ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року справа № 823/1960/16

м. Черкаси

11 год. 52 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

при секретарі – Баклаженко Н.В.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фермерського господарства «Надія» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з фермерського господарства «Надія» на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2015 році у сумі 25093 грн. 53 коп. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6197 грн. 52 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2015 році у відповідача повинен працювати 1 інвалід, оскільки на підприємстві відповідача за відповідний період працювало 15 штатних працівників, проте відділенням встановлено, що вказане одне робоче місце інвалідом не було зайнято, звітів до центру зайнятості щодо наявності в ФГ «Надія» вакантної посади для працевлаштування відповідачем протягом 2015 року не подавались. У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив у повному обсязі суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 25093 грн. 53 коп. позивач просить стягнути їх в судовому порядку, а також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6197 грн. 52 коп. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій. Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, проти його задоволення заперечив та подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що дійсно у 2015 році у ФГ «Надія» повинен працювати 1 інвалід, однак вказане робоче місце інвалідом не було зайнято. Разом з цим, позивачем протиправно нараховано ФГ «Надія» розмір адміністративно-господарський санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, оскільки фактично за 2015 рік середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача становила 15 осіб, тому відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» розмір адміністративно-господарський санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом на підприємствах на яких працює від 8 до 15 осіб визначається у розмірі половини середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Фермерське господарство «Надія», як суб’єкт господарювання – юридична особа зареєстроване 14.02.2000, ідентифікаційний код 30690471.

Відповідачем 20.10.2016 подано до Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, в якому в графі «Кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України»» зазначено « 1» працівник.

Управлінням Держпраці у Черкаській області у жовтні 2016 проведено перевірку додержання фермерським господарством «Надія» законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів, за результатами якої встановлено порушення відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема в частині невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2015 році.

Черкаським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на підставі встановлено порушення нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у розмірі 55546 грн. 67 коп., з яких ФГ «Надія» 07.11.2016 сплатило 27773 грн. 50 коп. адміністративно-господарських санкцій та 2679 грн. 64 коп. пені за несвоєчасне сплату зазначених санкцій.

Враховуючи, що станом на 09.12.2016 залишок адміністративно-господарських санкцій ФГ «Надія» за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2015 році становить 25093 грн. 53 коп., позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 6122 грн. 22 коп.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 (далі - Закон №875) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у т.ч. спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

За змістом положень статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 статті 20 Закону №875 встановлено, що підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою КМУ «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №70 від 31.01.2007 роботодавці Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно наказу Мінпраці «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати» №223 від 15.05.2007 у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання. Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Адміністративно-господарська санкція – це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою КМУ від 31.01.2007 №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, що залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 Закону №875.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 затверджено форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів». Згідно п. 3.6 Інструкції №42 у рядку 05 відображається середньорічна заробітна плата штатного працівника, що розраховується за формулою: фонд оплати праці штатних працівників (тис. грн.) фактично за рік помножити на 1000 і розділити на середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу (осіб) фактично за рік. У рядку 06 відображається сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець у разі невиконання нормативу.

Служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань та може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому КМУ.

Згідно частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства зобов'язані щомісячно подавати центрам зайнятості за місцем їх реєстрації адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що покладення на підприємства, що використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що у 2015 році у ФГ «Надія» повинен працювати 1 інвалід, оскільки на підприємстві відповідача за відповідний період працювало 15 штатних працівників (15 х 0,04 = 1), проте вказане одне робоче місце інвалідом не було зайнято, звітів до центру зайнятості щодо наявності в ФГ «Надія» вакантної посади для працевлаштування відповідачем протягом 2015 року не подавались, що не заперечується представником відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у 2015 відповідачем не були вчинені дії щодо виконання свого обов'язку по створенню та атестації відповідного місця для працевлаштування одного інваліда, а також подачі до державної служби зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Проаналізувавши в сукупності норми чинного законодавства, яке регулює питання працевлаштування інвалідів, а також дослідивши матеріали справи суд вважає, що відповідачем дійсно порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в частині забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом 2015, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2015 році у сумі 25093 грн. 53 коп. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6197 грн. 52 коп. - є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Твердження представника відповідача про те, що за 2015 рік середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача становила 15 осіб, тому відповідно до положень ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» розмір адміністративно-господарський санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом на підприємствах на яких працює від 8 до 15 осіб визначається у розмірі половини середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві – не береться судом до увагу, з огляду на наступне.

Згідно статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до положень п. 3.7 «Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» від 10.02.2007 №42, для роботодавців, у яких працює 15 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій дорівнює (рядок 06 = (рядок 03 – рядок 02) х рядок 05), тобто сума адміністративно-господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, визначається у розмірі середньорічної заробітної плати штатного працівника.

У зв’язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 14, 70, 71, 94, 159 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Надія» (20500, Черкаська обл., смт. Катеринопіль, вул. Леніна, 55, ідентифікаційний код: 30690471) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105, ідентифікаційний код: 21368023) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2015 році в розмірі 25093 (двадцять п’ять тисяч дев’яносто три) грн. 53 коп. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 6197 грн. (шість тисяч сто дев’яносто сім) грн. 52 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у порядку письмового провадження - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 23.01.2017.