Справа № 515/2020/16-к
Провадження № 1-кп/515/31/17
Татарбунарський районний суд Одеської області
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2017 року м.Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі колегії суддів:
головуючого - судді Шевиріна А.О.,
суддів – Сивоконь Т.І.,
ОСОБА_1,
за участю секретаря – Чумаченко Д.М.,
прокурора – Бролінського Р.О.,
потерпілої – ОСОБА_2,
обвинуваченого – ОСОБА_3,
захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016160440000459 від 15 серпня 2016 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в м.Арциз Одеської області, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, маючого одну малолітню дитину, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
10 серпня 2016 року приблизно о 00 годин 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись у будинку №5 по вул.Центральній в с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області, в ході виниклої сварки, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5, достовірно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, а також передбачаючи настання особливо небезпечних наслідків у вигляді смерті, обв’язав одним кінцем мотузки обидві гомілки ніг потерпілої для позбавлення її можливості рухатися, іншим кінцем мотузки обв’язав її шию в два оберти, затягнувши петлю на шиї до 12,5 см. в діаметрі. Далі, ОСОБА_3, узявши в кімнаті липку стрічку, щільно обмотав нею голову ОСОБА_5 на рівні рота та носа, не менше, ніж 12 разів, таким чином позбавивши її можливості дихати. Внаслідок ушкоджень, зумовлених здушуванням шиї петлею та перекриттям липкою стрічкою носа та рота, виникла механічна асфіксія, в результаті чого настала смерть ОСОБА_5
Вчиняючи дії, направлені на приховування вчиненого злочину, у нічний час 10 серпня 2016 року ОСОБА_3 замотав тіло ОСОБА_5 у ковдру, прозору плівку та, помістивши його у мішок, відніс тіло до ями, що знаходилася на території зазначеного домоволодіння, й поклав його до ями. Далі, продовжуючи дії, спрямовані на приховування трупу та уникнення від кримінальної відповідальності, зібрав на подвір’ї різноманітне сміття, яке вкинув у яму, де знаходилося тіло ОСОБА_5, та підпалив його. Дочекавшись моменту перегорання сміття, засипав яму землею та глиною за допомогою лопати та покинув місце події, направившись в с.Мирнопілля Арцизького району Одеської області.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 не визнав свою вину в інкримінованому йому злочині та надав показання, що на початку серпня 2016 року знаходився в с.Глибоке Татарбунарського району. 07 серпня 2016 року за ним приїхав батько зі знайомим ОСОБА_6, аби забрати дітей до с.Мирнопілля Арцизького району, де проживали батьки. Зазначив, що 08 серпня 2016 року за проханням дружини ОСОБА_5 приїхав допомогти по господарству. Пояснив, що 08 серпня 2016 року, перебуваючи в домоволодінні №5 по вул.Центральній в с.Глибоке, допомагав співмешканці, між ними виникла побутова сварка, яку спровокувала ОСОБА_5 Пояснив також, що мав намір піти з домоволодіння, однак дружина, бажаючи його спинити, накинулась на обвинуваченого, випадково перелетіла через його плече й впала. ОСОБА_3 допоміг їй підвестися й надав допомогу, провівши її до веранди, однак ОСОБА_5 знову накинулася на нього, й обвинувачений дав їй один-два ляпаси, щоб заспокоїти, однак не бив її, як зазначено в обвинувальному акті, розуміючи, що після ударів могли виникнути гематоми, забої. Розізлившись, пішов з дому та заночував по вул.Мічуріна 25 у тому ж селі на місці будинку, де раніше мешкав з померлою, та який згорів у червні 2016 року. Зазначив, що 09 серпня 2016 року рано вранці повернувся до будинку співмешканки, двері якого були не заперті, зайшов всередину, де побачив готовий сніданок, чайник на плиті, працюючий телевізор та почув, що грає музика, однак ОСОБА_7 вдома не знайшов. Вийшовши на подвір’я, побачив дим, що виходив з ями, яку ОСОБА_3 викопав на початку серпня 2016 року для встановлення туалету, при цьому яма була наполовину чимось заповнена. Пояснив, що залив яму водою, трохи походив по будинку та, не дочекавшись ОСОБА_5, близько 08 години ранку покинув домоволодіння й попрямував до с.Мирнопілля Арцизького району до батьків, де знаходилися діти. Пояснив також, що ОСОБА_5 напередодні мала плани поїхати до ОСОБА_7 придбати подарунок старшій доньці Дарині та відвідати лікаря, крім того, останнім часом ОСОБА_3 не дуже цікавився, куди їздить ОСОБА_5, і тому одразу відчуття тривоги та занепокоєння з приводу відсутності дружини у нього не виникло. Зазначив, що 13 серпня 2016 року йому зателефонувала сусідка з села Глибоке ОСОБА_8, яка сказала, що їй здалося, що у ОСОБА_3 щось трапилося, після чого обвинувачений одразу почав дзвонити подругам дружини – ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Крім того, додав, що дійсно орієнтовно 12 серпня 2016 року повертався до домоволодіння співмешканки, звідки перевіз за попередньою домовленістю з ОСОБА_5, непотрібні речі до своїх батьків, серед яких мала бути поламана пральна машина, однак обвинувачений переплутав коробки, й узяв іншу – не зіпсовану, яка працювала. В подальшому обвинувачений пояснив, що взяв з домоволодіння і інші речі, зокрема, супутникову тарілку, двокамерний холодильник, які мав намір подарувати батькам, і ОСОБА_5 проти цього не заперечувала раніше, плазмовий телевізор, погорілі меблі, поламану мікрохвильову піч, які хотів відремонтувати та привезти назад, а також частково дитячий одяг. Обвинувачений окремо зазначив, що під час досудового розслідування на нього чинився фізичний та психологічний тиск з боку співробітників поліції та прокурора, і тому він підписував якісь папери, в тому числі і протокол проведення слідчого експерименту, не розуміючи, що підписує. Зазначив також, що безпосередньо під час проведення слідчого експерименту до нього фізична сила не застосовувалася, адвокат та поняті були присутні, однак погрози висловлювалися йому раніше в кабінеті слідчого Татарбунарського ВП, а також в машині по дорозі до села Глибоке, і тому, все, що він робив під час слідчого експерименту, було вчинено у шоковому стані та під впливом цих погроз. Обвинувачений вказав, що ОСОБА_5 мала багато недругів, серед яких Андрій за прізвиськом «Чуча», ОСОБА_11 за прізвиськом «Бандера», що працювали разом з обвинуваченим у фермера ОСОБА_12, раніше судимі односельчани ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а також ОСОБА_15, його жінки ОСОБА_16 та ОСОБА_2, які проживали в ІНФОРМАЦІЯ_5, та були винні ОСОБА_5 гроші, при цьому від усіх вказаних осіб обвинувачений чув раніше погрози на адресу своєї дружини.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3, не зважаючи на її невизнання, повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які узгоджуються між собою, а саме:
-показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_5 Зазначила, що 07 серпня 2016 року ОСОБА_5 приїздила до ОСОБА_2 в с.Дмитрівка Татарбунарського району, побула разом з дітьми в гостях та поїхала додому. Зазначила також, що в четвер, 11 серпня 2016 року, обвинувачений подзвонив чоловікові потерпілої ОСОБА_17 та повідомив, що ОСОБА_5 поїхала в ОСОБА_7 до свого першого співмешканця та вимкнула телефон, на зв’язок не виходить. Потерпіла також зателефонувала сестрі, однак абонент був поза зоною досяжності. Пояснила, що 13 серпня 2016 року під вечір до них у с.Дмитрівка приїхав ОСОБА_3 разом з якимось хлопцем на машині та забрав корову, яка тимчасово знаходилася у родини Базан після пожежі, що трапилася у будинку сестри на початку літа 2016 року. Потерпілій ОСОБА_3 сказав, що ОСОБА_5 погодилася, аби він забрав корову, а також знову підтвердив, що ОСОБА_5 перебуває в ОСОБА_7. У неділю, 14 серпня 2016 року, увечорі, відчуваючи занепокоєння, потерпіла зателефонувала до подруги сестри – ОСОБА_10, яка повідомила, що вже все село знає, що ОСОБА_5 немає. Крім того, ОСОБА_10 розповіла, що була у сестри вдома разом з ОСОБА_18, яка запропонувала звернутися до поліції й попросити перевірити яму, оскільки 09 серпня 2016 року люди бачили, як ОСОБА_3 копав яму, а в середу вранці з неї йшов дим. Потерпіла вказала, що наступного дня, у понеділок, написала заяву до поліції, однак в саме село Глибоке не їздила, оскільки була на останньому місяці вагітності, тому замість неї поїхав чоловік, який і розповів, як знайшли тіло ОСОБА_5 Зазначила, що сестру поховали у вівторок, 16 серпня 2016 року, а наступного дня потерпіла з чоловіком забрали дітей ОСОБА_5 до себе. Крім того, ОСОБА_2 дала показання, що сестра неодноразово повідомляла їй, зокрема перед Пасхою, що має намір розійтися з ОСОБА_3, бажає, щоб він поїхав до своїх батьків, оскільки обвинувачений нічого не хоче робити вдома, іноді приходить п’яний, при цьому, на спроби ОСОБА_2 з чоловіком їх примирити, ОСОБА_5 реагувала дратівливо й просила не втручатися. Потерпіла також зазначила, що ОСОБА_3 говорив їй, що у ОСОБА_5 є коханець, проте від інших осіб ОСОБА_2 такого не чула. У період, коли ОСОБА_5 вигнала ОСОБА_3, та обвинувачений тимчасово проживав на польовому стані, ОСОБА_3 показував ОСОБА_2 номери телефонів, які він нібито виписував з телефону ОСОБА_5, та пояснював, що це начебто були номери чоловіків, з якими сестра спілкується;
-показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які пояснили, що є мешканцями села Глибоке, проживають однією сім’єю та мають спільний побут. Знають родину ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які разом проживають близько 5 років. Зазначили, що влітку 2016 року приблизно за два тижні до зникнення ОСОБА_5, перебували у центрі села, де зустріли ОСОБА_3, який був знервований та запропонував пригостити подружжя пивом, на що свідки погодилися. На їх запитання щодо причини перебування у такому стані, обвинувачений відповів, що посварився з ОСОБА_5, дружина йому зраджує. Зазначили також, що намагалися заспокоїти ОСОБА_3 та порадили йому просто розійтися зі ОСОБА_5, на що він відповів, що все одно її вб’є та закопає, при цьому перебував у вкрай збудженому стані та нервово крутив пальцями коробок з сірниками. Свідки також вказали, що ОСОБА_5 була доброзичливою особою, з усіма в селі підтримувала дружні стосунки, працювала у дружини фермера ОСОБА_12 – ОСОБА_19 на городі, про існування конфліктів з односельчанами не чули;
-показаннями свідка ОСОБА_7, яка пояснила, що працює вчителькою у школі села Глибоке, проживала по сусідству з ОСОБА_5, дуже добре знала померлу та бачилася з нею майже щодня. Зазначила, що у вівторок, 09 серпня 2016 року, у післяобідній час підійшла до ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які працювали у садочку, та попросила обвинуваченого допомогти отримати зерно за пай, завантажити його, оскільки чоловіка ОСОБА_7 не було вдома. Сергій відповів, мовляв, доживемо до ранку – побачимо. Ольга пояснила, що ОСОБА_3 повинен був поїхати за доньками та забрати їх, щоб пройти медогляд. ОСОБА_7 також надала показання, що наступного дня, у середу, 10 серпня 2016 року, вранці, близько 06 години, відкрила кватирку, та була невдоволена тим, що сусіди щось палять, й дим іде у вікно свідка. Далі, пораючись по господарству, побачила ОСОБА_3, вдягненого у той самий одяг, що і напередодні увечорі, який на городі палив сміття, при цьому свідку здалося, що йшов специфічний запах на кшталт горілого ганчір’я та пір’я. Вказала, що між 08 та 09 годинами ранку прийшла до сусідів, аби з’ясувати, чи допоможе обвинувачений забрати у цей день зерно, покликала ОСОБА_7, однак ніхто не вийшов, а на дверях висів навісний замок. Свідок також зазначила, що побачила яму, яку обвинувачений копав десь за тиждень до цього, майже повністю засипаною, й навіть у розмові зі своєю матір’ю пожартувала, мовляв, така зараз молодь – адже ОСОБА_3 так старанно викопував цю яму для чогось, а зараз так швидко її засипав. Пояснила, що трохи здивувалася відсутністю ОСОБА_7, оскільки раніше померла мала звичку попереджати ОСОБА_7 про свій намір поїхати з дому у справах. Також зазначила, що 14 серпня 2016 року, в неділю, бачила, як ОСОБА_3 приїхав на великій машині та завантажував габаритні речі – матраци, побутову техніку, велосипед, при цьому ОСОБА_7 не було. Свідок наполягала на тому, що до моменту приїзду ОСОБА_3 14 серпня 2016 року та після його від’їзду двері були зачинені, й на них висів навісний замок. Крім того, свідок вказала, що наступного тижня бачила, як ОСОБА_3 привозили співробітники поліції, була присутня під час проведення слідчих дій, й вказала, що ОСОБА_3 добровільно відображав на іншій сусідці, що він робив зі ОСОБА_5, при цьому психологічного або фізичного примусу до нього ніхто не застосував. ОСОБА_7 також зазначила, що ОСОБА_5 була дуже доброзичливою людиною, гарною матір’ю, й не конфліктною особою;
-показаннями свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що працює секретарем Глибоківської сільської ради, була подругою ОСОБА_5 та періодично з нею зустрічалася або розмовляла по телефону. У першій половині серпня свідок протягом тижня телефонувала подрузі, однак її телефон був поза зоною досяжності, тому ОСОБА_10 у неділю 14 серпня 2016 року попросила однокласницю піти разом до ОСОБА_5 додому та подивитися, чи не трапилося щось з нею. Свідок разом з однокласницею погукали ОСОБА_5, але ніхто не вийшов. Сусіди ОСОБА_5 – ОСОБА_7 та ОСОБА_20 - повідомили, що хтось приїжджав на великій машині та завантажував речі, а потерпіла ОСОБА_2 повідомила свідку телефоном, що чула, нібито ОСОБА_7 в ОСОБА_7. Після цього ОСОБА_10 зателефонувала до поліції та повідомила про відсутність подруги, на що поліцейські попросили з’явитися будь-кого з родичів та написати відповідну заяву, що і було зроблено наступного дня, у понеділок. Свідок також зазначила, що в понеділок, 15 серпня 2016 року, коли вже було знайдено труп, до неї зателефонував ОСОБА_3, повідомив, що ОСОБА_7 поїхала в ОСОБА_7 до коханця, а він забрав дітей до себе, запевняв, що зі ОСОБА_5 не сварився, а також розпитував, що чути в селі з приводу її відсутності. Це було дивно, оскільки лише обмежене коло осіб знали, що ОСОБА_5 пропала. Свідок вказала, що раніше ОСОБА_5 з ОСОБА_3 розходилася, він навіть один раз її побив. Крім того, пояснила, що подруга була неконфліктною людиною та перебувала з односельчанами у добрих стосунках. ОСОБА_10 пояснила, що наприкінці серпня – на початку вересня 2016 року ОСОБА_3 з місць позбавлення волі телефонував на її номер, та попередив, що її викличуть до суду, при цьому просив давати показання, які б свідчили, що він є невинуватим. В подальшому свідок з невідомих номерів трубку не брала, побоюючись тиску з боку обвинуваченого;
-показаннями свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що проживає в селі Глибоке та познайомилася з ОСОБА_5, коли та переїхала у новий будинок по вул.Центральна, 5. Зазначила, що 09 серпня 2016 року, у вівторок близько 17год.00хв. Ольга прийшла до свідка та попросила дріль та секатор, при цьому ОСОБА_3 був вдома й щось робив на фронтоні. Наступного дня ОСОБА_11 сусідку вже не бачила та вважала, що та поїхала за дітьми. Крім цього, пояснила, що у неділю, 14 серпня 2016 року, обвинувачений приїхав на великій машині та завантажував до неї якісь речі. Свідок також наполягала, що за весь період відсутності ОСОБА_5 двері в будинок були замкнені. Крім того, свідок вказала, що ніколи не бачила ОСОБА_3 у нетверезому стані та не чула сварок між подружжям, однак сусідка одного разу сказала фразу, мовляв, проклинає той день, коли зустріла ОСОБА_3, що дуже здивувало ОСОБА_11;
-показаннями свідка ОСОБА_18, яка пояснила, що є головою Глибоківської сільської ради. 14 серпня 2016 року до неї підійшла секретар сільради ОСОБА_10 з подругою ОСОБА_21, які є однокласницями ОСОБА_5, та повідомили, що з ОСОБА_5 не можуть вийти на зв’язок. Крім того, повідомили, що у дворі домоволодіння є якась яма, яку вже закопано. Подзвонивши до ОСОБА_19, у якої померла працювала, свідок дізналася, що ОСОБА_5 тиждень не виходила на роботу. 15 серпня 2016 року свідок разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_2 прибули до Татарбунарського відділення поліції, надали пояснення, після чого на місце подій виїхала слідча група, яка розкопала яму та виявила труп ОСОБА_5 Крім того, зазначила, що негативну характеристику на ОСОБА_3 складала зі слів померлої, яка повідомляла, що чоловік часто випиває вдома та влаштовує сварки, особисто цього голова сільради не бачила. Втім, вказала, що ОСОБА_3 влітку 2016 року неодноразово дзвонив їй, говорив, що ОСОБА_5 йому зраджує та просив разом зібратися та допомогти вирішити конфліктну ситуацію;
-показаннями свідка ОСОБА_22, яка пояснила, що проживає в селі Глибоке по сусідству зі ОСОБА_5 та знає її з дитинства. Пояснила також, що 09 серпня 2016 року у вівторок у післяобідній час бачила ОСОБА_5, яка підійшла до свідка, одягнена в халат, та почала спілкуватися, розказавши, що доньки у бабусі, після чого відійшла, розмовляючи по телефону. Пізніше увечорі свідок почула, що хтось свариться, та, підійшовши ближче до будинку ОСОБА_5, почула голос ОСОБА_5, яка казала, що втомилася все робити сама, і що він все їй робить наперекір. З урахуванням того, що померла раніше скаржилася, що обвинувачений не забезпечує сім’ю, свідок зробила висновок, що ОСОБА_5 сварилася саме зі своїм чоловіком ОСОБА_3 Зазначила, що приблизно через тиждень ОСОБА_3 привозили співробітники поліції до домоволодіння №5 по вул.Центральній. Свідок не була учасником слідчої дії, однак стояла за забором та бачила, як ОСОБА_3 ходив по двору та щось добровільно показував поліцейським;
-показаннями свідка ОСОБА_9, яка зазначила, що товаришувала з подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_3В, часто була у них вдома, допомагала перебратися після пожежі в новий дім. Вказала, що на початку серпня через кілька днів після того, як ОСОБА_5 перестала відповідати на телефонні дзвінки, свідок на прохання потерпілої пішла подивитися, що сталося зі ОСОБА_5 Біля будинку зустріла ОСОБА_3, який вантажив великі речі до машини, при цьому ОСОБА_3 сказав, що дружина в ОСОБА_7. Свідок також наполягала на тому, що за час відсутності ОСОБА_5 двері її будинку були зачинені на замок, ОСОБА_9 сама відкривала їх співробітникам поліції 15 серпня 2016 року, дістаючи ключ зі схованки, про яку знала. Крім того, свідок вказала, що фізичного тиску та синців на ОСОБА_3 під час проведення слідчої дії не бачила;
-показаннями свідка ОСОБА_23, яка дала пояснення, що працює вчителькою у школі та у понеділок, 15 серпня 2016 року, була на роботі. Пояснила також, що до неї надійшов телефонний дзвінок від ОСОБА_3, який представився як чоловік ОСОБА_5, запитав, чи все нормально в селі, дав поспілкуватися з Дариною – старшою донькою померлої - та повідомив, що ОСОБА_5 в ОСОБА_7, а дівчатка з ним. Через деякий час обвинувачений знову зателефонував свідку й поцікавився, чи все спокійно в селі. Такі дзвінки здивували свідка, оскільки свій телефонний номер вона ОСОБА_3 не давала, він ніколи їй не телефонував, крім того, в той день лише він цікавився зникненням ОСОБА_5, а від односельчан про це свідок не чула;
-показаннями свідка захисту ОСОБА_24, який пояснив, що 07 серпня 2016 року разом з ОСОБА_6 приїхали до сина ОСОБА_3 додому до с.Глибоке Татарбунарського району, звідки забрали його та дітей, при цьому ОСОБА_5 залишилася вдома. Зазначив, що 08 серпня увечорі син поїхав, був відсутній 09 серпня вдома у батьків та повернувся до с.Мирнопілля Арцизького району 10 серпня 2016 року в обідній час на маршрутці;
-витягом з кримінального провадження №12016160440000459 від 15.08.2016року, з якого слідує, що 15.08.2016року до відділення поліції звернулася громадянка ОСОБА_2, яка повідомила про зникнення її сестри ОСОБА_5, 17.03.1987р.н., з якою вона втратила зв’язок 09 серпня 2016року (т.1, а.с.91);
-витягом з кримінального провадження №12016160440000459 від 15.08.2016року, з якого слідує, що 15.08.2016року при проведенні оперативно-слідчих заходів щодо розшуку ОСОБА_25, при огляді місця її мешкання ІНФОРМАЦІЯ_6, на присадибній ділянці під час розкриття у свіжовикопаній ямі розмірами 1,1м х 1,1м, на глибині приблизно 1,7м, виявлено труп ОСОБА_5 розміщений головою вниз ями, з ознаками насильницької смерті у вигляді зашморгу на шиї та обох нижніх кінцівках, характерний при затягуванні мотузки від ніг через спину до шиї (т.1, а.с.92);
-заявою ОСОБА_2 про встановлення місця перебування її сестри ОСОБА_5, 17.03.1987року народження, місцезнаходження якої їй невідоме з ранку 09 серпня 2016року (т.1, а.с.93).
-заявою ОСОБА_18 про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду домоволодіння по вул.Центральній, 5 в с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області (т.1, а.с.94).
-протоколом огляду місця події з фототаблицею до нього від 15.08.2016 року, зі змісту якого вбачається, що було оглянуто домоволодіння по вул.Центральній, 5 в с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області, на території господарського подвір’я якого виявлено яму, засипану землею світло жовтого кольору та глиною. Крім того, при розкопуванні ями виявлено різноманітне сміття, труп громадянки ОСОБА_5, замотаний у поліетиленову плівку чорного кольору та рядно (домотканий вовняний килим). Нижні кінцівки трупа ОСОБА_5 та шия зв’язані мотузкою, на голові поліетиленовий пакет та голова трупа перемотана липкою стрічкою (т.1, а.с.а.с.95-116);
-висновком судово-медичного експерта Татарбунарського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи №86 від 10.10.2016 року, з якого слідує, що в ході дослідження трупа потерпілої ОСОБА_5 виявлені ушкодження, зумовлені здавленням шиї та гомілок петлею (странгуляційна борозна на нижній третині шиї та полови тиску на зовнішніх поверхнях нижніх третин гомілок), а також ті, що утворені в результаті гниття. Смерть ОСОБА_5 настала від механічної асфіксії, яка могла виникнути як в результаті задушення петлею, на що вказує наявність странгуляційної борозни у нижній третині шиї, так і від закриття отворів рота та носа липкою стрічко, яка суцільно обернута навкруги голови (12 обертів). Згідно з п.2.1.3 Правил судово–медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 року) усі види механічної асфіксії, що супроводжувалися комплексом розладів функції центральної нервової системи, серцево-судинної системи та органів дихання, котрі загрожували життю та привели до смерті, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень стосовно живих осіб (т.1, а.с.а.с.129-131);
-актом судово-медичного гістологічного дослідження №2319/86 від 08.09.2016року, з якого вбачається, що на тлі гнильних змін в надісланих фрагментах шкіри шиї та фрагменті шкіри лівої ноги визначається повна відсутність епідерміса, вогнищеве сплощення дерми; гомогенізація колагенових волокон дерми – ці морфологічні зміни можуть свідчити про наявність странгуляції. На тлі гнильних змін, структуру надісланих органів видно невиразно, визначаються вогневища набряку ділянки дистелектаза в легенях (т.1, а.с.133);
-актом судово-медичного дослідження (обстеження) №412 від 23.08.2016року, з якого слідує, що на під’язиковій кістці та хрящах гортані, вилучених від трупа ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, при візуальному дослідженні і стереомікроскопії пошкоджень не виявлено (т.1, а.с.а.с.134-137);
-висновком експерта №186 від 15.08.2016року, з якого слідує, що у громадянина ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на бокових поверхнях шиї. Характер поверхні саден (рожевого кольору зі злущеною кірочкою) дозоляє зробити висновок, що вказані ушкодження заподіяні за 3-7 діб до моменту огляду; таким чином вказані тілесні ушкодження могли бути заподіяні 09.08.2016року. Вказані тілесні ушкодження не були небезпечними для життя, мають незначні скороминучі наслідки, що тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм, згідно п.2.3.5. Правил судово–медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 року) відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Дані опитування, форма, локалізація та взаєморозміщення ушкоджень вказує на можливість їх спричинення при механізмі, вказаному підекспертним, а саме в результаті дії нігтів рук, тому малоймовірно їх утворення при падінні з висоти власного зросту на тверду поверхню (т.1, а.с.140);
-висновком судово-психіатричних експертів №149 від 10.11.2016року, з якого вбачаєтьсяє, що ОСОБА_3, 24.12.1979року народження, на період часу, який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, на хронічний розлад, недоумство, інший психічний розлад не страждав, у тимчасово хворобливому стані психічної діяльності не знаходився, у зв’язку з чи він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.1, а.с.а.с.150-155);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.08.2016року з фототаблицею до нього, з якого вбачається, що під час слідчого експерименту, проведеного слідчим за участю ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, голови Глибоківської сільської ради ОСОБА_18, понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_26О, обвинувачений показав та детально розповів про те, як після сварки зі ОСОБА_5 намагався піти з двору, але вона схопила його за шию, тому він, схопивши її за руку, перекинув через себе. Далі розповів, куди саме та скільки разів (п’ять-шість разів) наносив ОСОБА_5 удари кулаком по обличчю, другою рукою тримаючи її за шию. Після цього, завівши ОСОБА_5 у будинок, наніс їй 5-7 ударів кулаком в область обличчя, та, залишивши її лежачою на землі, попередньо перевіривши чи вона дихає, пішов з будинку. Продемонстрував також, як, повернувшись до будинку приблизно о 05год.00хв. ранку 10.08.2016року, та подумавши, що ОСОБА_5К мертва, обмотав ноги та шию потерпілої різними кінцями однієї мотузки, накрив тіло ОСОБА_5 ковдрою, замотав поліетиленом, відніс на господарське подвір’я, вкинув у яму та засипав її землею та глиною (т.1, а.с.а.с.159-200).
Судова колегія вважає допустимими показання свідка ОСОБА_6, який пояснив, що 07 серпня 2016 року разом зі знайомим ОСОБА_24 приїжджав до с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області, щоб забрати його сина ОСОБА_3 разом з дітьми до с.Мирнопілля Арцизького району, однак доходить висновки, що вони не є належним доказом, оскільки ці показання не підтверджують та не спростовують обставин вчинення злочину уніч з 09 на 10 серпня 2016 року.
Показання свідка ОСОБА_12І, який пояснив, що ОСОБА_3 офіційно працював майже півтора року до липня 2016 року у фермерському господарстві свідка, не пиячив, проте зарекомендував себе як недисциплінований працівник, якому не можна було довірити самостійне виконання роботи, судова колегія розцінює як посередню характеристику на обвинуваченого за місцем останньої роботи.
Суд оцінює критично версію ОСОБА_3, підтверджену свідками захисту – батьками обвинуваченого ОСОБА_27 та ОСОБА_24, про існування осіб, з якими ОСОБА_5 перебувала у неприязних стосунках, та які могли її вбити, оскільки зазначені свідки проживають на території іншого району, нечасто спілкувалися зі ОСОБА_5, при цьому такі обставини не підтвердили жодний з допитаних в судовому засіданні свідків, які проживають у селі Глибоке, та вказували, що померла була доброзичливою особою, перебувала у добрих стосунках з усіма односельчанами, про будь-які погрози ОСОБА_5 ніколи нікому не розповідала. Така версія також спростовується і показаннями свідка ОСОБА_24, який пояснював, що подружнє життя у його сина зі ОСОБА_5 не складалося, вона була поганою господинею, не доглядала за дітьми, допускала бруд у хаті, а також поясненнями потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18, які показали, що обвинувачений говорив їм про існування у дружини коханця в м.Одеса, що вказує на незадоволеність ОСОБА_3 особистим життям зі ОСОБА_5 та наявність мотиву ревнощів до неї при вчиненні кримінально караного діяння.
Показання свідка захисту ОСОБА_27, яка пояснювала, що син був відсутній у с.Мирнопілля з 08 серпня по 09 серпня 2016 року, судом не беруться до уваги, оскільки, по-перше, свідок ОСОБА_27 на початку допиту двічі наполягала на тому, що обвинувачений був відсутній вдома з 08 серпня 2016 року до 12 години 10 серпня 2016 року та змінила їх під час допиту після навідних запитань обвинуваченого, та, по-друге, такі показання спростовуються показаннями свідків-сусідів ОСОБА_7, яка бачила ОСОБА_3 увечорі 09 серпня 2016 року разом зі ОСОБА_5, а також рано вранці 10 серпня 2016 року біля ями, з якої йшов дим, ОСОБА_11В, яка бачила обвинуваченого 09 серпня 2016 року у післяобідній час працюючим на подвір’ї домоволодіння ОСОБА_5, ОСОБА_22, яка чула сварку ОСОБА_5 з чоловіком у другій половині дня 09 серпня 2016 року, а також свідка захисту ОСОБА_24, який вказав, що син повернувся до села Мирнопілля маршруткою близько 12 години 10 серпня 2016 року.
З аналогічних підстав судова колегія відхиляє доводи ОСОБА_3, про те, що вранці 09 серпня 2016 року він покинув с.Глибоке Татарбунарського району та направився до с.Мирнопілля Арцизького району, й не перебував на час вчинення злочину на місці події.
Посилання ОСОБА_3 на застосування відносно нього фізичного тиску та побиття з боку співробітників органу досудового розслідування з метою примусу надати необхідні їм показання колегія суддів оцінює критично, оскільки вони не підтверджуються жодним належним та допустимим доказом. Між тим, з протоколу проведення слідчого експерименту, вбачається, що обвинувачений добровільно надавав показання про обставини вчинення злочину, розповідаючи про деталі його вчинення, йому було забезпечено присутність захисника та понятих, скарг на застосування відносно нього фізичного тиску від ОСОБА_3 під час слідчого експерименту та в подальшому під час досудового розслідування ані захиснику, ані прокурору, ані слідчому судді не надходили.
Більш того, в матеріалах справи наявні письмові докази, а саме копія Журналу первинного обстеження осіб, які тримаються в ІТТ Арцизького ВП ГУНП в Одеській області та медичної картки №204 з СІЗО-22, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_3 при перебуванні в ізоляторі тимчасового тримання в м.Арциз та установі попереднього ув’язнення м.Ізмаїл у період проведення слідчих дій скарг на здоров’я не заявляв, тілесні ушкодження були відсутні, мав діагноз «здоров» (т.2 а.с.а.с.1-10).
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що під час слідчого експерименту 16.08.2016 року ОСОБА_3 було вказано точне місце знаходження залишку намотки скотчу біля ями (т.1. а.с.а.с.199,200), яким обвинувачений перемотував обличчя ОСОБА_5, при цьому вказаний речовий доказ не був виявлений працівниками поліції самостійно при проведенні огляду місця події у будинку та на подвір’ї, що підтверджується протоколом огляду місця події від 15.08.2016 року, а був знайдений лише завдяки обвинуваченому. Зазначена обставина є додатковим підтвердженням добровільності участі ОСОБА_3 у слідчому експерименті 16.08.2016 року (т.1 а.с.а.с.95-97).
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він не мав свого ключа від будинку ОСОБА_5 та про те, що потрапив у будинок через незачинені двері, й покинув його відкритим, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які вказували, що за весь час відсутності померлої двері домоволодіння були закриті на замок. З наведеного слідує те, що ОСОБА_3 міг потрапити до домоволодіння або разом зі ОСОБА_5, яка була вдома, або використовував інший ключ для потрапляння у будинок, що знаходився у схованці, про яку зазначала в суді свідок ОСОБА_9
Доводи ОСОБА_3 щодо порушення порядку відібрання у нього зразків крові та слини для експертизи, зокрема, щодо відібрання таких зразків слідчим та співробітником конвою у машині на вулиці за гаражами, спростовуються протоколом отримання зразків для експертизи від 15 серпня 2016 року, підписаним обвинуваченим, слідчим та лаборантом судово-медичної експертизи ОСОБА_28, зі змісту якого слідує, що зразки для експертизи зі згоди ОСОБА_3 було відібрано лаборантом у приміщенні Татарбунарського бюро СМЕ при природному освітленні, при цьому від обвинуваченого до протоколу зауважень та доповнень не надходило (т.1 а.с.139).
За таких обставин, судова колегія знаходить істотними розбіжності між показаннями ОСОБА_3 та іншими доказами, дослідженими судом у сукупності, вважає показання обвинуваченого неправдивими та розцінює їх як форму захисту та намір уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинений злочин.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», згідно з яким доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Застосування зазначеного критерію при оцінці доказів узгоджується із правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленій у п.78 рішення ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18.06.2015 року.
Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце суспільно небезпечне діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, це діяння містить склад злочину, який підлягає кваліфікації за ч.1 ст.115 Кримінального кодексу (далі - КК) України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, обвинувачений винний у вчиненні цього злочину, і тому підлягає покаранню за його вчинення.
При призначенні покарання ОСОБА_3 колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, під час судового розгляду не встановлені.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь вчиненого злочину, який є умисним особливо тяжким злочином, особу винного, який є раніше не судимим (т.1 а.с.216), посередньо характеризується за місцем мешкання, реєстрації та роботи (т.1 а.с.а.с.220, 225), на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває (т.1. а.с.а.с.224,228), бере до уваги відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, враховує думку потерпілої, яка погодилась з прокурором щодо необхідності призначення максимального покарання, бере до уваги також те, що обвинувачений є інвалідом ІІІ ступеню, має двох батьків-пенсіонерів та доходить висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 й попередження вчинення ним нових злочинів буде призначення йому покарання, пов’язаного з ізоляцією від суспільства у виді позбавлення волі у середньому розмірі в межах санкції ч.1 ст.115 КК України.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 16.08.2016року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалами слідчих суддів Татарбунарського районного суду Одеської області від 10.10.2016року та від 14.11.2016року було продовжено до 15.12.2016року (т.1.а.с.а.с.205-208, 211, 212). Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.12.2016року обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 10.02.2017року включно (т.1 а.с.а.с.35, 36).
Беручи до уваги те, що ОСОБА_3 призначено покарання, пов'язане з ізоляцією від суспільства, враховуючи, що існують ризики його переховування від відбуття призначеного покарання, враховуючи також, що обвинуваченим вже висловлювалися погрози на адресу одного зі свідків, на думку колегії суддів, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред’явлено.
При розгляді кримінального провадження встановлено, що розмір процесуальних витрат, пов’язаних із залученням експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, складає 703грн.68коп. (т.1, а.с.а.с.141, 142). Вказані витрати, згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України, одна лопата штикова, одна лопата совкова, одні граблі, визнані речовими доказами постановою слідчого СВ Татарбунарського ВП АВП ГУНП в Одеській області від 16.08.2016року, виявлені та вилучені під час огляду будинку №5 по вул.Центральній в с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області (т.1, а.с.а.с.119, 120), підлягає конфіскації як знаряддя вчинення злочину.
Відповідно до ст.100 КПК України мобільний телефон, блокнот коричневого кольору, господарські рукавиці, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні постановою слідчого СВ Татарбунарського ВП АВП ГУНП в Одеській області від 16.08.2016 року та передані до камери зберігання речових доказів Татарбунарського ВП АВП ГУНП в Одеській області (т.1, а.с.а.с. 119,120), слід повернути батьку обвинуваченого.
Згідно з п.4 ч.9 ст.100 КПК України, за відсутності прохань заінтересованих осіб, інші речові докази у справі (т.1, а.с.а.с.126, 127) слід знищити як майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання – з 15 серпня 2016 року.
В строк відбування покарання на підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати строк попереднього ув'язнення - з 15 серпня 2016 року - до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили – залишити без змін.
Речові докази – одну лопату штикову, одну лопату совкову, одні граблі, вилучені при огляді будинку №5 по вул.Центральна в с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області – передані до камери зберігання речових доказів Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області – конфіскувати на користь держави.
Речові докази - мобільний телефон «Nokia» чорного кольору ІМЕЛ: 358365058668166, 358365058668174, сім.карта т.н.0683991829, блокнот коричневого кольору з написом «Caffe» з різноманітними записами, господарські рукавиці, виявлені 15.08.2016року в ході затримання підозрюваного ОСОБА_3, – повернути ОСОБА_24.
Речові докази – два відрізки різнокольорової мотузки, відбиток сліду пальця, один моток липкої стрічки (скотч) - виявлені та вилучені при огляді будинку №5 по вул.Центральна в с.Глибоке Татарбунарського району Одеської області та передані до камери зберігання речових доказів Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області - знищити як майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане.
Речові докази - білу мішковину, прозору целофанову плівку, домотканий вовняний килим червоного кольору, мотузку (якою була обв’язана потерпіла), липку стрічку (скотч), якою була обмотана голова потерпілої, халат жіночий синтетичний в чорно-білу горизонтальну полосу, нігтьові пластини ОСОБА_5, волосся ОСОБА_5, мазки з піхви у кількості 2 штук, мазки з ануса у кількості 2 штук, тампони з піхви у кількості 2 штук, тампони з ануса у кількості 2 штук, видані судово-медичним експертом Татарбунарського СМЕ ОСОБА_29, - знищити як майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 703 (семисот трьох) гривень 68коп.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Апеляційна скарга на вирок подається Апеляційному суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя: Шевирін А.О.
Суддя: Сивоконь Т.І.
Суддя: Тимошенко С.В.
