Справа № 357/7318/16-ц

Головуючий у І інстанції Кошель Л. М.

Провадження № 22-ц/780/442/17

Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А. С.

Категорія 26

02.02.2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Мережко М.В., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 20 000 грн, який виник внаслідок його новації із зобов'язань за договором підряду на перевезення вантажу автомобілем замовника відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що в суді не було встановлено факту існування між сторонами правовідносин, що випливають з договору підряду та дійсність зобов'язань відповідача як підрядника перед позивачем відшкодувати шкоду за пошкоджене майно замовника.

А тому, вимоги про стягнення з ОСОБА_3 боргу підрядника за новацією у позикове зобов'язання є безпідставними.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Суд, закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 29 жовтня 2014 року відповідач за трудовим договором, укладеним із ОСОБА_2, виконував за завданням позивача перевезення вантажів компанії «Нова пошта».

ОСОБА_3, у зазначений день, керував автомобілем MAN, держномер НОМЕР_1, належним на праві власності ОСОБА_2, і потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб ( а.с. 13 ).

На вимогу позивача ОСОБА_3, того ж дня, написав розписку, в якій зобов'язався повернути борг в сумі 20 000 грн. протягом чотирьох місяців ( а.с. 5, 50 ).

Обставини справи щодо заподіяння шкоди позивачу визнали у судовому засіданні сторони, відтак вони не підлягають доказуванню згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

23 червня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вимогами, які змінив та уточнив 27 липня та 19 жовтня 2016 року, про стягнення із відповідача 20 000 грн. на підставі ст.ст. 604, 837, 858, 1053 ЦК України, зокрема, через невиконання умов договору підряду ( а.с. 3, 128, 154 ).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, вірно зазначив ту обставину, що між сторонами був первісно укладений інший правочин, а не договір підряду, як вказав у своїх вимогах позивач.

Окрім цього, у даному випадку, відсутні умови, передбачені законом, для новації боргу.

За таких обставин, суд правильно прийшов до висновку, на підставі, зокрема, ст.ст. 604, 837, 1053 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів.

Таким чином, доводи ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема ст.ст. 604, 837, 841, 858 ЦК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і повністю спростовуються матеріалами справи.

Крім цього, посилання апелянта, про наявність відносин, що випливають з договору підряду і те, що розписка написана відповідачем саме на підтвердження факту визнання відповідачем завдання шкоди позивачу, що відповідно до вимог ст. 604 ЦК України фактично є домовленістю про заміну зобов'язання з відшкодування шкоди на нове зобов'язання - боргове, на переконання апеляційцного суду, не спростовують висновків суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки підставою договору позики, що виникає при новації, має бути угода сторін про припинення первісного зобов'язання, її умови.

При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження укладання первісного договору підряду позивачем згідно ст.ст. 58, 59, 60 ЦПК України не надано.

Натомість, матеріали справи містять докази, що підтвердили і самі сторони, про виконання відповідачем роботи щодо перевезення вантажу транспортним засобом ОСОБА_2, що беззаперечно свідчить про наявність між сторонами трудового договору відповідно до положень ст. 21 Кодексу законів про працю України.

При цьому, ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутись до суду із цивільно-правовими вимогами щодо захисту своїх прав та інтересів на підставі дійсного правочину, укладеного між сторонами.

Таким чином, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

М.В. Мережко