Справа №333/17/17

Провадження №2-а/333/54/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря Тарасенка О.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Циганок А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Запоріжжя, адміністративну справу №333/17/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо обмеження розміру його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15.04.2003 року № 544, а також зобов'язати УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя перерахувати його пенсію із збільшенням її розміру за кожний повний рік роботи понад 25 років на 1% та виплачувати її без обмеження розміром мінімальних та максимальних пенсій, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій».

Позивач, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечила, надала суду письмові заперечення, в яких посилалась на те, що пенсія позивачу розрахована відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з урахуванням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII, а також постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» 15.04.2003 року №544, якою зокрема встановлено, що максимальний розмір трудових пенсій за віком становить 200 гривень для категорій працівників, визначених згідно з пунктом «а» статті 13 та статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та 150 гривень для інших категорій працівників. Додатково пояснила, що оскільки позивач отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання, УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя правомірно обмежило її розмір відповідно до вищезазначеної постанови КМУ №544.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Причому забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно з ч.1 і 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3 перебуває на обліку в УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя та з 21.08.2008 року отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з урахуванням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII.

22.09.2016 року ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно з ст. 70 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із заробітку з якого було спочатку призначено пенсію (а.с.11).

У зв'язку із поданням позивачем вищезазначеної заяви, розпорядженням від 30.09.2016 року № 189782 відповідач провів відповідний перерахунок пенсії. Після проведення перерахунку розмір пенсії позивача з 01.10.2016 року склав 1130 гривень, з яких 150 гривень - розмір основної пенсії, 980 гривень - доплата до мінімального розміру пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (а.с.13).

З розпорядження від 30.09.2016 року № 189782 слідує, що відповідач, згідно з приписами постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 року № 554 «Про підвищення розмірів трудових пенсій», обмежив пенсію ОСОБА_3 максимальним розміром 150 гривень.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій» максимальний розмір трудових пенсій за віком встановлюється на рівні 200 гривень включно для категорій працівників, визначених згідно з пунктом «а» статті 13 та статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в розмірі 150 гривень включно - для інших категорій працівників.

Водночас, згідно з п. 5 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на підставі якого позивачу призначено пенсію, так який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій», максимальна пенсія не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом «а» статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За змістом ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, суд бере до уваги, що оскільки чинним законодавством України інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, слід застосовувати саме розмір, передбачений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 року №21-393а12, в якій зазначено, що вихідним критерієм розрахунку державної та податкової пенсії виступає мінімальна пенсії за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно обмежив розмір пенсії відповідача максимальним розміром 150 гривень відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2003 року № 544 «Про підвищення розмірів трудових пенсій». У зв'язку з чим, вимоги позивача про визнання протиправними дії УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо обмеження розміру його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15.04.2003 року № 544 судом визнаються обґрунтованими та задовольняються

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про проведення перерахунку його пенсії із збільшенням її розміру за кожний повний рік роботи понад 25 років на 1% заробітку відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19, ч. 2 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення», то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України «Про пенсійне забезпечення» якщо пенсіонер, якому при неповному стажі призначено пенсію за віком або пенсію по інвалідності, пропрацював після призначення пенсії не менш як 2 роки, то за його заявою провадиться перерахунок пенсії виходячи із стажу, який є на час перерахунку. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Згідно з ч. 2 ст. 70 Закону України «Про пенсійне забезпечення» якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення повної пенсії, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі. При цьому повна пенсія по інвалідності встановлюється за умови, якщо пенсіонер має стаж, достатній для призначення повної пенсії відповідно віку пенсіонера на час настання інвалідності.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що пенсії за віком призначаються в розмірі 55% заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1% заробітку, але не менш як на 1% мінімального розміру пенсії.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якщо у інвалідів є трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

Як свідчить розпорядження УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя від 30.09.2016 року № 189782, загальний стаж позивача після проведення йому відповідного перерахунку пенсії, на підставі його заяви від 22.09.2016 року, склав 27 років 6 місяців 16 днів (а.с.13).

Таким чином, оскільки пенсію позивачу призначено на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно не здійснив підвищення розміру пенсії позивача у відповідності до приписів ч. 1 ст. 19 цього Закону, тобто на 1% заробітку, але менш як на 1% мінімального розміру пенсії, за кожен повний рік роботи понад 25 років.

А тому, позовні вимоги в частині зобов'язати УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя перерахувати його пенсію із збільшенням її розміру за кожний повний рік роботи понад 25 років на 1% та виплачувати її без обмеження розміром мінімальних та максимальних пенсій, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 551,20 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя щодо перерахунку та виплати ОСОБА_3 пенсії від трудового каліцтва у розмірі 40% від заробітку та з обмеженням її розміру на підставі розміру мінімальної заробітної плати, визначеної згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15.04.2003 року №544 протиправними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_3 розмір його пенсії, обчисливши її у розмірі пенсії за віком із збільшенням її розміру за кожний повний рік роботи понад 25 років на 1% заробітку відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19, ч. 2 ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплачувати її без обмеження розміром мінімальних пенсій, визначеним згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15.04.2003 року №544 у сумі 150 гривень, обчислюючи максимальний розмір пенсії із застосуванням мінімального розміру пенсії, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, а саме в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та здійснити її виплату з 01.10.2016 року з урахуванням різниці, що вже була виплачена.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її проголошення, з одночасним надсиланням її копії до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя А.В. Круглікова