Номер провадження 2/623/205/2017

РІШЕННЯ

іменем України

22 лютого 2017 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Гуренко М. О.

з участю: секретаря - Телешевської В. Ю.

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "ТОРЕЗАНТРАЦИТ", заінтересована особа: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 92877,35 грн. та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати в розмірі 314813,88 грн.,

в с т а н о в и в :

В листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "ТОРЕЗАНТРАЦИТ", заінтересована особа: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 92877,35 грн. та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати в розмірі 314813,88 грн.

В обґрунтуванні своїх вимог посилається на те, що 26 квітня 2007 року на підставі наказу №31/к його було прийнято на посаду старшого механіка ВП «Шахта «Прогрес» Державного підприємства «Торезантрацит», а 08 грудня 2009 року призначено головним механіком шахти (наказ №1031/к).

18 серпня 2014 року згідно з наказом №836/к його було звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу Законів про працю України, та при звільненні не було проведено повний розрахунок.

Однак відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань діяльність підприємства «Шахта «Прогрес» ДП «Торезантрацит» на даний момент припинена, та станом на сьогоднішній день заборгованість за заробітною платою виплачена не була. Проте такі обставини не є підставою для невиплати/затримки у виплаті заробітної плати.

На день звільнення з роботи ВП «Шахта «Прогрес» мала перед позивачем заборгованість за заробітною платою у розмірі 92877 грн. 35 коп., що підтверджується табуляграмою за серпень 2014 року.

У відповідності до довідки за формою ОК-5 Індивідуальних відомостей про застраховану особу від 17 листопада 2016 року, виданої йому Пенсійним фондом України, заробітна плата позивача за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення, становить 23192,64 грн., у тому числі у червні 2014 року - 11361,42 грн. та у липні 2014 року - 11831,22 грн. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді: у червні - 30, у липні - 31. Отже, середньоденна заробітна плата складає 380,21 грн.

Період затримки виплати заробітної плати з 19 серпня 2014 року (наступного дня за днем звільнення) до моменту подання позовної заяви, 23 листопада 2016 року включно, складає 828 календарних днів. Компенсація заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати складає добуток середньоденної заробітної плати та кількості календарних днів затримки заборгованості, тобто 314813,88 грн.

Позивач у судовому засіданні просить стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 92877,35 грн. та компенсацію заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати в розмірі 314813,88 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову не надсилав.

Заінтересована особа надала письмові пояснення, в яких зазначила, що підприємство є державним підприємством, метою діяльності якого є отримання прибутку, трудові відносини між підприємством та працівниками регулюються відповідно Кодексом законів про працю.

В судовому засіданні встановлено, що 26 квітня 2007 року позивач прийнятий на посаду старшого механіка ВП «Шахта «Прогрес» Державного підприємства «Торезантрацит» (наказ № 31/к), 08 грудня 2009 року призначено головним механіком шахти (наказ № 1031/к), 18 серпня 2014 року його було звільнено на підставі ст. 38 Кодексу Законів про працю України за власним бажанням (наказ № 836/к.), що підтверджується копією трудової книжки. (а.с.8,9).

При звільненні не було проведено повний розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Рішенням Господарського суду Донецької області № 905/3003/16 від 07.11.2016 року, юридичну особу Дочірнє підприємство «Торезантрацит» порушено провадження у справі про банкрутство юридичної особи Дочірнє підприємство «Торезантрацит», введено мораторій на задоволення вимог, кредиторів, введено процедуру розпорядження майном строком на сто пятнадцять календарних днів до 02.03.2017 та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Сиволобова Максима Марковича (свідоцтво № 451 від 12.03.2013р., поштова адреса: АДРЕСА_1)

Згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ст. 23 ч. 2 - з дня прийняття арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Позивач подав до суду позовну заяву 22.11.2016 року після визнання відповідача банкрутом.

Оскільки після винесення рішення про банкрутство Дочірнє підприємствоне є належним відповідачем, до нього не можуть подаватися позови, згідно ЦПК України.

Крім цього ст. 117 КЗпП України передбачає санкції до власника підприємства у разі невиплати заробітної плати з вини підприємства.

Вказане положення закону передбачає виновність підприємства у різних формах з невиплати заробітної плати.

Якщо у відповідача не було можливості виплатити заборгованість по причині відсутності наявності коштів на рахунку ст. 117 КЗпП України застосовуватись не може.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до Державного підприємства "ТОРЕЗАНТРАЦИТ", заінтересована особа: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 92877,35 грн. та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати в розмірі 314813,88 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя М. О. Гуренко