провадження №2-а/165/27/17

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Лизун Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Гнатюк К.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області провизнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

20 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Ухвалою Нововолинського міського суду від 09 лютого 2017 року замінено первісного відповідача Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області належним відповідачем - Нововолинсько-Іваничівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області.

Вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з 18 грудня 2014 року їй було призначено пенсію за віком відповідно до п.7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію. Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду. Загальний страховий стаж на момент призначення пенсії складав 31 рік 08 місяців 20 днів. Розмір її пенсії з 18 грудня 2014 року становив 949 грн. В грудні 2016 року вона звернулась до Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 09 грудня 2016 року отримала письмову відмову у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26.03.2008 №265 (зі змінами від 18 листопада 2015 року) (далі Постанова №265). Просить позов задовольнити, визнати неправомірними дії Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, зобов'язати відповідача провести їй перерахунок та виплачувати пенсію в розмірі, не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність розмірі, у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 вересня 2015 року, зобов'язати відповідача виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії за період з 01 вересня 2015 року до моменту здійснення перерахунку пенсії, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду від 22 грудня 2016 року адміністративний позов у частині вимог за період з 01 вересня 2015 року по 19 червня 2016 року залишено без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин, за період з 20 червня 2016 року провадження у справі судом відкрито.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 вимоги адміністративного позову підтримали, просять їх задовольнити в повному обсязі на підставі доводів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача Назарук Ю.В. в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву, просить справу слухати у її відсутності. До початку розгляду справи подала до суду письмове заперечення, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування заперечень посилається на те, що Постановою №265 передбачено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам, крім осіб, зазначених у п.1 цієї Постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексацій та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членами сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання), не досягає 949 грн., таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру. Тобто, відповідно до Постанови №265 встановлення щомісячної державної адресної допомоги до розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, для достроково призначених пенсій відповідно до п.7-2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти цього позову обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов щодо тієї частини позовних вимог, відносно яких відкрито провадження, слід задовольнити.

Судом встановлено, що 18 грудня 2014 року позивачу ОСОБА_1 достроково на 42 місяці призначено пенсію за віком на підставі п.7-2 Прикінцевих положень Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому розмір її пенсії, обчислений відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст. 28 цього Закону, зменшується на 21 відсоток.

Як вбачається із копії листа Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області №155/Д-01 від 09.12.2016 згідно документів пенсійної справи ОСОБА_1, розмір її пенсії відповідає вимогам чинного законодавства. Так, загальний розмір пенсії позивача обчислюється наступним чином: до нарахованої пенсії за віком здійснюється доплата до розміру прожиткового мінімуму, доплата за понаднормовий стаж та отримана сума зменшується на 15 відсотків за достроковий вихід на пенсію (а.с.4-5).

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26.03.2008 №265 визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім інвалідів I та II груп (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 гривень, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Зазначена адресна допомога надавалась ОСОБА_1 до 01.12.2016, оскільки у зв'язку із підвищенням розміру прожиткового мінімуму пенсія позивача почала перевищувати встановлений Постановою №265 розмір 949 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 01.01.2015 - 949 грн., з 01.09.2015 - 1074 грн. Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлено з 01.05.2016 - 1130 грн., з 01.12.2016 -1247 грн.

Відповідно до вимог ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковим мінімумом є вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Згідно із ст.ст. 2, 6, 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» мінімальний розмір пенсії за віком і мінімальний розмір заробітної плати віднесені до основних соціальних гарантій і не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму доходів громадян.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, відповідач зобов'язаний призначити та виплачувати позивачу мінімальний розмір пенсії у разі зміни прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який затверджується законом про Державний бюджет України.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення вимог чинного законодавства відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії, зокрема ним не було враховано вимоги Конституції України, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та Закону України «Про прожитковий мінімум», згідно яких мінімальний розмір пенсії встановлюється не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що у відповідності до Постанови №265 передбачено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам, крім осіб, зазначених у п. 1 цієї Постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексацій та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 грн., таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, оскільки, на думку суду, ця норма суперечить вимогам ст. 8 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції та їй відповідають. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» є пріоритетним над постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що для захисту законних прав та інтересів позивача ОСОБА_1 слід визнати неправомірними дії Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, зобов'язати відповідача провести їй перерахунок та виплачувати пенсію в розмірі, не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 20 червня 2016 року, зобов'язати відповідача виплатити різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії за період з 20 червня 2016 року до моменту здійснення перерахунку пенсії.

За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 94 КАС України підлягають присудженню із бюджетних асигнувань Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської на користь позивача понесені нею витрати по оплаті судового збору в розмірі 551,20 грн., що підтверджується документально (а.с.1).

Керуючись ст.2, ст.6, ст.71, ст. 94, ст.159-163 КАС України, на підставі Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", Закону України "Про прожитковий мінімум", суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 20 червня 2016 року.

Зобов'язати Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до оплати сумою пенсії за період з 20 червня 2016 року до моменту здійснення перерахунку пенсії.

Стягнути з бюджетних асигнувань Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області в користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. витрат по оплаті судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.В. Лизун