open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа №403/11/17 провадження № 2/403/26/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2017 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Дорошенко В.В., з участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії -Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2,

представника третьої особи Устинівського районного відділу ДВС ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Кіровоградська філія, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», відділу Держгеокадастру в Устинівському районі Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, відділ з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області, про скасування арешту та заборони відчуження нерухомого майна і скасування державної реєстрації запису про обтяження нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Кіровоградська філія (далі - ПАТ «Укртелеком» Кіровоградська філія), Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі – ПАТ «Державний ощадний банк України») в особі філії – Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», відділу Держгеокадастру в Устинівському районі Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі – Устинівський районний відділ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області), відділ з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області, про скасування арешту та заборони відчуження нерухомого майна і скасування державної реєстрації запису про обтяження нерухомого майна.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідно до: постанов Устинівського районного відділу земельних ресурсів (реорганізовано у відділ Держгеокадастру в Устинівському районі) №18 від 21 травня 2007 року та №15 від 25 травня 2009 року про стягнення з позивача на користь держави штрафів в розмірі 187,00 грн. та 85,00 грн.; виконавчого листа № 2-248, виданого 12 вересня 2007 року Устинівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з позивача на користь ВАТ «Укртелеком» боргу в сумі 81,00 грн.; виконавчого листа №2-118, виданого 17 серпня 2011 року Устинівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з позивача на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» боргу в сумі 2450,47 грн., державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Устинівського районного управління юстиції були відкриті виконавчі провадження та накладено арешт на все майно, в тім числі на земельні ділянки площею 6, 5118 га та 8,8183 га, розташовані на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, квартиру АДРЕСА_1. Станом на 05.12.2017 року на виконанні в Устинівському районному відділі ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області відсутні виконавчі документи, де боржником виступає позивач по справі, а виконавчі провадження про стягнення з позивача коштів на користь відповідачів закінчені, передані до архіву та знищені. Позивач зазначає, що всі борги та штрафи вона відшкодувала, грошові кошти по виконавчих документах нею сплачено та перераховано державним виконавцем на рахунки стягувачів, але арешт, накладений на її майно не знятий. Крім того, зазначила, що право приватної власності є непорушним, згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а у відповідності до ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію. У зв"язку з зазначеними вище обставинами вона звернулась з даним позовом до суду (а.с.3). В судовому засіданні по розгляду справи 01.02.2017 року позивач заперечила належність їй на праві власності вказаної в позовній заяві квартири у зв"язку з чим до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору судом було залучено відділ з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області (а.с.56). До початку судового засідання по розгляду справи 15.02.2017 року позивач ОСОБА_1 подала письмову заяву, в якій прохає розглянути справу в її відсутність. Крім того, згідно змісту заяви, вона наполягає, дослівно, «на позовних вимогах в частині зняття арешту на земельні ділянки, в частині заявлених інших позовних вимог (зняття арешту з квартири) – відмовити» (а.с.60). В судові засідання по розгляду справи представник відповідач ПАТ «Укртелеком» Кіровоградська філія не з"явилася. Згідно письмових заяв прохала розглянути справу без її участі. Згідно письмових заперечень проти позову про скасування арешту з нерухомого майна від 25.01.2017 року та письмових пояснень щодо обгрунтування заперечень проти позову від 10.02.2017 року, вважала позовні вимоги позивача до ПАТ «Укртелеком» Кіровоградська філія безпідставними та необґрунтованими. В обгрунтування заперечень проти позову зазначила, що позивач застосовуючи такий спосіб захисту права як звільнення з-під арешту нерухомого майна, не врахувала положень ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Позовні вимоги щодо зняття арешту з майна можуть бути заявлені лише одночасно із вимогою про визнання права власності на дане майно, а вказана норма не передбачає можливості звернення до суду із заявою особою, що є боржником у виконавчому провадженні, в межах якого було накладено арешт. Заперечуючи проти позову представник відповідача також вказує на те, що у відповідності до п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року №5 у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Згідно з п.5 Постанови у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України. Відповідно до ст.383 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, які вважають, що порушено їх права чи свободи. Натомість позивач, звертаючись до суду з даним позовом, позовні вимоги про визнання за ним права власності на спірне майно не заявляє, не зазначає ким воно оспорюється, лише посилається на те, що Устинівський РВ ВДВС по закінченню виконавчого провадження арешт з майна не зняв і не може зняти у зв"язку із знищенням матеріалів. Тому передусім позивач повинен був подати заяву про звільнення майна з-під арешту до відділу державної виконавчої служби і у разі відмови останнього, оскаржити такі дії в порядку, передбаченому ЦПК України. Також представник відповідача вказує, що поза доводами позову залишено питання про те, з яких причин арешт не було знято при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження; позивачем не наведено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги до відповідача, оскільки не зазначено якими діями відповідач порушив право позивача та не надано жодних доказів того, що арешт накладався державним виконавцем саме у виконавчому провадженні по стягненню коштів з позивача на користь відповідача. Крім того, зазначає, що виконавче провадження по виконавчому листу № 2-248, виданому Устинівським районним судом Кіровоградської області 12.09.2007 року, було завершено на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 08.03.2011 року, а саме: виконавчий документ було повернуто стягувачеві у зв"язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, тобто без повного його виконання, що спростовує доводи позивача про те, що нею борг перед відповідачем повністю сплачено. Також зазначила, що у зв"язку із завершенням зазначеного виконавчого провадження 25.07.2011 року арешт на майно ОСОБА_1 за постановою державного виконавця ВДВС Устинівського РУЮ 22.08.2011 року був накладений в іншому виконавчому провадженні і вжиття такого примусового заходу не пов"язано з примусовим виконанням рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укртелеком» боргу. З огляду на викладене, вважала відсутніми підстави для розгляду справи в порядку позовного провадження, оскільки взагалі відсутній спір про право, та прохала суд відмовити позивачу ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі. ( а.с.36-39, 67-74).

Представник відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» в судовому засіданні 01.02.2016 року вважала, що ПАТ «Державний ощадний банк України» не може бути відповідачем по справі. Крім того, в письмових запереченнях на позовну заяву ОСОБА_1 від 27.01.2017 року представник відповідача зазначив, що в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.12.2016 року, яка була надана позивачем, вказано, що обтяження на дві земельні ділянки накладені відділом державної виконавчої служби Устинівського РУЮ, а не Банком, а обтяження на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не було накладено. Станом на 27.01.2017 року у позивача ОСОБА_1 відсутня заборгованість за кредитами в Устинівському ТВБВ № 10010/0121. З огляду на викладене, представник відповідача не розуміє, з яких підстав Банк залучено як відповідача, а не як третю сторону, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в разі наявності підтверджуючих документів. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» про скасування арешту та заборони відчуження нерухомого майна і скасування державної реєстрації запису про обтяження нерухомого майна прохає суд відмовити. ( а.с.22-30). Згідно письмового клопотання від 15.02.2017 року представник відповідача прохає розглянути справу без її участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с.77).

В судове засідання відповідач - відділ Держгеокадастру в Устинівському районі Кіровоградської області представника для участі у розгляді справи не направив. Про місце, день і час розгляду справи повідомлявся у порядку, передбаченому ст.ст.74-76 ЦПК України. Згідно письмових клопотань, направлених до суду, прохав суд розглянути справу без участі його представника. Проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує (а.с.20, 76).

В судовому засіданні 01.02.2017 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області проти задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про заміну відповідачів, а також залучення судом в якості третьої особи відділ з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області не заперечував. В судове засідання по розгляду справи 15.02.2017 року не з"явився. Згідно письмової заяви прохав розглянути справу без його участі за наявними матеріалами. Проти позовних вимог не заперечує (а.с.79).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, начальник відділу з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області в судове засідання не з"явилась. Згідно письмового клопотання прохала розглянути справу за позовом ОСОБА_1 без її участі. Також зазначила, що програмне забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно облаштоване таким чином, що дійсно при формуванні інформації за суб"єктом можуть в інформаційній довідці відображатись дані осіб, які мають однакові прізвища (а.с.78).

Заслухавши позивача, представника відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2, вивчивши письмові заперечення проти позову представників відповідачів ПАТ «Укртелеком» Кіровоградська філія, ПАТ Державний ощадний банк України» в особі філії – Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», письмові заяви, клопотання представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, дослідивши докази у справі, суд встановив наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна номер 75203911 від 08.12.2016 року (далі – Інформаційна довідка), позивачу по справі ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 6,5118 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 463209535258), яка знаходиться за адресою: Степанівська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області ( а.с.6). Згідно реєстраційного номеру запису про обтяження 7138332 від 22.08.2011 року державним реєстратором реєстраційної служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області було зареєстровано вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава виникнення обтяження: постанова ВДВС Устинівського РУЮ, номер 28287711 від 22.08.2011 року; об'єкт обтяження: все майно ( а.с.7). Крім того, згідно Інформаційної довідки позивачу по справі ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 8,8183 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 58435035258), яка знаходиться за адресою: Степанівська сільська рада Устинівського району Кіровоградської області ( а.с.7). Відповідно до реєстраційного номеру запису про обтяження 7138362 від 22.08.2011 року державним реєстратором реєстраційної служби Устинівського районного управління юстиції Кіровоградської області було зареєстровано вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава виникнення обтяження: постанова ВДВС Устинівського РУЮ, номер 28287711 від 22.08.2011 року; об'єкт обтяження: все майно ( а.с.7,8). Крім того, згідно Інформаційної довідки позивачу по справі ОСОБА_1 на праві власності належить 2/3 квартири № 67 в будинку № 46 м.Чернігів Чернігівської області (реєстраційний номер майна 18436266). Щодо зазначеного об"єкта нерухомого майна у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні (а.с.8).

Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 15.02.2017 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від позову в частині позовних вимог про зняття арешту із зазначеної вище квартири та скасування державної реєстрації запису про її обтяження, апровадження щодо цієї частини позовних вимог закрито ( а.с.81).

Судом встановлено, що згідно витягів з бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження від 31.012017 року: 1) виконавче провадження на підставі постанови Устинівського районного відділу земельних ресурсів №18 від 21.05.2007 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 штрафу на користь держави в сумі 187,00 грн. було завершено 05.02.2008 року, винесено постанову про повернення виконавчого документа, підстава: згідно акту державного виконавця у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення (а.с.48); 2) виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-248, виданого 12.09.2007 року Устинівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ВАТ «Укртелеком» в сумі 81,00 грн. було завершено 25.07.2011 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закону), винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, підстава: майно, на яке може бути звернено стягнення у боржника відсутнє і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.49); 3) виконавче провадження на підставі постанови Устинівського відділу земельних ресурсів №15 від 25.05.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави в сумі 85,00 грн. було завершено 12.12.2011 року на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону (фактичне повне виконання рішення), винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.47); 4) виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 2-118, виданого 17.08.2011 року Устинівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в сумі 2450,47 грн. було завершено 27.06.2013 року на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону (фактичне повне виконання рішення), винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ( а.с.46). Таким чином, станом на дату виникнення обтяження майна боржника ОСОБА_1, згідно Довідки, а саме: 22.08.2011 року на підставі постанови, виданої ВДВС Устинівського РУЮ, на виконанні органу державної виконавчої служби перебувало два виконавчі провадження, одне з яких за №13493772 по виконанню постанови Устинівського відділу земельних ресурсів №15 завершено 12.12.2011 року, а інше - за № 41382910 по виконанню виконавчого листа №2-118, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області, завершено 27.06.2013 року. При цьому зазначені два виконавчі провадження були завершені на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» - фактичне повне виконання рішення. З наданих позивачем ОСОБА_1 та представником Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області документів неможливо встановити, в межах якого саме виконавчого провадження було накладено арешт на майно позивача; хто з відповідачів є стягувачем, в інтересах якого накладеного даний арешт, і відповідно хто із зазначених позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві відповідачів має відповідати за пред"явленим нею позовом. Крім того, судом при досліджені матеріалів справи встановлено, що згідно Інформаційної довідки підставою обтяження нерухомого майна позивача ОСОБА_1 є постанова ВДВС Устинівського РУЮ від 22.08.2011 року. Проте згідно витягу з бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження (спецрозділ) за виконавчим документом – постановою Устинівського відділу земельних ресурсів №15 від 25.05.2009 року в назві виконавчої дії зазначено: «Відкриття виконавчого провадження (з накладенням арешту на майно боржника), дата виконавчої дії: 26.06.2009» ( а.с.47). Інших даних щодо обтяження майна позивача по справі ОСОБА_1 по виконавчих провадженнях, які знаходились в різний час на виконанні в органі державної виконавчої служби, в томі числі, про накладення арешту на майно позивача на підставі постанови від 22.08.2011 року, згідно наданих витягів, не зазначено ( а.с.46, 48, 49-50). Відповідно до п.7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 12.12.2011 року, тобто на дату закінчення виконавчого провадження по постанові №15 та станом на 27.06.2013 року, тобто на дату закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу №2-118) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Таким чином, виконавчі провадження за виконавчим листом №2-118 та постановою №15 були завершені до набрання чинності новим законом «Про виконавче провадження». Також до набрання чинності новим законом «Про виконавче проводження» були завершені і виконавчі провадження №4044286 по виконанню постанови Устинівського районного відділу земельних ресурсів №18 від 21.05.2007 року та №12493323 по виконанню виконавчого листа №2-248 від 12.09.2007 року у зв"язку з відсутністю у боржника майна та повернення виконавчих документів стягувачу. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження, крім іншого, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також проводяться інші дії, необхідні у зв"язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Із матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем такі дії здійсненні не були, натомість виконавчі провадження були завершені. Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.60 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Отже, виконавчі провадження, які перебували на виконанні органу державної виконавчої служби, на час звернення позивача до суду є завершеними і тому підстави для зняття арешту з майна за рішенням суду, у випадку, коли він був накладений в межах цих виконавчих проваджень, відсутні, оскільки майно, на яке накладено арешт, належить на праві власності позивачу, як боржникові; вимоги про визнання права власності на це майно позивач не заявляє; виконавчі провадження завершені, а тому порядок, передбачений ст.60 Закону при вирішенні даної справи не може бути застосований. Аналогічні правові норми містяться і в ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, відповідно до якого здійснюються виконавчі дії після набрання чинності цим Законом. На дату звернення позивача ОСОБА_1 до відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області із відповідною заявою 05.12.2016 року Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2916 року набрав чинності. Судом по справі також встановлено, що згідно відповіді Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, наданої позивачу по справі, станом на 05.12.2016 року на виконанні відділу відсутні виконавчі документи стосовно боржника ОСОБА_1, вчинити дії щодо зняття арешту з майна не можливо у зв"язку з тим, що виконавчі провадження за вказані роки передано до архіву та знищено відповідно до п.3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 05.07.1999 року № 4707 (а.с.5) Разом з тим, згідно відповіді цього ж відділу від 01.02.2017 року № 121 на запит суду, зазначено про відсутність на виконанні у відділі виконавчих документів, де боржником виступає ОСОБА_1; вказано, що в довідці, виданій позивачу ОСОБА_1 05.12.2016 року помилково було віднесено до знищених виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-118, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області про стягнення з позивача на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» боргу в сумі 2450, 47 грн. та зазначено, що на день надходження до суду ухвали суду від 19.01.2017 року вказане виконавче провадження було знищено згідно акту про вилучення виконавчих проваджень переданих до архіву у 2013 році для знищення, а тому надати копії матеріалів не можливо. Крім того, відділ вказує на неможливість припинити арешт за зверненням ОСОБА_1 у зв"язку з тим, що згідно бази даних ЄДРВП виконавчі документи: виконавчий лист № 2-284, виданий 12.09.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ВАТ «Укртелеком» в сумі 81,00 грн. та постанова №18, видана Устинівським районним відділом земельних ресурсів 21.05.2007 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави в сумі 187,00 грн., були повернуті стягувачам без виконання та повторно до відділу не надходили, підтвердження виконання вказаних рішень відсутні ( а.с.44). Даючи оцінку зазначеній відповіді Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, суд виходить з наступного. На датузавершення виконавчих проваджень №41382910, №13493772 та №12493323 підлягав застосуванню Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затверджений наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 року №2274/5 (далі – Порядок), який, відповідно до п.1.2, установлює діловодство з виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) у всіх органах державної виконавчої служби, формування справ і зберігання документів та поширюється на всю службову документацію. Згідно п.9.9 Порядку строк зберігання завершених виконавчих проваджень,

переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Наприклад, обчислення строку зберігання завершеного у 2009 році виконавчого провадження, починається з 1 січня 2010 року та закінчується 31 грудня останнього року його зберігання. З огляду на викладене, станом на 05.12.2016 року (дату звернення позивача до органу державної виконавчої служби) виконавче провадження по стягненню боргу з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ПАТ «Державний ощадний банк України», закінчене 27.06.2013 року, мало зберігатись в Устинівському відділі державної виконавчої служби по 31.12.2016 року. Згідно витягу з акту про вилучення виконавчих проваджень, переданих до архіву у 2013 році для знищення, під №390 міститься запис: «виконавчий лист № 2-118 від 17.08.2011 року Устинівський районний суд, ОСОБА_1, ВАТ «Ощадбанк», борг 2450,47 грн.» (а.с.45). При цьому вказаний вище витяг не містить дати знищення даного виконавчого провадження, яка не вказана також і у відповіді Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 01.02.2017 року №121. З огляду на викладене, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що зазначене вище виконавче провадження було знищене відповідно до діючого законодавства. Крім того, відповідно до ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час повернення 05.02.2008 року стягувачу виконавчого документа – постанови №18 від 21.05.2007 року, дійсно не було передбачено припинення чинності арешту майна боржника у зв"язку з поверненням виконавчого листа стягувачу згідно із ст.40 цього Закону, однак суд звертає увагу, що вказане виконавче провадження було завершене у зв"язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, і обтяження майна позивача по справі було здійснено, як зазначено в Інформаційній довідці, на підставі постанови від 22.08.2011 року, тобто після завершення вказаного виконавчого провадження 05.08.2008 року, тобто арешт був накладений не в даному виконавчому провадженні. Також суд зазначає, що виконавче провадження по стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь стягувача ВАТ «Укртелеком» коштів в сумі 81,00 грн. було завершено 25.07.2011 року, тобто до виникнення обтяження майна позивача по справі ОСОБА_1 на підставі постанови ВДВС Устинівського РУЮ від 22.08.2011 року і відповідно ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла на час повернення 25.07.2011 року стягувачу ВАТ «Укртелеком» виконавчого листа №2-248 від 12.09.2007 року було передбачено зняття арешту з майна боржника у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.Тому посилання Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області на зазначені вище обставини як на підставу відмови у знятті арешту є передчасними. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем по справі ОСОБА_1 не було надано належних доказів того: в межах якого саме виконавчого провадження із тих, що перебували на виконанні органу державної виконавчої служби, накладено арешт на належне їй майно та в інтересах якого саме стягувача. При цьому із отриманої судом інформації від органу державної виконавчої служби також не можливо встановити такі дані, а також те, що виконавче провадження, в межах якого був накладений арешт на майно, і яке є предметом судового розгляду, було знищене відповідно до діючого законодавства. Крім того, позивач не надала доказів на підтвердження сплати нею коштів за виконавчими документами: постановою №18 від 21.05.2007 року та виконавчим листом №2-118 від 17.08.2011 року, а тому її посилання в позовній заяві на довідку Устинівського відділу державної виконавчої служби від 05.12.2016 року як доказ на підтвердження відшкодування нею всіх боргів та штрафів є безпідставним, оскільки позивач при цьому вибірково зазначила тільки ті виконавчі провадження, які були закінчені у зв"язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, і не зазначила тих виконавчих проваджень, по яких виконавчі листи були повернуті у зв"язку з відсутністю в неї, як боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення (а.с.3, 5). При цьому в письмових запереченнях представник відповідача ПАТ «Укртелеком» Кіровоградська філія також зазначила, що виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_1 боргу на користь ВАТ «Укртелеком» в сумі 81,0 грн. було завершено відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто виконавчий лист був повернутий стягувачеві без повного виконання, що спростовує доводи позивача про те, що борг повністю сплачений (а.с.38). Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч.2 цієї статті законодавець визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Тому суд при вирішенні справи повинен з'ясувати не тільки характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), але й характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. Позовом є матеріально-правовий спір між сторонами цивільних або інших правовідносин, а рішення суду - це судовий акт, яким, по суті, вирішується цей матеріально-правовий спір. Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зняття арешту та заборони відчуження нерухомого майна і скасування державної реєстрації запису про обтяження нерухомого майна, оскільки після завершення виконавчих проваджень арешт та заборона відчуження нерухомого майна не скасовані, тобто з позовної заяви вбачається, що позивач фактично не погоджується з діями (рішенням, бездіяльністю) державного виконавця, який повинен був зняти арешт з належного їй майна, але не виконав вимог закону. Згідно ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю, зокрема, державного виконавця, під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час накладення арешту на майно згідно даних Інформаційної довідки та після цього) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Таким чином, за змістом наведених положень Закону в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, тобто з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником чи претендує на таке майно. Аналогічні правові норми містяться і в ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, відповідно до якого здійснюються виконавчі дії після набрання чинності цим Законом. На дату звернення позивача ОСОБА_1 до відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області із відповідною заявою 05.12.2016 року Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2916 року набрав чинності. У відповідності до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до роз"яснень, викладених в п.п.1, 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках – особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Крім того, у п.5 Постанови зазначено, зокрема, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК… Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження. Відповідно до роз"яснень, викладених в п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз"яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст. ст. 57, 58 Закону про виконавче провадження. Таким чином, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. З огляду на викладене, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України, а тому у таких випадках мають застосовуватись інші відповідні способи судового захисту. Оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт, і таке право позивача ОСОБА_1 ніким не оспорюється, то заява позивача, як боржника про скасування арешту та заборони відчуження нерухомого майна, належного їй на праві власності, повинна розглядатися в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. З урахуванням встановлених по справі обставин, в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 з наведених вище підстав. Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати по справі у виді сплаченого позивачем ОСОБА_1 судового збору в розмірі 640,00 грн. не підлягають стягненню з відповідачів у зв"язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212, 214, 215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» Кіровоградська філія, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», відділу Держгеокадастру в Устинівському районі Кіровоградської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, відділ з питань реєстрації Устинівської селищної ради Кіровоградської області, про скасування арешту та заборони відчуження нерухомого майна і скасування державної реєстрації запису про обтяження нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 6,5118 га, кадастровий номер: 3525888300:02:000:3387, яка розташована на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області та земельної ділянки площею 8,8183 га, кадастровий номер: 3525888300:02:000:0012, яка розташована на території Степанівської сільської ради Устинівського району Кіровоградської області, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий С.Ю.Атаманова

Джерело: ЄДРСР 64795491
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку