Провадження № 2-а/127/4/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.02.2017 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Константинові А.К.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними, зобов`язання призначити та виплачувати пенсію, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 мотивував позов тим, що 26.07.2016 року він звернувся до Управління ПФУ в м. Вінниці за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки досяг пенсійного віку і має необхідний стаж роботи.

Так, він працював з 14.02.1985 року по 31.01.1995 року машиністом холодильних установок на Вінницькому міському молочному заводі, а згідно наказу № 9 від 15.02.1995 року був прийнятий на Вінницький консервний завод машиністом холодильних установок, обслуговуючих холодильно-аміачні установки по 5 розряду з повним робочим днем.

Наказом № 68 від 24.11.2000 року він був звільнений у зв’язку з переведенням на підприємство «Вінницький консервний завод» по п.5 ст. 36 КЗпП України.

Того ж дня, наказом № 2 позивач був прийнятий на роботу машиністом холодильних установок 5-го розряду в холодильний цех по строковому трудовому договору. Наказом № 31 від 10.05.2001 року позивач був звільнений за власним бажанням з 07.05.2001 року за ст. 38 КЗпП України. Весь період роботи на даному підприємстві позивач працював з повним робочим днем із шкідливими умовами праці.

Пільговий роботи складає 14 років 6 місяців. Загальний стаж після 2004 року становить 11 років 9 місяців 1 день. Станом на 24.08.2015 року загальний стаж роботи становить 36 років 10 місяців 15 днів.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 18.08.2016 року за № 12, виданої арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором), стаж роботи позивача на підприємстві «Вінницький консервний завод» (правонаступником є ВАТ «Вінницький консервний завод») за професією, що передбачена Списком № 2 Розділ ХХХІІІ підрозділ 23200000-14341, код КП пост. КМУ від 11.03.1994 року, за період з 15.02.1995 року по 24.11.2000 року становить 5 років 9 місяців 10 днів.

Протоколом № 9020 від 25.10.2016 року відповідач відмовив позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв’язку з відсутністю у нього необхідного пільгового стажу (визнано за Списком №1 – 6 місяців 23 дні, за Списком №2 – 9 років 11 місяців 18 днів, а всього визнаний стаж роботи в шкідливих умовах – 10 років 6 місяців 11 днів)

Підставою для невизнання трудового стажу за період з 15.02.1995 року по 24.11.2000 року відповідач зазначив відсутність документів про проведення атестації робочого місця на Вінницькому консервному заводі, а також доказів правонаступництва ВАТ «Вінницький консервний завод».

Позивач не погоджується із відмовою управління ПФУ в м. Вінниці зарахувати йому у пільговий стаж роботи період з 15.02.1995 року по 24.11.2000 року, оскільки даний факт підтверджується записами в трудовій книжці, довідками арбітражного керуючого, архівною довідкою Вінницької міської ради, наказом про атестацію робочих місць від 26.08.1993 року, у зв’язку з чим був вимушений звернутись до суду з позовом.

Просив визнати неправомірними рішення комісії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці та протокол № 9020 від 25.10.2016 року щодо відмови йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Просив також про стягнення на його користь судових витрат в сумі 1102,40 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити. Просив врахувати, що він досяг 55 років, має загальний стаж роботи – 36 років 10 місяців 15 днів. Не погодився із невизнанням відповідачем трудового стажу за період з 15.02.1995 року по 24.11.2000 року, оскільки підставою для невизнання трудового стажу за даний період відповідач зазначив відсутність документів про проведення атестації робочого місця, проте, проведення атестації підприємства входить в повноваження керівництва, а він лише сумлінно працював повний робочий день і отримував молоко та додаткову відпустку за шкідливість умов праці. Також просив врахувати, що підприємство «Вінницький консервний завод» є правонаступником Вінницького консервного заводу і всіх працівників в 1995 році переводили на відповідні посади на нове підприємство. Він має фактично більше ніж 12 років стажу по роботі за Списком № 2, тому має право на пенсію відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала. Надала письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи. Суду пояснила, що пенсія за Списком № 2 не може бути призначена позивачу, оскільки пільговий стаж не підтверджений належними доказами. Атестація робочих місць на ВАТ «Вінницький консервний завод» не проводилась, крім того, відсутні докази щодо правонаступництва цього підприємства, тому ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні та виплаті пенсії за Списком №2 за п. «б» ст. 13 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Просила врахувати, що позивач має пільгового стажу 10 років 06 місяців 11 днів, а період роботи з 15.02.1995 року по 24.11.2000 року не зарахований, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочих місць. Крім того, неможливо перевірити достовірність видачі арбітражним керуючим довідки №12 від 08.08.2016 року про підтвердження трудового стажу за період роботи ОСОБА_1 з 15.02.1995 року по 24.11.2000 року на підприємстві «Вінницький консервний завод», оскільки ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.09.2016 року ліквідатором банкрута – підприємства «Вінницький консервний завод» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, ВАТ «ВКЗ» не являється правонаступником Підприємства «ВКЗ», крім того, не вирішено питання про передачу на зберігання до Державного архіву Вінницької області документів ліквідованого підприємства.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що позивач – його колега, вони працювали разом на консервному заводі з 1997 року по 2001 рік. Підтвердив, що позивач працював повний робочий день машиністом холодильно-аміачних установок і знаходився у нього в підпорядкуванні, проте атестацію робочих місць на підприємстві в цей період не проводили.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що позивач – її напарник, з яким вони працювали до 2001 році на консервному заводі в цеху. Позивач працював машиністом холодильної установки повний робочий день. Оскільки вони безпосередньо працювали з аміаком їм за шкідливість видавали молоко. Вона в даний час отримує пенсію за Списком № 2 і їй пенсійний фонд врахував пільговий стаж за аналогічну роботу, за той самий період. Просила врахувати, що робочі місця, які вони із ОСОБА_1 займали, були атестовані, директором на той час працював ОСОБА_6

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно записів в трудовій книжці позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 14.02.1985 року працював на посаді машиніста холодильних установок по 4 розряду Вінницького міського молокозаводу. 01.12.1986 року йому присвоєний 5 розряд машиніста холодильних установок. 01.10.1987 року у зв’язку з переходом на нові умови оплати праці переведений машиністом холодильних установок по 5 розряду. 31.01.1995 року – звільнений за власним бажанням. 15.02.1995 року – прийнятий на Вінницький консервний завод машиністом холодильної установки, обслуговуючий холодильно-аміачні установки по 5 розряду в холодильник. 24.11.2000 року – звільнений у зв’язку з переведенням на підприємство «Вінницький консервний завод» п.5 ст. 36 КЗпП України. 24.11.2000 року прийнятий на підприємство «Вінницький консервний завод» машиністом холодильних установ 5-го розряду в холодильний цех по строковому трудовому договору. 07.05.2001 року звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (а.с. 11-14).

26.07.2016 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці з заявою про призначення пільгової пенсії, однак 25.10.2016 року йому було відмовлено у нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 134 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» у зв’язку з тим, що період роботи з 15.02.1995 року по 24.11.2000 року йому не зарахований до пільгового стажу через відсутність наказу про результати атестації робочих місць (а.с. 9).

Відповідач вважає, що підтвердженим є пільговий стаж позивача 10 років 6 місяців 11 днів. Також ОСОБА_1 було роз’яснено, що право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 він матиме при досягненні 56 років.

Разом з цим управлінням Пенсійного фонду в м. Вінниці було розраховано загальний стаж ОСОБА_1 - 36 років 10 місяців 15 днів, робота за Списком № 1 – 6 місяців 23 дні, за Списком № 2 – 9 років 11 місяців 18 днів, військова служба – 2 роки 10 днів, страховий стаж з 01.07.2000 року – 14 років 9 міс, загальний страховий стаж (після 2004 року) – 11 років 9 місяців 1 день (а.с. 9).

Суд вважає дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пільгової пенсії протиправними виходячи з наступного.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

На період роботи позивача були чинними Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою РМ СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року, постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 року.

Даним списком визначено, що професія «машиністи холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки» (підрозділ 23200000-14341) дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Атестація робочого місця позивача на Вінницькому консервному заводі була проведена 26.08.1993 року відповідно до постанови КМУ від 01.08.1992 р. № 442 (а.с. 17). Постановою визначено, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року відповідне право впродовж цього періоду повинно бути підтверджене за результатами атестації.

З наказу № 130 від 26.08.1993 року «Про атестацію робочих місць за умовами праці» по Підприємству «Вінницький консервний завод» вбачається на підставі атестації затверджені професії з тяжкими та шкідливими умовами праці, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, доплати за шкідливі умови праці, додаткові відпустки та молоко. Витяги з наказу про підтвердження права виходу на пільгову пенсію зобов`язано вклеїти до трудових книжок ряду працівникам, в тому числі машиністам холодильних установок, що обслуговують аміачно-холодильні установки. Нових працівників, що прийняті на роботу за переліченими професіями, наказано приймати на роботу на підставі даного наказу за результатами атестації (а.с. 17).

Цей наказ був виданий директором ОСОБА_6, повноваження його як директора Вінницького консервного заводу підтверджені наданими доказами: наказом по Вінницькому консервному заводу від 20.01.1995 року № 5 про встановлення доплат за шкідливість, наказом про звільнення від 02.12.1996 року.

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Довідкою, виданою арбітражним керуючим Підприємства «Вінницький консервний завод» ОСОБА_7 08.08.2016 року № 12 (а.с. 18) підтверджено наявність трудового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1, а саме, що він з 15.02.1995 року по 24.11.2000 року виконував обслуговування холодильно-аміачних установок (повний робочий день). Професія (посада) машиніст холодильних установок, що обслуговує аміачно-холодильні установки передбачена Списком №2 розділом ХХХІІІ підрозділ 23200000-14341. Як додаток надано наказ № 130 від 26.08.1993 року «Про атестацію робочих місць за умовами праці» по Підприємству «Вінницький консервний завод».

В довідці, виданій позивачеві арбітражним керуючим Підприємства «Вінницький консервний завод» ОСОБА_7 08.08.2016 року № 13 (а.с. 19) зазначено, що згідно атестації робочих місць професій і посад працівникам, яким підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення наказом № 130 від 26.08.1993 року в період з 30.04.1996 року по 28.10.1998 року на підприємстві «Вінницький консервний завод» не змінювались докорінно умови і характер праці за процесією машиніст холодильно-аміачних установок. Також зазначено, що Підприємство «Вінницький консервний завод» є правонаступником державного підприємства Вінницький консервний завод відповідно до наказу регіонального відділення фонду Державного майна у Вінницькій області від 30.04.1996 року № 423/1.

Довідкою, виданою позивачеві арбітражним керуючим Підприємства «Вінницький консервний завод» ОСОБА_7 02.10.2016 року № 41 підтверджено, що в 1998 році атестація робочих місць не проводилась, проте, згідно наказу № 1а від 11.01.1999 року працівникам Вінницького консервного заводу були встановлені доплати за шкідливість (копія наказу додається).

З наказів № 5 від 20.01.1995 року, № 1 від 10.01.1997 року, № 1а від 11.01.1999 року вбачається, що доплата за шкідливість машиністам аміачно-холодильних установок проводилась відповідно до наказу по заводу № 130 від 27.08.1993 року «Про атестацію робочих місць по умовам праці».

Таким чином, суд вважає, що довідки, які видані арбітражним керуючим ОСОБА_7 № 12, № 13 від 08.08.2106 року, є належними доказами, які в сукупності з іншими доказами, поясненнями позивача і свідків, підтверджують трудовий стаж позивача та умови його праці на посаді, що передбачена Списком № 2 для призначення пенсії, в період з 15.02.1995 року до 24.11.2000 року. Суд встановив, що позивач в цей період працював повний робочий день на підприємстві «Вінницький консервний завод» на посаді машиніста холодильної установки, обслуговуючого холодильно-аміачні установки по 5 розряду, його посада передбачена Списком №2. Тому, досягнувши 55-річчя, маючи 36 років 10 місяців 15 днів (станом на 24.08.2015 року) загального стажу та спеціальний пільговий стаж більше 12,5 років, суд вважає, що ОСОБА_1 набув права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і така пенсія повинна бути призначена з дня звернення з заявою до УПФ м. Вінниці – з 26.07.2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки в судовому засіданні представник відповідача не довела правомірність відмови позивачеві в призначенні йому пенсії, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в сумі 1102,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці.

Керуючись п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 7, 10, 11, 17, 18, 69, 71, 159, 160-163 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

позов задоволити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо відмови в призначенні і виплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по віку на пільгових умовах за Списком № 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 26.07.2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1102,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: