open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року м. Київ К/800/16239/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Бухтіярової І.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року по справі № 824/2430/15-а за позовом Дочірнього підприємства «М'ясо Буковини» Відкритого акціонерного товариства «Новоселицький птахокомбінат» до Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання незаконними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Дочірнє підприємство «М'ясо Буковини» Відкритого акціонерного товариства «Новоселицький птахокомбінат» звернулось до суду з позовною заявою до Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання незаконними і скасування податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2015 року №0000942200, №0000961700, №0000922200 в частині суми 31915,42 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 25532,34 грн. та штрафними (фінансовими санкціями) в розмірі 6383,08 грн., №0000912200 в частині суми 167287,57 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 133830,05 грн. та штрафними (фінансовими санкціями) в розмірі 33457,52 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у даній справі відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Новоселицькою ОДПІ проведено планову документальну перевірку ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 19 жовтня 2015 року №952/22/30175983.

За результатами проведеної перевірки податковим органом виявлено наступні порушення:

- п. 138.2, п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1, ст.139 Податкового кодексу України;

- п. 1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

- п. 239.2 статті 239 Податкового кодексу України;

- пп. 263.11.5 п.263.11 ст.263 Податкового кодексу України;

- п. 120.1 статті 120 Податкового кодексу України;

- п. 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637;

- п. 164.1, пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, п. 168.1 ст.168 та п. 176.2 статті 176 Податкового кодексу України;

- пп. 20.1.2 п.20.1 ст.20, п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки Новоселицькою ОДПІ 12 листопада 2015 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000912200, яким позивачу збільшено грошове зобовязання з ПДВ на загальну суму 171340,08 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 137072,06 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 34268,02 грн.;

- №0000922200, яким позивачу збільшено грошове зобовязання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 40970,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 32776,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8194,00 грн.;

- №0000942200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення ведення касових операцій на суму 323228,42 грн.;

- №0000952200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за не надання до перевірки первинних документів на суму 510,00 грн.;

- №0000961700, яким збільшено грошове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 27296,19 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 21836,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5459,24 грн.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» є виробництво м'яса; виробництво м'ясних продуктів; перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків; виробництво готових кормів для домашніх тварин; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пункту 138.11 цієї статі, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5; підпунктів 138.10.5; 138.10.6 пункту 138.10, пункт 138.11, 138.12 цієї статті, пункт 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, згідно з положеннями підпунктів 139.1.1 та 139.1 9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно зі статтею 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) тощо.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» від 04 червня 2009 року №1445 сільськогосподарські тварини - велика рогата худоба, коні, свині, вівці, кози, - є об'єктом ідентифікації та реєстрації. Юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність з розведення та утримання тварин, зобов'язані самостійно ідентифікувати тварин та вести їх облік, зобов'язані здійснювати переміщення тварин з ідентифікаційними документами, проводити забій і утилізацію лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин (ст. 5 Закону).

Встановлено, що закупівля худоби та свиней в живій вазі здійснюється позивачем шляхом складання приймальної квитанції на закупівлю худоби, птиці і кролів форми №ПК -1, яка затверджена постановою Правління Центральної спілки споживчих товариств України від 29 травня 2000 року №118, за погодженням з Держкомстатом України.

Відповідно до п.1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у період до 01 січня 2015 року податок на додану вартість юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу (переробні підприємства), справляється з урахуванням чітко визначених особливостей.

При цьому, суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до Державного бюджету.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, серед інших, включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Так, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 176.2.1 п. 176.2 ст. 176 ПК України встановлено обов'язок податкового агента своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Встановлено, що ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» через заготівельників протягом 2012-2014 років здійснювало закупівлю великої рогатої худоби та свиней в живій вазі на території Новоселицького, Герцаївського, Сторожинецького, Глибоцького, Хотинського та інших районів Чернівецької області.

Так, згідно з штатним розписом та наказів на прийняття на роботу на ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» у період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року працювало шість заготівельників, які здійснювали закупівлю великої рогатої худоби та свиней в живій вазі на території Новоселицького, Герцаївського, Сторожинецького, Глибоцького, Хотинського та інших районів Чернівецької області.

При цьому, ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» були надані під звіт заготівельникам грошові кошти для виплати населенню компенсації за вирощену худобу.

Так, виплата компенсації фізичним особам здійснювалась заготівельниками на підставі договорів доручень, укладених з позивачем, відповідно до п.2.1 яких - повірений отримує грошові кошти та компенсацію за здану продукцію в касі позивача та передає фізичним особам, виробникам сільськогосподарської продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки з фізичними особами за здані велику рогату худобу та свині проводились заготівельниками на підставі оформлених приймальних квитанцій, які підкріплені до авансових звітів.

Також, компенсація за здані велику рогату худобу та свині проводилась позивачем також через заготівельників, шляхом оформлення платіжних відомостей із зазначенням ПІБ фізичної особи, суми компенсації, підпису отримувача компенсації та даних паспорту, які ідентифікують особу. Дані платіжні відомості засвідчені підписом керівника підприємства, головним бухгалтером та заготівельником, який здійснив оплату.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що сплата компенсації ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» підтверджується первинним бухгалтерськими документами, які містять в матеріалах справи, а відтак, податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2015 року №0000961700, №0000922200 в частині суми 31915,42 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 25532,34 грн. та штрафними (фінансовими санкціями) в розмірі 6383,08 грн., №0000912200 в частині суми 167287,57 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 133830,05 грн. та штрафними (фінансовими санкціями) в розмірі 33457,52 грн. скасовано правомірно.

Що стосується позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2015 року №0000942200, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення ведення касових операцій на суму 323228,42 грн., колегія суддів погоджується із наступними висновками апеляційного суду.

Так, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 7.39 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, враховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням встановлених термінів може дозволятися лише у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

В свою чергу, каса підприємства - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Таким чином, каса підприємства є місцем проведення готівкових розрахунків.

Так, з метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки Президентом України видано Указ Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року №436/95, частиною 1 якого встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляду штрафу, в тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують сплату ДП «М'ясо Буковини» ВАТ «Новоселицький птахокомбінат» компенсації, апеляційний суд дійшов правомірного висновку про відсутність порушення позивачем ведення касових операцій.

Крім того, фінансові санкції, застосовані на підставі Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки в розумінні ст. 238, 239 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, застосування яких можливе лише в межах строків, встановлених ст. 250 ГК України.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено з матеріалів справи, закупівля великої рогатої худоби та свиней в живій вазі, а також виплата компенсацій здійснювались протягом 2012-2014 років, у податковому повідомленні-рішенні від 12 листопада 2015 року податковим органом не зазначено, за який період позивачу нараховані штрафні санкції за порушення ведення касових операцій, тому штрафні санкції нараховані відповідачем з порушенням вимог ст.250 ГК України.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 року по справі № 824/2430/15-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий

підпис

Голубєва Г.К.

Судді

підпис

Борисенко І.В.

підпис

Бухтіярова І.О.

Джерело: ЄДРСР 64293178
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку