Справа № 815/6218/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною та скасування постанови № 34 від 22.09.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (Надалі - ТОВ "ІНФОКС" в ос. філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" або позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (надалі - ГУ Держпродспоживслужби або відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови № 34 від 22.09.2016 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що під час перевірки щодо дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, яка оформлена актом від 12.07.2016 року № 2, контролюючим органом винесено оскаржувану Постанову від 22.09.2016 р. №34, яка на думку позивача є незаконною і необґрунтованою, такою що прийнята з порушенням норм права з огляду на те, що відповідач дійшов хибних висновків щодо порушення позивачем норм Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема, порядок надання послуг з водопостачання та водовідведення їх якісні та кількісні показники відповідають умовам договорів та вимогам законодавства. Постанова Держпродспоживслужби від 22.09.2016р. № 34 не містить жодних відомостей, щодо порушення позивачем умов укладених договорів, вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 05.06.2014р. № 1314-VII, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-ІІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2015р. № 474 "Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт". Крім того, жодних доказів, щодо порушення умов договору із споживачем, в тому числі в частині несвоєчасного розгляду його звернення відповідач не надав - розрахунок економічних стягнень їх не містить, а ч. 1 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991р. № 1023-ХІІ не містить вимог, щодо додержання своєчасності розгляду звернень споживача. З урахуванням зазначеного, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову від 22.09.2016 року №34.

20.02.2017 року за вхід. №5008/17 від представника позивача надійшло клопотання, відповідно до якого ТОВ "ІНФОКС" в ос. філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" просить суд розглядати справу в порядку письмового провадження без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи письмовими доказами (а.с.128-129).

Від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення на позов (а.с.101-104) згідно вмісту яких вбачається, що позивачем не виконано передбачені нормами ч.4 ст. 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", та п.п.4 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, зобов'язання щодо своєчасного проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту воду), що є власністю фізичних осіб.

Крім того, в порушення вимог ч.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила № 630), відмовлено споживачам від врахування показань засобу обліку холодної води, та допущено справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживача ОСОБА_2 квартирного засобу обліку холодної води без урахування його показань, що не допускається за винятком випадків, передбачених абз.5 п.16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, внаслідок чого на особовому рахунку споживача ОСОБА_2 у період з 01 червня 2015 року по 15 лютого 2016 року, виникла заборгованість. Також, між позивачем та іншим споживачем ОСОБА_3 укладено договір №273516 від 18 лютого 2016 року, згідно п.4.3.2 останнього ТОВ "ІНФОКС" в ос. філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" мав забезпечити взяття на абонентський облік у тижневий строк квартний засіб обліку, проте в порушення п.6 ч.2 ст.20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживачем не отримано жодної відповіді на його звернення до начальника абонентського відділу Київського району філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" від 29.02.2016 року. З урахуванням чого, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені його позовних вимог.

З урахуванням наявного в матеріалах справи клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, та враховуючи, що до судового засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, за відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження, згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Між філією "Інфоксводоканал" TOB "Інфокс" та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води від 30.03.2011р. № 29159 (а.с.66-67).

Згідно з Актом Комунального підприємства "Сервісний центр" від 25.03.2011 №251108, який підписаний ОСОБА_2. без зауважень, зафіксовано встановлення 25.03.2011 за адресою: АДРЕСА_1, засобів обліку води КВ-15 №382431 (для холодної води) та КВ-15 №384685 (для гарячої води) із зазначенням необхідності провести повірку засобів обліку у 1 кв. 2015 року. Повірку засобів обліку води не зроблено (а.с.92).

15.06.2016 року відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт "Повірка водолічильників приладом "Пролив-М10" зроблено повірку засобів обліку СПД ОСОБА_5 (а.с.93).

Отже, з урахуванням того, що строк повірки засобів обліку сплив у 1 кв. 2015 та повірені вони не були, філією "Інфоксводоканал" TOB "Інфокс" прийнято рішення за період з 01.03.2016 по 15.06.2016 року не враховувати показники засобів обліку та нарахування за послуги водопостачання та водовідведення ОСОБА_2 та розрахувати за нормами водоспоживання.

Також, між Позивачем та громадянином ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг постачання та водовідведення від 18.02.2016 № 273516 (а.с.68-71).

01.03.2016 року ОСОБА_3 не погоджуючись із нарахованими до сплати сумами за водопостачання, звернувся до Абонвідділу Київського району філії "Інфокводоканал" із заявою від 29.02.2016 року про роз'яснення правильності нарахування оплати за січень 2016 року та проханням розібратись у ситуації, яка склалась з його розрахунками (а.с.109).

В період з 30.06.2016 року по 12.07.2016 року спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області проведено позапланову перевірку ТОВ "ІНФОКС" в ос. філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, на підставі звернень громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_6, наказу на проведення перевірки від 30.06.2016 року №34 та направлення від 30.06.2016 року №6, що оформлена Актом перевірки №2 від 12 липня 2016р. (надалі - Акт перевірки) (а.с.47-50).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення абз. 1 ч.4 ст.4, абз.1 ч.4 ст.17, ч.1 ст.19, п.5 ч.1 ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів" №1023-ХІІ, ч.4 ст.17 Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність", ч.2 п.10, пп.6 п.29, пп.4 п.32, ч.5 п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, п.7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого Постановою КМУ №474 від 08.07.2015 року, п.6 ч.2 ст.20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято Постанову про накладання стягнень №34 від 22.09.2016р. (надалі - Постанова), якою до ТОВ "ІНФОКС" в ос. філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" застосовано штраф у розмірі 337,28 грн. (а.с.45-46).

Не погоджуючись із зазначеною Постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до п.21 Правил № 630, які діяли у період виникнення обов'язку здійснити повірку засобів вимірювальної техніки споживача ОСОБА_2, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії, плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання.

Згідно з ст.28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", який діяв на момент виникнення взаємовідносин Позивача із споживачем, порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Разом з тим, Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630,або іншими нормативно-правовими актами не передбачений механізм відшкодування понесених витрат.

Водночас, відповідно до ст.ст. 2, 30 та 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі забезпечення функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Державне регулювання цін/тарифів базується на принципі відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Отже витрати, що понесені підприємством (виконавцем), мають бути відшкодовані споживачами через тариф (ціну) на відповідні послуги.

Згідно п. 24 Порядку до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги, до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, а саме: витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата.

Суд звертає увагу, що законодавством чітко визначено, що у склад тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення можливо включати витрати пов'язані з періодичною повіркою засобів обліку, але лише тих, які є власністю підприємства або організацій, які надають послуги з водопостачання. Витрати з періодичної повірки засобів обліку, які є власністю споживача, не включаються до складу тарифів на комунальні послуги.

Відповідно до п. 16 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. N 869, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 532, до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (далі - збут послуг) включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг споживачам, а саме: витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на формування обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної води.

Разом з тим, відповідно до п.2 Порядку № 532 він застосовується під час установлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення для суб'єктів господарювання, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку тарифів.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до 29.01.2016 р., у склад тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення, встановлені для ТОВ "ІНФОКС" в ос. філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" не було включено витрати на повірку засобів обліку води.

Як вбачається з постанови Верховного Суду України від 25.04.2015 р. по справі № 6-60цс15, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Отже, слід дійти висновку, що витрати на періодичну повірку покладались саме на споживача, оскільки витрати на періодичну повірку, обслуговування та ремонт такого засобу обліку не були включені до складу тарифів на послуги централізованого постачання води та водовідведення, а витрати на виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії мали бути включені до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд.

Лише Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.11.2015 р. № 2868 встановлено тариф на централізоване постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» 5 червня 2014 року №1314-VII, із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-VIII від 15.01.2015, частиною 4 якого ст.17 встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з водопостачання, набрав чинності 01.01.2016 року.

Порядок оплати робіт і послуг з проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, повірки зазначених засобів, що перебувають в експлуатації, та визначення вартості таких робіт і послуг, затверджений Потановою КМ України від 28 жовтня 2015 р. № 865, та установлює механізм оплати підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, тобто замовниками робіт і послуг, зазначених у статтях 16 і 17 Закону України " Про метрологію та метрологічну діяльність".

Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затверджений Постановою КМУ № 474 від 08.07.2015 року.

Отже, позивачем здійснюватиметься чергова повірка засобів вимірювальної техніки води споживачів, мешканців багатоквартирних будинків місцевих рад за рахунок тарифів, однак тих засобів вимірювальної техніки, строк періодичної повірки яких сплинув починаючи з 29.01.2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що строк чергової повірки засобів вимірювальної техніки споживача настав у 1 кварталі 2015 року, тобто до 29.01.2016 р., отже до введення в дію необхідних тарифів та набрання чинності Законом № 1314-VII, що не враховано Відповідачем при прийнятті постанови № 34, яка оскаржена.

Крім того, Постанова ГУ Держпродспоживслужби від 22.09.2016р. № 34 не містить жодних відомостей, щодо порушення позивачем умов укладеного договору із споживачем. Споживач був вчасно попереджений про необхідність проведення держпровірки (а.с.130-132).

Відповідно до правової позиції, яка викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.11.2014 р. у справі № 6-36644св14 колегія суддів судової палати у цивільних справах дійшла висновку, що споживач, якщо ним не укладений договір саме з виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, самостійно виконує періодичну повірку та сплачує за виконані роботи спеціалізованим атестованим організаціям та підприємствам.

Аналогічної позиції дотрималась колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-42250св13 ухвалою від 27.11.2013р. зазначивши зокрема, що виходячи з положень «Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення», затвердженого Постановою КМУ від 12 липня 2006 року за № 959 та від 01 червня 2011 року за № 869, згідно з яким витрати, понесені ліцензіатом на повірку засобів обліку води, власниками яких є фізичні особи, діючим тарифом не передбачені, а тому відповідач не повинен здійснювати повірку засобів обліку води, які є власністю споживача, за свій рахунок.

Також, враховуючи правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду України від 19.01.2011р. № 6-6642св10 зокрема, що періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки за відповідним Типовим переліком послуг, який є додатком до зазначеного порядку, відноситься до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, суд доходить висновку, що у 2015 році, підприємства, які надають послуги населенню з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, мали включати оплату такої послуги, як періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води в тариф на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території.

Водночас, згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Відповідачем неправомірно встановлено порушення абз. 1 ч.4 ст.4, абз.1 ч.4 ст.17, ч.1 ст.19, п.5 ч.1 ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів" №1023-ХІІ, ч.4 ст.17 Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність", ч.2 п.10, пп.6 п.29, пп.4 п.32, ч.5 п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, п.7 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого Постановою КМУ №474 від 08.07.2015 року.

Щодо встановленого порушення п.6 ч.2 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", судом встановлено, що на звернення іншого споживача до начальника абонентського відділу Київського району філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" від 29.02.2016 року надано відповідь та направлено на адресу споживача, що підтверджено журналом вихідної кореспонденції (а.с.96-99), тому доводи Відповідача, що на момент проведення перевірки доказів листування не існувало не прийняті судом. Позивачем порушено строки розгляду звернення, передбачені Законом України «Про звернення громадян», однак права споживача на отримання інформації, передбачені ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" не порушені, до того ж пункту 6 ч.2 ст.20 зазначеного закону не існує. Право на задоволення потреб споживача, передбачене ч.1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» також не порушене, оскільки встановлене перевіркою порушення закону спростовано матеріалами справи.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, суд вважає, що у ГУ Держпродспоживслужби були відсутні законні підстави застосовувати до ТОВ "ІНФОКС" в ос. філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" штраф у розмірі 337,28 грн., а тому позов слід задовольнити шляхом визнання протиправною та скасування Постанови про накладання стягнень від 22.09.2016р. №34.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 статті 2 КАС України, а тому, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною та скасування постанови № 34 від 22.09.2016 року підлягає задоволенню.

Згідно приписів ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною та скасування постанови № 34 від 22.09.2016 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 34 від 22.09.2016 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" (адреса: 65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133, р/р №26005020119702 у ПАТ «Банк Восток», МФО 307123) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (код ЄДРПОУ 40342996) судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) сплаченого згідно платіжного доручення від 07.10.2016р. №19384.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Бутенко А.В.