-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 2-а-263/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2010 року м. Кілія
6 лютого 2010 року місто Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі головуючого: судді Масленикова О.А.
при секретарі Д'яченко М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні
справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області
про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в.Кілійському районі Одеської області щодо невиплати державної соціальної дпомоги, як особі, яка має статус «дитина війни», стягнути з Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області недоплачену соціальну допомогу за період з 1 січня 2006 року по грудень 2008 року включно в сумі 3890,60 ривень та стягнути з відповідача компенсацію грошових доходів у зв язку з порушенням строків нарахування та виплати частини державної соціальної допомоги в сумі 946,20 гривень», а постанову суду про стягнення присуджених з відповідача сум допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем ст.6 ОСОБА_2 України «Про соціальний шхист дітей війни» від 18.11.2004р. №2195-ІУ (зі змінами та доповненнями), відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне товічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та неправомірну відмову відповідача у виплаті цього підвищення відповідно до закону. В позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.
Управління пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області з позовом не погоджується та вважає його гаким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись, зокрема, на правомірність своїх дій щодо невиплати державної соціальної допомоги, оскільки фінансування виплат за ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» проводиться із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Відповідач зазначає, що ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено дію ст.6 ОСОБА_2 України 'Про соціальний захист дітей війни" та передбачена виплата підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ОСОБА_2 України "Про соціальний захист дітей війни" особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_2 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції України положення статей 71 та 111 ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". У зв'язку з цим, норми ст. 6 ОСОБА_2 України "Про соціальний захист дітей війни" є діючими з 09.07.2007 р, оскільки за ст. 152 Конституції України закони або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Також відповідач наголошує на відсутність на рахунках пенсійного фонду коштів для виплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни. Також відповідач зазначає, що починаючи з 2008 року по теперішній час виплага проводиться відповідно до пп. 2 п. 41. розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ст. 14 ОСОБА_2 України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (із змінами та доповненнями) у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та позивачу за вказаний рік було виплачено 479, 70 гривень. Відповідач також зазначає, що відповідно до ст.28 ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим ОСОБА_2. Питання, пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується заміть пенсії відповідно до ст. 6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни» залишились неврегульованими.
Виходячи з наведеного відповідач просить суд розглядати справу без участі його представника та відмовити позивачу в задоволенні заявленого позову.
Беручи до уваги те, що обома сторонами суду заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи проведено за їх відсутності порядку письмового провадження відповідно до положень ч. З ст. 122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Кілійському районі Одеської області та отримує пенсію за віком, що підтверджується копією посвідчення серії № 124142 в 29.09.2003 року.
На звернення позивача щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії відповідно до закону Управління Пенсійної фонду України в Кілійському районі Одеської області листом №946/А-2 від 14.09.2009 року відповіло відмовою, посилаючись і те, що воно діяло відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки на законодавчому рівні до січня 2008 року вказаі питання не було врегульоване законодавчо. ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та п| внесення змін до деяких законодавчих актів України» та постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціально захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 р. №530, яка набрала чинності з 22.05.2008 р., встановлено, що дітям війі (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_2 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жерті нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, її виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 01.01.2008р. 47 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.2008 р. по теперішній час - 49,80 грн., що і було виконано відповідачем.
Згідно зі ст.1 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. №2195-ІУ (зі змінами доповненнями), дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої СВІТОР війни було менше 18 років, а отже ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії - дитина війни, і підтверджується копією паспорту та відповідним штампом у пенсійному посвідченні серії № 124142 від 29.09.2003 роь наявними у матеріалах справи
Відповідно до ст.6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції від 18 листопада 2004 року №2195-1 яка діяла з 01.01.2006р. по 21.12.2007р.), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціаль допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статі ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни».
ОСОБА_2 України «Про внесення змін до ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006р. 3367-ІУ пункт 17 статті 77 вказаного ОСОБА_2 виключено, а статтю 110 викладено у новій редакції, якою встановлено, що піль дітям війни, передбачені статтею 6 ОСОБА_2 України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поеташ за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженнял комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, протягом 2006 року Кабінетом Міністрів України вказаний порядок запровадження та виплати пільг дітям війни, ь передбачені статтею 6 ОСОБА_2 України "Про соціальний захист дітей війни", визначений не був. Таким чином, фінансуван виплат підвищення пенсії дітям війни з Державного бюджету у 2006 році не проводилось.
Вказані вище положення ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не визнавали неконституційними, отже для проведення спірних виплат у 2006р. у зв'язку з нездійсненням вказаною постановою поетапне впровадження ст.6 ОСОБА_2 України № 2195-ІУ були відсутні правові підстави, тобто протягом 2006 року дію ст.6 ОСОБА_2 У краї №>2195-ІУ від 18.11.2004р. не було відновлено.
Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині виплати позивачу, як дитині війни підвищен до пенсії за 2006 рік.
Статтею 71 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2007рік» з метою приведення окремих норм законії відповідність із цим ОСОБА_2 зупинено на 2007 рік дію статті 6 ОСОБА_2 України "Про соціальний захист дітей війни", урахуванням статті 111 цього ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 111 зазначеного ОСОБА_2 встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічно грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закс України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється ; ОСОБА_2 України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбав: встановленої для учасників війни.
Згідно з приписами ст.6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами та доповненнями внесеними п.< розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих ак України» № 107-УІ від 28.12.2007р.) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_2 України "Про статус ветеранів війі гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих катего] громадян" від 28.05.2008 р. № 530 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ОСОБА_2 України "Про стат ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячно довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 таз 1 жовтня - 49,8 гривні.
Управлінням Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області у 2007 році не було виплачено ОСОБА_3 передбачене ст.6 ОСОБА_2 України 'Тїро соціальний захист дітей війни'" підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальї пенсії за віком та було виплачено у 2008 році підвищення у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втраті-працездатність, що не оспорюється відповідачем, підтверджується ним у запереченнях на позов, а також визнається позивачем.
Згідно зі ст.8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу. ОСОБА_2 та інші нормативно-правові аі приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст.22 Конституції України Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Г прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерел існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посад особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадяни гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Статтею 3 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни" вказано, що державні соціальні гарантії дітям вій встановлені цим ОСОБА_2, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. у справі №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 етапі 71, статей 98, 101, 103, 111 ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) положення пункту 12 статті 71 та ст. 111 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на2007рік» визнано неконституційними.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно мас преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
В абзаці 8 п.4 Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Крім того, відповідно до абз.4 п.3.1. Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007р. у справі №1-29/2007 зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним ОСОБА_2 України. У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин. Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень.
Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, "пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту З розділу III "Прикінцеві положення" ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з викладеного, положення п.12 ст.71 та ст. 111 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та п.41. розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратили чинність з 09.07.2007р. та з 22.05.2008р. відповідно, отже з 09.07.2007р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. відповідно у зв'язку з відновленням дії ст.6 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни" позивач повинен був отримувати як дитина війни підвищення до пенсії у розмірі 30 процентів від мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожитковою мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.28 ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V від 09.07.2003р. (зі змінами та доповненнями) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. З ст. 28 цього ОСОБА_2 передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим ОСОБА_2.
Враховуючи викладене, в контексті положень ст. 6 ОСОБА_2 України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.І ст.28 ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та вказані положення не можуть бути підставою для відмови в реалізації права позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.
Відповідно до ст. 62 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Розміри державних соціальних гарантій на 2007 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим ОСОБА_2 та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Крім того, встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 ОСОБА_2 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з і квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Таким чином, згідно з ч.І ст.28 ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V від 09.07.2003р. (зі змінами та доповненнями) та відповідно до ст.62 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня по 31 березня 2007 р. становив 380 грн., з 1 квітня по 30 вересня 2007р. - 410,06 грн. (406 грн.+ 1%(4,06 грн.) та з 1 жовтня по 31 грудня - 415,11 грн. (411 + 1%(4,11 грн.). Отже 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з 1 січня по 31 березня 2007 р. складає 114 грн.(380*0,30), з 1 квітня по 30 вересня 2007 р. - 123,018 грн.(410,06*0,30) та з 1 жовтня по 31 грудня - 124,533 грн. (415,11*0,30).
Відповідно до ст. 58 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим ОСОБА_2 та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Таким чином, згідно з ч.І ст.28 ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до ст. 58 ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня по 31 березня 2008 р. становить 470 грн., з 1 квітня по 30 червня 2008 р.-481 грн. з 1
липня по ЗО вересня - 482 грн. та з 1 жовтня по 31 грудня 498 грн. Отже ЗО відсотків від мінімальної пенсії за віком з 1 січня по 31 Зерезня 2008 р. складає 141 грн.(470*0,30), з 1 квітня по 30 червня 2008р. - 144,3 грн.(481*0,30), з 1 липня по 30 вересня 2008 р.-144,6 грн.(482*0,30) та з 1 жовтня по 31 грудня 2008 р. - 149,4 грн. (498*0,30).
Крім того, правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами країни основних соціальних гарантій визначаються ОСОБА_2 України <�Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», відповідно до статті 17 якого мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами. Таким чином, Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати мінімальні розміри пенсії за віком. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни", є безпідставним.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативио-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Таким чином, застосування постанов Кабінету Міністрів України, які суперечать законам України є неприпустимим, з огляду на пріоритетність законів над підзаконними актами.
Таким чином, виплата підвищення до пенсії як дитині війни згідно п.8 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 р. №530, а не відповідно до вимог ст.6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни " суперечить вимогам чинного законодавства.
Згідно ч.І ст.17 ОСОБА_2 України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ, застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно ст. 1 цього ОСОБА_2 термін конвенція вживається у такому значенні: Конвенція - Конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950р. і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; термін Суд - Європейський суд з прав людини; термін практика Суду -практика Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Як свідчить позиція Європейського Суду у справі УУОППЄ у.ОСОБА_4 (Са$е 41/74 уап Оиут у.ОСОБА_5) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися па власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це надання підвищення пенсії дітям війни, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Таким чином, ОСОБА_6 має право на отримання підвищення до пенсії як дитина війни за період з 09.07.2007 року по
31.12.2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також правомірно вимагає нарахування та виплати цього підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по
31.12.2008 року включно з урахуванням здійснених Управлінням Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області виплат за цей період (травень-червень 2008р.- по 48,10грн.; липень-вересень 2008р. - по 48,20 грн; жовтень 2008 р. - по теперішній час - по 49,80 грн.)
Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - ОСОБА_2 України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього ОСОБА_2, на думку уряду України, превалювали як Іех зресіаїз. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Відповідно до п.п.1,3 п.15 «Положення про Пенсійний Фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261, Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку Головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах та районах у містах.
Відповідно до ст.44 ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, передбаченого ст.6 ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на Управління Пенсійного Фонду України в Кілійському районі Одеської області.
Відповідно до ч.І ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч.І ст.69 та ч.І ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст. 152 Конституції України положення ОСОБА_2 України «Про Державний бюджет на 2007рік» та ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р.№ 107-
УІ якими було обмежено право позивача на одержання підвищення до пенсії як дитиною війни згідно ст..6 ОСОБА_2 України «Про
V
соціальний захист дітей війни", втратили чинність з 09.07.2007 р. та з 22.05.2008 р. відповідно, отже протягом періоду часу з
01.01.2007 р. по 09.07.2007 р. таз 01.01.2008р. по 22.05.2008 р. дії відповідача ґрунтувались на вимогах законодавства.
Помилковою є позиція відповідача стосовно необхідності прийняття на законодавчому рівні окремого нормативного акту
для відновлення дії ст.6 ОСОБА_2 України „Про соціальний захист дітей війни", позаяк дія цієї норми закону була зупинена неконституційними положеннями України «Про Державний бюджет України на 2007рік» жодним законом не скасовувалась, отже відновлення її дії відбувається одночасно з втратою чинності згаданими неконституційними нормами, саме на такі юридичні наслідки спрямовані рішення Конституційного Суду України.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати ОСОБА_6 1.1. щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та несплати цих коштів у повному обсязі з 22 травня 2008 р. по грудень 2008 року включно.
Відтак, беручи до уваги наведене та оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії підлягають задоволенню частково, а саме в частині вимог позивача, що стосуються виплати як дитині війни щомісячного підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. таз 22 травня 2008 р. по 1 грудня 2008 року включно, а доводи відповідача мають бути відхилені, як такі, що суперечать конституційним нормам в сфері соціального захисту громадян (ст.ст.22,46,92 Конституції України).
Разом з тим, суд не приймає до уваги розрахунок невиплаченої соціальної допомоги в сумі 3 890,60 грн., оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування до пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження, що є неприпустимим відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ст. 2 ОСОБА_2 України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати " від 19.10.2000 року № 2050-Ш (зі змінами) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим ОСОБА_2.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачу нараховувалося та виплачено підвищення до пенсії як особі, яка має статус „дитини війни" у розмірі 10% прожиткового мінімуму, а саме з 01.01.2008 року - 47 грн., з 01.04.2008 року - 48,10 грн., з
01.07.2008 року -48,20 грн. та з 01.10.2008 року - 49,80 грн., інших нарахувань підвищення до пенсії, позивачу відповідачем не
здійснювалося та не виплачувалося, а тому не вбачається правових підстав щодо задоволення позовних вимог про стягнення
компенсації грошових доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням строків виплати підвищення до пенсії.
ОСОБА_2 України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 6 цього ОСОБА_2 передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги про звернення судового рішення до негайного виконання, оскільки соціальна підтримка дітям війни не може оцінюватись як пенсія або її складова частина, її місячна сума є незначною, не може суттєво вплинути на матеріальне становище позивача.
Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти іншу ніж зазначена у п.п.1-8 ч.2 цієї статті постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, виходячи з чого резолютивна частина постанови має бути викладена в редакції, що гарантує виконання судової постанови та отримання позивачем суми невиплаченого як дитині війни щомісячного підвищення до пенсії.
Керуючись ст.11, ч. З ст. 122, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії-задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області, щодо не здійснення нарахування та не виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 як дитині війни за 2007 рік 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області (вул. Леніна, 65. м. Кілія, Одеська область, 68300) здійснити перерахунок та забезпечити проведення виплати на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоплаченого як дитині війни щомісячного підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за виключенням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 гривень судового збору. Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подасться протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кілійського районного суду
ОСОБА_7
скопійовано
-
скопійовано
-
