АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И ^[1]

09 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Стрижеуса А.М.,Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 13 жовтня 2016 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Группа Агропродінвест» про стягнення заборгованості по зарплаті ,-

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 13 жовтня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилається на незаконність та необгрунтованість рішення суду,безпідставне надання переваги доказам відповідача та не урахування поданої ним копії його заяви про надання йому безпроцентної позики погодженої з директором Товариства з якої слідує ,що його щомісячна заробітна плата дорівнювала 52 000 грн. Вважає,що суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання щодо допиту свідка та призначення експертиз.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Группа Агропродінвест» Гордилюк В.М. просив апеляційну скаргу відхилити.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Звертаючись з даним позовом ОСОБА_1 зазначав ,що протягом усього часу роботи відповідач недоплачував йому заробітну плату,згідно даних по картковому рахунку на зарплату йому виплачено було лише 323 372.63 грн.,в той час як він вважає ,що при працевлаштуванні його на роботу було погоджено його зарплату 52 000 грн. щомісячно і виплаті йому підлягала загальна сума заробітної плати в розмірі 2 340 000 гривень.На підтвердження таким доводам надав копію заяви про надання йому безпроцентної грошової позики в розмірі 350 000 грн. з резолюцією директора товариства який погодив надання йому позики на 9 місяців з відрахуванням із заробітної плати 75% та застосуванням індексу інфляції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд вважав встановленим,що позивачу належна йому заробітна плата виплачувалася своєчасно і у повному обсязі,її розмір узгоджується із штатними розписами,підстави вважати ,що щомісячна заробітна плата позивача складала 52 000 грн. відсутні.

Колегія суддів з такими висновками суду погоджується і вважає їх правильними.

Так, згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як убачається з матеріалів справи та установлено судом позивач був прийнятий на роботу у Товариство з обмеженою відповідальністю «Группа Агропродінвест» на посаду керівника юридичного управління згідно поданої ним заяви від 21.05.2012 року на підставі наказу № 19-к від 21.05.2012 року ( а.с.31-32).

Наказом № 7-к від 20.01.2016 року він звільнений з роботи за п.1 ст.36 КЗпП України ( а.с.39).

25.05.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Группа Агропродінвест» звернулося до ВАТ КРД «Райффайзен Банк Аваль» з питання відкриття карткового рахунку ОСОБА_1 та приєднання до зарплатного проекту Товариства з обмеженою відповідальністю «Группа Агропродінвест» № 05/90-02/2464 від 28.04.2009 року ( а.с.42).

Згідно розписки наявної у матеріалах справи платіжна картка отримана позивачем 13.06.2012 року ( а.с.43). З часу відкриття карткового зарплатного рахунку заробітна плата позивачу перераховувалася на цю картку, щомісячно.

Відповідно до затверджених генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Группа Агропродінвест» Огородовим Р.О. штатних розписів у період з 21.05.2012 року по 31.12.2014 року посадовий оклад позивача та заробітна плата становила 5000 грн. а у період з 01.01.2015 року по 20.01.2016 року - 12 500 грн. ( а.с.33-37,40-41).

З виписки карткового рахунку позивача убачається ,що протягом усього часу його роботи йому двічі на місяць перераховувалася відповідачем заробітна плата у розмірі встановленому штатним розписом двома платежами і ніяких зауважень з цього приводу він не висловлював ( а.с.6-13).

Та обставина ,що позивач не розписався про ознайомлення із наказом про прийняття його на роботу з оплатою праці згідно штатного розпису та відсутність його підпису про ознайомлення із штатним розписом , не дають підстав вважати,що він не був обізнаний про розмір своєї зарплати як при прийнятті на роботу,так і протягом усього часу роботи, оскільки він продовжував працювати отримуючи ,щомісячно, протягом 4 років своєї роботи, заробітну плату саме у тому розмірі, який передбачений штатними розписами,копії яких долучені до справи.

При цьому позивач підтвердив у судовому засіданні, що із заявами про неправильність, на його думку, нарахування та виплати йому заробітної плати, щодо неправомірності дій роботодавця, порушення його трудових прав як працівника , за усі роки роботи в Товаристві він не звертався .

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Як вже зазначалося на підтвердження своїх позовних вимог щодо встановлення йому заробітної плати у розмірі 52 000 грн . на місяць позивач подав копію своєї заяви про надання йому грошової позики у розмірі 350 000 грн. з щомісячними відрахуваннями у розмірі 0.75 від суми заробітної плати ( а.с.5),яка містить резолюцію « 9 мес. Не возражаю. С возможностью индексации долга в случае индексации зарплаты на аналогичный коеффициент».

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те,що вказана заява про надання позики,яка до речі й не була отримана позивачем, не дає підстав вважати ,що позивачу було встановлено заробітну плату 52 000 грн. на місяць, та вважає це лише припущенням позивача, яке спростовується штатними розписами, роздруківкою руху коштів по картковому рахунку позивача на якій йому перераховувалася щомісячно заробітна плата у розмірах встановлених штатними розписами .

Доводи апеляційної скарги щодо неправильної оцінки доказів колегія суддів вважає безпідставними.

Колегія суддів не може погодитися також із доводами апеляційної скарги стосовно порушення судом норм процесуального закону щодо розгляду його клопотань про виклик свідків та призначення експертиз. Зазначені клопотання подані позивачем одночасно із заявою про розгляд справи за його відсутності,не підтримувалися та не обґрунтовувалися ним у судовому засіданні ,вирішені судом з урахуванням думки осіб,що брали участь у справі ,в судовому засіданні ,з дотриманням вимог ЦПК України.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції вважає,що висновки суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.

Всі висновки суду першої інстанції щодо пред'явлених у рамках даної справи позовних вимог повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення .

Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 13 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення ,але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий :

Судді :

Справа № 760/10335/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/ 1557 /2017

Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.