ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р. смт. Томашпіль

Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Скаковська І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, який мотивував тим, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 26 листопада 2015 року, виданого Головним управлінням національної поліції у Вінницькій області та має право на пільги, встановленні законодавством України для учасників бойових дій.

Згідно із вимогами ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасникам бойових дій повинна щорічно, до 05 травня, виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 05 травня у розмірах, передбачених ст. ст. 12-16 цього Закону, здійснюють управління праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку, або через установи банків: пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до законодавства України на 2016 рік мінімальна пенсія за віком та прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 травня 2016 року становить 1130 гривень.

Зазначає, що в 2016 році він повинен був отримати 5650 грн, однак, фактично отримав лише 920 грн.

В зв'язку з чим 27 грудня 2016 року, звернувся до управління праці та соціального захисту населення Томашпільської РДА з заявою про виплату недоплаченої грошової допомоги, проте отримав листа від 29 грудня 2016 року за № 3605 про те, що йому виплачена грошова допомога відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війти, гарантії їх соціального захисту» в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141, а саме 920 грн та відмовлено в проведенні перерахунку.

За цих обставин позивач вимушений звернутися до суду, який просить визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Томашпільської РДА щодо перерахунку йому щомісячної одноразової грошової допомоги до 05 травня у розмірі, встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік протиправною та зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Томашпільської РДА здійснити йому перерахунок, нарахувати та виплатити недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 05 травня як учаснику бойових дій відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з врахуванням раніше виплачених сум.

За приписами ст.183-2 КАС України суд першої інстанції проводить розгляд справи в порядку скороченого провадження, при цьому згідно ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської РДА позов не визнало, надіслало на адресу суду письмові заперечення, згідно яких разова грошова допомога в сумі 920 грн. була виплачена позивачеві відповідно до постанови КМУ від 02.03.2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і ЗУ «Про жертви нацистських переслідувань».

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 26 листопада 2015 року, виданого Головним управлінням національної поліції у Вінницькій області (а.с. 7).

В травні 2016 позивачу було виплачено разову грошову допомогу до 05 травня у розмірі 920 грн.

Вважаючи, що управління праці та соціального захисту населення Томашпільської РДА не в повному розмірі здійснило йому грошову виплату, 27 грудня 2016 року позивач, звернувся до відповідача з заявою про доплату 4730 грн відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

29 грудня 2016 року, розглянувши звернення позивача, управління праці та соціального захисту населення надало відповідь, згідно якої разова грошова допомога виплачена позивачу в повному обсязі в сумі 920 грн відповідно до ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Суд, вважає дії відповідача правомірними, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виплата даного виду допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Статтею 95 Конституції України визначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначається виключно законом України про Державний бюджет України.

Частиною 2статті 4 Бюджетного кодексу України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного Кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Статтею 4 Бюджетного кодексу України передбачено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цьому кодексу та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Водночас, Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (далі - Закон № 79-VIII), який набув чинності 01.01.2015, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким передбачено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Із набуттям чинності Закону № 79-VIII, Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленого ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова № 141) у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Законом України «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), учасникам бойових дій у розмірі 920 грн.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин діяли два нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, проте по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.

Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України в п. 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03 жовтня 1997 року у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Так, є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що Закон № 79-VIII прийнятий пізніше Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", то в даному випадку підлягають застосуванню норми Закону № 79-VIII.

Також суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державі, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Конституційний Суд України в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави. Одним із таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.

За вказаних вище обстави, суд вважає, що відповідач довів правомірність своїх дій щодо обрахунку та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону № 79-VIII та Постанови № 141, з огляду на те, що дані нормативні акти неконституційними не визнавалися.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем правомірно виплачено позивачу в 2016 році допомогу до 5 травня в розмірі 920 грн, як визначено Постановою № 141.

З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч. 1 ст. 46, ст. 95, ч. 2 ст. 152 Конституції України, Бюджетним Кодексом України, постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року у справі № 3-рп/2012, статтями 2, 9, 70, 71, 94, 158, 161-164,183-2, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її прийняття, а сторонами у справі в цей же строк з часу отримання копії постанови, до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Томашпільський районний суд.

Суддя : І.В. Скаковська