-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №2-а-0336-2010 рік
25 березня 2010 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Токар Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м.Павлограді Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, стягнення не донарахованих сум виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2010 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення, нарахування і виплаті їй сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути сплачені судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала на те, що відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», вона перебуває на обліку у відповідача, оскільки у неї 18 жовтня 2008 року народилась дитина - ОСОБА_2, як органом, що призначає та здійснює виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, була призначена їй допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку вона продовжує отримувати у розмірах, що є значно менші, ніж передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Позивач вважає, що дії відповідача є такими, що не відповідають вимогам ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», порушують її конституційні права на гарантовані державою матеріальну підтримку материнства і соціальний захист. Тому вона вимушена звернутися до суду.
Позивач у судове засідання не з’явилася, надавши суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, в запереченнях посилався на те, що відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", в 2009 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751 зі змінами та доповненнями, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між з 1 січня 2008 р. - 50%, з 1 січня 2009 р. - 75%, з 1 січня 2010 р. - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень Позивач у 2009 році не подавав Відповідачу довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан усіх членів своєї сім'ї для проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів сім'ї. Вирішення питання про відповідність Конституції України ч.2 ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та п.22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751 зі змінами та доповненнями належить виключно Конституційному Суду України, що прямо передбачено ст. 147 Конституції України. Конституційний Суд України не визнавав такими, що не відповідають Конституції України, ч.2 ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та п.22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751. Таким чином в 2009 році Позивачу була призначена та виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, які передбачені діючим законодавством.
За наявності клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч.З ст.122 КАС України.
Суд, з’ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши та дослідивши наявні докази, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» №2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року, з послідуючими змінами і доповненнями та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", позивачка є отримувачем державної допомоги у зв’язку з народженням дитини.
Позивачка з 24 березня 2009 року перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації, оскільки 18 жовтня 2008 року у неї народилась дитина - ОСОБА_2 (арк.с.7).
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", в 2009 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1751 зі змінами та доповненнями, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між з 1 січня 2008 р. - 50%, з 1 січня 2009 р. - 75%, з 1 січня 2010 р. - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень Позивач у 2009 році не подавав Відповідачу довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан усіх членів своєї сім'ї для проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням доходів сім'ї.
Згідно довідки щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною (арк.с.8), відповідач сплачував у березні-серпні 2009 року позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі 130 грн. на місяць.
Згідно зі статтею 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 03 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах, суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Тому, суд вважає, що саме закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» є пріоритетним та підлягає застосуванню при вирішенні даних спірних правовідносин.
Крім того, вирішення питання про відповідність Конституції України ч.2 ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та п.22 Постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», належить виключно Конституційному Суду України, що прямо передбачено ст.147 Конституції України.
Конституційний Суд України не визнав такими, що не відповідають Конституції України, ч.2 ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та п.22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».
Тому, підстав для визнання неправомірними дії відповідача щодо призначення, виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", а також перерахунку та
стягнення сум державної допомоги по догляду за дитиною за період з 24 березня 2009 року і до досягнення дитиною трирічного віку, немає.
Необгрунтованими є також вимоги позивачки щодо зобов’язання відповідача перерахувати, нарахувати та виплатити їй у майбутньому з 24 березня 2009 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для працюючих осіб років, щомісячно, с послідуючими підвищенням прожиткового мінімуму до закінчення строку встановленого законом виплат, так як права позивачки на отримання у майбутньому щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у встановленому законодавством України розмірі ще порушено відповідачем не було, крім того, вжиття цього способу захисту прав позивача є непридатним для запобігання владній діяльності, яка ще не розпочалася. Обов’язок із вчинення дії, суд не може ставити у залежність від обставини яка може наступити, а може і не настати у майбутньому, що узгоджується з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» № 11 від 29 грудня 1976 року яким визначено, що «резолютивна частина рішення повинна мати ... безумовні висновки по суті розглянутих вимог ...».
Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог позивача.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.З, ч.2 ст.19, ч.З ст.51, 75 Конституції України, ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. ст.2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій, стягнення не донарахованих сум виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Н.В. Токар
скопійовано
-
скопійовано
-
