банк» укладено договір № 305/2319/12 про строковий банківський вклад, у відповідності до якого Банк взяв на себе зобов`язання прийняти вклад клієнта безготівково - шляхом списання (договірне списання) з поточного рахунку Клієнта, відкритого в Банку № 2620 1 501881596 в сумі 231000,00 доларів США та зарахувати на вкладний рахунок, відкритий в Банку № 2635 7 518881596. Дата повернення вкладу – 13 березня 2013 року. Банк зобов`язався зберігати вклад та розраховувати на нього дохід за ставкою 9,00 % річних /т.1 а.с.126-127/.

10 квітня 2012 року згідно з договором купівлі-продажу № 58, ОСОБА_4 придбав автомобіль RENAULT KANGOO, сірого кольору, 2011 року випуску за ціною 165000,00 грн. /т.1 а.с.117-119/ та того-ж дня отримав означений транспортний засіб, сплативши грошові кошти, обумовлені договором /т.1 а.с.121, 123/.

07 червня 2012 року ОСОБА_4 з ТОВ «ОСОБА_17, ЛТД» укладено договір № 111А/12 купівлі-продажу транспортного засобу, у відповідності до якого ОСОБА_4 придбав автомобіль LEXUS RX 450Н, білого кольору, 2012 року випуску за ціною 733890,00 грн. згідно з додатковою угодою від 15 червня 2012 року /т.1 а.с.105-109, 110-112, 113/. 15 червня 2012 року відповідачем отримано транспортний засіб /т.1 а.с.114/.

15 листопада 2012 року ОСОБА_4 передано в дар ОСОБА_3 квартиру № 28, що знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Баумана, б.10, блок А, належну дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності, виданого 05 лютого 2007 року /т.4 а.с.10/.

30 травня 2013 року ОСОБА_4 з ПАТ «ОТП Банк» укладено договір № 305/3212/13 про строковий банківський вклад, у відповідності до якого Банк взяв на себе зобов`язання безготівково, шляхом списання у порядку, передбаченому договором з поточного рахунку Клієнта № 2620 1 501881596, відкритого в Банку в сумі 123869,70 доларів США та зарахувати вкладний (депозитний) рахунок № 2635 5 521881596 відкритий в Банку. Дата повернення суми – 04 червня 2014 року, або день, визначений в п.2.3.2.1 Договору (у разі пролонгації вкладу). Банк зобов`язався зберігати вклад та розраховувати по ньому дохід за ставкою 6,50 % річних /т.1 а.с.10-11/.

Шлюб між сторонами розірваний рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровськ від 23 травня 2014 року, залишеним без змін згідно з ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 жовтня 2014 року /т.4 а.с.221, 222-223/.

11 березня 2016 року ОСОБА_4 придбано житлову квартиру № 62 розташовану в будинку № 3-а по вулиці Космічна у Соборному районі (стара назва - Жовтневий район) в місті Дніпро площею - 46,6 кв.м., житловою площею - 26,15 кв.м. за ціною 507000,00 грн. /т.6 а.с.180/.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що сторони спільних дітей не мають, як до, так і після дати укладання шлюбу до дати припинення шлюбних відносин працювали, отримували дохід.

Вирішуючи спірні правовідносини, що сталися між сторонами, суд виходить з наступного.

За ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ч.1, 2 ст.61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Відповідно до ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Як визначено ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При цьому, за ч.1, 7 ст.57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Вирішуючи вимоги позову щодо житлового будинку за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Спаське, вулиця Чехова, будинок 11-ж, земельної ділянки, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: вул. Чехова в с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223286500-03-004-0206, земельної ділянки, площею 0,2475 га, розташованої по вул. Чехова в с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1223286500-03-004-0207 суд виходить з наступного.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв'язку з викладеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Матеріали справи свідчать, що 04 березня 1997 року, на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 січня 1997 року № 69/1, Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів видано Свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 /т.7 а.с.25/.

04 жовтня 2000 року ОСОБА_4 продав АДРЕСА_1 за ціною 228 630 грн. 40 коп. /т.7 а.с.27/.

Рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22 листопада 2001 року «Про оформлення прав власності фізичним та юридичним особам на квартири і нежитлові приміщення житлового будинку за адресою пров. Шевченка, 4», оформлено право власності ОСОБА_4 на нерухоме майно - квартиру № 15, пров. Шевченка, 4 в м. Дніпропетровську /т.7 а.с.29/. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради видано Свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на квартиру № 15 від 09 січня 2002 року /т.7 а.с.30, 31/.

20 грудня 2008 року, ОСОБА_4 уклав договір купівлі-продажу квартири № 15, пров. Шевченка, 4 із ОСОБА_6, у відповідності до якого продав належну йому на праві власності квартиру. Відповідно до п.4 Договору, продаж квартири за домовленістю сторін вчинений за 192 536 грн. 00 коп. які продавець одержав повністю від покупця під час оформлення договору /т.7 а.с.32-33/.

У відповідності до довідок № 134, 135 від 18 лютого 2008 року, виданих Новомосковським районним комунальним підприємством Проектно-виробниче підприємство будівництва та архітектури, згідно з Рішенням Виконавчого комітету Спаської сільської ради № 163 від 14 грудня 2007 року, ОСОБА_7 є забудовником в с. Спаське, вул. Чехова б/н, на належній йому присадибній ділянці, яка знаходиться в його користуванні. Термін закінчення будівництва житлового будинку та господарських будівель на присадибній ділянці, що знаходиться в користуванні ОСОБА_7 до 14 грудня 2010 року, згідно плану забудови, виданого районним відділом архітектури та рішенню виконкому Спаської сільської ради № 163 від 14 грудня 2007 року /т.7 а.с.34, 35/.

29 липня 2009 року складено акт готовності об'єкта до експлуатації – Житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою: вул. Чехова, 11 ж, с. Спаське Новомосковського району Дніпропетровської області /т.7 а.с.37-41/. З акту вбачається, що будівельно-монтажні роботи виконано в період з травня 2008 року по жовтень 2008 року. Проектна документація затверджена 01 липня 2009 року. Проектна документація, технічний висновок розроблені ПКЦ АТЗТ НВО «Созидатель». Інвестиційна вартість за затвердженою проектною документацією 2495177 грн.

При цьому, зі звіту про оцінку майна СПД ФОП ОСОБА_18 вбачається, що житловий будинок в с. Спаське по вул. Чехова, 11ж з господарчими будівлями розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,7375 га, із яких 0,24 га належить ОСОБА_3, 0,25 + 0,2475 належить ОСОБА_4 Крім того, у відповідності до наданих суду викопіювань з технічного паспорту на житловий будинок, інвентаризаційна вартість будинку станом на 2009 рік становила 2495177 грн. /т.4 а.с.139/. Будинок в цілому складається з Будинку літ. А., навісу літ. Б, сараю літ. В, басейну літ. бас, басейну літ. бас', №1-3 – огородження, І – замощення.

Таким чином, надані відповідачем за первісним позовом докази вказують на наявність у відповідача майна, набутого ним до шлюбу та грошових коштів, які були його особистою власністю. Також, враховуючи відсутність доказів на підтвердження вартості майна, використаного для будівництва та того, що будівництво будинку на земельній ділянці, що перебувала в користуванні відповідача проведено за кошти, які належали подружжю або створення спірного майна відбувалось внаслідок спільної праці відповідача та позивача, вбачається, що за рахунок особистих коштів відповідача здійснено будівництво житлового будинку на належній йому на праві користування земельній ділянці і означений будинок не є об`єктом права спільної сумісної власності, а є особистою власністю відповідача. Оскільки, хоча майно і набуте за час шлюбу, однак за кошти, що належали відповідачу особисто.

Що стосується земельних ділянок, то станом на дату набуття права власності на житловий будинок та земельну ділянку редакція ст.57 СК України не відносила до особистої приватної власності одного з подружжя земельну ділянку, набуту за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні.

Водночас, матеріали справи вказують, що ОСОБА_4 набуто право власності на земельні ділянки в с. Спаське по вул. Чехова б/н. Підставою для отримання земельних ділянок у власність вказано рішення 13 сесії 5 скликання Спаської сільської ради № 25-13/5 від 29 квітня 2008 року.

За змістом частини першої статті 81 Земельного кодексу України передбачалось, що громадяни України можуть набувати право власності на земельну ділянку шляхом приватизації за умови наявності підстав набуття права на землю, передбачених статтею 116 ЗК України.

Таким чином громадянин одержує у власність частку із земельного фонду, а тому земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю тому, що набута останнім в порядку реалізації його права на приватизацію землі, і на отримання у власність земельної ділянки не витрачалися спільні кошти подружжя. Внаслідок викладеного, підстав для визнання спірних земельних ділянок спільною сумісною власністю, з урахуванням зазначеного вище висновку в частині спірного житлового будинку, розташованого на земельних ділянках суд не вбачає і в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Розглядаючи вимоги позову стосовно вкладу у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТМ» у розмірі 27 020 000 грн. 00 коп. та акцій простих іменних, емітентом яких є Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об'єднання «Созидатель» у кількості 867 865 штук, номінальною вартістю 867 865 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.

Як роз`яснено в п.п.26-29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при вирішенні питання про поділ майна у вигляді акцій, частки (паю, долі) у фондах корпоративних господарських організацій судам слід виходити з того, що питання їх поділу вирішується залежно від виду юридичної особи, організаційно-правової форми її діяльності, характеру правовідносин подружжя з цим суб'єктом. Відповідно до ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери. Згідно зі ст. 6 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» акція є іменним цінним папером, який посвідчує майнові права його власника (акціонера) щодо акціонерного товариства, а також немайнові права, передбачені законодавчими актами, що регулюють питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акції можуть бути об'єктом права спільної сумісної власності і предметом поділу між подружжям, якщо вони були придбані за їх спільні кошти. Статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства» встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім'ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. У разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК України, інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки. Відповідно до положень статей 57, 61 СК України, ст. 52 ЦК України, майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що так само, як відповідач і сама позивач в період шлюбу набула права власності на частку у вкладі у статутний капітал ТОВ «ТТМ» та право власності на акції ПАТ «НВО «Созидатель». При цьому, доказів на підтвердження того, що під час набуття права на частку в статутному капіталі, придбання акцій подружжям позивача та відповідача

Так, за ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Ст.368 ЦК України встановлює, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

За ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно зі ст.24 Закону України «Про господарські товариства», Акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми. Акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв'язку із збільшенням статутного фонду - з товариством. Акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством. Перехід та реалізація права власності на акції здійснюються відповідно до законодавства України (ст.28 Закону).

За ст.12 Закону України «Про акціонерні товариства», засновники акціонерного товариства несуть солідарну відповідальність за пов'язаними з його заснуванням зобов'язаннями, що виникли до його державної реєстрації.

Ст.20 Закону України «Про акціонерні товариства» визначає, що акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав,включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства (ст.25 Закону).

Як зазначено вище, ОСОБА_3 є власником 14768 простих іменних акцій ПАТ «НВО «Созидатель», що становить 0,0358 відсотків від статутного фонду Товариства; ОСОБА_4 є власником 867865,00 простих іменних акцій ПАТ «НВО «Созидатель», що становить 2,1052 відсотків від статутного фонду Товариства.

Також, за ст.50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди (ст.54 Закону).

Як свідчить договір про купівлю-продаж частки в статутному капіталі ТОВ «ТТМ» від 01 червня 2007 року, як позивач так і відповідач придбали частку у статутному капіталі ТОВ «ТТМ», відтак, як позивач так і відповідач, діючи зі спільною метою, заздалегідь визначаючи частки у статутному фонді придбали відповідні частки у статутному капіталі Товариства.

За таких обставин, враховуючи той факт, що сторонами суду не надано доказів на підтвердження дати набуття як позивачем так і відповідачем акцій ПАТ «НВО «Созидатель», доказів того, що під час придбання акцій, купуючи чітко визначену кількість акцій, що становить частку, визначену у відсотку від статутного фонду ПАТ кожною зі сторін витрачені спільні кошти подружжя, того, що придбаваючи частку в статутному капіталі ТОВ сторони мали на меті придбання майна на праві спільної сумісної власності за умови фактичного визначення під час придбання договором купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства кожного з подружжя, з урахуванням факту припинення діяльності ТОВ «ТТМ» 15 червня 2015 року /т.7 а.с.78/, суд вважає відсутніми підстави для визнання майна у вигляді акцій ПАТ «НВО «Созидатель» та вкладу у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ТТМ» спільним сумісним майном подружжя і в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Вирішуючи вимоги позову в частині квартири № 62 розташованої в будинку № 3-а по вулиці Космічна у Соборному районі (стара назва - Жовтневий район) в місті Дніпро, суд виходить з того, що суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження придбання означеного майна відповідачем за первісним позовом хоча і після припинення шлюбних відносин, але саме за кошти, що належать чи належали подружжю позивача та відповідача, продовження фактичного проживання позивачем та відповідачем після розірвання шлюбу, внаслідок чого в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Перевіряючи вимоги позову стосовно автомобіля марки LEXUS RX 450H, придбаного у 2012 році за 733 890 грн. 00 коп.; автомобіля марки RENAULT KANGOO, придбаного у 2012 році; грошових коштів у Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк» на банківських рахунках № 2635 7 518881596, № 2635 5 521881596 у загальній сумі 354 869 доларів США 70 центів; грошових коштів у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» на депозитному рахунку № 2635590019284 та технічному рахунку для обслуговування депозиту № 2620390019284 у загальній сумі 420 938 грн. 90 коп. суд виходить з наступного.

Згідно частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплене у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

При цьому, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Як встановлено вище, матеріали справи свідчать про набуття означеного майна під час шлюбу. При цьому доказів на підтвердження факту того, що означене майно є особистою власністю одного з подружжя, не набуте внаслідок спільної праці подружжя матеріали справи не містять, відтак – суд доходить до висновку про віднесення даного майна до спільної власності подружжя, яке підлягає поділу в порядку ст.ст.70, 71 СК України. При цьому матеріали справи не містять підстав для відступу від презумпції рівності часток майна дружини та чоловіка.

Однак матеріали справи свідчать, що 26 березня 2014 року за заявою ОСОБА_4 від 19 березня 2014 року відбулася заміна державного номерного знаку автомобіля RENAULT KANGOO, сірого кольору, 2011 року випуску, належного ОСОБА_4 з АЕ2942ЕХ на АЕ0004СА /т.2 а.с.201, т.3 а.с.6/.

Транспортний засіб LEXUS RX 450Н, білого кольору, 2012 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_5, належний ОСОБА_4 знято з обліку органами ДАІ 19 березня 2014 року та 26 березня 2014 року зареєстровано за АТЗТ «НВО «Созидатель» /т.2 а.с.201/.

Як вбачається з відповіді Керуючого відділенням «Гвардійське» АТ «ОТП Банк» в м. Дніпропетровськ № 305-01-3/109 від 25 червня 2014 року вбачається, що рахунки ОСОБА_4 № 26357518881596 та № 2635552188596 закрито /т.3 а.с.107/.

Також з відповіді Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 06 жовтня 2014 року № 050/24-312, рахунки клієнта № НОМЕР_6 Депозитний рахунок № 2635590019284 та технічний рахунок для обслуговування депозиту № 2620390019284 відкриті 13 жовтня 2009 року станом на 25 вересня 2014 року є закритими /т.3 а.с.247/.

Позивачем підтверджено висновком експерта № 2/13/01/2017 від 13 січня 2017 року, що середня ринкова вартість автомобіля LEXUS RX 450Н станом на дату дослідження становить 1756283,00 грн. /т.6 а.с.227/. Доказів на спростування відомостей про іншу вартість транспортного засобу, відчуженого відповідачем на користь третьої особи відповідачем суду не надано.

За таких обставин, оскільки матеріали справи свідчать про те, що за час після звернення позивача з позовом до суду до винесення рішення у справі відповідач одноосібно, без отримання згоди іншого з подружжя здійснив відчуження майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - автомобіля LEXUS RX 450Н, грошових коштів, що перебували на рахунках № 26357518881596 та № 2635552188596 у АТ «ОТП Банк», № 2635590019284 та № 2620390019284 у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», позивач просить визнати за собою право власності на 1/2 частину вказаного майна та стягнути з відповідача вартість 1/2 частки майна в тому числі і 1/2 частину вартості автомобіля RENAULT KANGOO, відповідач не погоджується із необхідністю сплати грошової компенсації та заперечує проти залишення за ним права власності на все майно - автомобіль RENAULT KANGOO, суд вважає за необхідне визначити ідеальні частки в спільному сумісному майні, що наявне в подружжя станом на час розгляду справи – автомобілі RENAULT KANGOO по 1/2 за кожним та внаслідок одноосібного відчуження майна, без згоди іншого з подружжя стягнути з відповідача на користь позивача:

грошові кошти у розмірі 210 469 (двісті десять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 45 коп. вартості 1/2 частки грошових коштів, що знаходились у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» (ЄДРПОУ 00032112) на депозитному рахунку № 2635590019284 та технічному рахунку для обслуговування депозиту № 2620390019284;

грошові кошти у розмірі 4827434 грн. 48 коп. вартості 1/2 частки грошових коштів, що знаходились у Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк» на банківських рахунках № 2635 7 518881596, № 2635 5 521881596 відкритих за договорами про строковий банківський вклад № 305/2319/12 від 12 березня 2012 року, № 305/3212/13 від 30 травня 2013 року у загальній сумі 354 869 доларів США 70 центів (що за курсом НБУ станом на момент розгляду справи - 27,2068 грн. за 1 долар США становить суму в розмірі 9654868,95 грн.);

грошові кошти у розмірі 878 141 (вісімсот сімдесят вісім тисяч сто сорок одну) грн. 95 коп. вартості 1/2 частки автомобілю марки LEXUS RX 450H.

Вирішуючи вимоги зустрічного позову в частині квартири № 24 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровську та позики, отриманої ОСОБА_3 07 квітня 2005 року суд виходить наступного.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 за договором № G-8-25 від 19 грудня 2002 року вносила на рахунок АТЗТ «НВО Созидатель» грошові кошти, в тому числі 19 грудня 2002 року – 21740,00 грн., 25 грудня 2002 року – 29900,00 грн., 23 січня 2003 року – 16230,00 грн., 17 лютого 2003 року – 48357,50 грн., 03 березня 2003 року – 16050,00 грн., 12 березня 2003 року – 16050,00 грн., 14 березня 2003 року – 2000, 00 грн., 19 березня 2003 року – 8010,00 грн., 09 квітня 2003 року – 5162,00 грн., 25 квітня 2003 року – 16200,00 грн., 05 травня 2003 року – 16200,00 грн., 03 липня 2003 року – 31980,00 грн., 13 грудня 2003 року – 15174,50 грн. /т.5 а.с.111, 115-131/.

У відповідності до угоди про уступку договору від 10 грудня 2003 року, АТЗТ «НВО Созидатель» (Забудовник) з однієї сторони, ОСОБА_3 з іншої та ОСОБА_19 з третьої уклали договір, відповідно до якого ОСОБА_3, як Початковий інвестор передає, а ОСОБА_19, як Новий інвестор приймає на себе всі права та обов`язки Початкового, стає стороною за договором № G-8-25 від 19 грудня 2002 року «Про інвестування житлового будівництва», укладеного між Забудовником та Початковим інвестором /т.5 а.с.110/.

04 липня 2005 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради постановлено рішення № 2616 про оформлення прав власності на квартири, нежитлові приміщення житлового будинку літ.А-16 за адресою: вул. Гоголя, 20 Б, в тому числі і: ОСОБА_19 – квартира № 24 на підставі Договір № G-8-25 від 19 грудня 2002 року /т.5 а.с.112-114/.

Також, 07 квітня 2005 року між ОСОБА_20 та ОСОБА_3 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, у відповідності до якого ОСОБА_3 отримала у борг від ОСОБА_20 грошові кошти в розмірі 1320000,00 грн. /т.5 а.с.179/. Також матеріали справи свідчать про повернення ОСОБА_3 ОСОБА_20 позики 12 лютого 2009 року (462000,00 грн.) /т.6 а.с.200/, 30 вересня 2011 року (398635,00 грн.) /т.6 а.с.201/, 01 листопада 2011 року (398850,00 грн.) /т.6 а.с.202/, 30 листопада 2011 року (399485,00 грн.) /т.6 а.с.203/ та остаточної суми в розмірі 319600,00 грн. - 16 травня 2012 року /т.6 а.с.204/.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст.60, 61, 65 СК України, виходячи з того, що доказів на підтвердження того, що отримання означеної позики позивачем за первісним позовом та її наступне повернення, вчинення правочину з переуступки договору від 10 грудня 2003 року, на підставі якого ОСОБА_19 набуто право власності на майно - квартиру № 24 в будинку № 20 Б, здійснено без згоди та обізнаності іншого з подружжя – відповідача за первісним позовом у справі, враховуючи фактичну відсутність у праві власності сторін спірного майна станом на момент розгляду справи, відчуження майнових вимог щодо отримання майна на підставі цивільно-правової угоди, виконання договору позики до дати фактичного припинення шлюбних відносин, відсутність доказів на підтвердження визнання недійсним правочинів, суд вважає за необхідне в цій частині позову відмовити.

Розглядаючи вимоги зустрічного позову в частині визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 об’єкту спільної сумісної власності квартири № 18 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровську, визначення часток ОСОБА_4 у спільному сумісному майні, яка складається з: 1/2 квартири № 18 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровськ, виділу у власність ОСОБА_4 1/2 частину квартири № 18 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровську суд виходить з наступного.

Станом на дату укладання позивачем за первісним позовом правочину з інвестування та до 01 січня 2004 року діяли положення статті 16 Закону України «Про власність» та статті 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України (далі – КпШС України) та відповідно до яких передбачалося, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку. Майном, нажитим за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою. При укладенні угод одним з подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення угод по відчуженню спільного майна подружжя, що потребують обов'язкового нотаріального засвідчення, згода другого з подружжя повинна бути висловлена у письмовій формі (ст.23 КпШС України).

Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, за умовами статті 24 КпШС України є власністю кожного з них (роздільним майном).

Згідно зі статтею 28 КпШС України в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, їх частки є рівними.

Нормами Цивільного кодексу Української СРСР, яка діяла на момент укладання договору інвестування та до 01 січня 2004 року, було визначено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (ст.128).

За ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як зазначалось вище, статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам. У зв'язку з викладеним, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Матеріали справи свідчать, що 17 грудня 2002 року (до укладення шлюбу між позивачем та відповідачем) АТЗТ «НВО Созидатель» (Забудовник) та ОСОБА_3 (Інвестор) уклали договір G-7-19 про інвестування житлового будівництва, у відповідності до якого ОСОБА_3 зобов`язалася прийняти участь в інвестуванні будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Дніпропетровськ, будівельний номер 22-24, а АТЗТ «НПО Созидатель» зобов`язалося організувати будівництво та передати ОСОБА_3 трикімнатну квартиру, розрахунковою площею 106,0 кв.м., розташовану на 7 поверсі багатоповерхового житлового будинку. За договором, загальна сума інвестицій, здійснюваних Інвестором складає 155820 грн. без ПДВ. Грошові кошти вносяться/перераховуються Інвестором в касу/на розрахунковий рахунок Забудовника, в національній валюті в строки, вказані в Графіку інвестування, який є невід`ємним додатком до Договору. Також, АТЗТ «НПО Созидатель» зобов`язалося організувати будівництво та ввести в експлуатацію житловий будинок в строк до 30 грудня 2003 року, передати позивачу об`єкт за актом приймання-передачі в строк до 30 січня 2003 року в стані, вказаному в розділі 4 Договору /т.5 а.с.48-54/.

У відповідності до довідки про внесення грошових коштів ОСОБА_3 на будівництво житла за договором G-7-19 від 17 грудня 2002 року, виданої головним бухгалтером ПАТ «Созидатель» та посвідченої печаткою підприємства, до укладання шлюбу з відповідачем на виконання вимог Договору ОСОБА_3: 16 грудня 2002 року сплачено суму в розмірі 16275,00 грн.; 28 січня 2003 року сплачено суму в розмірі 5000,00 грн.; 17 лютого 2003 року сплачено суму в розмірі 5725,00 грн. /т.5 а.с.79/ та після дати реєстрації шлюбу - 14 березня 2003 року сплачено суму в розмірі 6420,00 грн.

27 березня 2003 року Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром № 2-1433 посвідчено договір купівлі-продажу квартири за адресою АДРЕСА_6 (загальна площа 92,8 кв.м., житлова площа 50,7 кв.м.), за ціною продажу 32840 гривень між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_21. Також, Сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 24 липня 2003 року за реєстром № 2-3460 посвідчено договір купівлі-продажу гаража у підземних гаражах НВО «Созидатель» в м. Дніпропетровську, вул. Савкіна, гараж № 11 (загальна площа 17,0 кв.м.), за ціною продажу 3636 гривень між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_22 /т.5 а.с.37/.

Також, у відповідності до довідки про внесення грошових коштів ОСОБА_3 на будівництво житла за договором G-7-19 від 17 грудня 2002 року, дублікатів касових аркушів касової книги, на виконання вимог Договору ОСОБА_3: 01 квітня 2003 року сплачено суму в розмірі 78588,64 грн., 30 квітня 2003 року сплачено суму в розмірі 17390,00 грн., 09 квітня 2003 року сплачено суму в розмірі 26421,36 грн., 27 серпня 2004 року сплачено суму в розмірі 973,00 грн. /т.5 а.с.79, 88-101/.

Додатковою угодою № 1 від 14 жовтня 2004 року до договору G-7-19 внесено зміни до договору в частині інвестора, включено інвестором ОСОБА_5 /т.5 а.с.47/.

04 липня 2005 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради постановлено рішення № 2616 про оформлення прав власності на квартири, нежитлові приміщення житлового будинку літ.А-16 за адресою: вул.Гоголя, 20 Б, в тому числі і: ОСОБА_3, ОСОБА_5 - на житлову квартиру № 18 в будинку № 20 Б по вул. Гоголя у місті Дніпропетровську на підставі договору № G-7-19 від 17 грудня 2002 року, додаткова угода № 1 /т.5 а.с.3, 4-7/, ОСОБА_19 – квартира № 24 на підставі Договір № G-8-25 від 19 грудня 2002 року /т.5 а.с.112-114/.

Таким чином, надані позивачем за первісним позовом докази, перелічені вище з урахуванням показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 щодо походження грошових коштів та їх джерела, проведення розрахунків за Договором ОСОБА_3 вказують на наявність у позивача майна, набутого нею до шлюбу та грошових коштів, отриманих нею від реалізації майна, яке було її особистою власністю. Також, враховуючи відсутність доказів на підтвердження придбання майна саме за кошти, які належали подружжю, чи які виникли внаслідок спільної праці, ведення відповідачем та позивачем спільного господарства, вбачається, що за рахунок особистих коштів позивача придбано 1/2 в праві власності на житлову квартиру, розташовану за адресою: вул. Гоголя, б.20 Б, кв.18 у місті Дніпропетровську і означена частка у праві власності квартири не є об`єктом права спільної сумісної власності, а є особистою власністю позивача. Оскільки, хоча і набута за час шлюбу, однак за кошти, що належали позивачу особисто і в задоволенні зустрічного позову в цій частині належить відмовити.

Оцінюючи доводи представника позивача про недопустимість доказів – відомостей про отриманий дохід ОСОБА_3 з підстав розголошення відповідачем відомостей, що містять охоронювану законом таємницю, суд не приймає означені доводи до уваги, з огляду на положення ст.ст.10,60 ЦПК України, відсутності доказів на підтвердження недопустимості доказів.

Оцінюючи посилання представника відповідача на неналежність доказів – звітів про оцінку майна, суд виходить з положення ст.ст.10,60 ЦПК України, складання звітів особою, якій надано сертифікат та свідоцтво суб`єкта оціночної діяльності виходячи з інформації, наданої для здійснення оцінки, внаслідок чого, з огляду на відсутність доказів на підтвердження невідповідності висновків звітів про оцінку майна фактичним обставинам суд приймає означені докази до уваги, відхиляючи означені вище посилання.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд виходить з положень ст.88 ЦПК України, результатів розгляду справи та того, що позивачем під час звернення до суду з позовними вимогами майнового характеру сплачено судовий збір в максимальному розмірі, встановленому на час звернення з позовом Законом України «Про судовий збір», внаслідок чого, судові витрати в розмірі 3654,00 грн. підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 207, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства «Науково виробниче об'єднання «Созидатель» про розподіл спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_8):

- автомобіль марки RENAULT KANGOO, 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_3, двигун № UА19144, реєстраційний номер НОМЕР_5.

Поділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та:

- визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_8) право власності на 1/2 частку автомобілю марки RENAULT KANGOO, 2011 року випуску, кузов № НОМЕР_3, двигун № UА19144, реєстраційний номер НОМЕР_5 за кожним;

- стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_8) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7) грошові кошти у розмірі 210 469 (двісті десять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 45 коп. вартості 1/2 частки грошових коштів, що знаходились у Публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» (ЄДРПОУ 00032112) на депозитному рахунку № 2635590019284 та технічному рахунку для обслуговування депозиту № 2620390019284 у загальній сумі 420 938 грн. 90 коп.;

- стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_8) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7) грошові кошти у розмірі 4827434 (чотири мільйони вісімсот двадцять сім) грн. 48 коп. вартості 1/2 частки грошових коштів, що знаходились у Публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк» (юридична адреса: 01033, Україна, м. Київ, вул. Жилянська, 43, Ідентифікаційний код: 21685166) на банківських рахунках № 2635 7 518881596, № 2635 5 521881596 відкритих за договорами про строковий банківський вклад № 305/2319/12 від 12 березня 2012 року, № 305/3212/13 від 30 травня 2013 року у загальній сумі 354 869 доларів США 70 центів (ЄДРПОУ 21685166);

- стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_8) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_7) грошові кошти у розмірі 878 141 (вісімсот сімдесят вісім тисяч сто сорок одну) грн. 95 коп. вартості 1/2 частки автомобілю марки LEXUS RX 450H, 2012 року випуску, кузов № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2.

В решті позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати, пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн.. 00 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_5 про розподіл спільного майна подружжя - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення в повному обсязі складено 17 лютого 2017 року.

Суддя Д.О. Парфьонов