-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а-172-10
28 січня 2010 року м. Павлоград
Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області - Чередниченко В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Лукінічни до управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої державної соціальної допомоги, суд -
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, згідно з яким просив суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача відносно виплати йому щомісячної соціальної допомоги в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком у період часу з 2007 року по 2009 рік, стягнути з відповідача на її користь недоплачену їй, щомісячну державну соціальну допомоги за період 2007-2009 років в сумі 2304,94 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він, як дитина війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на отримання державної соціальної допомоги у підвищеному на 30% мінімальної пенсії за віком розмірі.
Проте, відповідно до п.12 ст.71, ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на рік», дія ст.6 зазначеної норми Закону була призупинена. Пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року положення, що зупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані такими що не відповідають вимогам Конституції України та втратили свою чинність з дня їх прийняття, тому відповідач був зобов'язаний здійснити виплату належної позивачу соціальної допомоги в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2009 роки, але відмовився зробити відповідні нарахування та не сплатив недоплачену щомісячну соціальну допомогу до пенсії за вказаний період, тому він змушений звернутися до суду за захистом свого права.
Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність складає : з 01 січня 380 грн. , з 01 квітня - 406 грн. , з 01 жовтня - 411 грн.
Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність складає : з 01 січня 470 грн., з 01 квітня - 481 грн.з 01 жовтня - 498 грн.
Звідси не нарахована та невиплачена соціальна допомога складає за :
2007 рік - 593 грн. 70 коп.
2008 рік - 715 грн. 24 коп.,
2009рік (січень - жовтень) - 996 грн.
а разом 593,70 + 715,24 + 996 = 2304 грн. 94 коп.
Сторони у судове засідання не з'явилися, просили суд розглянути справу в їх відсутності в порядку письмового провадження, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч.З ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до наданих до суду письмових заперечень, відповідач позов не визнав посилаючись «. на те, що згідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» відповідних коштів на виплату підвищення «дітям війни» не передбачається, адже п. 12 ст. 71 вказаного Закону дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено та ст.111 вказаного Закону встановлено, що виплата цього підвищення у 2007 році провадиться лише особам, які є інвалідами у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Тільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якого з 01.01.2008 року дітям війни проведено перерахунок пенсії, а також зазначив, що для призначення та виплати підвищення дітям війни за минулий час управління ПФУ не має законних підстав. Крім того вважає, що позивач пропустив річний строк передбачений КАС України для звернення до суду за захистом його прав, який обчислюється з дня, коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, та просить його застосувати.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтовували свої позиції по справі, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 Лукінічна, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до абз.1 ч.І ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.12У.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.
Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачу у 2007 році, суд виходить з на ступного.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, відновлено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ.
Отже, управління Пенсійного фонду України повинно було зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 09 липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з 01 січня 2007 року до 9 липня 2007 року - були відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, № 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком
встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться у ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно відповідачем під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік встановлений у наступному розмірі з 01 січня - 380 грн. , з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 гривень.
У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімально розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацем п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на один відсоток.
Крім того, згідно ч.2 ст.85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачуєте пенсія.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію позивачу починаючи з 9 липня по 31 грудня
2007року в наступних розмірах:
за липень - [(406 грн.+1%) х 30%] : 31 х 23 дня = 123,02 : 31 х 23 = 91,27 грн.;
за серпень - вересень [ (406 грн.+1%) х ЗОІ] х 2 міс. - (410,06 х30%) х 2 = 123,02 х 2 = 246,?)4
грн. ;
жовтень-грудень [ (411 грн. + 1%) х 30%] х 3 = 415,11 грн. х 30% х 3 = 124,53 грн. х 3 = 373,59 грн.,
а всього за 2007 рік необхідно донарахувати 710,90 грн.
Підстави для перерахунку за період з 01 січня 2007 року до 09 липня 2007 року були відсутні, оскільки позивач не надав доказів, що він є інвалідом і йому повинні підвищити пенсію відповідно до ст. 6 Закону у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, суд вважає, що підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України № 107-УІ «Про державний бюджет України на
2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ викладено в наступній редакції : дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачуються підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» де підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним *з законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошеве утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на ІД відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і Підстави для підвищення пенсії за період з 01 січня 2008 року до 22 травня 2008 року
були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні - березні 2008 року на 47 грн. , щомісячно (10% від 470 грн. прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.
Проте, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року, щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 2195-ІУ в новій редакції. Таким чином з 22 травня 2008 року відновлено дію ст.б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІУ.
Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі : з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії позивачу у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в наступних розмірах :
-травень(481 грн.х 30%): 31 х 10= 46,55грн.,
- червень(481 грн.х 30%) = 144,3грн.
-липень -вересень(482 грн. х 30%)х 3 міс-144,6= 433,80 грн.
-жовтень-грудень (498 грн. х 30%) х 3 міс 448,2грн.,
а всього необхідно було нарахувати та виплатити за 2008 рік - 1072,85 грн.
виходячи з розрахунку : 46,55 грн. + 144,3 грн. + 433,80 грн. + 448,2 грн. = 1072,85 грн.,
однак фактично було виплачено - 357,62 грн., відповідно до наданої відповідачем відомості :
-за десять днів травня - 15,52 грн.
-червень - 48,10 грн.
-липень - вересень - 144,60 грн.
-жовтень-грудень - 149,40 грн.,
тому розмір заборгованості складає : 1072,85 грн. - 357,62 грн. = 715,23 грн.
Загальний розмір заборгованості за 2007-2008 роки складає :
710,90 грн. ї 715,23 грн. = 1426,13 грн.
Таким чином, суд вважає що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 01 квітня 2008 року - 48,10 грн., з 01 липня 2008 року - 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року - 49,80 грн., бо ці положення суперечать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року.
Відносно вимог по виплатам за 2009 рік, суд вважає, що підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007-2008 рокам. Тому враховуючи, що на 2009 рік вищенаведені положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не були зупинені та мають законну силу, тому права позивача на перерахунок та виплату підвищення пенсії за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року, також були порушені. Крім того згідно ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» № 835-УІ від 26.12.2008 року встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто в розмірі 498 грн.
Суд вважає, що з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року (включно) відповідач повинен був провести підвищення пенсії позивачу у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме :
січень - грудень (498 грн. х 30%) х 12 міс = 1792,80 грн.,
однак фактично виплачується 49,80 грн. на місяць та виплачено за дванадцять місяців : 597,60 грн., виходячи з розрахунку 49,80 х 12 = 597,60 грн.,
тому розмір заборгованості за зазначений період складає :(1792,80 грн. - 597,60 грн. =
1195,20 грн.
Загальний розмір заборгованості за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року складає : 710,90 грн. + 715,23 грн. + 1195,20 грн. = 2621,33 грн.
Однак приймаючи рішення по суті заявлених вимог, суд повинен врахувати вимогу відповідача щодо застосування позовної давності, відповідно до ст.91 КАС України.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причину пропуску строку звернення до суду та встановлення порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку відповідно до вимог ч.І ст.100 КАС України.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було опубліковано в > «Офіційному віснику України» 27.07.2007 року № 52 і саме з цієї дати позивач дізнався, або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та мав можливість звернутися до суду з адміністративним позовом.
Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було опубліковано в «Офіційному віснику України» 06.06.2008 року № 38 і саме з цієї дати позивач дізнався, або повинен був дізнатися про порушення своїх прав та мав можливість звернутися до суду з адміністративним позовом.
Тобто позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, відносно виплат державної соціальної допомоги за 2007 рік - 21.01.2001 року, та відносно виплат державної соціальної допомоги за 2008 рік - 06.06.2008 року.
Суд вважає що підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду немає, позовна давність повинна бути застосована по справі, що є окремою підставою для відмови у задоволенні частини позовних вимог.
Таким чином, вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2001 року по 28 грудня
2007 року включно, з урахуванням того що позивач звернувся до суду з позовною заявою 28 грудня
2008року, задоволенню не підлягають у зв 'язку з пропущенням річного строку звернення до суду.
Загальний розмір заборгованості за період з 29 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року
складає : 9,63 грн. + 1195,20 грн. = 1204,83 грн.
- де 9,63 грн. - заборгованість за період з 29.12.2008 року по 31.12.2008 року виходячи з розрахунку за 2008 рік :
за три дні грудня ((498 грн. х 30%) : 31 днів) х 3 дні = 14,45 грн.,
однак фактично було виплачено - 4,82 грн., відповідно до наданої відповідачем відомості : за три дні грудня - (49,80 грн. : 31 дн.) х 3 дні — 4,82 грн., тому розмір заборгованості складає : 14,45 грн. - 4,82 грн. - 9,63 гри.; та 1195,20 грн. - заборгованість за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року,
Суд вважає необхідним : визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду
України в м. Павлограді Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" за період з 29 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1ст.28 Закону
України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 29 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії з урахуванням суми, яка була виплачена у цей період позивачу у меншому ніж передбачено зазначеними нормами закону розмірі або не виплачена, а у задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Відповідно до ч.І ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,6,8,9,69,94,104,159,160,163 КАС України,
суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 Лукінічні до управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та
зобов 'язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої державної соціальної допомоги задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 Лукінічні підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 29 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 Лукінічні перерахунок та виплатити підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1ст.28 Закону України «Про загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування» за період з 29 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 року в розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії з урахуванням суми, яка була виплачена у цей період.В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 Лукінічни в рахунок відшкодування судових витрат 1 грн. 18 коп.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів з дня надання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: В.Є. Чередниченко
скопійовано
-
скопійовано
-
