МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 521/7848/15-ц

Номер провадження №2/521/640/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді Жуган Л.В.

при секретарі Іськовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси 18.05.2015 року, звернувся позивач ОСОБА_2 із позовом до ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, посилаючись на те, що працював в Одеській філії «Одесадіпродор» з 20.02.2012 року на посаді начальника групи з організації виробництва, з квітня 2012 року на підприємстві почали затримувати виплату заробітної плати працівникам, а з вересня 2012 року взагалі перестали її виплачувати.

17.09.2012 року, враховуючи вищенаведені обставини, у звязку з тим, що заробітна плата є єдиним засобом для існування, позивач був змушений звільнитись із займаної посади за власним бажанням, йому видали трудову книжку, однак відповідачем на час звернення до суду, не здійснено розрахунок при звільненні, таі не виплачено позивачу заробітну плату за період з 01.09.2012 року по 17.09.2012 року, що в сумі після утримання податків і зборів, становить 537,74 грн.: - за вересень 2012 року 537,74 (оскільки 40% було виплачено у січні 2013 року).

Позивач вказує, що керівництвом філії систематично надавались обіцянки щодо розрахунку з тими працівниками, що звільнились, він неодноразово звертався з проханням розрахуватися із ним повністю, пояснюючи своє скрутне матеріальне становище, однак по теперішній час заборгованість існує.

За уточненими позовними вимогами позивач зазначив, що відповідач здійснив остаточну виплату заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі 25.12.2015 року. Також позивач зазначив, що порушенням відповідачем його прав на своєчасне отримання заробітної плати, завдало йому душевних страждань. Внаслідок цього він постійно знаходиться в пригніченому стані, втратив спокій, його самопочуття та психологічний стан погіршився. Крім цього, позивач хвилюється та нервує, оскільки не має змоги хоч якось забезпечити себе та надавати допомогу своїй родині, змушений брати кошти в борг, принижуючи себе, також змушений витрачати свій час на те, щоб поновити свої порушені права, що потребує додаткових зусиль.

Враховуючи наведене, за уточненими позовними вимогами, позивач просить суд: Стягнути з ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор» на його користь моральну шкоду в розмірі 6000 грн.; Стягнути з ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії «Одесадіпродор» на його користь компенсацію за затримку розрахунку у розмірі 87714,80 грн.

Позивач ОСОБА_2 подав до суду заяву, згідно якої підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, справу розглянути за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

У звязку з неявкою представника відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, суд, зі згоди позивача, ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 20.02.2012 року був прийнятий на роботу в Одеську філію ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» на посаду начальника групи з організації виробництва, згідно наказу №11-к від 20.02.2012 року, що підтверджується трудовою книжкою позивача, серія АФ №2101656 від 07.11.2008 року.

З вказаної трудової книжки вбачається, що 17.09.2012 року позивача ОСОБА_2 було звільнено із займаної посади в Одеській філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» за власним бажанням, згідно наказу №47-к від 12.09.2012 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до заяви на видачу готівки №01 від 25.12.2015 року на імя отримувача ОСОБА_2 перераховано борг ДП «Укрдіпродор» у розмірі 537 гривень 74 копійки.

Вказаною заявою на видачу готівки підтверджується факт повного розрахунку відповідачем з позивачем після його звільнення за власним бажанням 17.09.2012 року.

Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

На ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14.09.2016 року про витребування доказів, Одеською філією ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» 27.12.2016 року надано відповідь №80/1 від 16.12.2016 року, до якої додана довідка про заробітну плату ОСОБА_2 та розрахункові листи за період з березня 2012 року по вересень 2012 року.

Згідно наданої довідки про заробітну плату №81/1 від 16.12.2016 року, виданій ОСОБА_2, який працював в Одеській філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» з 20.02.2012 року по 17.09.2012 року на посаді начальника групи з організації виробництва, зазначено розмір його заробітної плати за період з 01.03.2012 року по 17.09.2012 року:

- за березень 2012 року (20 відпрацьованих днів) сукупний дохід 2468,57 грн; утримання 445,82 грн; сума до виплати 2022,75 грн;

- за квітень 2012 року (20 відпрацьованих днів) сукупний дохід 2129,00 грн; утримання 384,49 грн; сума до виплати 1744,51 грн;

- за травень 2012 року (20 відпрацьованих днів) сукупний дохід 2129,00 грн; утримання 384,49 грн; сума до виплати 1744,51 грн;

- за червень 2012 року (18 відпрацьованих днів) сукупний дохід 2129,00 грн; утримання 384,49 грн; сума до виплати 1744,51 грн;

- за липень 2012 року (22 відпрацьованих дні) сукупний дохід 2036,43 грн; утримання 367,78 грн; сума до виплати 1668,65 грн;

- за серпень 2012 року (3 відпрацьованих дні) сукупний дохід 1161,28 грн; утримання 209,73 грн; сума до виплати 951,55 грн;

- за вересень 2012 року (7 відпрацьованих днів) сукупний дохід 1161,13 грн; утримання 249,70 грн; сума до виплати 911,43 грн.,

в загальному кількість відпрацьованих днів 110, сукупний дохід - 13214,41 грн., з них: утримання 2426,5 грн., сума до виплати 10787,91 грн.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» вказано, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» п. 2 абз.3 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Пунктом 8 вищевказаного Порядку зазначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З підстав вищенаведеного суд враховуючи два повних відпрацьованих місяці позивачем ОСОБА_2 до дати звільнення, згідно наданої суду довідки, вважає, що середній заробіток позивача за один день становить: червень 2012 року (18 відпрацьованих днів) сукупний дохід 2129,00 грн. + липень 2012 року (22 відпрацьованих дні) сукупний дохід 2036,43 грн. =4165,43 : 40=104,13 грн.

Враховуючи досліджене судом встановлено, що позивача ОСОБА_2 за власним бажанням було звільнено з Одеської філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» 17.09.2012 року, та остаточний розрахунок по виплаті йому заробітної плати при звільненні відповідачем здійснено 25.12.2015 року.

В звязку із затримкою виплати заробітної плати при звільненні, позивач, згідно ст. 117 КЗпП України має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так, за період з 18.09.2012 року по 25.12.2015 року кількість робочих днів, за які підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, на користь позивача:

вересень 2012 року 9; жовтень 2012 року 23; листопад 2012 року 22 дні; грудень 2012 року 21 день, всього за 2012 рік 75 днів;

січень 2013 року - 21; лютий 2013 року 20; березень 2013 року - 20; квітень 2013 року 22; травень 2013 року -19; червень 2013 року 18; липень 2013 року 23; серпень 2013 року 21; вересень 2013 року -21; жовтень 2013 року 23; листопад 2013 року 21; грудень 2013 року -22, всього за 2013 рік - 251;

січень 2014 року - 21; лютий 2014 року 20; березень 2014 року - 20; квітень 2014 року 21; травень 2014 року -19; червень 2014 року 19; липень 2014 року 23; серпень 2014 року 20; вересень 2014 року -22; жовтень 2014 року 23; листопад 2014 року 20; грудень 2014 року -23, всього за 2014 рік 251;

січень 2015 року - 20; лютий 2015 року 20; березень 2015 року - 21; квітень 2015 року 21; травень 2015 року -18; червень 2015 року 20; липень 2015 року 23; серпень 2015 року 20; вересень 2015 року -22; жовтень 2015 року 22; листопад 2015 року 21; грудень 2015 року по 25.12.2015 року - дату виплати -19, всього за 2015 рік 247.

Тобто за період з 18.09.2012 року по 25.12.2015 року кількість робочих днів, за які підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, на користь позивача в загальному становить: 75+251+251+247= 824 дні.

З підстав цього загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_2, до дати здійснення такого розрахунку складає:

104,13 грн. х 824 дні = 85803,12 грн.

Враховуючи наведені обґрунтування розрахунку заборгованості по визначенню середнього заробітку за час затримки розрахунку допущенийДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» при звільненні позивача ОСОБА_2, суд вважає, що 85803 гривень12 копійок - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством

Так, оцінюючи вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи вищенаведене та вимоги позивача, щодо компенсації заподіяної йому моральної шкоди, що полягає в тому, що позивач постійно знаходиться в пригніченому стані, втратив спокій, його самопочуття та психологічний стан погіршився, він хвилюється та нервує, оскільки не має змоги хоч якось забезпечити себе та надавати допомогу родині, змушений брати кошти в борг, принижуючи себе, також змушений витрачати свій час на те, щоб поновити свої порушені права, що потребує додаткових зусиль, суд визнає, що позивачу дійсно завдано моральної шкоди.

Однак, керуючись принципом виваженості, розумності та справедливості, суд частково задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди та стягує з ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор», в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 200 (двісті) гривень.

Згідно ст. 88 ЦПК України визначено, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Як вказує ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За такими обставинами, суд вважає, що предявлений позов, що містить дві вимоги немайнового характеру, підлягає частковому задоволенню, тому судовий збір у розмірі по 487 гривень 20 копійок, що був встановлений на час подання позову до суду, за кожну вимогу немайнового характеру, підлягає стягненню з відповідача на користь держави, тобто у загальному розмірі 974 (девятсот сімдесят чотири) гривні 40 копійок.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212- 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор», (ЄДРПОУ 05416892, ідентифікаційний код 05416892) в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» (ідентифікаційний код 26344530),на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, заборгованість за час затримки розрахунку при звільненні у розмір середнього заробітку 85803 (вісімдесят пять тисяч вісімсот три) гривні 12 копійок та 200 (двісті) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ДП «Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор», (ЄДРПОУ 05416892, ідентифікаційний код 05416892) в особі Одеської філії ДП «Укрдіпродор-Одесадіпродор» (ідентифікаційний код 26344530) на користь держави судовий збір у загальному розмірі 974 (девятсот сімдесят чотири) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.В. Жуган