open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
копія

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2010 р.

№ 2а-979/10/2570

Колегія суддів Чернігівського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., суддів Гром Л.М., Падій В.В., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Державної судової адміністрації України (відповідач 1), Господарського суду Чернігівської області (відповідач 2), Державного казначейства України (відповідач 3)

про

визнання неправомірними дії

ВСТАНОВИЛА:

01 березня 2010 року до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Господарського суду Чернігівської області, Державного казначейства України, в якому позивач просить визнати неправомірними дії Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення виплати заробітної плати в установлених розмірах протягом 2006-січня 2010 років; стягнути з Державної судової адміністрації України та Господарського суду Чернігівської області на його користь 61517,61 грн., яка є різницею між фактично нарахованим і виплаченим розміром посадового окладу та розміром посадового окладу, який підлягає нарахуванню та виплаті відповідно до чинного законодавства; зобов’язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь судів» та відшкодувати з Державного бюджету України витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи в розмірі 825,60 грн. Позивач мотивує позовні вимоги тим, що заборона перерахунку окладу судді при збільшенні розміру мінімальної заробітної плати є порушенням Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, законів України, звужує зміст досягнутих прав та обмежує їх. Крім того позивач зазначає, що Конституційний суд України в своєму рішенні від 24.06.1999 року № 6-рп/99 зазначив, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів, а важливим механізмом їх забезпечення є встановлений частиною ст.130 Конституції України обов’язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

В судове засідання позивач не з’явився, в наданій суду заяві просив розглядати справу без його участі.

Представник Державної судової адміністрації України в судове засідання не з’явився, на адресу суду надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі.

Представник Господарського суду Чернігівської області в судове засідання не з’явився, на адресу суду третя особа надала заяву, в якій просила розглянути справу без участі представника.

Представник Державного казначейства України в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду не відомі.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач указом Президента України від 25.12.2004 року № 1540/2004 призначений на посаду судді Господарського суду Чернігівської області строком на п’ять років.

Відповідно до Конституції України та Закону України "Про статус суддів" має право на належне матеріальне та соціальне забезпечення.

3 вересня 2005 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №865 "Про оплату праці судів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6.

Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались виходячи з кількості розмірів мінімальної заробітної плати.

31 грудня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1310, якою доповнив постанову №865 від 3.09.2005 року пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати - 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться".

Як вбачається з довідки № 06-15/464 від 22.02.2010 року виданої Господарським судом Чернігівської області, з 01 січня 2006 року по теперішній час розмір його посадового окладу розраховувався виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. (а.с.7).

В спірний період часу кошти на оплату праці суддів виділялись відповідачу з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів № 1310, відповідно йому нараховувалась і заробітна плата за місцем роботи.

Проте прийняття зазначених змін до постанови Кабінету Міністрів № 865 було протиправним, що встановлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 року по справі за позовом судді до Кабінету Міністрів України, (треті особи Конституційний суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України). Постановою суду пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України 03.09.2005 № 865, з врахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310, визнаний протиправним і скасований. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2008 постанова суду першої інстанції по вказаній справі залишена без змін. Судове рішення вступило в законну силу.

Отже, відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, протиправність пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 не потребує доказування.

Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік" , "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлювались такі розміри мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2006 року-350 грн., з 1 липня 2006 року-375 грн., з 1 грудня 2006 року-400грн., з 1 квітня 2007 року-420 грн., з 1 липня 2007 року-440 грн., з 1 жовтня 2007 року-460 грн., з 1 січня 2008 року-515 грн., з 1 квітня 2008 року-525грн., з 1жовтня 2008 року-545 грн., з 1 грудня 2008 року-605 грн., з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становить 605 грн., з 1 квітня 2009 року-625 грн., з 1 липня 2009 року-630 грн., з 1 жовтня 2009 року-650 грн., з 1 грудня 2009 року-669 грн., з 1 січня 2010 року-869 грн. на місяць.

Заробітна плата позивачу нараховувалась за період з 2006 року по січень 2010 року з розрахунку посадового окладу, кратного мінімальній заробітній платі в розмірі 332 грн., тому позивач недоотримував заробітну плату.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 призначена судово-економічна експертиза.

На підставі Законів України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, суд встановив, що розмір заборгованості по заробітній платі судді Господарського суду Чернігівської області Сидоренко Андрія Сергійовича, встановлений висновком судово-економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.09.2010 року № 1047 ц що знаходиться в матеріалах справи, де визначено розрахунок різниці посадового окладу з урахуванням змін розмірів мінімальних заробітних плат в період з 01.01.2006 року по 01.02.2010 року-документально та нормативно підтверджений на суму 61517,61 грн. (а.с.44-53).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій України", ст.ст.120,126 цього Закону та Положення про Державну судову адміністрацію України, остання з 1 січня 2003 року є головним розпорядником бюджетних асигнувань, які передбачені на утримання судової влади, а Державне казначейство України, відповідно до ст.48 Бюджетного Кодексу України та п.1 ч.4 Положення про Державне казначейство України, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, тому вони є належними відповідачами по справі.

Крім того, Законами України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та "Про Державний бюджет України на 2009 рік”, Державній судовій адміністрації України встановлювались відповідні бюджетні призначення за програмою "Виконання рішень судів на користь суддів".

Незважаючи на визнання пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №1310 від 3 вересня 2005 року протиправним і його скасування, відповідачі не вживали заходів щодо погашення заборгованості перед позивачем, що утворилась та не перераховували відповідні кошти суду за місцем його роботи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що недоотриману заробітну плату позивача слід стягнути з Державної судової адміністрації України і зобов’язати Державне казначейство України провести відповідні видатки з Державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, колегія Чернігівського окружного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати неправомірними дії Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення виплати заробітної плати в установлених розмірах протягом 2006-січня 2010 років.

3.Стягнути з Державної судової адміністрації України та Господарського суду Чернігівської області на користь ОСОБА_1 61517,61 грн., яка є різницею між фактично нарахованим і виплаченим розміром посадового окладу та розміром посадового окладу, який підлягає нарахуванню та виплаті відповідно до чинного законодавства.

4.Зобов’язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою «Виконання рішень судів на користь судів».

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи в розмірі 825,60 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

< Текст >

Головуючий суддя підпис ОСОБА_2

Судді підпис ОСОБА_3

підпис ОСОБА_4

З оригіналом згідно:

суддя Чернігівського окружного

адміністративного суду ОСОБА_2

Джерело: ЄДРСР 64224047
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку