ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2017 року

Сєвєродонецьк

Справа № 812/1252/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

суддів Шембелян В.С., Борзаниці С.В.

при секретарі судового засідання: Бутенко К.В.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1, дов. № 863-3 від 03.01.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», про визнання протиправними дій, скасування рішення від 01.09.2016 № 25-0005/73295 та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (далі – ПАТ «Луганськтепловоз», позивач) до Національного банку України (далі – НБУ, відповідач), у якому позивачем заявлено вимоги про:

- визнання протиправними дій НБУ щодо непідтвердження можливості здійснення операції ПАТ «Луганськтепловоз» на перерахування іноземної валюти за поставлений дизель-генератор згідно контракту від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, митної декларації від 02.10.2015 № 702170001/2015/002884;

- скасування рішення НБУ від 01.09.2016 № 25-0005/73295 в частині непідтвердження можливості здійснення операції позивача по перерахуванню іноземної валюти (російських рублів) у сумі 13899200,00 за отриманий товар згідно контракту від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, митної декларації від 02.10.2015 № 702170001/2015/002884;

- зобов’язати НБУ направити Публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» (далі – третя особа, АТ «Укрексімбанк») повідомлення про підтвердження операції ПАТ «Луганськтепловоз» по перерахуванню іноземної валюти (російських рублів) у сумі 13899200,00 за отриманий товар згідно контракту від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, митної декларації від 02.10.2015 № 702170001/2015/002884.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ПАТ «Луганськтепловоз» та ЗАТ «Рослокомотив» 14.08.2013 укладено контракт № 14/13-РЛ, до якого 08.09.2015 укладено додаткову угоду. На виконання контракту та додаткової угоди ПАТ «Луганськтепловоз» за митною декларацією № 702170001/2015/002884 від 02.10.2015 імпортовано дизель-генератор № 765 за ціною 17850700,00 рос. руб. Платіжними дорученнями від 04.11.2015 № 182 та від 09.11.2015 № 184 ПАТ «Луганськтепловоз» через ПАТ «ВТБ Банк» здійснило перерахування коштів на адресу ЗАТ «Рослокомотив» за поставлений товар у загальній сумі 3951500,00 рос. руб. Залишок до сплати за контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ перед ЗАТ «Рослокомотив» складає 13899200,00 рос. руб.

ПАТ «Луганськтепловоз» неодноразово звертався до ПАТ «ВТБ Банк» для перерахування коштів за поставлений товар, проте у здійсненні цих операцій НБУ обслуговуючому банку було відмовлено. Через численні непідтвердження НБУ можливості здійснення ПАТ «ВТБ Банк» цих платежів, ПАТ «Луганськтепловоз» прийнято рішення про переведення контракту від 14.08.2013 № 14/13-РЛ на обслуговування до АТ «Укрексімбанк».

ПАТ «Луганськтепловоз» звернулося до АТ «Укрексімбанк» з платіжним дорученням № 2 від 30.08.2016 для здійснення платежу за контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ на користь ЗАТ «Рослокомотив» у сумі 13899200,00 рос. руб. Листом № 164-1/2717 від 05.09.2016 АТ «Укрексімбанк» повідомило ПАТ «Луганськтепловоз» про відмову у виконанні зазначеного платіжного доручення через отримання повідомлення НБУ від 01.09.2015 № 25-0005/73295 про непідтвердження можливості перерахування іноземної валюти за платіжним дорученням за імпортною операцією.

Позивач вважає рішення НБУ неправомірним з підстав його необґрунтованості (не зазначено конкретних причин відмови у підтвердженні операції) та незаконності (не зазначено посилання на будь-які норми закону, якими керувався відповідач). Такі дії НБУ позивач вважає незаконним втручанням у його господарську діяльність та ставить під загрозу можливість подальшого здійснення позивачем господарської діяльності.

На підставі вищевикладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. Також представником позивача подано до матеріалів справи додаткові письмові пояснення (а.с. 107-112).

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, про що надав до матеріалів справи письмові заперечення проти позову (а.с. 153-160), у яких зазначив, що відповідач при прийнятті рішення про непідтвердження можливості здійснення операції позивача діяв із дотриманням вимог Конституції України, Законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Як на підставу непідтвердження уповноваженому банку можливості здійснення операцій ПАТ «Луганськтепловоз», відповідач послався на те, що 18.01.2016 Департаментом фінансового моніторингу НБУ в ході зустрічі з представниками ПАТ «Луганськтепловоз» отримано інформацію, що позивач, не дивлячись на проведення активної фази АТО, у 2014-2016 роках вів активну господарську діяльність та основним покупцем продукції позивача є ЗАТ «Рослокомотив». Крім того, на запит до правоохоронних органів отримано інформацію, що ПАТ «Луганськтепловоз» проводилися ремонти військової техніки незаконних збройних формувань, рухомого складу та вагонів ВАТ «Российская железная догорога», частина яких використовувалася для ввезення зброї та боєприпасів. Також відповідно до даних форми статистичної звітності, що подається до НБУ, станом на 01.08.2016 у ПАТ «Луганськтепловоз» наявне перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями, а саме сума не повернених у встановлений законодавством строк коштів, вартості товарів, робіт, послуг за операціями з нерезидентом ЗАТ «Рослокомотив» за зовнішньоекономічним контрактом складає 720770322 рос. руб. З цих підстав відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (Т.2 а.с. 2).

Від третьої особи надійшли письмові пояснення (а.с. 210-211), у яких зазначено, що на виконання вимог постанови Правління НБУ від 07.04.2016 № 247 «Про затвердження Інструкції про порядок формування уповноваженими банками реєстрів та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань формування уповноваженими банками реєстрів» (далі – Постанова № 247) та п. 6 постанови Правління НБУ від 07.06.2016 № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – Постанова № 342) АТ «Укрексімбанк» 30.08.2016 включено до реєстру запис про намір перерахування іноземної валюти за платіжним дорученням позивача та направлено до НБУ разом із документами у сканованому вигляді на підтвердження підстав для здійснення зазначеної операції позивача. Електронним повідомленням НБУ від 01.09.2016 № 25-0005/73295 Департамент фінансового моніторингу повідомив, що НБУ не підтвердив заяву позивача на перерахування іноземної валюти за імпортною операцією по реєстру за 30.08.2016. Причина відмови у електронному повідомленні не зазначалася. Враховуючи викладене, АТ «Укрексімбанк» не виконав платіжне доручення позивача в іноземній валюті, про що й повідомив ПАТ «Луганськтепловоз» листом від 05.09.2016 за № 164-1/2717.

Третя особа не забезпечила явку свого представника у судове засідання, направила до матеріалів справи клопотання про розгляд справи за відсутності представника АТ «Укрексімбанк» (Т. 1 а.с. 215).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив таке.

Між ПАТ «Луганськтепловоз» та ЗАТ «Рослокомотив» (м. Казань) 14.08.2013 укладено контракт № 14/13-РЛ на виготовлення тепловозів 3ТЭ116У. Копія Контракту наявна в матеріалах справи (Т.1 а.с. 19-25).

Згідно з п. 1.1.1 та п. 1.1.2 Контракту ПАТ «Луганськтепловоз» зобов’язується виготовити та передати, а ЗАТ «Рослокомотив» прийняти та оплатити серійні трисекційні магістральні вантажні тепловози 3ТЭ116У з комплектом ЗІП з електричною передачею змінного і постійного струму. Виготовлення готової продукції буде здійснюватися з використанням давальницької сировини ЗАТ «Рослокомотив» згідно з додатком № 1 до цього Контракту – дизель-генератор 18-9ДГ № 765 по ТУ2501-001-05763843-2002 з тяговим генератором, збуджувачем, стартер-генератором, без комплекту ЗІП у кількості 126 шт. Копія додатку наявна в матеріалах справи (Т. 1 а.с. 25 – зворот). Вантажовідправником сировини, за дорученням ЗАТ «Рослокомотив», є ВАТ «Коломенський завод» (м. Коломна).

Для митного оформлення товару - дизель-генератор 18-9ДГ № 765 по ТУ2501-001-05763843-2002 з тяговим генератором, збуджувачем, стартер-генератором, без комплекту ЗІП у кількості 1 шт., ПАТ «Луганськтепловоз» подано вантажну митну декларацію (ВМД) № 702170000/2015/000272 в режимі ІМ 51 АА (сировина на переробку). Дослідженням п. 42 якої встановлено, що ціна товару 17850700,00 рос. руб. (Т. 1 а.с. 38).

Через відкликання 13.07.2015 дозволу ПАТ «Луганськтепловоз» № 322/12-70-72 від 07.10.2014 на переробку товарів на митній території України, Луганською митницею ДФС запропоновано позивачу, зокрема у строк до 30 днів з дати відкликання дозволу на переробку товарів, товари, поміщені в митний режим переробки на митній території, заявити в іншому митному режимі в порядку, визначеному Митним кодексом України, про зазначено у листі від 30.07.2015 № 2136/10/12-70-64, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1 а.с. 48).

У зв’язку із вищевикладеним між ПАТ «Луганськтепловоз» та ЗАТ «Рослокомотив» 08.09.2015 укладено додаткову угоду про зміну умов договору в частині використання дизелів-генераторів як давальницької сировини, п. 6 якої встановлено обов’язок ПАТ «Луганськтепловоз» викупити сировину – дизель-генератор, за ціною 17850700,00 рос. руб. протягом 90 календарних днів, з дня митного очищення товару (Т. 1 а.с. 29-30).

Надалі, для митного оформлення зазначеного товару, через зміну митного режиму цього товару, ПАТ «Луганськтепловоз» подано ВМД 702170001/2015/002884 від 02.10.2015, в режимі ІМ 40 АА (імпорт) (Т. 1 а.с. 44).

Дослідженням листів ПАТ «ВТБ Банк» від 14.15.2015 № 3530/400-2, від 14.03.2016 № 429/400-2, від 16.03.2016 № 430/400-2, від 06.07.2016 № 1321/400-2, копії яких наявні в матеріалах справи (Т. 1 а.с. 50-54), встановлено:

- за платіжним дорученням ПАТ «Луганськтепловоз» в іноземній валюті від 01.12.2015 № 183 на суму 500000,00 рос. руб. за Контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, включеним банком до реєстру за 01.12.2015, ПАТ «ВТБ Банк» отримано від НБУ повідомлення про непідтвердження можливості здійснення цієї операції від 04.12.2015 № 25-03001/95642;

- за заявою ПАТ «Луганськтепловоз» на купівлю іноземної валюти від 02.12.2015 № 53 на суму 3951500,00 рос. руб. за Контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, ПАТ «ВТБ Банк» отримано від НБУ повідомлення про непідтвердження можливості здійснення цієї операції від 07.12.2015 № 25-03001/86353;

- за платіжним дорученням ПАТ «Луганськтепловоз» від 03.03.2016 № 11 на суму 2500000,00 рос. руб за Контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, ПАТ «ВТБ Банк» отримано від НБУ повідомлення про непідтвердження можливості здійснення цієї операції від 10.03.2016 № 25-0005/20379 із зазначенням причини відмови: «Документи знаходяться на додатковому аналізі»;

- за платіжним дорученням ПАТ «Луганськтепловоз» від 10.03.2016 № 11 на суму 2500000,00 рос. руб за Контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, ПАТ «ВТБ Банк» отримано від НБУ повідомлення про непідтвердження можливості здійснення цієї операції від 14.03.2016 № 25-0005/21510 із зазначенням причини відмови: «Документи знаходяться на додатковому аналізі»;

- за заявою ПАТ «Луганськтепловоз» на купівлю валюти від 29.06.2016 № 14 на суму 3500000,00 рос. руб. за Контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, ПАТ «ВТБ Банк» отримано від НБУ повідомлення про непідтвердження можливості здійснення цієї операції, про що повідомлено позивача листом від 06.07.2016 № 1321/100-2.

Між ПАТ «Луганськтепловоз» та АТ «Укрексімбанк» 11 липня 2016 року укладено договір банківського рахунку № 145 та договір про розрахункове обслуговування за допомогою системи «Клієнт-Банк» № 764 (Т. 1 а.с. 117-130).

Листами від 04.08.2016 № 825-38 до ПАТ «ВТБ Банк», від 04.08.2016 № 003/91 до АТ «Укрексімбанк» підтверджено факт переведення Контракту від 14.08.2013 № 14/13-РЛ на обслуговування до АТ «Укрексімбанк» (Т. 1 а.с. 55, 56).

ПАТ «Луганськтепловоз» звернулося до АТ «Укрексімбанк» з платіжним дорученням від 30.08.2016 № 2 для здійснення платежу за Контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ у сумі 13899200,00 рос. руб. (Т. 1 а.с. 57).

АТ «Укрексімбанк» листом від 05.09.2016 за № 164-1/2717 повідомило ПАТ «Луганськтепловоз», що НБУ не підтверджено заяву на перерахування іноземної валюти за платіжним дорученням від 30.08.2016 № 2 на суму 13899200,00 рос. руб. (Т. 1 а.с. 132).

Дослідженням електронного повідомлення НБУ від 01.09.2016 № 25-0005/73295 встановлено, що НБУ не підтверджено заяву ПАТ «Луганськтепловоз» на купівлю та перерахування іноземної валюти/коштів у гривні за імпортною операцією позивача із ЗАТ «Рослокомотив». Причини непідтвердження у повідомленні відсутні (Т. 1 а.с. 70).

Листом від 06.09.2016 № 003/96 ПАТ «Луганськтепловоз» звернулося до АТ «Укрексімбанк» за роз’ясненням, яку додаткову інформацію або документи необхідно надати для перерахування коштів за контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, укладеним із ЗАТ «Рослокомотив» (Т. 1 а.с. 131).

Також, ПАТ «Луганськтепловоз» листом від 13.09.2016 № 001/293 звернулося до НБУ за роз’ясненням: з яких причин ПАТ «Луганськтепловоз» не підтверджено заяву на перерахування іноземної валюти у сумі 13899200,00 рос. руб. за імпортним Контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ із ЗАТ «Рослокомотив»; яку додаткову інформацію або документи необхідно надати для перерахування коштів за контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ із ЗАТ «Рослокомотив»; погодити перерахування коштів за контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ із ЗАТ «Рослокомотив», а також посприяти у подальшому здійснення платежів, які передбачені договірними стосунками з цим контрагентом (Т. 1 а.с. 133-134).

На вказаний запит відповідь надано лише 03.11.2016 листом № 25-0004/90964, при цьому причини непідтвердження заяви на перерахування іноземної валюти у сумі 13899200,00 рос. руб. за імпортним Контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ із ЗАТ «Рослокомотив» не зазначено, вказано, що відповідно до пп. 15 п. 6 Постанови правління Національного банку України № 386 від 14.09.2016 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» Національний банк України має право отримувати інформацію, зокрема щодо фінансової операції та її учасників, від уповноваженого банку та/або з інших офіційних джерел (зокрема від державних органів, банків, інших юридичних та/або фізичних осіб під час здійснення безвиїзного нагляду/виїзної перевірки іншого банку/установи/організації). Також запропоновано ПАТ «Луганськтепловоз» надати документи та інформацію щодо взаємовідносин із нерезидентом ЗАТ «Рослокомотив» (Т. 2 а.с. 16-17)

Разом з тим, дослідженням витягу з протоколу засідання Комісії НБУ з питань розгляду ризикових операцій від 16.03.2016 встановлено, що Комісія вирішила не підтверджувати можливість купівлі іноземної валюти ПАТ «Луганськтепловоз» з метою перерахування на користь нерезидента ЗАТ «Рослокомотив» на виконання Контракту від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, до отримання відповіді від правоохоронних органів України стосовно підтвердження наданої ПАТ «Луганськтепловоз» інформації (Т. 1 а.с. 161-162).

Дослідженням витягу з протоколу засідання Комісії НБУ з аналізу інформації, що вноситься уповноваженими банками до реєстрів купівлі іноземної валюти та/або її перерахування за межі України та/або перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/перерахування коштів, що здійснюються на користь нерезидентів через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав від 31.08.2016 (Т. 1 а.с. 163), встановлено, що Комісією підтримано рішення про непідтвердження операції переказу іноземної валюти ПАТ «Луганськтепловоз» на користь ЗАТ «Рослокомотив» у сумі 13899200,00 рос. руб. з таких підстав:

- згідно з листом СБУ від 20.04.2016 № 8/3/1-3658 протягом 2014-2016 років на ПАТ «Луганськтепловоз» проводилися ремонти військової техніки незаконних збройних формувань, рухомого складу та вагонів ВАТ «Российская железная дорога» (м. Москва), частина з яких використовувалася для ввезення зброї, боєприпасів та так званого «гуманітарного» конвою на тимчасово непідконтрольну територію Луганської та Донецької областей;

- відповідно до даних форми статистичної звітності № 531 «Інформація про порушників строків розрахунків за експортними, імпортними операціями» Правил організації статистичної звітності, що подається до НБУ, затверджених постановою Правління НБУ від 01.03.2016 № 129, станом на 01.08.2016, у ПАТ «Луганськтепловоз» наявне перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями, а саме сума не повернених у встановлений законодавством строк коштів, вартості товарів, робіт, послуг за операціями з нерезидентом ЗАТ «Рослокомотив» за зовнішньоекономічним контрактом складає 720770322,00 рос. руб.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679-XIV) Національний банк України (далі - Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Статтею 7 Закону № 679-XIV визначено, що НБУ виконує такі функції, зокрема:

- встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна (пункт 4 частини 1);

- здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі (пункт 8 частини 1);

- здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій (пункт 14 частини 1).

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 679-XIV Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та контролю належать видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій (пункт 1 частини 2 статті 44 Закону № 679-XIV).

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства установлює декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Декрету торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

З метою врегулювання ситуації на грошово-кредитному ринку України, зокрема його валютному сегменті, Правлінням НБУ прийнято постанову від 07.06.2016 № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (далі – Постанова № 342), яка була чинною у період з 09 червня 2016 року по 14 вересня 2016 року (у період існування спірних відносин між позивачем та відповідачем).

Підпунктом 15 пункту 6 Постанови № 342 запроваджено такі заходи щодо діяльності банків та фінансових установ, а саме: з метою недопущення недобросовісної практики проведення валютних операцій уповноважені банки формують реєстр операцій із купівлі іноземної валюти/перерахування за межі України іноземної валюти/перерахування коштів у гривнях на користь нерезидентів через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках/перерахування коштів, що здійснюється на користь нерезидентів через філії уповноважених банків, відкриті на території інших держав (далі - реєстр), та подають його до Національного банку України згідно з порядком та за формою, які визначаються Інструкцією.

Уповноваженим банкам забороняється проводити зазначену в цьому підпункті операцію у разі отримання від Національного банку України повідомлення про непідтвердження можливості її здійснення та/або Вимоги.

Операції, стосовно яких отримано Вимогу, у подальшому не включаються уповноваженими банками до реєстру до моменту отримання від Національного банку України окремого повідомлення.

Національний банк України має право отримувати інформацію, зокрема щодо фінансової операції та її учасників, від уповноваженого банку та/або з інших офіційних джерел (зокрема від державних органів, банків, інших юридичних та/або фізичних осіб під час здійснення безвиїзного нагляду/виїзної перевірки іншого банку/установи/організації).

Національний банк України має право не підтверджувати можливість здійснення операції, включеної до реєстру, якщо за результатами аналізу документів (інформації), отриманих(ої) Національним банком України в установленому законодавством порядку від уповноваженого банку та/або з інших офіційних джерел (зокрема від державних органів, банків, інших юридичних та/або фізичних осіб, під час здійснення безвиїзного нагляду/виїзної перевірки іншого банку/установи/організації), виявлені ознаки, що можуть свідчити про здійснення банками ризикової діяльності, або дійшов висновку, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, або в разі виявлення Національним банком України невідповідності операції, включеної до реєстру, та/або поданих документів законодавству України, нормативно-правовим актам Національного банку України.

Проаналізувавши вищевикладене суд дійшов висновку, що законодавством, чинним на час виникнення спірних правовідносин, НБУ наділено повноваженнями не підтверджувати можливість здійснення валютної операції уповноваженим банком.

Разом з тим, суд вважає, що таке обмеження – непідтвердження здійснення валютної операції, може бути застосовано НБУ тільки у випадках визначених законом.

Так, з п.п. 15 п. 6 Постанови № 342 слідує, що такими випадками є:

- якщо за результатами аналізу документів (інформації), отриманих(ої) Національним банком України в установленому законодавством порядку від уповноваженого банку та/або з інших офіційних джерел (зокрема від державних органів, банків, інших юридичних та/або фізичних осіб, під час здійснення безвиїзного нагляду/виїзної перевірки іншого банку/установи/організації), виявлені ознаки, що можуть свідчити про здійснення банками ризикової діяльності;

- або дійшов висновку, що характер або наслідки фінансових операцій можуть нести реальну або потенційну небезпеку використання банку з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

- або в разі виявлення Національним банком України невідповідності операції, включеної до реєстру, та/або поданих документів законодавству України, нормативно-правовим актам Національного банку України.

Суд вважає, що оскільки, вищезазначена норма не містить посилань щодо можливості НБУ не підтверджувати здійснення валютних операцій уповноваженим банком з інших підстав, ніж ті, що визначені п.п. 15 п. 6 Постанови № 342, то перелік таких підстав є вичерпним.

Разом з тим, дослідженням витягу з протоколу засідання Комісії НБУ від 31.08.2016 (Т. 1 а.с. 163), яким оформлено рішення відповідача про непідтвердження операції переказу іноземної валюти ПАТ «Луганськтепловоз» на користь ЗАТ «Рослокомотив» у сумі 13899200,00 рос. руб., встановлено відсутність посилань відповідача на існування будь-якої вищезазначеної підстави для обмеження НБУ здійснення АТ «Укрексімбанк» валютної операції за платіжним дорученням ПАТ «Луганськтепловоз» від 30.08.2016.

Відсутність посилань відповідача на ті чи інші законні підстави прийняття ним оскаржуваного рішення, у свою чергу, позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість такого рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином судом встановлено, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, безпідставно вчинено дії та необґрунтовано прийнято рішення щодо непідтвердження операції переказу іноземної валюти ПАТ «Луганськтепловоз» на користь ЗАТ «Рослокомотив» у сумі 13899200,00 рос. руб. згідно з контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача в частині визнання протиправними дій НБУ щодо непідтвердження можливості здійснення операції ПАТ «Луганськтепловоз» на перерахування іноземної валюти за поставлений дизель-генератор згідно контракту від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, митної декларації від 02.10.2015 № 702170001/2015/002884 та скасування рішення НБУ № 25-0005/73295 від 01.09.2016 в частині непідтвердження можливості здійснення операції позивача по перерахуванню іноземної валюти (російських рублів) у сумі 13899200,00 за отриманий товар згідно контракту від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, митної декларації № 702170001/2015/002884 від 02.10.2015.

Що стосується позовних вимог в частині зобов’язання відповідача направити АТ «Укрексімбанк» повідомлення про підтвердження операції ПАТ «Луганськтепловоз» по перерахуванню іноземної валюти (російських рублів) у сумі 13899200,00 за отриманий товар згідно контракту від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, митної декларації № 702170001/2015/002884 від 02.10.2015, суд зазначає таке.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень на відповідність критеріям, закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може втручатися у дискреційні повноваження такого суб’єкта владних повноважень та підміняти його повноваження своїми.

Як зазначено вище, до повноважень НБУ законодавцем віднесено здійснення валютного регулювання і валютного контролю, за наслідками якого відповідач повноважний у випадках, визначених законом, не підтверджувати уповноваженим банкам здійснення тієї чи іншої валютної операції.

Тобто, суд не вправі перебирати на себе дискреційні повноваження НБУ та здійснювати аналіз документів, отриманих відповідачем від уповноваженого банку або з інших джерел, за наслідками якого встановлювати відсутність чи наявність законних підстав для обмеження валютної операції уповноваженого банку.

З цих же підстав суд не дає оцінки доводам позивача щодо наявності у ПАТ «Луганськтепловоз» всіх необхідних документів, що є підставою для здійснення операції купівлі/перерахування іноземною валюти, та відсутності законодавчо визначених обмежень для здійснення валютної операції за платіжним дорученням від 30.08.2016 № 2.

Статтею 162 КАС України визначено повноваження адміністративного суду при вирішенні справи.

Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту порушеного права ПАТ «Луганськтепловоз», ніж визначений позивачем у позовній заяві, та зобов’язати НБУ повторно розглянути заяву позивача на купівлю та перерахування іноземної валюти за платіжним дорученням від 30.08.2016 № 2 на суму 13899200,00 рос. руб. за імпортною операцією по реєстру АТ «Укрексімбанк» «Інформація про намір купівлі та/або перерахування безготівкової валюти в розрізі суб’єктів» за 30.08.2016, за результатами якого прийняти обґрунтоване рішення відповідно до чинного законодавства.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із трьома позовними вимогами немайнового характеру.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем при зверненні до суду платіжним дорученням від 10.10.2016 № 1269 сплачено судовий збір за 3 немайнові вимоги у загальному розмірі 4134,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У даному випадку, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити позивачу документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у повному обсязі, оскільки часткове задоволення адміністративного позову за однією вимогою сталося не через необґрунтованість вимоги, а внаслідок обрання судом належного способу захисту порушеного права, відмінного від обраного позивачем.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Національного банку України задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Національного банку України щодо непідтвердження можливості здійснення операції Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» на перерахування іноземної валюти за поставлений дизель-генератор згідно з контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, митною декларацією від 02.10.2015 № 702170001/2015/002884.

Скасувати рішення Національного банку України від 01.09.2016 № 25-0005/73295 в частині непідтвердження можливості здійснення операції Публічним акціонерним товариством «Луганськтепловоз» по перерахуванню іноземної валюти (російських рублів) у сумі 13899200,00 за отриманий товар згідно з контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ, митною декларацією від 02.10.2015 № 702170001/2015/002884.

Зобов’язати Національний банк України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» на купівлю та перерахування іноземної валюти за платіжним дорученням від 30.08.2016 № 2 на суму 13899200,00 рос. руб. за імпортною операцією згідно з контрактом від 14.08.2013 № 14/13-РЛ по реєстру Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» «Інформація про намір купівлі та/або перерахування безготівкової валюти в розрізі суб’єктів» за 30.08.2016, за результатами якого прийняти обґрунтоване рішення відповідно до чинного законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 52 Б, ідентифікаційний код 05763797) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4134,00 грн. (чотири тисячі сто тридцять чотири гривні).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Постанову складено та підписано у повному обсязі 13 лютого 2017 року.

Головуючий суддя

ОСОБА_2

Суддя Суддя

ОСОБА_3 ОСОБА_4