open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 638/40/17

Провадження № 3/638/335/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року

Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І.О. , розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, який раніше не притягався за вчинення корупційних правопорушень, являється головою правлення ПАТ "Харківський завод "Оргтехника" , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 -

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

06.01.2017 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал із Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відносно ОСОБА_1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Згідно даних протоколу про вчинення адміністративного правопорушення пов"язаного з корупцією від 04.01.2017 року, ОСОБА_1 , будучи, відповідно до постанови Харківської міської виборчої комісії Харківської області №209 від 03.11.2015 року , обраним депутатом Харківської міської ради 7 скликання на чергових місцевих виборах 25.10.2015 року , скоїв адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів за наступних обставин:

Відповідно до пп. б, п. 1,ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктами на яких поширюється дія вказаного закону є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;

Аналогічні норми кореспондуються з положеннями вимог ч. З ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» відповідно до яких на депутатів місцевих рад поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про основні засади запобігання та протидії корупції".

За таких обставин, встановлено що в період часу з 03.11.2015 року по теперішній час ОСОБА_1, відповідно до пп. б, п. 1, ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», був депутатом Харківської міської ради 7 скликання, а отже суб’єктом, на якого поширювалася дія вказаного закону та передбачених ним обмежень.

Згідно положень ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що приватний інтерес - це будь який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до положень статей ст.ст. 3, 28 Закону України «Про запобігання корупції», посадові особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів

безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Згідно з ч.2 ст.35 Закону України «Про запобігання корупції» , у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь- який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.

Пунктом 1.27 додатку 2 «Перелік юридичних осіб та фізичних осіб, яким надається згода на розробку проектів відведення земельних ділянок» до рішення Харківської міської ради №179/05 від 28.09.2005 року «Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянко юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,4 га по вул. Молокіна, 1 (Червонозаводський район) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель (виробничі, складські та допоміжні будівлі).

У подальшому, п. 3 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 25.04.2007 №79/07 «Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради п. 1.27 додатку 2 до рішення Харківської міської ради №179/05 від 28.09.2005 відмінено.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником та кінцевим бенефіціарним власником (контролером) публічного акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка».

Згідно порядку денного 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 23.12.2015 року , що є додатком до розпорядження Харківського міського голови № 143 від 08.12.2015 року , на пленарному засіданні сесії розглядалось питання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд».

Відповідно до п. 2 додатку 3 «Перелік юридичних та фізичних осіб, яким надається згода на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» рішення сесії Харківської міської ради №43/15 від 23.12.2015 «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надано згоду публічного акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка» на відновлення меж земельної ділянки, що належить територіальні й громаді м. Харкова площею 2,51 га для експлуатації та обслуговування основних, підсобних та допоміжних споруд по вул. Молокіна, 1 (Червонозаводський район).

Окрім цього встановлено, що 23.12.2015 року в період часу з 12 год 48 хв 00 сек по 12 год 49 хв 00 сек ОСОБА_2, будучи депутатом Харківської

міської ради 7 скликання, діючи в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суперечність між його приватним інтересом, як керівника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) публічного акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка» та, як наслідок, особистою майновою зацікавленістю в отриманні товариством дозволу на відновлення меж земельної ділянки у більшому розмірі, приведення товариством землевпорядної документації щодо вказаної земельної ділянки до чинних вимог законодавства, та його представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність та неупередженість прийняття рішення, не вживши відповідних заходів щодо самостійного врегулювання реального конфлікту інтересів, діючи в умовах реального конфлікту інтересів, відповідно до списку поіменного голосування 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання, прийняв рішення проголосувавши позитивно за 31 питання пленарного засідання щодо «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» (прийняття рішення Харківської міської ради №43/15 від 23.12.2015).

Таким чином, ОСОБА_1, прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 3, ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_1 , в суді вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП , не визнав, просив закрити провадження у справі відносно нього у зв’язку з тим, що відсутній склад адміністративного правопорушення, який йому інкриміновано. Пояснив суду, що рішенням 2 сесії 7 скликання Харківської міської ради Харківської області від 23.12.2015 року № 43/15 надано згоду Публічному акціонерному товариству «Харківський завод «Оргтехніка» на відновлення меж земельної ділянки, що належить територіальній громаді м. Харкова площею 2,51 га для експлуатації та обслуговування основних, підсобних та допоміжних споруд по вул. Молокіна, 1 (Червонозаводський район).

При прийнятті даного рішення він брав участь у голосуванні відповідно до ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.ст. 18-20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Вважає , що ним не було допущено порушеннь вимог Закону України «Про запобігання корупції» .

Земельна ділянка була виділена Харківському заводу автоматичних ручок (в теперішній час - ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка») 30 липня 1969 року рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №349-2. Зараз земельна ділянка, питання про відновлення меж якої було предметом розгляду сесії міської ради, знаходиться в користуванні ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка» на підставі рішення Безлюдівської селищної ради народних депутатів від 10 вересня 1996 року № 350 та підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ХР-25-73 №13 від 20.09.1996 року.

Постановою Верховної Ради України від 06.09.2012р. № 5215-УІ «Про зміну меж м. Харкова та Харківського району» земельна ділянка, яка знаходиться у користуванні ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка» по вул. Чайковського, 210, сел. Безлюдівка, приєднана до території м. Харкова. Враховуючи зміну адміністративно-територіальної одинці, на території якої розташовується земельна ділянка, виникла необхідність приведення документації відносно ділянки у відповідність із вищевказаною постановою.

Оскільки земельна ділянка була включена до меж м. Харків, то виникло питання у зміні та впорядкуванні адреси такої земельної ділянки. Тому я як голова правління ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка» звернувся до Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану виконкому Харківської міської ради стосовно надання інформації щодо зміни та порядкування адреси земельної ділянки, розташованої у с. Безлюдівка по вул. Чайковського, 210 на території, що включена до меж міста Харків. На вказаний запит мною отримано відповідь від 25.03.2015 р. № 1161/0/27-15, в котрій мене проінформували, що рішення сесії Харківської міської ради про зміну та впорядкування адреси вищезазначеної земельної ділянки не приймалось, а для вирішення ж цього питання необхідно звернутись до Харківської міської ради з наданням копій документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою.

Вважає вказане рішення сесії є суто технічним. Надання дозволу на відновлення меж земельної ділянки не надає будь-якого права щодо володіння або користування земельною ділянкою. Сам по собі факт отримання дозволів на відновлення меж земельної ділянки не є матеріальним благом чи будь-якою перевагою, яку міг би отримати таким чином ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка» через моє службове становище.

Крім того, необхідність оформлення документів на землю виникла в зв’язку зі змінами законодавства, а саме: Земельного кодексу України №2768-111 від 25.10.2001 р. (зі змінами), ЗУ «Про землеустрій» № 858-IV від 22.05.2003 р. (зі змінами), ЗУ «Про державний земельний кадастр» №3613-VI від 07.07.2011 р. (зі змінами).

Приймаючи дане рішення сесії, депутати міської ради тим самим стимулюють стягування земельного податку та податку на нерухоме майно, що в свою чергу поповнює бюджет м. Харкова, свідчить про відсутність приватного чи майнового інтересу. Навпаки , його голосування було направлене на захист інтересів територіальної громади м. Харкова. Коли земельна ділянка знаходилася в с. Безлюдівка, ПАТ «Харківський завод «Оргтехніка» сплачував земельний податок згідно нормативної грошової оцінки ділянки та коефіцієнту індексації - 20 627 грн. на рік, то після приєднання її до меж м. Харкова - 74 772 грн. Рішення приймалось Харківською міською радою, тобто колегіальним органом у складі 82-х депутатів, присутніх на сесії. Рішення прийнято більшістю голосів, тому його голосування не мало впливу на його прийняття, що є обов’язковою умовою наявності конфлікту інтересів. Просив суд прийняти до уваги, що в протоколі зазначено, що конфлікт інтересів полягає у тому, що ним здійснено голосування та при цьому він усвідомлював суперечність між його приватними інтересами та представницькими повноваженнями, яка полягає в особистій зацікавленості в отриманні дозволу на відновлення меж земельної ділянки в більшому розмірі. При цьому робиться посилання на рішення Харківської міської ради №179/05 від 28.09.2005 р. Вважає, що дане твердження спростовується листом Харківської міської ради №08-07/372/2-17 від 27.01.2017 p., згідно якого площа земельної ділянки не змінилась та складає 2,51 га, як зазначено в державному акті на право постійного користування землею серії ХР-25-73 №13 від 20.09.1996 р. Зазначив, що виконує обов’язки депутата Харківської міської ради третю каденцію. За цей період жодного разу мною не ініціювалось майнові питання або щодо виділення земельних ділянок на користь мене, або керованого мною підприємства. Таким чином, при вирішенні цього питання депутатами міської ради взагалі був відсутній будь-який конфлікт моїх приватних інтересів з моїми службовими інтересами. На підтвердження вищезазначеного надав відповідні документи, що долучені до матеріалі справи.

Прокурор Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 в суді підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення , вважає, що в діях особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення учасників справи про адміністративне правопорушення, суддею встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з вимогами ст.. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини , що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст..ст. 251, 252 КУпАП, орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та ін.

Нормою ст.. 1 Закону України «Про запобігання корупції», визначено, що приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Частина 2 статті 172-7 КУпАП є бланкетною і основним нормативно-правовим актом у даному випадку є Закон України «Про запобігання корупції».

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, а ст.10 КУпАП дає визначення вчинення адміністративного правопорушення умисно.

Суб'єктивна ж сторона правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Отже, предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої особиста заінтересованість публічного службовця може вплинути на об'єктивність виконання ним своїх службових повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між його особистими інтересами і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення особою інших дій.

Конфлікт інтересів - це конфлікт між публічно - правовими обов'язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси, котрі випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій.

Іншими словами, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа виконуючи свої обв’язки має приватний інтерес ( особисту заінтересованість ), які хоча і необов’язково призведуть до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.

Відповідно до абз. 12 ч.І ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Таким чином, для реального конфлікту інтересів, характерна наявність трьох обєктивних компонентів:

-приватний інтерес;

-службове повноваження, представницьке повноваження;

-протиріччя між ними, що впливає на обєктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

За змістом зазначеної статті суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих мотивів. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв’язку з цим певні матеріальні блага.

Таким чином, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими чи представницькими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на обєктивність та неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових чи представницьких повноважень.

При цьому конфлікт інтересів має бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Так, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула або могла вплинути на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових чи представницьких повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про запобігання корупції").

Майновий інтерес це інтерес щодо збереження або збільшення обсягу, якості нерухомого та рухомого майна особи чи близьких їй осіб.

Перелік представницьких повноважень розкривається, як правило, у відповідних законах, що визначають правовий статус наділених ним осіб. В контексті антикорупційного законодавства, це насамперед, стосується депутатів різних рівнів, та законів, які розкривають їх правовий статус, визначають коло їх представницьких повноважень.

Наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості ( неможливості) такого інтересу вплинути на обєктивність прийняття рішення, вчинення діяння особою.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Статтею 59 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 цього Закону, здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради зобов'язаний: додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів; брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень; виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.

Статтею 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначено, що депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст.20 вказаного Закону на сесіях місцевої ради депутати місцевої ради на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради. Депутат місцевої ради зобов'язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить.

Відповідно до ст.. 39 Закону України «Про запобігання корупції» (пріоритет інтересів) особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті З цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.

При складені уповноваженою особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення пов"язаного з корупцією , не враховано, що ОСОБА_1 особисто не приймав рішення сесії Харківської міської ради №43/15 від 23.12.2015 «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надано згоду публічного акціонерного товариства «Харківський завод «Оргтехніка» на відновлення меж земельної ділянки, що належить територіальні й громаді м. Харкова площею 2,51 га для експлуатації та обслуговування основних, підсобних та допоміжних споруд по вул. Молокіна, 1 (Червонозаводський район) , а приймав участь в голосуванні колегіального органу – Харківської міської ради. При цьому він діяв в межах повноважень, передбачених ст. ст. 18, 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 25, ст. 50 Регламенту Харківської міської ради 7 скликання, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 23.12.2015 р. № 20/15, і мав право приймати участь в голосуванні колегіального органу – Харківської міської ради. Тобто ОСОБА_1 рішення приймав не самостійно всупереч інтересам служби та закону. Голосування депутатом ОСОБА_1 "за" прийняття вказаного вище рішення Харківської міської ради не було вирішальним (згідно даних поіменного голосування за прийняття рішення проголосувало- 61, утрималися- 13, не приймали участь в голосуванні -9, кворум 43). Депутат ОСОБА_1 при голосуванні реалізовував право депутата міської ради на голосування ним особисто і виключно в інтересах територіальної громади. Суперечності між його приватними інтересами та службовими повноваженнями які б впливали на об'єктивність прийнятого рішення , відсутні. Не прийняття радою рішення потягло б спричинення суб’єктом господарювання - ПАТ "Харківський завод "Оргтехніка" збитків місцевому бюджету у вигляді неотримання податків у тому розмірі, який визначений виходячи з виду цільового використання земельної ділянки та нової грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаді, діють виключно в їх інтересах.

Судом беззаперечно встановлено, що депутат ОСОБА_1 приймаючи участь у голосуванні за прийняття рішення, як обраний депутат Харківської міської ради, діяв виключно в інтересах територіальної громади, що відповідає положенням ст. 39 Закону України «Про запобігання корупції». В його діях відсутній реальний конфлікт інтересів, так як в даному випадку було реалізовано право депутата міської ради на встановлені законами та Конституцією України права та обов’язки, у тому числі на голосування ним особисто виключно в інтересах територіальної громади м. Харкова.

Подані до суду матеріали не містять об’єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 мав умисел та будь-яку особисту зацікавленість чи інтерес при прийнятті участі у голосуванні на сесії міської ради, а тому висновок щодо скоєння корупційного правопорушення ним є лише припущенням особи, яка склала протокол, що є предметом розгляду.

Дії ОСОБА_1 не мали умисного характеру та не були спрямовані на одержання будь-якої неправомірної вигоди, мета одержання неправомірної вигоди та її розмір відсутня, а тому участь у засіданні ради та голосування за проект рішення не можна розглядати як корупційне діяння.

Приватний інтерес (майновий чи немайновий інтерес), здатний вплинути на об’єктивність чи неупередженість рішення, також відсутній та матеріалами справи не доведений.

Як депутатом міської ради, ним не було спричинено шкоди державі та територіальній громаді м. Харкова. При голосуванні на засіданні Харківської міської ради за дане рішення депутат діяв виключно в інтересах територіальної громади м. Харкова з метою уникнення спричинення збитків місцевому бюджету в неотриманні надходжень за користування землею товариством, головою правлення якого він являється.

Таким чином, ОСОБА_1 не було вчинено умисних дій, тому що голосування за рішення на сесії Харківської міської ради, як депутата, не мало протиправного характеру, будь-яких шкідливих наслідків державі та територіальній громаді заподіяно не було.

Особою, яка склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення пов"язаного з корупцією відносно ОСОБА_1 , прокурором в суді, не доведено наявності суперечностей між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, а також те, що участь ОСОБА_1 в голосуванні, як депутата Харківської міської ради, вплинула на об’єктивність та неупередженість прийняття рішення.

Письмові матеріали, якими особа, яка склала протокол від 04.01.2017 року , доводить винність ОСОБА_1 , а саме:

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.12.2016 року, копія розпорядження Харківського міського голови №143 від 08.12.2015 року з додатком , копія рішення Харківської міської ради №43/15 від 23.09.2015 року , додаток №3 до рішення , роздруківка поіменного голосування пленарного засідання 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання з питання «Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» , копія рішення Харківської міської ради №179/05 від 28.09.2005 з додатком 2 , копія рішення Харківської міської ради №79/09 від 25.04.2007додатком 2 , копія постанови Харківської міської виборчої комісії Харківської області №209 від 03.11.2015 та Додаток 1 , копія декларації про майно, доходи, витрати , зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік (уточнена) ОСОБА_1 , лазерний диск DVD-RW із записом відео трансляції пленарного засідання 2 сесії Харківської міської ради 7 скликання, ніяким чином не доводять його вини, а лише вказують виключно на наявність беззаперечних фактів реєстрації товариства, проведення засідання сесії Харківської міської ради , даних щодо особи ОСОБА_1

За таких обставин, в матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях особи є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Матеріали справи не містять даних про наявність корупційного інтересу та умислу щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_1 приймав зазначене рішення не самостійно, при голосуванні ним було лише реалізоване право депутата міської ради на голосування ним особисто і виключно в інтересах територіальної громади, рішення було прийняте колегіальним органом у спосіб, передбачений чинним законодавством, а під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Прокурором не доведено наявності суперечностей між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями, а також те, що участь ОСОБА_1 в голосуванні, як депутата Харківської міської ради, вплинула на об'єктивність та неупередженість прийняття рішення.

На підставі викладеного та виходячи з положень ст. 62 Конституції України про тлумачення усіх сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь, провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

У відповідності із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Повно та всебічно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази , керуючись нормами закону, суддя дійшов висновку про те, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 172-7, п.1 ч. 1 ст.247, ст.. ст.. 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, пов"язаного з корупцією , передбаченого ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення , закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня її прийняття апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя: І.О.Грищенко

Джерело: ЄДРСР 64453117
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку