Провадження № 2-а/361/28/17

31.01.2017

П О С Т А Н О В А

іменем України

31 січня 2017 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Селезньова Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Київської області Національної поліції України про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача, що полягають у видачі йому довідки про грошове забезпечення на роботах у зоні відчуження в період з 26.04.1986р. по 31.07.1986р. без урахування нарахування та виплати всіх сум, які увійшли до його грошового забезпечення, зокрема: посадового окладу за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі, тобто 245,00 крб., з розрахунку - (115+130) крб.: 30 днів х 30 днів =245,00 крб.; премії за роботу в зоні відчуження в період з 26.04. по 31.07 1986 р. у розмірі 500 крб.; одноразової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення 605,3 мілізівертів за період з 26.04. по 31.07 1986 р. у розмірі 3-х місячних окладів по посаді і званню у сумі 735 крб., з розрахунку (115 крб. + 130 крб.) х 3 = 735 крб.); добових в розмірі 105 крб., з розрахунку 3,50 крб. за добу х 30 днів = 105 крб.; виплат за харчування у розмірі 85,5 крб., з розрахунку 2,85 крб. за добу х 30 днів = 85,5 крб.; одноразової виплати за переопромінення, отримання дози опромінення 60,53 бер за період з 26.04. по 31.07.1986 р. у розмірі 1000 крб.; зобов'язати Управління поліції охорони в Київської області Національної поліції України на підставі проведеного розрахунку нарахувати та виплатити недоотриману суму грошового забезпечення та видати нову довідку з урахуванням зазначених виплат.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на час, коли сталась аварія на Чорнобильській АЕС, він працював у Прип'ятському відділенні позавідомчої охорони Прип'ятського МВ УВС Київської області на посаді начальника відділення позавідомчої охорони у званні капітана міліції, і брав безпосередню участь у ліквідації наслідків з перших годин катастрофи з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. з перервами згідно з наказом УВС Київської області, під впливом іонізуючого випромінювання втратив здоров'я, внаслідок чого став інвалідом. Має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи за захворюванням, пов'язаним із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, і має право на пільги, встановлені діючим законодавством України. 01.01.2012 р. набула чинності Постанова КМУ від 23.11.2011р. № 1210, якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до вказаного Порядку він має право на перерахунок та осучаснення пенсії з урахуванням заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом 1986 -1990 р.р., без додавання суми заробітної плати за період роботи поза межами зони відчуження. Посилається на те, що відповідач не нарахував, не виплатив та не включив зазначені вище складові його грошового забезпечення за період роботи у зоні відчуження з 26.04 по 31.07.1986р., тим самим позбавив права на перерахунок пенсії з урахуванням спірних сум грошового забезпечення.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач, в судове засідання уповноваженого представника не направив, подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити позивачу у задоволенні позову мотивуючи тим, що довідка про заробітну плату видається на підставі фактичних даних про нараховані та сплачені суми. Підстави для нарахування та виплати подвійного посадового окладу позивачу за виконання службових обов'язків в зоні Чорнобильської АЕС у відповідності до Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 р. № 524-156 відсутні, оскільки з 23.05.1986 р. розпорядженням № 1031-рс на осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ розповсюджувався порядок і розмір оплати праці, що передбачав нарахування робітникам і службовцям 5-,4-,3-кратний розмір тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в 3-й, 2-й або 1-й зонах небезпечності, тобто позивач мав право на отримання посадового окладу у відповідному кратному розмірі посадового окладу за роботу у відповідності до зони небезпечності. Підстави для нарахування позивачу премії також відсутні, оскільки Постановами Ради Міністрів Української РСР від 10.06.1986 р. № 207-7 та Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05.06.1986 р. № 665-195 передбачено нарахування робітникам підприємств, організацій, які виконують роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, додаткова оплата праці у нічний час в розмірі від 35% до 65% часової тарифної ставки за кожен час роботи в нічний час та оплата праці за роботу у святкові та вихідні дні у подвійному розмірі, про що підприємством мало бути прийнято рішення про внесення змін до Положення про преміювання, але такі зміни не вносились, та відповідно позивачу премія не нараховувалась. Підстави для нарахування позивачу виплати за отримання в 1986-1987 р.р. дози опромінення більше 25 бер також відсутні, оскільки позивачу нараховувався посадовий оклад з урахуванням кратності відповідно до зони небезпечності де він ніс службу. А добові та витрати на харчування взагалі не входили до складу грошового забезпечення. Просив розглянути справу без участі уповноваженого представника Управління та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі за необґрунтованістю.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи, що від всіх сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд ухвалив здійснювати судовий розгляд справи без участі сторін за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом ІІ групи за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

У період з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. ОСОБА_1, працював у органах внутрішніх справ - у Прип'ятському відділенні позавідомчої охорони Прип'ятського МВ УВС Київської області на посаді начальника відділення позавідомчої охорони у званні капітана міліції.

З довідки Управління поліції охорони в Київській області від 23.09.2016 р. № Ш -168/43/30/И-2016 встановлено, що ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1986 р. № 14970378 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 р. № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36, а саме: з 26.04.1986 р. по 30.04.1986 р., 05.05.1986 р., з 21.05.1986 р. по 24.05.1986 р., 28.05.1986 р., з 01.06.1986 р. по 03.06.1986 р., з 19.07.1986 р. по 31.07.1986 р. у м.Прип'ять, з 25.05.1986 р. по 27.05.1986 р. у м.Чорнобиль.

З довідки Управління поліції охорони в Київській області від 23.09.2016 р. № Ш -168 вбачається, що ОСОБА_1 працював у Прип'ятському ВО на посаді начальника ВО, виконував роботи в населених пунктах зони відчуження у м.Прип'ять та м.Чорнобиль з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. періодами, за даний період йому виплачена заробітна плата в сумі 1220,14 крб., виходячи з посадового окладу - 115 крб., окладу за звання 130 крб., вислуги років - 49 крб., з урахуванням загального коефіцієнта 5,4 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укпрофради від 10.06.1986 р. № 207-7, оплата праці за підвищеними тарифними ставками (посадовими окладами) з урахуванням зони небезпечності, провадилась виходячи з установленого у зоні відчуження 6-ти годинного робочого дня та 6-ти денного (36-годинного) робочого тижня. З даної довідки також вбачається, що ОСОБА_1 була виплачена одноразова винагорода у розмірі одного посадового окладу 115 крб. відповідно до наказу УВО УВД № 42 від 30.04.1986 р.

Згідно з карткою обліку доз радіоактивного опромінення у період з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. позивач отримав дозу опромінення у 60,53 рентген.

05 вересня 2016 р. позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Державної служби охорони при ГУВС МВС України в Київській області із заявою про видачу довідки за період роботи у зоні відчуження з 26.04.1986р. по 31.07.1986р. з урахуванням посадового окладу за військовим або спеціальним званням у подвійному розмірі, тобто 245,00 крб., з розрахунку - (115+130) крб.: 30 днів х 30 днів =245,00 крб.; премії за роботу в зоні відчуження в період з 26.04. по 31.07 1986 р. у розмірі 500 крб.; одноразової виплати за отриману гранично допустиму дозу радіоактивного опромінення 605,3 мілізівертів за період з 26.04. по 31.07 1986 р. у розмірі 3-х місячних окладів по посаді і званню у сумі 735 крб., з розрахунку (115 крб. + 130 крб.) х 3 = 735 крб.); добових в розмірі 105 крб., з розрахунку 3,50 крб. за добу х 30 днів = 105 крб.; виплат за харчування у розмірі 85,5 крб., з розрахунку 2,85 крб. за добу х 30 днів = 85,5 крб.; одноразової виплати за переопромінення, отримання дози опромінення 60,53 бер за період з 26.04. по 31.07.1986 р. у розмірі 1000 крб.

Листом від 23.09.2016 р. № Ш-168 відповідач повідомив ОСОБА_1, що в його особовій справі відсутні відомості про нарахування та виплату спірних сум грошового забезпечення, а тому відсутні підстави для включення зазначених ним доплат у довідку про заробітну плату.

Згідно п.1 постанови ЦК КПРС Президії ВР СРСР РМ СРСР ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції було постановлено «виплачувати військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, які виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади по військовому чи спеціальному званню в подвійному розмірі.

Тобто зазначена норма була обов'язковою до виконання в частині нарахування окладу позивачу у подвійному розмірі, а як вбачається з наданої довідки грошове утримання (посадовий оклад і оклад за званням) нараховане в одинарному розмірі із застосуванням коефіцієнтів відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 р. № 207-7, натомість позивач мав право на отримання посадового окладу у подвійному розмірі.

Відповідно до Розпорядження Ради Міністрів СРСР "Про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати" № 964-рс від 17 травня 1986 року в залежності від рівня радіоактивного забруднення території було введено зони небезпечності з відповідною оплатою роботи працівників, а саме: у III зоні небезпечності - у п'ятикратному розмірі в порівнянні із встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - чотирикратному розмірі, у І зоні -трикратному розмірі. У тих випадках, коли працівник отримував граничну допустиму дозу радіації, у зв'язку чим не допускався для подальшої роботи у вказаних зонах небезпечності, йому виплачувалась одноразова винагорода в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського складу військових частин, офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - трьох місячних окладів грошового утримання за посадою і військовому чи спеціальному званню, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, особам молодшого начальницького і рядового складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ - 500 крб., військовослужбовцям строкової служби і військовим будівельникам - 300 крб.

Головним управлінням МВС України в Київській області, згідно наказу МВС СРСР №0149 від 26.05.86р. на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР №964-рс від 17.05.86р. працівникам органів внутрішніх справ, які працювали в зоні відчуження в період з 26.04 по 03.05.1986р. передбачалась виплата премії в розмірі 500,00 крб.

З довідки Управління поліції охорони в Київській області від 23.09.2016 р. № Ш -168/43/30/И-2016 вбачається, що у період з 26.04.1986 р. по 30.04.1986 р. ОСОБА_1, як працівник органів внутрішніх справ - Прип'ятського відділення позавідомчої охорони Прип'ятського МВ УВС Київської області, був безпосередньо зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у м.Прип'ять, а відтак він мав право на нарахування та виплату премії в розмірі 500,00 крб.

ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1986 р. № 14970378 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 р. № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 р. № 36, а саме: з 26.04.1986 р. по 30.04.1986 р.,

Згідно п.1 постанови ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР, ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції було постановлено «Особам офіцерського складу… начальницькому та рядовому складу органів внутрішніх справ виплачувати, крім того, добові».

Тобто зазначена норма була обов'язковою до виконання в частині нарахування добових, однак вони взагалі не нараховувались.

Постановою РМ СРСР ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 року та постановою РМ УРСР і УРРПС № 207-7 від 10.06.1986 року «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища» було дозволено виплачувати працівникам, в т.ч. особам начальницького і рядового складу ОВС, направлених на роботи по ЛНА на ЧАЕС, добові у розмірі 3 карбованці 50 коп., а також зобов'язано забезпечити їх безоплатним триразовим гарячим харчуванням (із розрахунку 2 крб. 85 коп. на добу).

З довідки № Ш-168/43/30/И-2016 від 23.09.2016 р. про періоди роботи та довідки №Ш-168 від 23.09.2016 р. вбачається, що позивач у період з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. перебував у зоні відчуження з перервами згідно наказів, відомості про нарахування позивачу добових за роботу пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища відсутні, а відтак позивач має право на нарахування та виплату добових за період роботи пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р., дані виплати відносяться до заробітної плати.

Відповідно до Розпорядження КМУ від 25.11.1993 р. № 1006 -р з метою соціального захисту колишніх співробітників апарату МВС - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до першої категорії, а також тих, які отримали в 1986-1987 роках дозу опромінення в 25 бер і більше, дозволено МВС перерахувати їх грошове утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадових окладів і окладів за спеціальними званнями, що діяли в період роботи в зоні Чорнобильської АЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де вони несли службу, перерахунок провести в межах фонду заробітної плати МВС.

Згідно із карткою обліку доз радіоактивного опромінення позивач отримав такі дози опромінення: з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. позивач отримав дозу опромінення у 60,53 рентген.

Основні дозові межі радіоактивного опромінення встановлені ст.5 Закону України «Про захист людини від іонізуючого випромінювання» від 1998 року. Згідно цієї норми основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверт ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичних груп, не повинні перевищувати встановленого цією статтею основних лозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.

Відповідно до примітки до частини 1 ст. 5 зазначеного закону 1 мілізіверт дорівнює 0,1 бер.

Згідно норм радіаційної безпеки № 76/87 та основних санітарно - епідеміологічних правил № 72/87 затверджених в 1987 р. МОЗ СРСР «бер» є біологічним еквівалентом рентгена, тобто 1 рентген =1 бер.

Таким чином за період з 26.04.1986 р. по 18.05.1986 р. позивач отримав дозу опромінення 60,53 рентгена, що дорівнює 60,53 берам і 605,3 мілізіверт, тобто позивач отримав дозу опромінення більше ніж 25 бер, позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, а відтак має право на перерахунок свого грошового утримання за період роботи в зоні відчуження із розрахунку посадового окладу і окладу за спеціальним званням, що діяли в період роботи в зоні Чорнобильської АЕС, у кратних розмірах відповідно до зон небезпечності, де він ніс службу.

Відповідно до статі 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.1, 2 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України у статті 46 встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до статті 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами.

Так, Міністерство праці та соціальної політики України в своєму листі від 06.03.2012 року № 544/20/132-12 надало роз'яснення, що відомості про встановлення умов і розмірів оплати праці та умов їх запровадження по конкретних особах можуть мати, а отже й надавати виключно підприємства, установи, організації (далі - підприємства), де працювали ці особи, або їхні правонаступники. Згідно статті 15 цього ж Закону видача довідок про заробітну плату у період роботи (служби) з ліквідації наслідків аварії па Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення здійснюється підприємствами (військкоматами), які відповідно до ч.2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її».

Відповідно до ст.1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30 червня 1961 року, Україна прийняла на себе зобов'язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

Ст.1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно із ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Будь-яких заперечень, які б спростовували доводи позивача відповідач до суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не в повному обсязі нарахував та виплатив позивачу грошове забезпечення за період роботи у зоні відчуження під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тим самим порушив права позивача на отримання заробітної плати з урахуванням складності та умов виконуваної роботи під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначених сум, а тому порушені права позивача підлягають судовому захисту. На відповідача слід покласти зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу вказані вище складові його грошового утримання за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, наведені вище.

Разом з тим, суд не може перебирати на себе функції бухгалтерії Управління поліції охорони в Київської області Національної поліції України, і зазначати у рішенні суду конкретні суми грошового забезпечення позивача, які йому належать до виплати.

Задовольняючи позов частково, суд виходить з того, що вимога щодо оплати харчування в розмірі 2 крб. 85 коп. за добу задоволенню не підлягає, оскільки Постанова РМ УРСР і УРРПС № 207-7 від 10.06.1986 року передбачає 2 крб. 85 коп., як добову суму вартості харчового набору, який мав бути наданий кожній особі, зайнятій на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в якості безоплатного триразового гарячого харчування, а не як складова заробітної плати і не як компенсація особі, зайнятій на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в рахунок щоденного харчування. Тому в цій частині позовні вимоги необґрунтовані, є такими, що не відповідають вимогам закону. У позові в цій частині слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 11, 69, 71, 86, 99, 159-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління поліції охорони в Київської області Національної поліції України щодо видачі ОСОБА_1 довідки про грошове забезпечення на роботах у зоні відчуження в період з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. без урахування та виплати окладу по посаді і званню у подвійному розмірі, премії за роботу у зоні відчуження за період з 26.04.1986 р. по 30.04.1986 р., трьох місячних окладів по посаді і званню за отримання гранично допустимої дози радіації, добових і одноразової виплати за отримання дози опромінення більше 25 бер за період роботи в зоні відчуження з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р.

Зобов'язати Управління поліції охорони в Київської області Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період роботи у зоні відчуження з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. оклад по посаді і званню у подвійному розмірі, премію за роботу у зоні відчуження за період з 26.04.1986 р. по 30.04.1986 р., три місячних оклади по посаді і званню за отримання гранично допустимої дози радіації, добові і одноразову виплату за отримання дози опромінення більше 25 бер за період роботи в зоні відчуження з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р.

Зобов'язати Управління поліції охорони в Київської області Національної поліції України видати ОСОБА_1 довідку про грошове забезпечення на роботах у зоні відчуження в період з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р. з урахуванням нарахованого та виплаченого окладу по посаді і званню у подвійному розмірі, премії за роботу у зоні відчуження за період з 26.04.1986 р. по 30.04.1986 р., трьох місячних окладів по посаді і званню за отримання гранично допустимої дози радіації, добових і одноразової виплати за отримання дози опромінення більше 25 бер за період роботи в зоні відчуження з 26.04.1986 р. по 31.07.1986 р.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Суддя Т.В. Селезньова